Україна у січні-червні-2026 збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 24,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $316,841 млн.
Згідно з митною статистикою, у червні імпорт алюмінію та виробів із нього становив $68,864 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за січень-червень поточного року виріс на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $90,732 млн, у червні – $18,339 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,3% порівняно з 2024 роком – до $514,098 млн. Експорт алюмінію та виробів із нього за 2025 рік зріс на 22,9% – до $152,919 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Детальніший огляд про Світове виробництво алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Українські підприємства в січні-червні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 14,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $106,351 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за шість місяців зріс на 11,6% – до $51,405 млн.
У червні імпортовано міді на $21,012 млн, експортовано – на $12,159 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 23,2% порівняно з 2024 роком – до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% – до $103,848 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
EXPERTS CLUB, IMPORT, ДМС, МИД, ЭКСПОРТ
Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вимірі на 11,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 981,461 тис. тонн зі 883,174 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 183,780 тис. тонн чавуну, у травні – 159,378 тис. тонн, у квітні – 181,670 тис. тонн, у березні – 168,493 тис. тонн, у лютому – 194,345 тис. тонн, у січні – 93,795 тис. тонн.
За січень-червень-2026 експорт чавуну у грошовому вимірі зріс на 11,3% – до $388,890 млн. При цьому експорт здійснювався переважно до США (86,25% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (9,16%) та Італії (2,33%).
За перші шість місяців поточного року країна імпортувала з Німеччини 15 тонн чавуну на $35 тис., тоді як за аналогічний період минулого року – 29 тонн на $55 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила експорт чавуну у натуральному вимірі на 53,5% порівняно з 2024 роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому вимірі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За минулий рік країна імпортувала 39 тис. тонн чавуну на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн на $90 тис.
США з 12 березня 2025 року, згідно з рішенням президента Дональда Трампа, почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
EXPERTS CLUB, ДМС, Металургія, США, ЧАВУН, ЭКСПОРТ
Експорт Китаю в червні зріс на 27% у річному вираженні й досяг $412,39 млрд, імпорт збільшився на 36% — до $286,76 млрд, свідчать дані Головного митного управління КНР.
Зростання експорту стало максимальним від початку поточного року, імпорту — з червня 2021 року. В обох випадках було зафіксовано історичний максимум за обсягом. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club також зазначає, що червневі показники перевищили очікування ринку: аналітики в середньому прогнозували зростання експорту на 18,2%, імпорту — на 24%.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у червні становило $125,6 млрд порівняно зі $113,9 млрд за аналогічний період 2025 року.
Експорт Китаю до Японії минулого місяця зріс на 6,9%, до Південної Кореї — на 42,6%, до США — на 13,9%, до Австралії — на 29,8%, до держав АСЕАН — на 34,6%, до країн Європейського Союзу — на 18,5%.
Імпорт із Японії збільшився на 33,9%, із Південної Кореї — на 85%, з Австралії — на 65,8%, з АСЕАН — на 26,8%, з ЄС — на 9,2%, зі США — на 25,9%.
За даними китайської митної статистики, товарообіг КНР із РФ у першому півріччі 2026 року збільшився на 25,6% — до $134,175 млрд. Китайський експорт до РФ зріс на 28,4%, до $60,597 млрд, імпорт із РФ — на 23,3%, до $73,578 млрд. У червні товарообіг двох країн становив $24,351 млрд, зокрема експорт Китаю до РФ — $11,432 млрд, імпорт із РФ — $12,919 млрд.
Китайська сторона публікує дані щодо торгівлі в розрізі країн і регіонів у статистичних таблицях Головного митного управління КНР, а інформаційна база Міністерства комерції КНР зазначає, що джерелом цих даних є китайська митниця.
Дані щодо України в оперативному китайському пресрелізі серед найбільших напрямків окремо не виділено. Водночас, за даними Державної митної служби України, Китай залишається найбільшим джерелом українського імпорту: у січні-червні 2026 року Україна імпортувала з Китаю товарів на $13,9 млрд. Найбільшими ринками для українського експорту за цей період були Польща, Туреччина та Італія.
У першому півріччі 2026 року профіцит зовнішньої торгівлі Китаю становив $575,98 млрд проти $586 млрд роком раніше. Експорт зріс на 17,6% — до $2,12 трлн, імпорт — на 26,6%, до $1,55 трлн.
За товарними категоріями Китай у червні збільшив імпорт вугілля на 29%, природного газу — на 3,7%, тоді як імпорт нафти знизився на 41,3% — до мінімуму майже за десятиліття. Також КНР наростила закордонні закупівлі сої на 10,5%, залізної руди — на 6,4%, сталі — на 6,6%.
Reuters пов’язує сильні показники китайської зовнішньої торгівлі з високим попитом на продукцію, пов’язану зі штучним інтелектом, напівпровідники та обчислювальну техніку. Водночас агентство зазначає, що експорт залишається важливим джерелом підтримки китайської економіки на тлі слабкого внутрішнього попиту та проблем у секторі нерухомості.
Як повідомляє Experts.news Тайванська система чекової лотереї залишається одним із найвідоміших прикладів того, як держава може підвищити податкову дисципліну не за рахунок репресій, а за рахунок зміни мотивації покупців і продавців.
Ідея була запроваджена на Тайвані в 1951 році. Замість того, щоб намагатися перевіряти кожен магазин, кафе чи кіоск, влада перетворила касовий чек на потенційний лотерейний квиток. На кожному стандартизованому рахунку з’явився номер, а покупець отримав особистий стимул вимагати офіційний чек навіть під час невеликої покупки.
Міністерство фінансів Тайваню зазначає, що правила єдиної рахунку-фактури та тимчасові заходи щодо призових виплат були розроблені Рен Сяньцюнем 12 грудня 1950 року й почали застосовуватися з 1 січня 1951 року. Відомство пояснює логіку системи так: надія на виграш спонукала громадян вимагати чеки, що допомагало запобігати ухиленню від податків і збільшувати надходження до бюджету.
Механізм виявився простим: якщо продавець не видає чек, продаж може залишитися непомітним для податкової. Але якщо чек дає покупцеві шанс на грошовий приз, інтереси сторін змінюються. Продавець може бути зацікавлений у неврахованій готівковій операції, а покупець — навпаки, в офіційному підтвердженні покупки. Так держава фактично перетворює мільйони споживачів на добровільних контролерів касової дисципліни.
Сьогодні система продовжує працювати. Податковий портал Мінфіну Тайваню публікує номери виграшів за двомісячні періоди. У поточній структурі призів спеціальний приз становить 10 млн тайваньських доларів, головний приз — 2 млн тайваньських доларів, а менші призи починаються з 200 тайваньських доларів.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, головний урок цієї моделі полягає не в самій лотереї, а в правильному перерозподілі стимулів. Держава не збільшує кількість інспекторів до нескінченності, а створює ситуацію, в якій покупець сам зацікавлений у фіскалізації операції.
«Тайванський приклад показує, що податкова дисципліна часто залежить не тільки від суворості покарань, а й від архітектури стимулів. Якщо громадянин отримує зрозумілу особисту вигоду від прозорої операції, держава може досягти більшого ефекту, ніж за рахунок масових перевірок», — зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Тайвань не залишився єдиним прикладом. У Європі подібні інструменти застосовували або обговорювали Португалія, Греція, Словаччина, Італія, Польща та Мальта.
У Португалії боротьбу з ухиленням від сплати ПДВ розглядали не лише як завдання податкової служби, а й як суспільний проєкт. У рамках системи електронних рахунків компанії мали виставляти рахунки за всіма операціями та щомісяця передавати їхні дані податковим органам, а споживачі могли отримувати податкові пільги за рахунки в окремих секторах послуг.
У Греції податкова лотерея пов’язана насамперед з електронними платежами. Громадяни можуть перевіряти кількість і номери лотерейних квитків, сформованих на основі щомісячних електронних транзакцій, а податкова служба оприлюднює результати розіграшів.
Словаччина у 2013 році запустила Національну чекову лотерею на тлі одного з найбільших розривів у сплаті ПДВ у Європі. Вже за перші два тижні громадяни зареєстрували понад 7 млн чеків. До вересня 2014 року кількість зареєстрованих чеків зросла майже до 87 млн.
Італія також запровадила механізм, за яким більшість чеків із ПДВ мають містити унікальний код для участі в регулярному державному грошовому розіграші. Цей крок став продовженням подібних рішень в інших європейських країнах.
Ще один несподіваний приклад — Південна Корея, де держава стимулювала не чеки як такі, а платежі, що відстежуються в електронному вигляді. У 1999 році корейські податкові органи запровадили податковий стимул для платежів кредитними та дебетовими картками, а також електронними грошовими чеками. Ця політика допомогла перевести економіку на безготівкові розрахунки та різко збільшити частку бізнес-доходів, що надходили до податкової системи.
У Бразилії подібна логіка була реалізована через програми повернення частини податку та стимулювання споживачів вказувати свої дані в чеках. Програма Nota Fiscal Paulista у штаті Сан-Паулу використовувала електронну звітність підприємств та участь громадян для підвищення прозорості роздрібних операцій.
Ці рішення виглядають незвично, оскільки змінюють звичну філософію податкового адміністрування. Замість схеми «податкова проти бізнесу» держава будує трикутник: продавець, покупець і податковий орган. Якщо покупець зацікавлений у чеку, продавцю складніше приховати оборот. Якщо платіж електронний, податкова отримує більше даних. Якщо громадянин отримує частину вигоди від прозорої операції, контроль стає дешевшим і масовішим.
При цьому такі інструменти не є універсальним рішенням. Вони вимагають цифрової інфраструктури, довіри до держави, захисту персональних даних, зрозумілих правил для бізнесу та контролю за тим, щоб система не перетворювалася на формальність. Досвід Словаччини показує, що початковий ажіотаж може спадати, а окремі учасники починають використовувати систему не стільки як громадянський контроль, скільки як звичайну лотерею.
Для країн із високою часткою готівкових розрахунків і тіньового обороту такі моделі залишаються цікавими. Вони дають змогу збільшити збір податків без прямого підвищення ставок. Особливо перспективними є не самі розіграші, а їхнє поєднання з електронними чеками, онлайн-касами, цифровими податковими кабінетами та податковими бонусами для громадян.
Єврокомісія готує найбільшу з 2022 року зміну режиму тимчасового захисту для громадян України: новоприбулі українці, які підпадають під військові обов’язки та не мають дозволу української влади на виїзд, як правило, не зможуть отримувати тимчасовий захист у ЄС, пише польська Rzeczpospolita.
За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club, громадянам України для в’їзду до Польщі та інших країн ЄС із подальшим отриманням тимчасового захисту буде потрібне спеціальне підтвердження від української влади про те, що вони не підлягають мобілізації. Rzeczpospolita уточнює, що ця вимога може стосуватися не лише чоловіків, а й жінок, якщо вони підпадають під відповідні українські військові обов’язки.
Офіційна пропозиція Єврокомісії вже підтверджує загальний принцип таких змін. 26 червня 2026 року Комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для людей, які втекли з України, ще на один рік — до 4 березня 2028 року, але водночас зазначила, що тимчасовий захист, як правило, не повинен надаватися новоприбулим особам, яким українська влада не дозволила виїзд через військові обов’язки.
У проєкті рішення Єврокомісії йдеться, що продовження тимчасового захисту не повинно підривати здатність України захищатися, а держави ЄС повинні враховувати військові потреби України та її законно встановлені обов’язки щодо призову. Перевірка таких вимог повинна застосовуватися лише до новоприбулих після набуття рішенням чинності, тоді як українці, які вже отримали тимчасовий захист у ЄС, повинні зберегти цей статус і пов’язані з ним права.
Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик заявив Rzeczpospolita, що нові обмеження, ймовірно, почнуть діяти ще в липні, але стосуватимуться не тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС, а тих, хто лише захоче його отримати. Він також зазначив, що Польща підтримує такі зміни.
За інформацією Rzeczpospolita, ініціатором посилення підходу виступила сама Україна, яка на початку червня звернулася до країн ЄС із проханням обмежити прийом частини українських громадян на спеціальних умовах тимчасового захисту. Польське видання пов’язує це зі спробами Києва посилити мобілізацію та зменшити відтік людей, які можуть бути потрібні українській армії.
Reuters раніше повідомляв, що пропозиція Єврокомісії означає: новоприбулі українські чоловіки призовного віку без дозволу української влади на виїзд не зможуть претендувати на тимчасовий захист. За словами єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера, мета змін — збалансувати потребу в захисті людей і здатність України оборонятися.
У Польщі ця тема має особливе значення, оскільки країна залишається одним із головних центрів прийому українців у ЄС. За даними Eurostat, станом на 31 травня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,38 млн осіб, які втекли з України. Найбільше таких людей було в Німеччині — 1,283 млн, Польщі — 967,505 тис. та Іспанії — 267,4 тис.
Rzeczpospolita з посиланням на польське Міністерство цифровізації пише, що в Польщі станом на 15 червня було понад 218 тис. українських чоловіків зі статусом UKR віком 18–65 років. Загалом у ЄС дорослі чоловіки становлять 26,8% отримувачів тимчасового захисту з України, тобто понад 1,17 млн осіб, якщо виходити з травневої оцінки Eurostat.
Польське Управління у справах іноземців раніше повідомляло, що в країні майже 1 млн громадян України користуються тимчасовим захистом, а загалом дійсні підстави для перебування в Польщі мають близько 1,55 млн українців. До цієї оцінки входять близько 993 тис. осіб із PESEL UKR, 462 тис. громадян України з тимчасовими дозволами на проживання та 92 тис. із постійним проживанням або статусом довгострокового резидента ЄС. Ці дані не враховують українців, які перебувають у Польщі за безвізовим режимом або візами.
Rzeczpospolita також пише, що польське МВС завершує роботу над змінами до закону про громадянство. Серед обговорюваних заходів — збільшення мінімального строку проживання для натуралізації до восьми років, мовний та інтеграційний тест, а також так зване підтвердження лояльності. За даними видання, ця реформа найбільшою мірою торкнеться громадян України, оскільки вони багато років залишаються найбільшою групою іноземців, які подають заяви на польське громадянство.
Таким чином, ідеться не про припинення захисту для українців, які вже перебувають у ЄС, а, ймовірно, про нову фільтрацію майбутніх прибуттів. Євросоюз фактично намагається поєднати гуманітарний захист для біженців із військовими потребами України, а Польща, де проживає одна з найбільших українських громад у Європі, стає одним із ключових учасників цієї дискусії.
