Країни Європейського Союзу та Велика Британія залишаються головним зовнішньоекономічним пріоритетом для українців: у серпні 2026 року необхідність першочергового розвитку торговельно-економічних відносин із ними відзначили 69,9% опитаних. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Водночас порівняно з попередніми хвилями дослідження підтримка європейського напряму знизилася. У серпні 2025 року країни ЄС та Велику Британію називали 82,8% респондентів, у березні 2026 року — 81,1%, а у серпні — 69,9%. Таким чином, за рік показник скоротився на 12,9 відсоткового пункту.
Ще помітнішою є динаміка щодо США. У серпні 2025 року першочерговий розвиток торговельно-економічних відносин зі Сполученими Штатами підтримували 58,8% опитаних, у березні 2026 року — 59,2%, тоді як у серпні показник становив 11,9%.
Китай у серпні 2026 року як пріоритетний напрям назвали 8,4% респондентів проти 35,4% у березні та 26,7% у серпні минулого року. При цьому Китай залишається одним із найважливіших торговельних партнерів України, що демонструє розбіжність між реальною структурою зовнішньої торгівлі та суспільними уявленнями про бажані напрями її розвитку.
Ще 5,5% опитаних у серпні виступили за першочергове поглиблення економічних відносин із країнами Південно-Східної Азії — Японією, Південною Кореєю та іншими державами регіону. У березні цей показник становив 49%, а роком раніше — 21%. Країни арабського та мусульманського світу назвали 3,5% респондентів проти 29,8% у березні, африканські та південноамериканські країни — 0,8% проти 19,6%.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін наголосив на необхідності активнішої комунікації міжнародних партнерів з українським суспільством.
«Потрібно регулярно показувати конкретні справи і конкретні дії. Відкритість до медіа та громадськості допомагає зміцнювати відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
За його словами, соціологічні дослідження можуть бути практичним інструментом для державних установ, дипломатичних представництв і бізнесу при визначенні напрямів розвитку двосторонніх відносин.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній також звернув увагу на необхідність посилення економічної складової міжнародного співробітництва.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Бізнесу та державним структурам потрібно активніше працювати над розвитком двосторонніх відносин», — зазначив Позній.
Дослідження проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Попередні хвилі дослідження проводилися у серпні 2025-го та березні 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Європейський союз, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, КИТАЙ, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, США, УКРАЇНА
Країни Європейського Союзу залишаються на першій позиції за часткою відповідей українців на запитання про те, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні. У серпні 2026 року країни ЄС назвали 44,6% опитаних, США — 25,2%, Велику Британію — 23,3%. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження ставлення українців до країн світу, проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Порівняно з березнем 2026 року оцінки змінилися суттєво. Навесні країни ЄС у цьому контексті називали 63,4% респондентів, Велику Британію — 53,8%, США — 29,6%. У серпні показники ЄС та Великої Британії знизилися відповідно на 18,8 і 30,5 відсоткового пункту, тоді як показник США змінився значно менше — на 4,4 в.п.
Водночас у порівнянні із серпнем 2025 року частка респондентів, які назвали країни ЄС, дещо зросла — з 42% до 44,6%. Показник США тоді становив 25,8%, Великої Британії — 12,8%. Таким чином, найбільш різкою залишається динаміка оцінок Великої Британії: 12,8% у серпні 2025 року, 53,8% у березні 2026-го та 23,3% у серпні поточного року.
Значно нижчими залишаються оцінки ролі інших великих держав. Китай у серпні 2026 року назвали 4,1% опитаних проти 3,5% у березні та 1,3% роком раніше. Показник Індії становив 1,8%, а Бразилії — 1%.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що суспільне сприйняття держав варто розглядати разом із рівнем поінформованості та реальним розвитком двосторонніх зв’язків.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. У ньому взяли участь 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а заявлена максимальна теоретична статистична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Європейський союз, МИР, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, США, УКРАЇНА
Сенатор Флавіо Болсонару, кандидат від Ліберальної партії та син колишнього президента Жаїра Болсонару, посів перше місце в першому турі президентських виборів у Бразилії 4 жовтня 2026 року з результатом 47,03% голосів. Чинний президент Луїс Інасіу Лула да Сілва отримав 45,16%. Другий тур відбудеться 25 жовтня, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За Болсонару проголосували 56,10 млн виборців, за Лулу — 53,88 млн. Розрив становив близько 2,22 млн голосів. Третє місце посів письменник Аугусто Курі з 2,89%, далі розташувалися Ренан Сантос із 2,24% і Роналду Каяду з 2,18%. Загалом було подано близько 119,3 млн дійсних голосів.
Результат першого туру став несподіванкою для більшості соціологічних служб, які напередодні голосування прогнозували невелику перевагу Лули або статистичну рівність кандидатів. Водночас понад 33,4 млн бразильців, або 21,1% виборців, не взяли участі в голосуванні. Це найвищий рівень абсентеїзму на президентських виборах із 1998 року.
За оцінкою директора дослідницької компанії Active Group Олександра Познія, результати голосування засвідчили збереження значного політичного потенціалу болсонаризму після відходу Жаїра Болсонару.
«Перший тур показав, що болсонаризм у Бразилії не лише зберігся після відходу Жаїра Болсонару, а й виявився здатним передати політичний капітал наступному поколінню. Для Лули проблема полягає в тому, що він уже мобілізував значну частину свого традиційного електорату, тоді як у Флавіо Болсонару з’являється можливість зібрати голоси більшої частини кандидатів правого та правоцентристського табору», — зазначив Позній.
Позиції Болсонару посилилися після того, як про його підтримку оголосили Ромеу Зема та Роналду Каяду, а також низка правих партій. Водночас майже 9 млн голосів, відданих за кандидатів, які вибули, залишаються важливим резервом другого туру.
Додатковим чинником стали парламентські вибори. Ліберальна партія отримала 121 місце в Палаті депутатів, а її представництво в Сенаті зросло до 28 мандатів. Разом із союзниками блок Болсонару потенційно може розраховувати приблизно на 259 депутатів і 48 сенаторів.
«Розрив у два мільйони голосів за понад 33 мільйонів тих, хто не прийшов на вибори, означає, що другий тур не можна вважати наперед визначеним. Але стартові позиції кандидатів не однакові. Болсонару вже отримав підтримку кількох правих кандидатів і партій, тоді як Лулі доведеться одночасно мобілізувати власну базу, залучати поміркованого виборця та знижувати рівень абсентеїзму», — наголосив Позній.
Суттєвими залишаються й геополітичні наслідки виборів. Лула виступає за стратегічну автономію Бразилії та збереження балансу у відносинах зі США, Китаєм і BRICS. Болсонару орієнтується на тісніше політичне співробітництво з адміністрацією президента США Дональда Трампа, водночас не пропонуючи відмовлятися від економічних зв’язків із Китаєм.
Для України зміна бразильської адміністрації потенційно може означати коригування дипломатичної позиції країни щодо російсько-української війни, хоча автоматичного перегляду зовнішньополітичного курсу очікувати не варто.
За оцінкою Experts Club, результат другого туру залежатиме насамперед від мобілізації виборців, які пропустили перше голосування, перерозподілу голосів інших кандидатів, економічних очікувань населення та здатності Лули подолати політичну перевагу, отриману Болсонару після 4 жовтня.
Бразилія, Індія та Мексика у 2023 році мали найбільшу оцінену кількість смертей від міжособистісного насильства у світі, тоді як Росія очолила розширену європейську вибірку як за абсолютною кількістю таких смертей, так і за показником на 100 тис. населення, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дані Global Burden of Disease 2023 Інституту показників та оцінювання здоров’я Вашингтонського університету (IHME).
За оцінкою IHME, у 2023 році у світі сталося близько 435,7 тис. смертей від міжособистісного насильства — приблизно 1,2 тис. щодня. Глобальний показник становив близько 5,4 смерті на 100 тис. населення. При цьому йдеться про модельні оцінки, які не можна автоматично прирівнювати до кількості умисних убивств, зареєстрованих поліцією.
Найбільшу абсолютну кількість смертей IHME оцінив для Бразилії — 52 229. Далі розташувалися Індія — 44 288, Мексика — 36 445, США — 24 528 та Південно-Африканська Республіка — 23 066. До першої десятки також увійшли Нігерія з 18 188 випадками, Росія — 16 760, Колумбія — 15 959, Ефіопія — 11 634 та Венесуела — 11 583. На Бразилію, Індію та Мексику разом припадало близько 30,5% світової оцінки, а частка Бразилії становила приблизно 12%.
Водночас рейтинг за кількістю смертей на 100 тис. населення виглядає інакше. Серед суверенних держав найвищу модельну оцінку IHME мав Сальвадор — 56,3 на 100 тис., за ним ішли Гаїті — 49,5, Лесото — 47,1, Венесуела — 45,1 та Есватіні — 43,8. Бразилія з показником 24,6 посідала 18-те місце. У матеріалі Experts Club наголошується, що для низки країн оцінки IHME суттєво відрізняються від статистики UNODC і національних правоохоронних органів, тому їх слід трактувати саме як модельні показники смертності, а не як рейтинг офіційно зареєстрованої злочинності.
У розширеній європейській вибірці Experts Club, яка крім європейських держав включає Туреччину, Вірменію, Азербайджан і Грузію, Росія мала найвищий показник — 11,3 смерті на 100 тис. населення та 16 760 оцінених смертей. Україна перебувала на другому місці — 7,4 на 100 тис. та близько 2 894 смертей. При цьому показник для України не включає загиблих унаслідок війни, оскільки в класифікації GBD міжособистісне насильство та конфлікти і тероризм є окремими причинами смерті.
Центральний банк Росії став найбільшим продавцем золота серед світових центробанків у серпні 2026 року, скоротивши офіційні золоті резерви приблизно на 6,2 тонни, свідчить аналіз Experts Club на основі даних World Gold Council (WGC).
Серед помітних продавців золота у серпні WGC виділяє:
Росія продовжила скорочення золотих резервів після продажу приблизно 6 тонн у липні. Загалом за січень-серпень 2026 року російські офіційні золоті резерви зменшилися приблизно на 56 тонн.
Після серпневого продажу обсяг золота в російських резервах становив близько 2 271 тонни.
Йорданія у серпні продала близько 3,1 тонни золота. Однак на відміну від Росії за підсумками восьми місяців країна залишається чистим покупцем: від початку 2026 року її золоті резерви збільшилися приблизно на 2 тонни – до 75 тонн. На золото припадає близько 37% міжнародних резервів Йорданії.
При цьому найбільшим продавцем золота за підсумками січня-серпня залишається Туреччина, попри те, що у серпні вона перейшла до купівель.
За даними WGC, Туреччина від початку року скоротила золоті резерви приблизно на 82 тонни. Основні продажі припали на перший квартал 2026 року. У серпні тенденція змінилася – турецький центробанк придбав близько 2,9 тонни золота.
Росія посідає друге місце серед найбільших продавців від початку року з показником близько 56 тонн.
Таким чином, серпень показав суттєву перевагу покупців над продавцями: світові центробанки в сукупності придбали 39 тонн золота в чистому вираженні проти 23 тонн у липні.
World Gold Council зазначає, що дані охоплюють офіційно заявлені зміни резервів центральних банків та інших офіційних інститутів і можуть відрізнятися від ширшої оцінки глобального попиту центробанків, яка враховує незаявлені купівлі.
EXPERTS CLUB, WORLD GOLD COUNCIL, ЗОЛОТІ РЕЗЕРВИ, ЗОЛОТО, ЙОРДАНІЯ, РОСІЯ, ТУРЕЧЧИНА, ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ
Експорт українських ІТ-послуг у січні-серпні 2026 року збільшився на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $4,46 млрд, свідчать дані Національного банку України, проаналізовані Experts Club.
За обсягом валютної виручки сектор фактично повернувся до показників відповідного періоду 2023 року, проте все ще не досяг максимальних значень 2022 року.
У січні-серпні 2022 року обсяг ІТ-експорту був приблизно на 9% вищим за нинішній показник.
Таким чином, динаміку останніх років можна розділити на два періоди: після рекордного 2022 року український ІТ-експорт перейшов до зниження, а в 2026 році знову демонструє зростання.
Особливо важливим залишається значення ІТ для всього українського сектору послуг. За вісім місяців 2026 року Україна експортувала послуг на $10,9 млрд, що приблизно на 6% перевищує показник відповідного періоду минулого року.
На ІТ припало 41% цієї суми, тобто понад $4 з кожних $10, отриманих Україною від експорту послуг.
У масштабах усієї зовнішньої торгівлі частка сектору також залишається значною. Сукупний експорт товарів і послуг за січень–серпень становив $35,8 млрд, з яких $4,46 млрд забезпечили ІТ-компанії та фахівці.
У результаті частка ІТ становить близько 12% сукупного експорту країни — приблизно кожен восьмий долар експортної виручки.
За умови збереження нинішніх темпів сектор може завершити 2026 рік із найкращим результатом за останні кілька років, однак для повернення до рекордних показників 2022 року темпи зростання мають прискоритися.
Джерело даних — Національний банк України.
