В Україні готують черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних, який може вплинути на підприємства оборонно-промислового комплексу, енергетики, комунального господарства та інших критично важливих секторів економіки. Водночас остаточні параметри змін залишаються предметом обговорення, а повідомлення про масове скасування чинних бронювань наразі не мають достатнього підтвердження, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За інформацією, оприлюдненою 22 жовтня заступником голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитром Кисилевським, Кабінет Міністрів планує завершити ухвалення нової постанови до кінця тижня. Із документа вже вилучили норму, яка передбачала виключення працівників з особистими відстрочками із загальної чисельності військовозобов’язаних під час розрахунку квоти бронювання.
Раніше обговорювалося скорочення максимального рівня бронювання для окремих підприємств оборонної промисловості та енергетики зі 100% до 85%, а для підприємств водопостачання, теплопостачання та поводження з відходами — із 75% до 60%. Проте ці показники стосувалися попередніх версій проєкту і не можуть вважатися затвердженими нормами.
За оцінкою Experts Club, найбільш вразливими можуть виявитися працівники підприємств, які втратять статус критично важливих, не зможуть своєчасно підтвердити відповідність державним критеріям або зіткнуться зі скороченням доступних квот. Втрата роботодавцем статусу критичності вже за чинними правилами може призвести до автоматичного анулювання бронювання працівників.
Окреме питання стосується розмежування виробничого та допоміжного персоналу. Серед можливих підходів обговорюється збереження ширшого бронювання для фахівців, безпосередньо залучених до оборонного виробництва, ремонту обладнання та забезпечення критичної інфраструктури. Однак остаточного переліку посад, для яких можуть встановити обмеження, поки немає.
Проєкт також передбачає створення Координаційного центру при Кабінеті Міністрів. Очікується, що він аналізуватиме обґрунтованість критеріїв критичності підприємств і рекомендуватиме їх перегляд. Водночас остаточні рішення залишатимуться за відповідними державними органами.
Паралельно обговорюються окремі законодавчі пропозиції щодо сімейних відстрочок. Вони можуть передбачати додаткові умови для батьків дітей з інвалідністю, подружжя осіб з інвалідністю, доглядальників хворих родичів та опікунів. Ці ініціативи не є частиною урядової постанови про квоти бронювання і наразі не змінюють чинних законодавчих гарантій.
Міністерство оборони раніше повідомило, що понад 90% чинних особистих відстрочок потенційно можуть бути продовжені автоматично за даними державних реєстрів. Відповідна процедура триватиме до 30 жовтня 2026 року. Якщо дані не підтверджені автоматично, це саме по собі не означає втрати законного права на відстрочку.
Представники бізнесу наголошують, що часті зміни правил ускладнюють кадрове планування, виконання контрактів і безперервну роботу підприємств. Аналітики Experts Club вважають, що ефективність реформи має оцінюватися не лише кількістю переглянутих бронювань, а й здатністю держави одночасно забезпечувати оборонні потреби, протидіяти зловживанням і зберігати функціонування критично важливих галузей.
Європейський Союз зіткнувся із суттєвими розбіжностями під час погодження багаторічного бюджету на 2028–2034 роки, що створює ризики затримки затвердження фінансової підтримки України обсягом до €100 млрд, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За підсумками саміту Європейської ради 15–16 жовтня 2026 року лідери держав-членів не змогли погодити основні параметри нової фінансової рамки. Досягнення політичного компромісу до кінця року залишається метою переговорів, однак не має статусу юридично обов’язкового терміну.
Початковий проєкт Єврокомісії, представлений у липні 2025 року, передбачав бюджет обсягом €1,763 трлн у постійних цінах 2025 року, або майже €2 трлн у поточних цінах. Проте 10 жовтня 2026 року Ірландія, яка головує в Раді ЄС, запропонувала скоротити фінансову рамку до €1,622 трлн. Таким чином, загальне зменшення становить €141 млрд, або близько 8%.
Найбільше скорочення передбачено для програм конкурентоспроможності, безпеки та інновацій — на €66,6 млрд. Фінансування зовнішньополітичних програм може зменшитися на €33,1 млрд, а регіонального розвитку й сільського господарства — на €32,2 млрд.
Основні суперечності виникли між державами — найбільшими донорами бюджету, зокрема Німеччиною, Нідерландами та Швецією, і країнами, зацікавленими у збереженні аграрних та регіональних субсидій. Додатковий тиск створюють зростання оборонних витрат, необхідність технологічної модернізації та погашення боргів програми NextGenerationEU.
За бюджетними документами, на обслуговування та погашення спільних європейських запозичень у 2028–2034 роках передбачено приблизно €149,3 млрд у цінах 2025 року. Це обмежує ресурси для нових інвестиційних програм.
Європейський парламент виступає проти скорочення бюджету. Його переговорна позиція передбачає фінансові можливості приблизно на €316 млрд більші за ірландський варіант з урахуванням окремого фінансування боргових зобов’язань.
Для України принципове значення має збереження спеціального резерву, який у новому компромісному документі становить €88,869 млрд у цінах 2025 року. У поточних цінах це відповідає приблизно €100 млрд, заявленим Єврокомісією.
Механізм передбачає використання грантів, бюджетних гарантій і кредитних інструментів для підтримки економіки, відновлення інфраструктури та європейської інтеграції України. Однак передбачені кошти поки не є затвердженим фінансуванням, а їхнє фактичне виділення залежатиме від подальших рішень ЄС.
Ситуацію ускладнює виборчий цикл у Європі, зокрема парламентські вибори в Іспанії наприкінці 2026 року та президентські вибори у Франції навесні 2027 року. Це може спонукати окремі уряди відкладати непопулярні рішення щодо збільшення бюджетних внесків.
За оцінкою Experts Club, можливі три сценарії: досягнення компромісу до кінця 2026 року, перенесення домовленостей на першу половину 2027 року або тривале затягування переговорів до завершення наступного року.
«Головний ризик для України полягає не в безпосередньому скороченні запропонованих €100 млрд, а в можливому відтермінуванні юридичного оформлення та практичного запуску фінансової підтримки після 2027 року», — зазначається в аналітичному висновку Experts Club.
Водночас затримка ухвалення бюджету не означатиме автоматичного припинення європейського фінансування, оскільки договори ЄС передбачають тимчасове продовження чинних бюджетних параметрів. Проте це може ускладнити запуск нових програм, зокрема механізмів довгострокової підтримки України.
Китай за підсумками січня–червня 2026 року зберіг перше місце серед торговельних партнерів України із загальним товарообігом $14,68 млрд, більш ніж удвічі перевищивши показник Польщі ($7,05 млрд), свідчить аналіз зовнішньої торгівлі, представлений засновником аналітичного центру Experts Club Максимом Уракіним у відеоогляді зовнішньої торгівлі України на YouTube-каналі інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Наступні позиції за обсягом двосторонньої торгівлі посіли Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд і США – $3,07 млрд. До першої десятки також увійшли Італія, Угорщина, Нідерланди, Чехія та Словаччина.
Як зазначив Уракін, лідерство Китаю насамперед зумовлене масштабним імпортом до України, що за півріччя становив $13,90 млрд. Водночас експорт українських товарів до КНР досяг лише $778,4 млн. Від’ємне сальдо перевищило $13,12 млрд, а на кожен долар українського експорту припадало майже $18 імпорту.
«З Китаю Україна отримує значно технологічнішу продукцію – електричні акумулятори, телекомунікаційну апаратуру, оптику, трансформатори тощо. Один із ключових структурних викликів української зовнішньої торгівлі саме в цьому й полягає. Ми, як і раніше, багато в чому експортуємо продукцію з відносно невисокою доданою вартістю, а імпортуємо складніші промислові технологічні товари», – наголосив експерт.
За його словами, Україна постачає до Китаю переважно сільськогосподарську продукцію та сировину, зокрема рослинні олії й сою.
Польща залишається найбільшим окремим ринком збуту українського експорту: за шість місяців до неї поставлено товарів на $2,38 млрд, тоді як імпорт із цієї країни становив $4,67 млрд. Дефіцит двосторонньої торгівлі сягнув $2,29 млрд. Україна експортує до Польщі рослинні олії, метали, руду та сою, а імпортує, зокрема, енергоносії та добрива.
Експорт до Туреччини становив $1,78 млрд за імпорту $3,12 млрд, до Німеччини – $1,27 млрд і $3,21 млрд відповідно. Уракін звернув увагу, що серед українських товарів, які надходять на німецький ринок, поряд з аграрною продукцією представлені кабелі, меблі та труби. Торгівля зі США також залишалася дефіцитною: імпорт досяг $2,49 млрд за експорту $586,7 млн.
Водночас позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Україна мала, зокрема, з Іспанією (+$578,1 млн), Єгиптом (+$527,1 млн), Молдовою (+$467,2 млн), Алжиром (+$309,2 млн) і Нідерландами (+$221,5 млн). Експерт наголосив на важливості країн Північної Африки та Близького Сходу як ринків збуту української продукції, навіть якщо вони не входять до числа найбільших партнерів за загальним товарообігом.
Порівняння фактичних торговельних зв’язків із суспільними пріоритетами засвідчило відмінності. Згідно з опитуванням, проведеним Experts Club спільно з Active Group у серпні 2026 року, 69,9% респондентів назвали ЄС і Велику Британію бажаними торговельними партнерами України, США – 11,9%, Китай – 8,4%, країни Південно-Східної Азії – 5,5%.
«Тут ми бачимо цікавий розрив між суспільним сприйняттям та економічною географією. Китай – найбільший торговельний партнер України, але розвиток торгівлі з ним як пріоритетний напрям називають менш як 10% опитаних. З іншого боку, майже 70% орієнтуються насамперед на ЄС і Велику Британію», – зазначив Уракін.
«Україні не слід розглядати ці напрямки як взаємовиключні. Європейська інтеграція об’єктивно стає основою довгострокової економічної моделі країни. Водночас Україні необхідно зберігати й розширювати ринки для своєї продукції в Азії, на Близькому Сході та в Африці», – наголосив експерт.
За його оцінкою, ключовим завданням залишається збільшення частки товарів із високою доданою вартістю – промислової продукції, технологій і послуг – в українському експорті.
Детальніше дивіться у відео за посиланням:
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
EXPERTS CLUB, URAKIN, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
Данія продовжує входити до групи країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до неї ставляться 66,9% респондентів, тоді як негативно — лише 1,8%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, проте загальна структура ставлення залишається виразно сприятливою, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Данії ставляться 31,3% українців, здебільшого позитивно — 35,6%. Нейтральну позицію займають 28,8% опитаних. Здебільшого негативне ставлення висловили лише 1,4%, повністю негативне — 0,4%, ще 2,5% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 65,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні відповіді більш ніж у 37 разів переважають негативні. Данія залишається у групі північноєвропейських держав із дуже високою суспільною прихильністю українців.
У березні 2026 року позитивно до Данії ставилися 69,9% респондентів: 33,3% — повністю позитивно та 36,6% — здебільшого позитивно. Нейтральне ставлення висловлювали 26,8% опитаних, негативне — лише 1,2%, ще 2,1% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3 в.п. — з 69,9% до 66,9%. Нейтральний сегмент збільшився на 2 в.п. — до 28,8%, тоді як негативне ставлення зросло лише на 0,6 в.п. Баланс позитивних і негативних оцінок відповідно знизився з плюс 68,7 до плюс 65,1 в.п.
Помітне й певне зниження інтенсивності позитивного ставлення: частка повністю позитивних відповідей скоротилася з 33,3% до 31,3%, а здебільшого позитивних — з 36,6% до 35,6%. Водночас збільшення негативного сегмента залишається мінімальним, тому поточна динаміка радше свідчить про перехід частини респондентів до нейтральної позиції, ніж про формування критичного ставлення до Данії.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи високі показники Данії у попередніх хвилях дослідження, зазначав: «Данія сприймається українцями як щирий партнер і надійний союзник у нинішніх умовах. Високий рівень довіри відображає як гуманітарну допомогу, так і послідовну політичну підтримку України з боку Копенгагена». У ширшому контексті дослідження він також наголошував: «Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них».
Нова хвиля опитування показує, що цей позитивний образ зберігається. Попри зниження показника порівняно з березнем, приблизно дві третини українців продовжують позитивно ставитися до Данії, тоді як частка негативних відповідей не досягає навіть 2%.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ДАНІЯ, Європейський союз, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА ЄВРОПА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Ізраїлю у серпні 2026 року залишається переважно позитивним або нейтральним, однак порівняно з попередньою хвилею дослідження позитивні оцінки продовжили знижуватися. Позитивно до країни ставляться 35,6% респондентів, негативно — 21,9%, ще 39,7% займають нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Ізраїлю ставляться 10,4% українців, здебільшого позитивно — 25,2%. Нейтральну відповідь обрали 39,7% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 14,7%, повністю негативне — 7,2%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 13,7 відсоткового пункту. Це означає, що позитивне ставлення все ще переважає негативне, однак розрив між ними помітно скоротився. Серед країн Близького Сходу Ізраїль має більш поляризовану структуру оцінок, ніж Саудівська Аравія або Йорданія, де домінує нейтральне сприйняття.
У березні 2026 року позитивно до Ізраїлю ставилися 38,7% опитаних: 12,6% — повністю позитивно та 26,1% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 38,2% респондентів, негативне ставлення висловлювали 19,8%, ще 3,3% не могли визначитися.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3,1 в.п. — з 38,7% до 35,6%, тоді як негативних зросла на 2,1 в.п. — до 21,9%. Нейтральний сегмент збільшився на 1,5 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився з плюс 18,9 до плюс 13,7 в.п.
Якщо порівнювати одразу три хвилі дослідження, тенденція є ще помітнішою. У серпні 2025 року позитивно Ізраїль оцінювали 44,7% респондентів, негативно — 13,7%; у березні 2026 року — відповідно 38,7% і 19,8%, а у серпні — 35,6% і 21,9%. Тобто за рік позитивний сегмент скоротився на 9,1 в.п., а негативний зріс на 8,2 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін раніше звертав увагу і на економічну складову українсько-ізраїльських відносин.
«За підсумками 2025 року двостороння торгівля України з Ізраїлем склала понад 353 млн доларів. Український експорт становив 132,4 млн доларів, тоді як імпорт ізраїльських товарів перевищив 221 млн доларів. Це призвело до від’ємного сальдо у розмірі близько 88,6 млн доларів. Такий дисбаланс свідчить про потребу у розширенні українського експорту та пошуку нових ніш на ізраїльському ринку», — наголошував Уракін.
Нова хвиля дослідження показує поступове зниження позитивного балансу ставлення до Ізраїлю, але не його перехід у негативну зону. Найбільшою окремою групою залишаються респонденти з нейтральною позицією, тоді як позитивних оцінок усе ще приблизно у 1,6 раза більше, ніж негативних.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Близький Схід, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІЗРАЇЛЬ, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Японія залишається однією з країн Азії з найвищим рівнем позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до неї ставляться 67,7% респондентів, тоді як негативно — лише 3,3%. Водночас порівняно з попередньою хвилею дослідження частка позитивних оцінок дещо скоротилася, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Японії ставляться 30,1% українців, здебільшого позитивно — 37,6%. Нейтральну позицію займають 26,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,5%, повністю негативно — 0,8%, ще 2,3% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 64,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Японії більш ніж у 20 разів переважає негативне, а понад дві третини респондентів мають сприятливе сприйняття країни.
У березні 2026 року позитивно до Японії ставилися 71,8% українців: 32,9% — повністю позитивно та 38,9% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 24,2% опитаних, негативне ставлення становило 2,8%, ще 1,2% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 4,1 в.п. — з 71,8% до 67,7%. Негативний сегмент збільшився лише на 0,5 в.п. — до 3,3%, тоді як частка нейтральних відповідей зросла на 2,4 в.п. — до 26,6%. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився з плюс 69 до плюс 64,4 в.п.
Динаміка свідчить насамперед про певне зниження інтенсивності позитивного ставлення, а не про формування негативного образу. Частка повністю позитивних відповідей скоротилася з 32,9% до 30,1%, а здебільшого позитивних — з 38,9% до 37,6%. Негативні оцінки при цьому залишаються на дуже низькому рівні.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі дослідження, наголошував на стійкості позитивного іміджу Японії серед українців.
«Японія для українців є прикладом країни з високим рівнем довіри та стабільного позитивного іміджу. Ми бачимо, що навіть без різких інформаційних приводів її сприйняття поступово покращується. Це означає, що довгострокова репутація та послідовна політика співпраці працюють значно ефективніше, ніж короткострокові інформаційні ефекти», — зазначив Позній.
Нова хвиля опитування фіксує певне зниження показників порівняно з березнем, однак не змінює загальної картини: Японія продовжує мати виразно позитивний образ в українському суспільстві, а негативне ставлення до неї залишається мінімальним.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АЗІЯ, громадська думка, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ЯПОНИЯ
