Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Китай готує економіку до швидкого переходу на воєнний режим — Experts Club

Китай оновив законодавство про оборонну мобілізацію, посиливши вимоги до готовності промисловості, технологічних компаній і цивільної інфраструктури працювати на потреби оборони, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Нову редакцію Закону КНР про мобілізацію національної оборони ухвалено 28 серпня 2026 року, вона набуває чинності 1 жовтня. Документ містить 14 глав і 82 статті проти 72 статей у редакції 2010 року та деталізує механізми переходу держави, економіки й суспільства від мирного до воєнного режиму.

Одним із ключових нововведень стало посилення ролі даних і технологій у мобілізаційній системі. Підприємства, які отримають відповідні завдання, повинні резервувати не лише обладнання, матеріали та комплектуючі, а й технології, дані та програмне забезпечення. Влада також має оцінювати стійкість виробничих ланцюгів, доступність ресурсів і здатність підприємств швидко нарощувати випуск необхідної продукції.

Після оголошення мобілізації визначені компанії можуть бути зобов’язані виконувати військові контракти, змінювати номенклатуру продукції або збільшувати виробництво. Постачальники ресурсів при цьому мають надавати пріоритет оборонним завданням.

Промисловий потенціал Китаю робить ці механізми особливо значущими. У 2025 році ВВП країни становив близько 140,19 трлн юанів, а додана вартість переробної промисловості — близько 34,7 трлн юанів. Китай випустив 34,8 млн автомобілів, 484,3 млрд інтегральних схем і 773 тис. промислових роботів. Витрати на дослідження й розробки досягли 3,93 трлн юанів.

Водночас ухвалення закону саме по собі не означає оголошення мобілізації або рішення про початок війни. Значна частина відповідних механізмів існувала й у попередній редакції. Нинішня реформа передусім технологічно оновлює систему, уточнює порядок підготовки та скорочує потенційний час між політичним рішенням і переходом промисловості до виконання оборонних завдань.

Офіційний оборонний бюджет КНР на 2026 рік становить 1,94 трлн юанів. За оцінкою SIPRI, військові витрати Китаю у 2025 році сягнули близько $336 млрд і зростали вже 31-й рік поспіль.

Для світової економіки посилення мобілізаційної готовності Китаю важливе через його ключову роль у виробництві електроніки, акумуляторів, машин, суден і промислового обладнання. У кризовому сценарії зміна пріоритетів поставок може впливати на міжнародні ланцюги постачання та доступність компонентів.

, , ,

Резерви України з початку року скоротилися на $8,6 млрд — Experts Club

Міжнародні резерви України за підсумками серпня 2026 року становили $48,7 млрд, що приблизно на $8,6 млрд, або на 15%, менше, ніж на початку року, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club.

На 1 січня резерви перебували на рекордному рівні $57,3 млрд, а на початок лютого зросли до $57,7 млрд. Після цього протягом чотирьох місяців поспіль вони скорочувалися: до $54,8 млрд на 1 березня, $52 млрд на 1 квітня, $48,2 млрд на 1 травня та $45,7 млрд на 1 червня.

Основними факторами зниження були значні валютні інтервенції Національного банку, виплати за державним боргом та нерівномірне надходження міжнародної фінансової допомоги.

Ситуація різко змінилася у червні, коли Україна отримала великі транші зовнішнього фінансування. Резерви за місяць зросли на 12,1% — до $51,27 млрд. На валютні рахунки уряду надійшло близько $11,3 млрд, зокрема $6,82 млрд від ЄС та майже $4,5 млрд через Світовий банк.

У липні резерви майже не змінилися, однак у серпні знову скоротилися приблизно на $2,5 млрд, або на 5%, — до $48,7 млрд.

За серпень НБУ продав на валютному ринку близько $4,82 млрд, тоді як на валютні рахунки уряду надійшло $927,3 млн. Україна також спрямувала $721,8 млн на обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті та $258,2 млн виплатила МВФ.

Чисті міжнародні резерви за місяць скоротилися ще сильніше — на 6,9%, до $33,8 млрд.

Водночас поточний рівень резервів залишається приблизно на 5,8% вищим, ніж рік тому, коли на 1 вересня 2025 року вони становили близько $46 млрд.

Засновник Experts Club, економіст Максим Уракін раніше наголошував, що абсолютний розмір резервів не можна сприймати як гарантію валютної безпеки.

«Резерви на рівні $51,2 млрд залишаються значним валютним буфером, однак сам абсолютний показник не повинен створювати враження повної захищеності. Стійкість резервів залежить від ритмічності міжнародного фінансування, обсягів інтервенцій НБУ, боргових виплат і здатності економіки нарощувати експортну виручку», — зазначив Уракін.

За оцінкою НБУ, нинішній рівень резервів залишається достатнім і забезпечує фінансування приблизно чотирьох місяців майбутнього імпорту.

, , , ,

Перемога АдН на місцевих виборах в Німеччині не призведе до блокування допомоги Україні, але створює нові ризики — Experts Club

Рекордна перемога «Альтернативи для Німеччини» (AfD) на земельних виборах у Саксонії-Анхальт не дає партії можливості самостійно змінити зовнішню політику ФРН або зупинити військову підтримку України, однак здатна посилити політичний тиск на федеральну владу, йдеться в аналізі інформаційно-аналітичного центру Experts Club.

На виборах 6 вересня AfD отримала 43,8% голосів і 39 із 83 місць у ландтазі. Для абсолютної більшості необхідні 42 депутати. Найпростіший арифметичний варіант створення більшості — союз AfD із п’ятьма депутатами «Союзу Сари Вагенкнехт» (BSW), який дав би 44 голоси. Водночас домовленості про таку коаліцію наразі немає. ХДС, СДПН, «Зелені» та «Ліві» співпрацю з AfD відкидають.

Навіть у разі формування земельного уряду AfD його компетенція буде зосереджена насамперед на освіті, культурі, поліції, регіональній адміністрації, інфраструктурі та бюджеті землі. Зовнішня політика й оборона відповідно до Основного закону ФРН належать до компетенції федерації.

«Уряд Саксонії-Анхальт не отримує окремого голосу в НАТО і не може самостійно скасувати федеральне фінансування допомоги Україні», — підкреслив засновник Experts Club Максим Уракін.

Саксонія-Анхальт має чотири з 69 голосів у Бундесраті. Це дозволяє земельному уряду впливати на частину федерального законодавства, особливо у питаннях, що зачіпають компетенції земель, однак для блокування рішень йому необхідні союзники серед інших регіонів.

Не зможе Магдебург і запровадити політичну заборону на транзит військових вантажів для України. Разом із тим земельні органи беруть участь у погодженні окремих транспортних і адміністративних процедур, тому конфронтаційна позиція регіональної влади теоретично може призводити до затримок та додаткових бюрократичних труднощів.

На території Саксонії-Анхальт розташовані важливі об’єкти Бундесверу, зокрема Центр бойової підготовки сухопутних військ у районі Гарделеген—Летцлінген, полігон Кліц, де проходили підготовку українські екіпажі Leopard 1A5, а також логістичні підрозділи в Бурзі. Водночас ці структури підпорядковуються федеральному оборонному відомству, а не земельному уряду.

Більш оперативними можуть стати наслідки для українців, які проживають у самій землі. AfD виступає за скорочення соціальної підтримки українців, зміну підходів до інтеграційних програм та посилення політики повернення. Скасувати встановлений на рівні ЄС режим тимчасового захисту земля не може, проте здатна впливати на додаткові регіональні програми та адміністративну практику.

, , ,

Вживання яєць знижує ризик розвитку хвороби Альцгеймера — Experts Club

Регулярне вживання яєць може бути пов’язане з меншим ризиком розвитку хвороби Альцгеймера, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club на підставі результатів масштабного американського дослідження, опублікованого в науковому журналі The Journal of Nutrition.

Дослідники Університету Лома-Лінда проаналізували дані 39 498 учасників довгострокового дослідження Adventist Health Study-2 та зіставили їх із медичними даними Medicare. Середній період спостереження становив 15,3 року. За цей час хворобу Альцгеймера було діагностовано у 2 858 учасників.

Вчені розділили учасників залежно від частоти вживання яєць — від повної або майже повної відмови від них до п’яти і більше разів на тиждень. Після врахування демографічних факторів, способу життя, інших компонентів харчування та супутніх захворювань виявилося, що у людей, які вживали яйця, ризик хвороби Альцгеймера був статистично нижчим.

У порівнянні з людьми, які ніколи або практично ніколи не їли яйця, ризик розвитку захворювання був нижчим приблизно на 17% при споживанні яєць 1–3 рази на місяць, на 17% — один раз на тиждень, на 20% — 2–4 рази на тиждень і на 27% — при споживанні п’ять і більше разів на тиждень.

Додатковий аналіз показав, що повна відмова від яєць була пов’язана з приблизно 22%-вим збільшенням ризику хвороби Альцгеймера порівняно зі споживанням близько 10 грамів яєць на день.

Автори дослідження зазначають, що яйця є джерелом важливих поживних речовин, необхідних для нормальної роботи мозку. Отримані результати, на їхню думку, вказують на можливий нейропротекторний ефект поживних речовин, що містяться в яйцях, при їх споживанні у складі збалансованого раціону.

При цьому дослідження є спостережним і показує статистичний зв’язок, а не доводить, що саме вживання яєць безпосередньо запобігає хворобі Альцгеймера. Крім того, автори підкреслюють, що висновки отримано на вибірці учасників Adventist Health Study-2, яка загалом характеризується підвищеною увагою до здорового способу життя.

Джерело — дослідження в базі PubMed (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/42002260).

, , ,

США забезпечили понад половину глобальних інвестицій у нерухомість у II кварталі

Аналітичний центр Experts Club проаналізував дані міжнародної консалтингової компанії Savills щодо тенденцій на ринку нерухомості провідних країн світу. Обсяг інвестицій у нерухомість у світі в другому кварталі 2026 року сягнув приблизно 250 млрд доларів, збільшившись на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року, свідчать дані міжнародної консалтингової компанії Savills.

Дані опубліковано 25 серпня в дослідженні Savills Takes Stock: Global Capital Markets Research Q2 2026. За оцінкою компанії, активний портфель угод, що перебувають на стадії завершення, дозволяє очікувати подальшого відновлення ринку у другій половині року.

Savills припускає, що за підсумками всього 2026 року глобальний обсяг інвестицій у нерухомість може збільшитися приблизно на 16%.

При цьому відновлення ринку відбувається нерівномірно. Інвестори стали більш вибірковими й концентрують капітал в об’єктах із прогнозованим грошовим потоком, зрозумілою вартістю та довгостроковим попитом.

Як випливає з дослідження, яке цитує Experts Club, найбільшим ринком залишаються США. У другому кварталі обсяг інвестицій в американську нерухомість досяг приблизно $131 млрд, що на 20% більше, ніж роком раніше.

Окремо Savills відзначає різке збільшення великих портфельних угод у Північній Америці. Їхній обсяг досяг $35 млрд, збільшившись на 60% у річному вимірі. Для порівняння, угоди з окремими об’єктами зросли приблизно на 10%.

Зростання портфельних інвестицій пов’язане з поверненням великого інституційного капіталу та бажанням інвесторів одразу забезпечити собі масштабну присутність у перспективних сегментах. Особливий інтерес викликають центри обробки даних, self-storage та нерухомість для людей похилого віку.

Європейський ринок також продовжив відновлення. Обсяг угод у другому кварталі склав 54 млрд євро, збільшившись на 7,7% порівняно з другим кварталом 2025 року.

В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні інвестиції зросли ще швидше — на 18%, до 46 млрд доларів. За підсумками першого півріччя обсяг інвестицій у регіоні зріс на 25%.

Особливо помітна динаміка в АТР спостерігається у сфері промислової та логістичної нерухомості. У другому кварталі інвестиції в цей сегмент зросли на 17%, а за все перше півріччя — на 28%.

Водночас зростає інтерес до студентських гуртожитків та інших форматів житлової нерухомості. Savills пов’язує це, зокрема, зі збільшенням міжнародної студентської мобільності та прагненням інституційних інвесторів сформувати великі портфелі дохідних об’єктів.

Разом з тим Savills застерігає, що відновлення ринку поки що не можна вважати широкомасштабним новим інвестиційним бумом. Геополітична напруженість, ситуація на Близькому Сході, вартість запозичень та неоднозначні економічні перспективи змушують інвесторів значно уважніше підходити до вибору об’єктів.

На початку 2026 року погіршення інвестиційних настроїв на тлі конфлікту навколо Ірану навіть призвело до негативної квартальної динаміки інвестицій із сезонним коригуванням. Однак вплив цього чинника виявився меншим, ніж побоювалися учасники ринку.

За оцінкою Savills, нинішній етап циклу характеризується поверненням насамперед досвідчених і добре капіталізованих гравців. Тому основним чинником інвестиційного рішення стає вже не очікування загального зростання цін на нерухомість, а якість конкретного активу та його здатність генерувати стабільний дохід.

, , , , ,

Україна увійшла до найбільш постраждалих від пожеж країн Європи у 2026 році — Experts Club

Пожежний сезон 2026 року в Європі став одним із найскладніших за географією поширення вогню та масштабами наслідків, при цьому Україна опинилася серед найбільш постраждалих країн континенту, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дані Global Wildfire Information System (GWIS), European Forest Fire Information System (EFFIS) та інших європейських структур.

Станом на 31 серпня площа територій, пройдених вогнем в Україні, оцінювалася GWIS у 413,1 тис. га, або близько 0,69% території країни. Якщо не включати до прямого порівняння РФ, для якої система враховує також величезні території Сибіру та Далекого Сходу, Україна посідає перше місце серед держав географічної Європи за абсолютною площею пожеж.

Далі йдуть Іспанія — 242,1 тис. га, Італія — 118,3 тис. га, Франція — 105,1 тис. га та Португалія — 60,5 тис. га.

В Україні статистика пожеж має додаткову специфіку через війну. Супутникові системи фіксують територію, пройдену вогнем, але не визначають його причину. Тому поряд зі спекою, посухою, необережним поводженням із вогнем та підпалами значну роль можуть відігравати обстріли, вибухи й загоряння вздовж лінії фронту.

Найсильніше навантаження відносно розміру території фіксується на Балканах. У Чорногорії вогнем пройдено близько 1,7% території країни, у Боснії і Герцеговині — понад 1%, у Північній Македонії — близько 0,75%. Сукупно Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія та Сербія мають близько 142 тис. га вигорілих територій.

Окремою особливістю сезону стало різке зростання пожежної активності у країнах, де великі пожежі традиційно менш поширені. У Бельгії площа пожеж уже перевищила середній показник за 2012–2025 роки більш ніж у десять разів, у Нідерландах — приблизно утричі, в Австрії — у 2,5 раза, у Франції — майже у 2,5 раза.

У самому ЄС до 30 серпня було зафіксовано 636,1 тис. га вигорілих територій у межах 1 861 великої пожежі. Це на 36% менше, ніж у рекордному 2025 році, однак більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний рівень для аналогічного періоду.

, , , , , ,