Як повідомляє Інтерфакс-Україна, економіка України за підсумками першого півріччя 2026 року продемонструвала перші ознаки виходу зі спаду, однак високий дефіцит зовнішньої торгівлі, інфляційний тиск і залежність державних фінансів від міжнародної допомоги залишаються ключовими макроекономічними ризиками, йдеться в черговому випуску «Економічного моніторингу».
Як зазначає засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, після падіння реального ВВП на 0,6% у річному вимірі в першому кварталі у квітні-червні економіка повернулася до зростання.
У другому кварталі реальний ВВП України збільшився на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 0,3% порівняно з попереднім кварталом. Водночас прогноз Національного банку передбачав зростання української економіки лише на 1,3% за підсумками всього 2026 року.
«Позитивними чинниками за підсумками першого півріччя стали відновлення хоча б мінімального зростання ВВП, повернення міжнародних резервів вище $50 млрд, контрольованість валютного ринку, ритмічніше міжнародне фінансування та адаптивність українського бізнесу. Основними ризиками залишаються війна, стан енергетики, високі виробничі витрати, дефіцит трудових ресурсів, слабкість товарного експорту та дедалі більший торговельний дисбаланс. Україна має значний запас зовнішньої ліквідності, але він не може замінити внутрішнє економічне зростання», – зазначив Уракін.
Споживча інфляція у червні сповільнилася до 7,2%, тоді як базова інфляція прискорилася до 8,1%. Облікова ставка НБУ залишалася на рівні 15%.
Водночас міжнародні резерви України після чотирьох місяців скорочення у червні збільшилися на 12,1% – до $51,27 млрд. Валютні інтервенції НБУ при цьому залишалися значними.
Одним із головних структурних ризиків української економіки залишається зовнішня торгівля. За січень-червень 2026 року товарний імпорт становив близько $49,3 млрд, тоді як експорт – приблизно $21 млрд. Таким чином, товарний дефіцит досяг близько $28,3 млрд.
Значне навантаження зберігається і на державні фінанси. Доходи загального фонду державного бюджету за перше півріччя становили майже 1,9 трлн грн, видатки – близько 2,23 трлн грн.
На сектор безпеки та оборони було спрямовано близько 1,4 трлн грн, або приблизно 63% усіх видатків загального фонду. Обсяг міжнародних грантів становив 569,6 млрд грн.
На думку Уракіна, одним із головних завдань економічної політики має стати перетворення значного імпорту обладнання, міжнародного фінансування та оборонних витрат на основу для створення нових виробничих потужностей усередині країни.
«Наступний етап економічної політики має полягати не лише у підтриманні фінансової стабільності, а у перетворенні імпортованого обладнання, міжнародних коштів та оборонних видатків на нові виробничі активи. Основою довгострокового розвитку мають стати енергетична автономність, оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, машинобудування, локалізація виробництва, логістика, цифрові технології та експорт продукції з високою доданою вартістю», – вважає засновник Experts Club.
При цьому перше півріччя показало значні відмінності між найбільшими світовими економіками та ринками, що розвиваються.
Китайська економіка за перші шість місяців 2026 року зросла на 4,7%, тоді як Індія у квітні-червні демонструвала темпи зростання близько 7,8%.
Туреччина продовжувала поєднувати економічне зростання з надзвичайно високою інфляцією. У другому кварталі її ВВП збільшився на 2,3% у річному вимірі та на 1,1% порівняно з попереднім кварталом, тоді як річна інфляція в червні залишалася поблизу 32%.
Бразилія демонструвала більш помірну динаміку: її ВВП у другому кварталі збільшився на 2% у річному вимірі та на 0,5% порівняно з попереднім кварталом. За перше півріччя економіка країни зросла на 1,9%, а річна інфляція в червні сповільнилася до 4,64%.
«Ключові країни, що розвиваються, завершили перше півріччя з дуже різною структурою зростання. Китай зріс на 4,7%, але його другий квартал був слабшим за перший, а внутрішнє споживання суттєво відстає від промисловості й експорту. Індія продовжує зростати майже на 8%, спираючись на масштаб внутрішнього ринку та інвестиції. Туреччина залишається прикладом того, як інфляція понад 30% обмежує якість економічного зростання, тоді як Бразилія демонструє більш помірну динаміку з поступовим контролем інфляції. Для України головний висновок незмінний: довгострокове зростання потребує власної промислової, технологічної та експортної бази», – підкреслив Уракін.
За його оцінкою, перше півріччя підтвердило працездатність української моделі макрофінансової стабілізації, однак одночасно продемонструвало її обмеження.
«Повернення ВВП до слабкого зростання та відновлення резервів є позитивними сигналами, однак дефіцит товарної торгівлі у $28,3 млрд, високий базовий інфляційний тиск і залежність бюджету від зовнішнього фінансування показують межі цієї моделі. Лише розвиток власної виробничої та експортної бази дозволить Україні перейти від економіки воєнної стабілізації до моделі стійкого післявоєнного зростання», – підсумував Максим Уракін.
«Економічний моніторинг» – щомісячний аналітично-статистичний продукт, керівником проєкту якого є кандидат економічних наук Максим Уракін. Моніторинг аналізує основні макроекономічні показники України та провідних економік світу, динаміку ВВП, інфляції, державних фінансів, міжнародних резервів, зовнішньої торгівлі та ключові ризики економічного розвитку.
Регіональні вибори в Німеччині 20 вересня засвідчили послаблення позицій традиційних партій та подальшу фрагментацію німецького електорату: «Альтернатива для Німеччини» (АдН) перемогла у Мекленбурзі-Передній Померанії, тоді як у Берліні перше місце посіли Ліві, йдеться в аналізі аналітичного центру Experts Club.
У Мекленбурзі-Передній Померанії АдН отримала 38,2% голосів проти 16,7% на попередніх виборах 2021 року. Соціал-демократична партія Німеччини набрала 35,5%, Ліві – 6,5%, «Зелені» – 5,7%. Християнсько-демократичний союз канцлера Фрідріха Мерца отримав 4,9% і вперше в історії не подолав п’ятивідсотковий бар’єр на земельних виборах.
ХДС на попередніх виборах у цій землі мав 13,3%, тобто втратив понад 8 процентних пунктів підтримки. За попереднім розподілом мандатів АдН отримує 32 місця, СДПН – 29, Ліві та «Зелені» – по п’ять. Оскільки інші парламентські сили виключають коаліцію з АдН, результат голосування сам по собі не визначає склад майбутнього земельного уряду.
У Берліні результати продемонстрували іншу політичну конфігурацію. Ліві отримали 25,7% голосів проти 12,2% на попередніх виборах. ХДС посів друге місце з 18,8%, АдН отримала 16,3%, «Зелені» – 14,3%, СДПН – 12,1%. Чинна коаліція ХДС і соціал-демократів втратила парламентську більшість.
В Experts Club звертають увагу, що результати 20 вересня продовжили тенденцію, яка проявилася на початку місяця. 6 вересня АдН посіла перше місце на виборах у Саксонії-Ангальт із 43,8%, тоді як ХДС отримав 17,2%. У 2021 році ХДС у цій землі мав 37,1%, а АдН – 20,8%.
Таким чином, за оцінкою Experts Club, результати вересневих виборів не варто зводити виключно до руху німецького електорату в одному ідеологічному напрямку. У двох східних землях найбільшу підтримку отримала АдН, тоді як у Берліні значно посилилися Ліві. Це свідчить про перехід частини виборців традиційних партій до різних альтернативних політичних сил залежно від регіону та структури місцевих проблем.
За даними Infratest dimap, у Мекленбурзі-Передній Померанії АдН змогла мобілізувати близько 66 тис. громадян, які раніше не голосували, а також залучити близько 48 тис. колишніх виборців СДПН та приблизно 32 тис. колишніх прихильників ХДС.
Водночас результат СДПН у цій землі значною мірою пов’язують із персональною підтримкою прем’єр-міністра Мануели Швезіг. Майже половина виборців соціал-демократів, опитаних після голосування, заявили, що без неї не підтримали б партію. Це демонструє значення персонального рейтингу земельних політиків навіть за слабших позицій їхніх партій на федеральному рівні.
Окремою проблемою для ХДС стало сприйняття виборцями економічної компетентності партії. Лише 13% опитаних у Мекленбурзі-Передній Померанії назвали ХДС політичною силою, яка найкраще здатна вирішувати економічні проблеми. 89% опитаних також погодилися з твердженням, що перед федеральними виборами партія багато обіцяла, але мало реалізувала. Ці результати характеризують конкретну федеральну землю і не можуть автоматично переноситися на всю Німеччину.
У Берліні одним із центральних факторів кампанії стало житлове питання. Ліві акцентували увагу на вартості оренди, дефіциті доступного житла та регулюванні діяльності великих власників нерухомості. Водночас для виборців АдН серед важливих тем залишалися міграція та безпека.
«Ці вибори показують не лінійний рух німецького суспільства в один ідеологічний бік, а фрагментацію електорату. У Мекленбурзі-Передній Померанії протест концентрується навколо АдН, у Берліні головним отримувачем протестного та молодого міського голосу стали Ліві. Тобто спільний знаменник – не ідеологія, а зниження здатності традиційних партій утримувати різні групи виборців у межах колишньої моделі політичного центру», – зазначив соціолог, співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
За його словами, особливо показовою є мобілізація громадян, які раніше не брали участі у виборах. Це може свідчити не лише про перерозподіл уже сформованого електорату, а й про розширення бази окремих політичних сил.
Позній також звернув увагу на зниження довіри частини виборців до традиційної економічної компетентності ХДС. На його думку, для центристських партій найближчі місяці будуть пов’язані насамперед із необхідністю відновлення довіри різних груп виборців, а не лише з кадровими дискусіями.
Федеральна динаміка також демонструє зміни в підтримці партій. У вересневому ARD-DeutschlandTrend, проведеному Infratest dimap 31 серпня – 2 вересня серед 1 319 виборців, АдН підтримували 27% опитаних, ХДС/ХСС – 21%, «Зелених» – 15%, СДПН – 13%, Лівих – 12%.
При цьому земельні вибори безпосередньо не змінюють склад федерального уряду Німеччини або зовнішню політику Берліна. Однак вони впливають на внутрішньополітичну дискусію щодо економіки, бюджетних витрат, енергетики, міграції та інших питань.
Попередні результати виборів у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні були оприлюднені в ніч на 21 вересня. Остаточні результати мають бути затверджені після перевірки виборчих протоколів.
Матеріал підготовлено на основі дослідження аналітичного центру Experts Club «АдН перемогла в Мекленбурзі, Ліві – у Берліні: регіональні вибори посилили тиск на традиційні партії Німеччини», опублікованого 21 вересня 2026 року. Дослідження Experts Club на Experts.news
Прямий ресурс на безпеку й оборону в проєкті державного бюджету України на 2027 рік становить близько 4,855 трлн грн, або 66,8% усіх запланованих видатків, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
З урахуванням 30 млрд грн державних гарантій уряд декларує загальний оборонний ресурс у 4,885 трлн грн. Порівняно з планом 2026 року він збільшується приблизно на 517,8 млрд грн, або 11,9%.
Основна частина приросту припадає на грошове забезпечення та зарплати з нарахуваннями — вони збільшуються з 1,454 трлн грн до 1,792 трлн грн. Натомість зіставний показник видатків на озброєння та військову техніку у презентації Мінфіну практично не змінюється — 2,299 трлн грн проти 2,297 трлн грн у 2026 році.
Цивільні напрями також отримують номінальне збільшення фінансування. Соціальний ресурс зростає до 540,3 млрд грн, освіта — до 328,5 млрд грн, охорона здоров’я — до 292,5 млрд грн. Однак частину цього приросту поглине прогнозована середньорічна інфляція у 8,6%.
Проєкт також спирається на низку податкових рішень, які ще потребують законодавчого оформлення. Зокрема, у розрахунках враховане підвищення базової ставки ПДВ із 20% до 21%, від якого очікується 58,7 млрд грн додаткових надходжень. Разом чотири запропоновані податкові рішення мають принести 117,3 млрд грн.
Макропрогноз передбачає реальне зростання ВВП у 2027 році на 1,3%, середньорічну інфляцію 8,6% і середньорічний курс 47,1 грн/$ проти очікуваних 44,4 грн/$ у 2026 році. Курс на кінець 2027 року прогнозується на рівні 48,3 грн/$.
Канада посіла перше місце за балансом позитивного й негативного ставлення українців серед 50 найбільших торговельних партнерів України, тоді як Китай, який лідирує за товарообігом, отримав найнижчий показник, а ставлення до Польщі суттєво погіршилося, свідчать результати дослідження компанії Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Цей показник є різницею між частками позитивних і негативних відповідей. Зокрема, до Канади позитивно ставляться 76,3% опитаних, негативно – 2,5%, нейтрально – 19,2%.
Найгірший баланс зафіксовано щодо Китаю – мінус 25,4 в. п.: позитивно його оцінюють 18,2% респондентів, негативно – 43,6%, нейтрально – 33,9%. Від’ємні показники також мають Індія – мінус 14,3 в. п., Угорщина – мінус 12,7 в. п. та Ліван – мінус 9,2 в. п.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова назвала КНР показовим прикладом розриву між масштабами економічної взаємодії та суспільним образом держави.
“Ми побачили, що Китай є найбільшим економічним партнером України за загальним товарообігом, але це ніяким чином не конвертується в позитивний суспільний образ. Це говорить, що громадяни України чітко розмежовують прагматичність економічної взаємодії і загальну оцінку держави. Економічна залежність і взаємодія не дорівнюють суспільній симпатії до цієї країни”, – наголосила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Однією з найпомітніших змін стало погіршення ставлення до Польщі. Якщо в березні 2026 року баланс оцінок становив плюс 41,7 в. п., то в серпні позитивні й негативні відповіді практично зрівнялися, з невеликою перевагою негативних. Позитивне ставлення висловили 34,6% опитаних, негативне – 37%, нейтральне – 25,4%.
“На початку вторгнення Польща сприймалась ледь не як головний партнер. Ми запитували про зближення України та Польщі, політичне й економічне, навіть про об’єднання в якийсь спільний союз, і бачили величезні позитивні результати. А тут ми бачимо: нібито Польща все ще залишається ключовим партнером, але про об’єднання вже забули, бачимо стабільний негатив”, – зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Він пов’язав погіршення оцінок із позицією частини польської влади, яку вважає антиукраїнською.
Водночас баланс ставлення до Угорщини поліпшився з мінус 33,6 в. п. у березні до мінус 12,7 в. п. у серпні, хоча негативні оцінки все ще переважають. Щодо США показник зріс із плюс 19,4 до плюс 38,4 в. п. Позитивно до Сполучених Штатів ставляться 55% респондентів, негативно – 16,6%, нейтрально – 25,6%.
Відповідаючи на запитання, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні, країни Європейського Союзу назвали 44,6% опитаних, США – 25,2%, Велику Британію – 23,3%, КНР – 4,1%, Індію – 1,8%, Бразилію – 1%. У питанні першочергового розвитку торговельно-економічних відносин країни ЄС та Велику Британію обрали 69,9%, США – 11,9%, КНР – 8,4%.
За словами Безрукової, оцінки ролі США в досягненні миру залишалися відносно стабільними протягом трьох хвиль дослідження.
“Загальна симпатія до країни й оцінка її функціональності на міжнародному рівні є пов’язаними, але не тотожними речами. Образи країн є багатовимірними. Людина може змінювати емоційне ставлення до держави, але продовжувати визнавати її міжнародну вагу”, – пояснила соціологиня.
Ще одну модель, за її словами, демонструє Індія: нейтральне ставлення до неї висловлюють 48,3% респондентів, однак серед сформованих оцінок переважають негативні – 31,5% проти 17,2% позитивних.
Економічні показники представив засновник Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна”, кандидат економічних наук Максим Уракін. За наведеними ним даними Державної митної служби, у першому півріччі 2026 року товарообіг України становив $70,3 млрд, експорт – $21 млрд, імпорт – $49,3 млрд. Від’ємне сальдо торгівлі товарами сягнуло $28,3 млрд.
“Якщо порівнювати з першим півріччям 2025 року, там теж був дисбаланс, але зараз експорт зріс приблизно на 5%, а імпорт – майже на 30%. Тобто дефіцит за рік збільшився більше ніж на 10 мільярдів доларів. Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів”, – наголосив він.
За представленими матеріалами, товарообіг із Китаєм у січні-червні становив близько $14,68 млрд. Україна експортувала до КНР товарів на $778 млн, а імпортувала – на $13,90 млрд, сформувавши дефіцит приблизно $13,12 млрд. Польща залишилася найбільшим покупцем українських товарів з обсягом $2,38 млрд. Друге місце серед експортних ринків посіла Туреччина з $1,78 млрд, третє – Італія з $1,28 млрд.
За загальним обсягом торгівлі після КНР йдуть Польща – $7,05 млрд, Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд та США – $3,07 млрд. Туреччину Єременко відзначив як приклад поєднання значного товарообігу та переважно позитивного сприйняття: прихильно до неї ставляться 52,3% опитаних, негативно – 7,4%.
Уракін окремо звернув увагу на партнерів, торгівля з якими забезпечує Україні додатне сальдо. У першому півріччі найбільшим воно було з Іспанією – $578,1 млн, Єгиптом – $527,1 млн та Молдовою – $467,2 млн. Далі йдуть Алжир – $309,2 млн, Нідерланди – $221,5 млн і Ліван – $220,5 млн. До десятки також увійшли Лівія, Туніс, Ірак та Ємен.
Водночас щодо низки таких партнерів переважає нейтральне ставлення. Єгипет нейтрально оцінюють 61,3% опитаних, Алжир – 65,8%, Туніс – 67,3%. Учасники пресконференції пов’язали це з недостатньою обізнаністю українців про ці держави та наголосили на необхідності активнішої економічної й публічної дипломатії.
“Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю”, – зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Уракін рекомендував акредитованим в Україні посольствам забезпечити повноцінну комунікацію українською мовою, відкритість до медіа та регулярне інформування про результати співпраці.
“Перша рекомендація – це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Друге –бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні”, – додав він.
Це третя хвиля дослідження; попередні проводили в серпні 2025-го та березні 2026 року. Опитування проведено в серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, громадська думка, КИТАЙ, ПОЛЬЩА, США, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Україна у січні-серпні-2026 збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 31,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $453,439 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у серпні імпорт алюмінію та виробів із нього становив $64,792 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за січень-серпень поточного року виріс на 25,3% порівняно з аналогічним торішнім періодом – до $123,934 млн, у серпні – $14,369 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,3% порівняно з 2024 роком – до $514,098 млн. Експорт алюмінію та виробів із нього за 2025 рік зріс на 22,9% – до $152,919 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Більш детальний огляд світового виробництва алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
EXPERTS CLUB, IMPORT, АЛЮМИНИЙ, Металургія, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Українські підприємства в січні-серпні цього року збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 13,3% порівняно з аналогічним торішнім періодом – до $139,044 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вісім місяців зріс на 22,7% – до $75,529 млн.
У серпні імпортовано міді на $15,771 млн, експортовано – на $9,646 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 23,2% порівняно з 2024 роком – до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% – до $103,848 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
