Україна отримала $4,46 млрд від експорту ІТ-послуг за січень-серпень 2026 року, завдяки чому технологічний сектор забезпечив близько 12% сукупного експорту товарів і послуг країни, свідчать дані Національного банку України, проаналізовані експертно-аналітичним центром Experts Club.
Таким чином, приблизно кожен восьмий долар експортної виручки України припадає на ІТ-послуги.
Сукупний експорт товарів і послуг України за вісім місяців 2026 року становив $35,8 млрд і практично не змінився порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Основну частину валютної виручки, як і раніше, забезпечує товарний експорт — $24,9 млрд, або близько 70 % загального обсягу. Експорт послуг становив $10,9 млрд, з яких $4,46 млрд припадало на ІТ.
Таким чином, при частці послуг у сукупному експорті країни близько 30% ІТ самостійно забезпечує приблизно 12% усієї експортної виручки України.
Як зазначають аналітики Experts Club, ці показники свідчать про особливу роль ІТ для української зовнішньої торгівлі. На відміну від товарного експорту, технологічні послуги практично не залежать від морської логістики, пропускної спроможності кордонів та фізичного транспортування продукції.
Крім того, ІТ залишається найбільшою складовою українського експорту послуг. На комп’ютерні послуги припадає близько 41% усієї експортної виручки сектору послуг.
За підсумками січня–серпня експорт послуг України досяг $10,9 млрд, збільшившись приблизно на 6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. IT-експорт зріс на 4% — до $4,46 млрд.
Незважаючи на відновлення, IT-сектор поки що не повернувся до історичного максимуму 2022 року. Експорт ІТ-послуг за перші вісім місяців 2026 року залишається приблизно на 9% нижчим за показник відповідного періоду 2022 року.
Таким чином, український ІТ-експорт одночасно демонструє відновлення після спаду попередніх років і зберігає надзвичайно важливу роль у формуванні валютної виручки країни.
Джерело даних — Національний банк України. Розрахунки структури експорту виконано на основі даних НБУ, опублікованих Opendatabot.
Центральні банки світу в серпні 2026 року збільшили офіційні золоті резерви загалом на 39 тонн у чистому вираженні, а найбільшим покупцем став Народний банк Китаю, свідчить аналіз Experts Club на основі даних World Gold Council (WGC), опублікованих 6 жовтня.
За даними WGC, у серпні основними покупцями золота стали:
Китай — 20,2 тонни
Польща — 7,8 тонни
Узбекистан — 7,8 тонни
Казахстан — 7,4 тонни
Туреччина — 2,9 тонни
Чехія — 1,7 тонни
Болівія — близько 1 тонни
Гана — близько 1 тонни
Китай продовжив закуповувати золото 22-й місяць поспіль. У серпні Народний банк Китаю збільшив золоті резерви приблизно на 20,2 тонни — це стало найбільшим місячним поповненням з жовтня 2023 року.
За підсумками січня-серпня Китай придбав близько 80 тонн золота. Офіційні золоті резерви країни сягнули приблизно 2 387 тонн, що становить близько 9% сукупних міжнародних резервів Китаю.
Незважаючи на лідерство Китаю безпосередньо в серпні, найбільшим покупцем золота з початку 2026 року залишається Польща. Національний банк Польщі придбав близько 7,8 тонни в серпні та вже 98 тонн з початку року. Золоті резерви Польщі зросли приблизно до 648 тонн і наблизилися до заявленої мети в 700 тонн.
Узбекистан збільшив резерви приблизно на 7,8 тонни. З початку року країна придбала близько 50 тонн золота, а загальний обсяг золотих резервів досяг приблизно 439 тонн. На золото припадає близько 90% резервів Узбекистану.
Казахстан у серпні придбав близько 7,4 тонни золота, збільшивши обсяг закупівель з початку року приблизно до 36 тонн. Золотий запас країни сягнув близько 377 тонн, або 79% міжнародних резервів.
Туреччина повернулася до чистих закупівель після трьох місяців продажів, придбавши близько 2,9 тонни. При цьому з початку 2026 року країна залишається великим нетто-продавцем — сукупне скорочення резервів становить близько 82 тонн, причому основна частина продажів припала на перший квартал.
Чеський національний банк придбав близько 1,7 тонни й тим самим продовжив серію чистих покупок золота до 42 місяців поспіль. З початку року Чехія додала близько 14 тонн, збільшивши резерви до 86 тонн.
Загалом за січень-серпень 2026 року світові центробанки повідомили про чисті покупки приблизно 170 тонн золота.
У World Gold Council зазначають, що склад найбільших покупців залишається відносно стабільним. Це вказує на те, що центральні банки купують золото насамперед у рамках довгострокової політики управління резервами, тоді як місячні коливання пов’язані з графіком реалізації програм, ринковою ситуацією та потребами окремих країн у ліквідності.
Для порівняння: у липні світові центральні банки придбали в чистому вираженні 23 тонни золота. Таким чином, у серпні обсяг чистих покупок збільшився приблизно на 70% за місяць.
Офіційне першоджерело: World Gold Council, Central Bank Gold Statistics, опубліковано 6 жовтня 2026 року.
Роздрібна торгівля залишається найпопулярнішим напрямком для відкриття малого бізнесу в Україні — за дев’ять місяців 2026 року в цій сфері зареєстровано 60,3 тис. нових ФОП, свідчать дані Opendatabot на основі Єдиного державного реєстру та аналіз даних аналітичним центром Experts Club.
На роздрібну торгівлю припадає понад чверть усіх нових підприємців, зареєстрованих в Україні з початку року. Загалом за січень-вересень було відкрито 222,3 тис. ФОП.
Другим за популярністю напрямком стало комп’ютерне програмування — 16,7 тис. нових ФОП. Практично такий самий результат показала оптова торгівля — 16,6 тис.
У сфері освіти зареєстровано близько 10,7 тис. нових підприємців. Стільки ж ФОП розпочали діяльність у сфері забезпечення стравами та напоями, до якої входять, зокрема, різні формати громадського харчування.
Однак найпопулярніші напрямки бізнесу одночасно лідирують і за кількістю закриттів.
У роздрібній торгівлі за дев’ять місяців припинили діяльність 49,4 тис. ФОП. Таким чином, незважаючи на велику кількість закриттів, чистий приріст підприємців у галузі склав близько 10,9 тис.
Інша ситуація склалася в комп’ютерному програмуванні. При 16,7 тис. нових реєстрацій діяльність припинили 17,1 тис. ФОП. Таким чином, виходячи з опублікованих Opendatabot абсолютних показників, кількість закриттів у IT-сегменті приблизно на 400 перевищила кількість відкриттів.
У оптовій торгівлі ситуація залишається позитивною: при 16,6 тис. нових ФОП закрилися 11,7 тис., що відповідає чистому приросту приблизно на 4,9 тис. підприємців.
У сфері громадського харчування зареєстровано близько 10,7 тис. нових ФОП при 7,9 тис. закриттів — позитивна різниця становить близько 2,8 тис.
Загалом за дев’ять місяців 2026 року в Україні відкрилося 222 288 ФОП, а закрилося 155 645. Кількість нових підприємців перевищила кількість тих, хто припинив діяльність, на 66 643.
Джерело: Opendatabot — «Цього року відкрилося на 66 тисяч ФОПів більше, ніж закрилося».
У Євразії формується нова система транспортних маршрутів, яка має розширити сполучення між Китаєм, Центральною та Південною Азією, країнами Перської затоки й Європою. Серед ключових проєктів — трансафганський коридор CASA, Середній коридор через Каспій, залізниця Китай — Киргизстан — Узбекистан, іракський Development Road та економічний коридор IMEC, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Наприкінці вересня 2026 року Казахстан, Узбекистан та ОАЕ домовилися опрацювати можливість створення залізничного маршруту Казахстан — Узбекистан — Афганістан — Пакистан із виходом до портів Карачі та Гвадар. Попередній потенціал CASA оцінюється до 10 млн тонн вантажів, однак проєкт поки перебуває на стадії техніко-економічного опрацювання.
Водночас Середній коридор уже функціонує через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан і Грузію. За оцінкою Світового банку, інфраструктурні інвестиції та реформи можуть до 2040 року збільшити обсяги торгівлі вздовж маршруту до чотирьох разів і приблизно на дві третини скоротити час доставки порівняно з 2023 роком. Потреба в основній та супутній інфраструктурі оцінюється більш ніж у $55 млрд.
Ще одним важливим напрямком стає залізниця Китай — Киргизстан — Узбекистан, яка має посилити східне сполучення Центральної Азії. На півдні іракський Development Road має зв’язати порт Великий Аль-Фау з Туреччиною та європейською транспортною мережею, тоді як IMEC передбачає поєднання Індії, держав Перської затоки та Європи морськими й залізничними маршрутами.
Для України перебудова євразійської логістики створює можливість розширити доступ до Центральної Азії та Китаю через Чорне море, Кавказ і Каспій. Урядовий план на 2026 рік передбачає переговори про включення українських портів до Транскаспійського маршруту.
«Для України важливо не спостерігати за цією перебудовою збоку, а домагатися фізичного й тарифного включення своїх портів і залізниць у нові маршрути», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Люди, які регулярно вживають більше кави, можуть мати меншу частку загального та вісцерального жиру й водночас більшу м’язову масу, свідчать результати нового фінського дослідження. У чоловіків більш високе споживання кави також виявилося пов’язаним з особливостями рівня тестостерону та більш сприятливими показниками обміну глюкози й інсуліну.
Дослідження було опубліковано в науковому журналі European Journal of Nutrition. Вчені використали дані масштабного проєкту Northern Finland Birth Cohort 1966, учасники якого спостерігаються від народження. До аналізу увійшли 2 264 людини віком 46 років.
Учасників розділили залежно від звичного споживання кави. 70 осіб практично не вживали каву, 296 випивали одну-дві чашки на день, 822 — три-чотири чашки, ще 1 076 учасників — п’ять і більше чашок щодня.
Дослідники виявили цікаву закономірність: індекс маси тіла в різних групах суттєво не відрізнявся, однак склад тіла був різним.
В учасників, які вживали більше кави, в середньому спостерігалися менший відсоток жиру в організмі, менша загальна жирова маса та площа вісцерального жиру. Водночас у них була вищою маса скелетної мускулатури. Відмінності у складі тіла спостерігалися як у чоловіків, так і у жінок.
«Це дослідження цікаве насамперед тим, що показує обмеженість звичного показника BMI. Дві людини можуть мати практично однаковий індекс маси тіла, але зовсім різне співвідношення жирової та м’язової тканини. У фінській вибірці саме склад тіла, а не BMI, виявився пов’язаним із рівнем споживання кави», — зазначає доктор біологічних наук, керівник напряму аналітичного центру Experts Club Святослав Морозов-Леонов.
Окремо вчені вивчили гормональні показники. У чоловіків кожна додаткова чашка кави на день статистично асоціювалася зі збільшенням загального тестостерону приблизно на 0,29 нмоль/л, а біодоступного тестостерону — приблизно на 0,08 нмоль/л. Також підвищувався рівень глобуліну, що зв’язує статеві гормони, — SHBG. Ці асоціації зберігалися після статистичного коригування на BMI, освіту, куріння, фізичну активність і вживання алкоголю.
Однак гормональні результати виявилися значно складнішими, ніж може здатися з формулювання «кава підвищує тестостерон».
Одночасно з вищим загальним і біодоступним тестостероном у чоловіків більше споживання кави було пов’язане з нижчим вільним тестостероном і зниженням індексу вільних андрогенів. У жінок статистично значущого зв’язку між кількістю кави та загальним або біодоступним тестостероном дослідники не виявили. При цьому в них також спостерігалися вищий SHBG і нижчі показники вільних андрогенів.
«Тому робити з дослідження висновок, що п’ять чашок кави на день підвищують тестостерон у чоловіків, було б неправильно. Гормональна картина значно складніша: загальний тестостерон збільшувався, але вільний тестостерон одночасно знижувався. Автори самі говорять про специфічний гормональний профіль, а не про доведену стимулюючу дію кави», — підкреслив Морозов-Леонов.
Ще один цікавий результат пов’язаний із метаболізмом. У чоловіків із вищим споживанням кави дослідники виявили більш сприятливий профіль показників глюкози та інсуліну. У представників обох статей споживання кави також обернено корелювало з концентрацією в крові амінокислот із розгалуженим ланцюгом — BCAA.
Підвищені концентрації BCAA у низці попередніх досліджень пов’язувалися з інсулінорезистентністю та підвищеним ризиком метаболічних порушень. Автори фінської роботи вважають, що виявлені зміни можуть допомогти краще зрозуміти спостережуваний в інших дослідженнях зв’язок вживання кави з метаболічним здоров’ям.
При цьому вчені спеціально попереджають, що результати не доводять причинно-наслідкового зв’язку.
Дослідження було поперечним: споживання кави, склад тіла, гормони та метаболічні показники оцінювалися фактично в один період часу. Тому неможливо визначити, чи саме кава призвела до виявлених відмінностей, чи люди з певним способом життя та метаболічним профілем просто частіше вживали каву.
Крім того, кількість кави учасники повідомляли самостійно, а група людей, які взагалі її не вживали, була невеликою — лише 70 осіб із 2 264. Фінська популяція також є відносно однорідною, тому результати не можна автоматично переносити на населення інших країн.
«Це хороший приклад того, як слід читати дослідження про харчування. Зв’язок між продуктом і певним показником здоров’я ще не означає, що продукт є причиною цього ефекту. Для практичних рекомендацій потрібні проспективні дослідження і, головне, рандомізовані контрольовані випробування», — вважає представник Experts Club Морозов-Леонов.
Автори роботи також не рекомендують на підставі отриманих результатів збільшувати споживання кави. Вони вказують на необхідність подальших досліджень, включаючи інтервенційні дослідження на людях, які дозволять встановити, чи існує причинний зв’язок і які саме біологічно активні компоненти кави можуть бути відповідальними за виявлені асоціації.
У каві міститься понад тисяча різних сполук, тому потенційний механізм дії поки залишається невизначеним. Дослідники розглядають гормональні та метаболічні зміни як один із можливих напрямів подальшого вивчення впливу кави на здоров’я.
«Найцікавіший результат роботи полягає не в твердженні “чим більше кави, тим краще”. Дослідження показує значно складніший взаємозв’язок між звичним раціоном, складом тіла, гормонами та метаболізмом. Саме перевірка цих механізмів у тривалих і контрольованих дослідженнях має стати наступним етапом», — резюмував Святослав Морозов-Леонов.
Дослідження Associations of habitual coffee intake with testosterone and cardiometabolic markers: the Northern Finland Birth Cohort 1966 study. До аналізу увійшли 2 264 учасники Northern Finland Birth Cohort 1966. Автори заявили про відсутність конфлікту інтересів.
Посилення російських атак на виробничі, логістичні, торговельні та цифрові об’єкти України дедалі сильніше впливає не лише на окремі компанії, а й на потенціал зростання економіки загалом. Руйнування підприємств і критичної бізнес-інфраструктури призводить до простоїв, порушення ланцюгів постачання, збільшення логістичних витрат та необхідності спрямовувати інвестиційні ресурси на відновлення замість розвитку, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, лише у серпні 2026 року було зафіксовано щонайменше 32 атаки на об’єкти Fozzy Group, «Епіцентру», «Нової пошти», Rozetka, «Аврори» та Varus порівняно з 11 у липні. Цей показник стосується лише зазначеної групи компаній і не відображає загальної кількості атак на український бізнес.
Серед найбільш уразливих сегментів залишається складська та транспортна логістика. У серпні внаслідок атак були знищені або серйозно пошкоджені великі розподільчі та логістичні комплекси Rozetka, NOVUS, MTI Group та EVA. 31 серпня удар по терміналу «Нової пошти» в Одесі знищив ключову сортувальну лінію. У вересні пошкоджень зазнали також виробничі, складські та цифрові об’єкти низки компаній.
Засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін зазначає, що економічний ефект таких атак значно перевищує балансову вартість зруйнованого майна.
«Коли знищується розподільчий центр, завод або дата-центр, економічні збитки не можна рахувати лише за вартістю самого об’єкта. Разом із ним тимчасово зникає частина випуску продукції, порушуються постачання десятків або сотень інших компаній, втрачаються товарні запаси, зростають логістичні та страхові витрати, бізнес змушений створювати резервні потужності», — зазначив Уракін.
За спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН RDNA5, станом на кінець 2025 року пряма шкода Україні від війни становила $195,1 млрд, а потреби у відновленні протягом наступного десятиліття оцінювалися у $587,7 млрд. Для торгівлі та промисловості пряма шкода становила $19,2 млрд, близько 85% якої припадало на промисловість. При цьому зазначені оцінки ще не враховують нові руйнування 2026 року.
Погіршення ситуації вже позначилося на макроекономічних прогнозах. У вересні Європейський банк реконструкції та розвитку знизив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році з 2,2% до 1,5%. Серед факторів ЄБРР назвав посилення атак на підприємства, енергетичну інфраструктуру та чорноморські порти, а також дефіцит працівників, слабку впевненість бізнесу та логістичні обмеження. МВФ раніше прогнозував зростання української економіки у 2026 році на 1–1,6%.
В Experts Club наголошують, що зниження прогнозів не можна пояснювати виключно фізичним знищенням підприємств. На ВВП впливають тривалість простоїв, обсяги недовиробленої продукції, можливість перенесення виробництва на інші майданчики, стан енергетики та швидкість відновлення логістичних зв’язків.
Особливо небезпечним є витіснення інвестицій у розвиток витратами на відновлення. Підприємствам доводиться одночасно фінансувати ремонт, генератори та системи накопичення електроенергії, резервні склади, сервери й переміщення виробництв. Це підтримує безперервність роботи, але обмежує можливості вкладати кошти в модернізацію, розширення потужностей та створення нових робочих місць.
