Економіка Японії в першому кварталі продемонструвала спад на 0,5% щодо попередніх трьох місяців, згідно з попередніми даними уряду. Аналітики, чиї середні оцінки наводить Trading Economics, очікували зниження ВВП на 0,4%.
Згідно з переглянутими даними, у четвертому кварталі 2023 року обсяг економіки не змінився, тоді як раніше повідомлялося про його зростання на 0,1%.
У річному вираженні японський ВВП скоротився на 2% у минулому кварталі після переглянутої нульової зміни кварталом раніше. Консенсус-прогноз передбачав падіння на 1,5% у січні-березні.
Споживчі витрати в першому кварталі зменшилися на 0,7% щодо попередніх трьох місяців, капіталовкладення бізнесу – на 0,8%. Обсяг держвитрат зріс на 0,2%.
Експорт скоротився на 5% після зростання на 2,8% кварталом раніше, імпорт – на 3,4% (+1,8% у жовтні-грудні).
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, ЭКОНОМИКА, Японії
Економісти ООН поліпшили прогноз зростання світової економіки у 2024 році до 2,7% з очікуваних у січні 2,4%.
У 2025 році вона збільшиться на 2,8%, тоді як раніше передбачалося 2,7%.
Середні темпи підйому глобальної економіки найближчими роками, як очікується, залишатимуться нижчими за 3,2%, зафіксованих у середньому в 2010-2019 рр.
Перегляд оцінки на поточний рік зумовлений здебільшого позитивнішими змінами в економіках низки великих розвинених країн і країн, що розвиваються, зокрема Бразилії, Індії, РФ і США, йдеться у звіті організації.
За оцінками ООН, економіка США цього року збільшиться на 2,3% (у січні очікувалося 1,4%), Великої Британії – на 0,8% (на 0,4%), Китаю – на 4,8% (на 4,7%), Бразилії – на 2,1% (на 1,6%), Індії – на 6,9% (на 6,2%), Японії – на 1,2% (без зміни).
Водночас прогнози для Європейського союзу і єврозони були переглянуті в бік погіршення – до 1% з 1,2% і до 0,8% з 1,1% відповідно.
“І для Євросоюзу загалом, і для єврозони ми очікуємо на поступове відновлення економічної активності у 2024-2025 роках, після помітної стагнації в багатьох європейських країнах упродовж минулого року”, – зазначає співробітник Департаменту ООН з економічних і соціальних питань Григорій Агабекян.
Цьому має сприяти уповільнення інфляції (вона падає в Європі швидше, ніж очікувалося, завдяки різкому зниженню вартості енергоносіїв), зростання доходів у реальному вираженні та очікуване пом’якшення грошово-кредитної політики.
“До речі, низка центральних банків у Східній Європі та центральний банк Швейцарії вже знизили ключову відсоткову ставку, і, оскільки інфляція повертається до свого цільового рівня, очікується, що Європейський центральний банк і Банк Англії також розпочнуть цикл пом’якшення в поточному році. Також очікується, що в міру відновлення світової торгівлі експорт з європейських країн збільшиться”, – заявив експерт.
“Що стосується дещо скромніших прогнозів для Євросоюзу порівняно з тими, що були представлені в січні, цей перегляд пояснюється тим, що на тлі триваючої млявості промислового виробництва прогнози зростання економіки для низки країн континенту, що залежать від обробної промисловості, знижено. Цей список включає, зокрема, Австрію, Угорщину, Німеччину, Фінляндію та Чехію. Водночас економіка Німеччини, яка є провідною в Євросоюзі, скоротилася на 0,3% 2023 року, і 2024 року ми припускаємо відновлення лише на рівні 0,3%”, – сказав Агабекян.
ООН прогнозує зростання світової торгівлі 2024 року на 3,2%, наступного року – на 3,6%.
Зростання ВВП розвинених країн світу 2024 року і 2025 року очікується на рівні 1,6%, держав, що розвиваються, – відповідно на 4,1% і 4,3%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
На думку українців, країни арабського світу в російсько-українській війні займають нейтральну позицію. Про це стало відомо за результатами спільного дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club “Ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії”, яке було представлене в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
“Аналіз включає переважно позитивне ставлення наших громадян до таких країн як Ізраїль (72.5%) та Туреччина (55%), до інших країн регіона ставлення здебільшого нейтральне. Вкрай негативно українці ставляться до Ірану (76%) та здебільшого негативно до Афганістану (52.6%)”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Крім того, експерт додав, що українці здебільшого позитивно ставляться до країн, з якими мають торговельні або культурні зв’язки. Це природно, адже такі зв’язки сприяють взаємоповазі між суспільствами та країнами.
В свою чергу, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко підкреслив, що ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії варіюється в залежності від багатьох факторів.
“Ми бачимо, що насправді визначеним є ставлення громадян лише щодо двох країн — Ірану та Ізраїлю. Це ті країни, де відсоток тих, кому важко відповісти, менше 20%. Решта країн мають значно більший відсоток невизначеності, що свідчить про недостатню обізнаність українців про ці держави”, – підкреслив Єременко.
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін додав, що розбудова співробітництва з країнами Близького Сходу та Центральної Азії є дуже важливою для розвитку української економіки, особливо в аграрному та IT-секторах. Ці галузі мають великий потенціал для розвитку і можуть стати основою для взаємовигідного партнерства.
“Необхідно впроваджувати державну стратегію для зменшення торговельного дефіциту та збільшення експортного потенціалу України. Це дозволить створити більш збалансовану і стійку економіку, яка буде менше залежати від зовнішніх факторів. Україна може бути цікава агропродукцією, IT-кластерами, освітніми послугами. Для нас цікаві ринки збуту, агротехнології, металургія, хімія”, – наголосив Уракін.
За його словами, торгівля між Україною та досліджуваними країнами наразі активно зростає.
“Туреччина є найбільшим торговельним партнером серед країн Близького Сходу та Центральної Азії, на неї припадає більше половини всієї торгівлі з цими країнами. Це показує важливість Туреччини для української економіки”, – додав засновник Experts Club.
За словами Уракіна, збалансована зовнішньоекономічна політика в регіоні може не лише значно покращити відносини України з близькосхідними країнами, а й матиме позитивний вплив загальний стан економіки.
З результатами дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АНДРІЙ ЄРЕМЕНКО, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, ЦЕНТРАЛЬНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підвищило довгострокові рейтинги Туреччини в іноземній і національній валюті до «B+» з «B».
Прогноз рейтингів – «позитивний», йдеться у прес-релізі S&P.
«Ми очікуємо, що після муніципальних виборів, які відбулися в країні, влада Туреччини і далі наполегливо боротиметься з інфляцією завдяки посиленню грошово-кредитної політики та поступовій бюджетній консолідації», – зазначають експерти агентства.
S&P прогнозує зниження дефіциту рахунку поточних операцій Туреччини в наступні два роки одночасно з ослабленням інфляції та уповільненням доларизації економіки. При цьому аналітики агентства вважають, що темпи інфляції в країні залишаться двозначними аж до початку 2028 року.
Центробанк Туреччини, ймовірно, утримуватиме ключову відсоткову ставку на поточному рівні в 50% до кінця 2024 року, зазначають у S&P.
«Ми можемо знову підвищити рейтинг Туреччини, якщо платіжний баланс країни продовжить поліпшуватися, інфляція сповільниться, а внутрішні заощадження в турецьких лірах зростуть, що дасть змогу країні відновити валютні резерви», – ідеться в прес-релізі агентства.
S&P може змінити прогноз рейтингів Туреччини на «стабільний» у разі збільшення тиску на фінансову стабільність країни або держбюджет, наприклад, якщо ослаблення ліри не вдасться зупинити, або в разі відмови влади від заходів стримування інфляції.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили детальний відеоаналіз того, як розвивається в Туреччині економічне і політичне життя, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/SUqOMFI5HbI?si=uEIZZOORj65VElUQ
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Національний банк України оцінив зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2024 року до аналогічного періоду минулого року в 3,1%, тоді як у січні він прогнозував його на рівні 7,1%.
“Зростання реального ВВП у першому кварталі 2024 року, за оцінками НБУ, було слабшим, ніж очікувалося, насамперед через стримані бюджетні витрати в умовах невизначеності з надходженням зовнішнього фінансування. Додатковим фактором була блокада західного кордону, що стримувала активність окремих видів діяльності”, – пояснив Національний банк в опублікованому на його сайті Інфляційному звіті.
Водночас, як зазначив НБУ, стабільна робота морського коридору, сприятлива погода і збільшення внутрішнього попиту підтримували економічне зростання. Центробанк додав, що фіскальна політика залишалася м’якою і разом з ефектом значного нарощування бюджетних видатків наприкінці 2023 року суттєво підживлювала сукупний попит.
Раніше, наприкінці квітня, Мінекономіки оцінило зростання ВВП України в першому кварталі цього року в 4,5%.
Як зазначає Нацбанк, помірні темпи зростання ВВП збережуться до кінця 2024 року. “Основними факторами зростання залишатимуться збереження м’якої фіскальної політики, пожвавлення зовнішнього попиту, а також подальше пристосування бізнесу та населення до умов значних загроз безпеці. Однак темпи економічного зростання сповільняться з огляду на наслідки війни та виснаження імпульсу зростання, спричиненого низькою базою 2022 року”, – вказав НБУ.
Він додав, що відновлення також стримуватимуть наслідки руйнування енергетичної інфраструктури.
Згідно з оновленими прогнозами, у другому кварталі зростання ВВП прискориться до 3,7% (у січні Нацбанк очікував його на рівні 4,8%), після чого сповільниться до 1,3% (1,7%) у третьому кварталі і знову прискориться до 4,1% (2,0%) у четвертому.
Загалом на 2024 рік НБУ погіршив прогноз зростання української економіки до 3% із 3,6% у січневому звіті, а на 2025-й – до 5,3% із 5,8%.
“Негативний внесок перегляду оцінок дефіциту е/е у зміну реального ВВП у 2024 році оцінено в 0,6 відсоткового пункту (в.п.), а у 2025 році – в 0,5 в.п. Натомість вплив на ВВП меншого врожаю зернових у 2024 році буде незначним завдяки переорієнтації с/г виробників на більш маржинальні культури, зокрема олійні”, – вказав центробанк.
Як зазначає регулятор, баланс ризиків базового прогнозу зміщений у бік погіршення темпів економічного зростання України та посилення цінового тиску.
Нацбанк в оновленому Інфляційному звіті збільшив кількість ключових ризиків прогнозу (із сильним впливом і ймовірністю 25-50%) до трьох: до ризику більш тривалого терміну та інтенсивності війни додалися ризик великих бюджетних потреб (кварталом раніше НБУ оцінював його ймовірність у 15-25%) і великих пошкоджень енергетичної та портової інфраструктури (кварталом раніше вплив цього ризику центробанк вважав помірним).
Водночас імовірність ризику зниження обсягів і втрати ритмічності надходжень міжнародної допомоги та продовження часткового блокування вантажного руху через кордон окремими країнами ЄС знижено з 25-50% до 15-25%, однак ступінь впливу останнього ризику збільшено зі слабкого до помірного.
Крім того, НБУ додав новий ризик – загострення ситуації в Червоному морі, проте оцінив його ймовірність у 15-25% і ступінь впливу як низьку, а також виключив позитивний для прогнозу ризик нарощування потужності морських шляхів експорту.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України «Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни» Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
Максим Уракін навів дані Національного банку України про поліпшення фінансової ситуації у 2023 році, як порівняти з 2022, і прогноз на 2024 рік.
«Базовий сценарій макроекономічного прогнозу НБУ передбачає продовження виваженої монетарної та фіскальної політики, спрямованої на підтримання макрофінансової стабільності. Також очікується виконання Україною зобов’язань за програмами співпраці з міжнародними партнерами, які продовжуватимуть надавати фінансову підтримку в достатніх обсягах. Прогноз передбачає суттєве зниження безпекових ризиків із 2025 року, що дасть змогу розблокувати морські порти, розширити можливості для інвестиційної та господарської діяльності та посприяє поверненню вимушених мігрантів в Україну. «, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність надання міжнародної допомоги.
«Залишаються актуальними такі ризики, як додаткові бюджетні потреби, зокрема для підтримання обороноздатності та ліквідації наслідків руйнувань, а також значні дефіцити, зокрема в енергетичній сфері. Суттєві пошкодження портової та енергетичної інфраструктури обмежуватимуть експорт, а продовження часткового блокування кордонів з окремими країнами ЄС для вантажних перевезень обмежуватиме як імпорт так і експорт. Також серед ризиків варто відзначити і поглиблення негативних міграційних тенденцій”, – зазначив економіст.
Темпи міжнародної допомоги Україні, за словами експерта, значно знизилися в IV кварталі 2023 – I кварталі 2024 року, що може негативно позначитися на відновленні економіки в поточному році в умовах війни.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
«Аналіз динаміки світового ВВП показує, що глобальна економіка продовжує відновлюватися після пандемії, але геополітична нестабільність чинить стримувальний вплив на це зростання. За словами Максима Уракіна, важливо стежити за розвитком подій і адаптуватися до мінливих умов для забезпечення стійкого економічного зростання в майбутньому. Україні, в цьому контексті, необхідно зосередитися на зміцненні внутрішньої політичної стабільності, відновленні економічного потенціалу та продовженні реформ для поліпшення своїх післявоєнних перспектив і зміцнення позицій на світовій арені”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=HO-KT2UC8pYdUwCH
