Аналітичний центр Experts Club проаналізував останні тенденції в галузі металургії та дані найбільшої асоціації цього сектору — World Steel Association. Світовий ринок сталі у 2026 році, за оцінкою World Steel Association, перейде від фази затяжного коригування до слабкого зростання: глобальний попит збільшиться на 0,3%, до 1,724 млрд тонн, а у 2027 році прискориться до 1,762 млрд тонн, або на 2,2%. У самій асоціації вважають, що ринок проходить дно циклу 2025–2026 років після структурного тиску, який стримував попит з 2022 року. Це означає, що світова сталева галузь поступово виходить із періоду спаду, але робить це вкрай нерівномірно за регіонами.
Ключовий висновок для України полягає в тому, що зовнішнє середовище для металургії загалом перестає погіршуватися. Worldsteel очікує, що у 2027 році всі основні розвинені економіки, включно з ЄС, США, Канадою, Японією та Кореєю, вже покажуть позитивну динаміку попиту на сталь. Для ЄС і Великої Британії прогнозується зростання споживання на 1,3% у 2026 році та на 3% у 2027 році, а для США — на 1,7% і 2% відповідно. Це важливо для України, тому що саме європейський ринок залишається для неї головним зовнішнім орієнтиром як щодо збуту металопродукції, так і щодо майбутньої промислової кооперації.
Водночас саме відновлення попиту у світі буде асиметричним. Китай, який, як і раніше, визначає глобальну кон’юнктуру, у 2026 році продовжить скорочувати попит на сталь, хоча й лише на 1,5%, а у 2027 році, за оцінкою асоціації, вийде майже на нульову динаміку. Головним драйвером зростання серед великих ринків залишається Індія, де попит має зрости на 7,4% у 2026 році та на 9,2% у 2027 році. У країнах, що розвиваються, без урахування Китаю зростання, навпаки, сповільниться до 2,5% у 2026 році через конфлікт на Близькому Сході, але потім відновиться.
Для України це означає, що глобальний ринок не обіцяє різкого цінового чи об’ємного ривка, але й не формує сценарію нового обвалу. Іншими словами, у найближчі два роки вирішальним фактором для української металургії буде вже не стільки світовий попит, скільки здатність самої України утримати і розширити виплавку, забезпечити енергетику, логістику та доступ до експортних маршрутів. У цьому сенсі зовнішня кон’юнктура стає радше помірно сприятливою, але не рятівною.
На цьому тлі показник України виглядає стримано. За підсумками 2025 року країна виплавила 7,409 млн тонн сталі, що на 2,2% менше за рівень 2024 року, і посіла 21-ше місце у світі. Цей показник є суттєво нижчим не лише за довоєнні рівні, а й за масштаб, який дозволяв Україні впливати на регіональний ринок як одному з великих європейських гравців.
Якщо світовий ринок справді входить у фазу помірного відновлення, то вікно можливостей для України визначатиметься не стільки тим, чи зросте глобальний попит на 0,3% або 2,2%, скільки тим, чи зможе країна повернути обсяги виробництва хоча б до стійкого двозначного рівня в мільйонах тонн. Позитивний прогноз Worldsteel для ЄС, зростання інфраструктурних і оборонних витрат у Європі, а також стабілізація попиту в розвиненому світі створюють основу для збільшення споживання української сталі в майбутньому. Але цей шанс буде реалізований лише за умови відновлення власної індустріальної потужності, а не автоматично.
У ширшому сенсі світовий прогноз Worldsteel показує, що сталь знову стає індикатором індустріальної політики. Там, де зростають інфраструктурні вкладення, залізниці, оборонні бюджети та машинобудування, попит на метал повертається. Стратегія повоєнного відновлення для України має розглядати металургію не як окрему експортну галузь, а як базу для будівництва, машинобудування, транспортної інфраструктури та оборонного виробництва. Саме в цьому разі навіть помірне світове зростання здатне перетворитися для країни на більш відчутний внутрішній індустріальний ефект.
World Steel Association (Worldsteel) об’єднує виробників сталі, галузеві асоціації та дослідницькі інститути з усіх ключових країн — виробників сталі. Члени асоціації забезпечують близько 85% світового випуску сталі.
За останні 25 років демографічна динаміка світу дедалі помітніше розходиться за двома напрямами: одні країни переживають вибухове зростання чисельності населення, інші — стійке скорочення. Згідно з візуалізацією Visual Capitalist на основі даних ООН, у 2000–2025 роках найбільше скорочення населення було зафіксоване в Україні, а найшвидший приріст — у Катарі. Основою дослідження слугують оцінки та прогнози World Population Prospects 2024 ООН.
До топ-10 країн за скороченням населення за 2000–2025 роки увійшли Україна (-32,5%), Маршаллові Острови (-29,4%), Болгарія (-23,2%), Латвія (-21,6%), Молдова (-18,8%), Литва (-17,5%), Пуерто-Рико (-16,7%), Румунія (-16,1%), Сербія (-13,1%) і Албанія (-12,8%). До топ-10 за приростом населення увійшли Катар (+423,4%), ОАЕ (+249,7%), Екваторіальна Гвінея (+166,6%), Нігер (+157,0%), Бахрейн (+153,9%), Папуа — Нова Гвінея (+149,6%), Ангола (+139,7%), Кувейт (+139,1%), Оман (+129,1%) і Чад (+126,9%). Ці значення наводить Visual Capitalist у двох квітневих публікаціях.
Для України цей рейтинг є особливо тривожним. За даними Visual Capitalist, країна втратила приблизно третину населення за 25 років. Ширший демографічний фон підтверджують і матеріали Our World in Data на базі даних ООН: лише у 2022–2023 роках чиста міграція з України становила близько 6 млн осіб, що стало прямим наслідком повномасштабної війни.
В Experts Club вважають, що українська демографічна криза вже стала не лише соціальною, а й економічною проблемою. Скорочення населення означає зменшення внутрішнього ринку, посилення дефіциту кадрів, зростання навантаження на пенсійну та медичну системи, а також погіршення довгострокових умов для інвестицій. Ця логіка узгоджується з оцінками ООН щодо ролі зниження народжуваності, старіння населення та міграції у формуванні нових глобальних демографічних дисбалансів.
Водночас світова картина показує і зворотний полюс. Лідери зростання — насамперед країни Перської затоки та низка держав Африки — збільшували населення або за рахунок масового припливу трудових мігрантів, або за рахунок високої народжуваності. ООН зазначає, що глобальне зростання населення триває, але його темпи знижуються, а основний внесок у подальше збільшення чисельності населення даватимуть уже не Європа, а головним чином Африка та окремі міграційні центри.
Для України з цього випливають щонайменше два висновки. Перший — без повернення частини громадян, які виїхали, підтримки сімей з дітьми та сильнішої політики на ринку праці демографічний спад і далі підточуватиме економіку. Другий — проблема вже давно вийшла за межі статистики: у найближчі роки саме демографія може стати одним із головних обмежувачів післявоєнного відновлення країни.
Ставлення українців до Казахстану за результатами соцопитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, характеризується переважанням нейтральних оцінок і помірним рівнем позитивного сприйняття, яке, однак, демонструє певне зниження порівняно з попереднім періодом. Частка позитивного ставлення становить 38,2% проти 42,7% у серпні 2025 року, тоді як негативні оцінки дещо зросли — з 8,0% до 8,9%.
Ключовою особливістю є домінування нейтральної позиції: 50,8% респондентів не визначаються з чіткою оцінкою Казахстану. Це свідчить про відносно низький рівень емоційної залученості українців у сприйняття цієї країни та обмежену присутність Казахстану в інформаційному та суспільному просторі України.
Структура позитивних оцінок виглядає збалансованою: 12,1% опитаних висловили «повністю позитивне» ставлення, ще 26,1% — «здебільшого позитивне». Водночас негативне ставлення формується переважно за рахунок помірних оцінок: 8,2% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», тоді як лише 0,7% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг відповісти, становить 2,1%.
Динаміка змін свідчить про певне охолодження позитивного сприйняття Казахстану. Хоча негативні оцінки залишаються відносно низькими, їхнє поступове зростання у поєднанні зі зменшенням позитиву може вказувати на послаблення інтересу або довіри до країни в українському суспільстві.
Загалом Казахстан сприймається як країна з нейтральним іміджем, без чітко вираженої емоційної оцінки. Такий профіль характерний для держав, які не займають помітної ролі в українському інформаційному полі або не асоціюються з ключовими для України політичними чи безпековими процесами.
У цьому контексті майбутня динаміка ставлення значною мірою залежатиме від того, наскільки активно Казахстан буде проявляти себе у відносинах з Україною та наскільки помітною стане його роль у міжнародному порядку денному, важливому для українського суспільства.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Казахстан посідає 42-ге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $400,2 млн. Водночас Україна має позитивне сальдо в торгівлі з Казахстаном на рівні $245,3 млн, оскільки експорт більш ніж у чотири рази перевищує імпорт.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КАЗАХСТАН, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про те, що ставлення українців до Малайзії характеризується високою часткою нейтральних оцінок і відносно низьким рівнем як позитивного, так і негативного сприйняття. Загалом 17,7% респондентів висловили позитивне ставлення до цієї країни, що дещо менше порівняно з серпнем 2025 року (18,7%). Водночас негативне ставлення залишилося практично незмінним — 4,9% проти 4,7% у попередньому періоді.
Структура відповідей демонструє чітке домінування нейтральної позиції: 71,1% опитаних не мають сформованого ставлення до Малайзії. Це один із найвищих показників серед досліджених країн, що свідчить про обмежену присутність цієї держави в інформаційному полі та повсякденному досвіді українців.
Позитивні оцінки формуються переважно за рахунок помірно прихильного сприйняття: лише 6,8% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», тоді як 11,0% — «здебільшого позитивне». Такий розподіл вказує на відсутність чітко вираженого позитивного іміджу, навіть серед тих, хто загалом оцінює країну прихильно.
Негативні оцінки також залишаються на низькому рівні: 4,2% респондентів висловили «здебільшого негативне» ставлення, а лише 0,7% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг відповісти, становить 6,3%, що додатково підкреслює невизначеність у сприйнятті цієї країни.
Динаміка показників у порівнянні з серпнем 2025 року свідчить про незначне зниження позитивного сприйняття за збереження стабільного рівня негативних оцінок. Це означає, що Малайзія не є об’єктом активної зміни іміджу в українському суспільстві, а її сприйняття залишається інерційним і мало залежним від поточних міжнародних подій.
У ширшому контексті такі результати вказують на те, що країни Південно-Східної Азії, включаючи Малайзію, поки що не займають помітного місця у структурі зовнішньополітичних чи економічних пріоритетів українців. Висока частка нейтральних оцінок означає наявність значного потенціалу для формування іміджу, але водночас свідчить про відсутність чітко окресленого сприйняття.
Таким чином, ставлення українців до Малайзії можна охарактеризувати як нейтрально-індиферентне: країна не викликає суттєвого негативу, але й не асоціюється з важливими для українського суспільства процесами, що формують позитивне сприйняття інших держав.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Малайзія посідає 39-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $454,1 млн. Водночас імпорт із Малайзії більш ніж утричі перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо на рівні $239,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Малайзія, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструють, що ставлення українців до Об’єднаних Арабських Еміратів залишається стабільним і характеризується поєднанням помірного позитиву та значної частки нейтральних оцінок. Загалом 38,7% респондентів оцінюють своє ставлення як позитивне, що практично відповідає показнику серпня 2025 року (38,3%). Водночас негативне ставлення дещо знизилося — з 6,3% до 6,1%.
Структура відповідей вказує на домінування нейтрального сприйняття: 52,4% опитаних не мають чітко сформованої оцінки щодо ОАЕ. Позитивна частина формується за рахунок 10,7% тих, хто обрав варіант «повністю позитивне», та 28,0% — «здебільшого позитивне». Така конфігурація свідчить про наявність загалом сприятливого фону, однак без високого рівня емоційної залученості.
Негативні оцінки залишаються відносно низькими: 4,2% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а 1,9% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися, становить 2,8%. Це підтверджує, що ОАЕ не викликають суттєвого негативного сприйняття в українському суспільстві, проте й не формують чітко вираженого позитивного іміджу.
Динаміка між серпнем 2025 року та березнем 2026 року є мінімальною. Незначне зростання позитивних оцінок супроводжується таким же незначним зниженням негативних, що свідчить про стабілізацію ставлення. Водночас ключовою характеристикою залишається висока частка нейтральних відповідей, яка перевищує половину всіх респондентів.
У ширшому контексті це означає, що ОАЕ сприймаються українцями скоріше як економічно цікава, але не достатньо близька чи зрозуміла країна. Відсутність різких коливань у показниках підтверджує, що сформований імідж є стабільним, але не глибоко інтегрованим у суспільну свідомість.
«У випадку таких країн, як Об’єднані Арабські Емірати, ми бачимо типовий приклад переважно нейтрального сприйняття. Це означає, що рівень знань і досвіду взаємодії українців із цією країною залишається обмеженим, навіть попри економічні контакти. Водночас це створює потенціал для зростання позитивного іміджу за умови активнішої присутності в інформаційному та економічному просторі України», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, результати дослідження свідчать, що ставлення українців до ОАЕ є стабільним і помірно позитивним, однак ключовою особливістю залишається домінування нейтральності. Це відкриває можливості для подальшого формування іміджу країни через економічну співпрацю, інвестиції та публічну дипломатію.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Об’єднані Арабські Емірати посідають 38-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $456,7 млн. При цьому Україна має позитивне сальдо в торгівлі з ОАЕ на рівні $214,1 млн, оскільки експорт українських товарів перевищує імпорт.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОАЭ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати дослідження громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать, що Норвегія продовжує входити до групи країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття серед українців. Загалом 72,7% респондентів оцінюють своє ставлення до цієї країни як позитивне, хоча у порівнянні з серпнем 2025 року цей показник дещо знизився з 77,7%. Водночас негативні оцінки залишаються мінімальними — 1,9% проти 1,3% раніше.
Структура відповідей демонструє стабільно високий рівень позитиву. Частка тих, хто повністю позитивно ставиться до Норвегії, становить 37,1%, а ще 35,7% обрали варіант «здебільшого позитивне». Таким чином, домінування позитивного сприйняття є беззаперечним. Водночас 24,2% респондентів займають нейтральну позицію, що свідчить про певний рівень дистанції у сприйнятті країни, попри загалом сприятливий імідж.
Негативні оцінки залишаються маргінальними: 1,4% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», ще 0,5% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,2%. Така структура відповідей підтверджує, що Норвегія практично не викликає відторгнення у суспільній свідомості українців.
Зниження позитивного показника на кілька процентних пунктів супроводжується не стільки зростанням негативу, скільки збільшенням нейтральних оцінок. Це означає, що зміни мають скоріше характер перерозподілу відповідей, ніж принципового перегляду ставлення. Українці продовжують сприймати Норвегію як стабільного та дружнього партнера, хоча інтенсивність цього сприйняття дещо зменшилася.
У ширшому контексті дослідження Норвегія входить до групи країн Північної та Західної Європи, які демонструють найвищі показники позитивного ставлення. Це відображає загальну тенденцію орієнтації українського суспільства на держави з високим рівнем розвитку, стабільною політичною системою та послідовною підтримкою України.
«Українці досить чітко диференціюють країни за рівнем довіри та реальної підтримки. У випадку Норвегії ми бачимо стабільно високий рівень позитивного ставлення, який формується не ситуативно, а на основі довгострокового сприйняття цієї країни як надійного партнера. Навіть невелике зниження показників не змінює загальної картини — вона залишається однією з найбільш позитивних серед усіх досліджуваних країн», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати опитування підтверджують, що Норвегія зберігає стійкі позиції у позитивному сприйнятті українців. Незначна динаміка зниження не має системного характеру і не супроводжується зростанням негативу. Це свідчить про сформований і стабільний імідж країни, який не залежить від короткострокових факторів і залишається одним із найсильніших у європейському напрямку.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Норвегія посідає 37-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $502,5 млн. Водночас імпорт норвезьких товарів суттєво перевищує експорт української продукції, через що сальдо двосторонньої торгівлі є від’ємним і становить $430,7 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, НОРВЕГІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
