В Україні готують черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних, який може вплинути на підприємства оборонно-промислового комплексу, енергетики, комунального господарства та інших критично важливих секторів економіки. Водночас остаточні параметри змін залишаються предметом обговорення, а повідомлення про масове скасування чинних бронювань наразі не мають достатнього підтвердження, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За інформацією, оприлюдненою 22 жовтня заступником голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитром Кисилевським, Кабінет Міністрів планує завершити ухвалення нової постанови до кінця тижня. Із документа вже вилучили норму, яка передбачала виключення працівників з особистими відстрочками із загальної чисельності військовозобов’язаних під час розрахунку квоти бронювання.
Раніше обговорювалося скорочення максимального рівня бронювання для окремих підприємств оборонної промисловості та енергетики зі 100% до 85%, а для підприємств водопостачання, теплопостачання та поводження з відходами — із 75% до 60%. Проте ці показники стосувалися попередніх версій проєкту і не можуть вважатися затвердженими нормами.
За оцінкою Experts Club, найбільш вразливими можуть виявитися працівники підприємств, які втратять статус критично важливих, не зможуть своєчасно підтвердити відповідність державним критеріям або зіткнуться зі скороченням доступних квот. Втрата роботодавцем статусу критичності вже за чинними правилами може призвести до автоматичного анулювання бронювання працівників.
Окреме питання стосується розмежування виробничого та допоміжного персоналу. Серед можливих підходів обговорюється збереження ширшого бронювання для фахівців, безпосередньо залучених до оборонного виробництва, ремонту обладнання та забезпечення критичної інфраструктури. Однак остаточного переліку посад, для яких можуть встановити обмеження, поки немає.
Проєкт також передбачає створення Координаційного центру при Кабінеті Міністрів. Очікується, що він аналізуватиме обґрунтованість критеріїв критичності підприємств і рекомендуватиме їх перегляд. Водночас остаточні рішення залишатимуться за відповідними державними органами.
Паралельно обговорюються окремі законодавчі пропозиції щодо сімейних відстрочок. Вони можуть передбачати додаткові умови для батьків дітей з інвалідністю, подружжя осіб з інвалідністю, доглядальників хворих родичів та опікунів. Ці ініціативи не є частиною урядової постанови про квоти бронювання і наразі не змінюють чинних законодавчих гарантій.
Міністерство оборони раніше повідомило, що понад 90% чинних особистих відстрочок потенційно можуть бути продовжені автоматично за даними державних реєстрів. Відповідна процедура триватиме до 30 жовтня 2026 року. Якщо дані не підтверджені автоматично, це саме по собі не означає втрати законного права на відстрочку.
Представники бізнесу наголошують, що часті зміни правил ускладнюють кадрове планування, виконання контрактів і безперервну роботу підприємств. Аналітики Experts Club вважають, що ефективність реформи має оцінюватися не лише кількістю переглянутих бронювань, а й здатністю держави одночасно забезпечувати оборонні потреби, протидіяти зловживанням і зберігати функціонування критично важливих галузей.
Китай за підсумками січня–червня 2026 року зберіг перше місце серед торговельних партнерів України із загальним товарообігом $14,68 млрд, більш ніж удвічі перевищивши показник Польщі ($7,05 млрд), свідчить аналіз зовнішньої торгівлі, представлений засновником аналітичного центру Experts Club Максимом Уракіним у відеоогляді зовнішньої торгівлі України на YouTube-каналі інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Наступні позиції за обсягом двосторонньої торгівлі посіли Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд і США – $3,07 млрд. До першої десятки також увійшли Італія, Угорщина, Нідерланди, Чехія та Словаччина.
Як зазначив Уракін, лідерство Китаю насамперед зумовлене масштабним імпортом до України, що за півріччя становив $13,90 млрд. Водночас експорт українських товарів до КНР досяг лише $778,4 млн. Від’ємне сальдо перевищило $13,12 млрд, а на кожен долар українського експорту припадало майже $18 імпорту.
«З Китаю Україна отримує значно технологічнішу продукцію – електричні акумулятори, телекомунікаційну апаратуру, оптику, трансформатори тощо. Один із ключових структурних викликів української зовнішньої торгівлі саме в цьому й полягає. Ми, як і раніше, багато в чому експортуємо продукцію з відносно невисокою доданою вартістю, а імпортуємо складніші промислові технологічні товари», – наголосив експерт.
За його словами, Україна постачає до Китаю переважно сільськогосподарську продукцію та сировину, зокрема рослинні олії й сою.
Польща залишається найбільшим окремим ринком збуту українського експорту: за шість місяців до неї поставлено товарів на $2,38 млрд, тоді як імпорт із цієї країни становив $4,67 млрд. Дефіцит двосторонньої торгівлі сягнув $2,29 млрд. Україна експортує до Польщі рослинні олії, метали, руду та сою, а імпортує, зокрема, енергоносії та добрива.
Експорт до Туреччини становив $1,78 млрд за імпорту $3,12 млрд, до Німеччини – $1,27 млрд і $3,21 млрд відповідно. Уракін звернув увагу, що серед українських товарів, які надходять на німецький ринок, поряд з аграрною продукцією представлені кабелі, меблі та труби. Торгівля зі США також залишалася дефіцитною: імпорт досяг $2,49 млрд за експорту $586,7 млн.
Водночас позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Україна мала, зокрема, з Іспанією (+$578,1 млн), Єгиптом (+$527,1 млн), Молдовою (+$467,2 млн), Алжиром (+$309,2 млн) і Нідерландами (+$221,5 млн). Експерт наголосив на важливості країн Північної Африки та Близького Сходу як ринків збуту української продукції, навіть якщо вони не входять до числа найбільших партнерів за загальним товарообігом.
Порівняння фактичних торговельних зв’язків із суспільними пріоритетами засвідчило відмінності. Згідно з опитуванням, проведеним Experts Club спільно з Active Group у серпні 2026 року, 69,9% респондентів назвали ЄС і Велику Британію бажаними торговельними партнерами України, США – 11,9%, Китай – 8,4%, країни Південно-Східної Азії – 5,5%.
«Тут ми бачимо цікавий розрив між суспільним сприйняттям та економічною географією. Китай – найбільший торговельний партнер України, але розвиток торгівлі з ним як пріоритетний напрям називають менш як 10% опитаних. З іншого боку, майже 70% орієнтуються насамперед на ЄС і Велику Британію», – зазначив Уракін.
«Україні не слід розглядати ці напрямки як взаємовиключні. Європейська інтеграція об’єктивно стає основою довгострокової економічної моделі країни. Водночас Україні необхідно зберігати й розширювати ринки для своєї продукції в Азії, на Близькому Сході та в Африці», – наголосив експерт.
За його оцінкою, ключовим завданням залишається збільшення частки товарів із високою доданою вартістю – промислової продукції, технологій і послуг – в українському експорті.
Детальніше дивіться у відео за посиланням:
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
EXPERTS CLUB, URAKIN, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА