Інформаційно-аналітичний центр Experts Club представив відеоаналіз динаміки державного боргу країн світу за останні шість десятиліть, підготовлений на основі порівняльної таблиці обсягів державного боргу у доларовому еквіваленті за 1960–2025 роки.
Згідно з представленими даними, сукупний обсяг державного боргу країн, включених до дослідження, зріс із близько $381 млрд у 1960 році до приблизно $89,7 трлн у 2025 році. Таким чином, за період, охоплений аналізом, номінальний обсяг боргових зобов’язань у світі збільшився більш ніж у 200 разів.
У Experts Club зазначають, що відеоформат дає змогу наочно показати не лише абсолютне зростання боргу, а й зміну структури глобального боргового навантаження між провідними економіками світу. Якщо у 1960 році найбільший обсяг державного боргу припадав переважно на США та кілька великих економік Західної Європи, то у XXI столітті до групи найбільших боржників увійшли також азійські економіки та країни з високими темпами економічного зростання.
«За останні 60 років державний борг перетворився з інструменту фінансування окремих бюджетних потреб на один із ключових елементів глобальної економічної системи. Сьогодні йдеться не лише про обсяг запозичень, а про здатність держав управляти вартістю боргу, його строковою структурою та впливом на економічне зростання», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
За даними таблиці, у 2025 році найбільший обсяг державного боргу серед країн світу мали США — близько $38,27 трлн. На другому місці перебувала Японія — $9,83 трлн, далі йшли Велика Британія — $4,09 трлн, Франція — $3,92 трлн, Італія — $3,48 трлн, Індія — $3,36 трлн та Німеччина — $3,23 трлн.
До першої десятки країн за абсолютним обсягом державного боргу у 2025 році також увійшли Канада — $2,60 трлн, Бразилія — $2,06 трлн та Іспанія — $1,73 трлн. Сукупно на десять найбільших боржників припадало близько 81% загального обсягу боргу країн, представлених у таблиці.
Найбільша частка у світовому борговому масиві, згідно з розрахунками на основі таблиці, припадала на США — приблизно 42,7%. Частка Японії становила близько 11%. П’ять найбільших країн за абсолютним обсягом боргу концентрували понад 66% загального показника.
Динаміка останніх років свідчить про подальше прискорення боргового навантаження у найбільших економіках. Зокрема, у 2024–2025 роках державний борг США збільшився приблизно на $2,91 трлн, Японії — на $362 млрд, Великої Британії — на $260 млрд, Франції — на $250 млрд, Індії — на $230 млрд.
Водночас у Experts Club звертають увагу, що наведені показники відображають саме абсолютні обсяги боргу у доларах США, а не борг щодо ВВП, чисельності населення або бюджетних доходів. Тому абсолютний рейтинг показує масштаб боргових зобов’язань, але не завжди прямо характеризує боргову стійкість тієї чи іншої країни.
«Абсолютний розмір державного боргу не можна автоматично трактувати як ознаку фінансової слабкості. Для великих економік важливими є глибина внутрішнього фінансового ринку, довіра до національної валюти, структура кредиторів і здатність економіки обслуговувати зобов’язання без втрати макрофінансової стабільності. Саме тому порівняння державного боргу має поєднувати абсолютні показники з аналізом боргу до ВВП, бюджетних доходів та вартості його обслуговування», — наголосив Уракін.
Що стосується України, то, за наявними даними, державний борг України у 2000 році становив близько $16,3 млрд, у 2010 році — $51,1 млрд, у 2020 році — $87,6 млрд, у 2024 році — $209,8 млрд, а у 2025 році — близько $227,7 млрд. За абсолютним обсягом боргу у 2025 році Україна перебувала приблизно у четвертому десятку країн світу серед представлених у дослідженні.
У Experts Club наголошують, що довгострокова візуалізація боргових показників дозволяє краще оцінити, як змінювалася фінансова архітектура світу після 1960-х років, зокрема після нафтових криз, періоду високої інфляції, глобальної фінансової кризи 2008 року, пандемії COVID-19 та нових етапів бюджетного стимулювання у провідних економіках.
Аналітики центру зазначають, що подальша оцінка боргової динаміки має здійснюватися з урахуванням не лише абсолютних обсягів, а й співвідношення боргу до ВВП, вартості обслуговування боргу, валютної структури зобов’язань, частки внутрішніх і зовнішніх запозичень, а також здатності економіки генерувати довгострокові доходи для обслуговування боргового навантаження.
Демографія дедалі помітніше стає одним із головних факторів, які визначатимуть економіку, політику та глобальний баланс сил у XXI столітті. Новий відеоролик аналітичного центру Experts Club, присвячений зміні чисельності населення у 20 найбільших країнах світу, показує, що демографічний центр тяжіння поступово зміщується зі Східної Азії до Південної Азії та Африки. Цей висновок загалом збігається з останніми оцінками ООН: за базовим сценарієм населення світу зросте з 8,2 млрд у 2024 році приблизно до 10,3 млрд у середині 2080-х, після чого вийде на плато і почне повільно знижуватися.
Головна зміна вже відбулася на вершині світового рейтингу. Індія обійшла Китай і закріпилася у статусі найбільш населеної країни світу. При цьому подальші траєкторії цих країн розходяться: Індія ще певний час утримуватиметься на дуже високих рівнях, а Китай уже увійшов у фазу довгострокового демографічного спаду.
Якщо дивитися на першу двадцятку ширше, стає видно, що колишній демографічний баланс світу відходить у минуле. Китай, Японія, Росія та низка європейських країн стикаються або зі стагнацією, або зі скороченням чисельності населення, тоді як Нігерія, Пакистан, Ефіопія, Демократична Республіка Конго та інші країни глобального Півдня, що швидко зростають, посилюють свої позиції. ООН прямо вказує, що зростання населення до кінця століття дедалі більшою мірою концентруватиметься у країнах Африки на південь від Сахари, тоді як у низці великих країн Азії та Європи вже почалося або очікується стійке скорочення кількості жителів.
Особливу увагу в цьому контексті привертає Африка. За прогнозами ООН, Нігерія протягом XXI століття закріпиться серед найбільших країн світу і стане одним із найважливіших демографічних центрів планети. Одночасно дуже швидко зростає населення Демократичної Республіки Конго та Ефіопії. Це означає, що через кілька десятиліть саме африканські держави значно сильніше впливатимуть на глобальний попит, ринки праці, урбанізацію, споживання продовольства та інвестиційні потоки.
«Ми вступаємо в епоху, коли демографія знову стає стратегічною силою. Не нафта, не газ і навіть не окремі технології, а саме чисельність, вікова структура та динаміка населення визначатимуть, де з’являться нові ринки, нові центри виробництва і нові політичні лідери світу. Країни, які сьогодні нарощують населення, завтра претендуватимуть на більший вплив у світовій економіці та міжнародній політиці», — зазначив співорганізатор аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних та історичних наук Максим Уракін.
Для світової економіки це не просто статистика. Демографічне зростання створює майбутні ринки споживання, але одночасно потребує робочих місць, інфраструктури, систем освіти та охорони здоров’я. У країнах, де населення швидко збільшується, головним викликом стає перетворення демографічної маси на економічний ресурс. У країнах, де населення скорочується і старіє, проблема інша — тиск на пенсійні системи, нестача робочої сили та уповільнення внутрішнього попиту. У матеріалах ООН підкреслюється, що в десятках країн пік чисельності населення вже пройдений, і це дедалі сильніше впливатиме на економічну архітектуру світу.
На цьому тлі відео Experts Club підкреслює ще одну важливу думку: питання вже не лише в тому, скільки людей живе в країні сьогодні, а й у тому, в який бік іде тренд. Одні держави поки залишаються у топ-20 за інерцією, але поступово втрачатимуть демографічну вагу. Інші, навпаки, лише піднімаються у світовому рейтингу, але саме вони формують нову архітектуру XXI століття. Це особливо помітно на прикладі Китаю та Індії, а також Нігерії, Пакистану і ДР Конго.
Окремо Experts Club звертає увагу на український кейс. Згідно зі свіжим дослідженням, опублікованим Open4Business із посиланням на візуалізацію Visual Capitalist на основі даних ООН, Україна стала світовим лідером за спадом населення з 2000 року. У топ-10 країн за скороченням населення за 2000–2025 роки Україна посіла перше місце з показником -32,5%. Далі в цьому антирейтингу йдуть Маршаллові Острови, Болгарія, Латвія, Молдова, Литва, Пуерто-Рико, Румунія, Сербія та Албанія.
Для України цей результат особливо тривожний, оскільки йдеться вже не просто про природний демографічний спад, а про поєднання низької народжуваності, старіння населення, еміграції та наслідків повномасштабної війни. Open4Business також зазначає, що лише у 2022–2023 роках чиста міграція з України становила близько 6 млн осіб, що додатково посилило демографічний тиск на країну.
«Україна сьогодні — це один із найбільш показових прикладів того, як демографічна криза перетворюється на питання національного майбутнього. Якщо країна за чверть століття стає світовим лідером за спадом населення, це вже не соціальна аномалія, а фундаментальний виклик для економіки, ринку праці, системи освіти, пенсійної моделі і навіть для повоєнного відновлення. Демографія вже стала питанням економічної безпеки, і в найближчі роки її значення лише зростатиме», — підкреслив Уракін.
Для України та Європи такі глобальні зрушення означають посилення конкуренції за людський капітал, інвестиції та ринки. Якщо Європа залишається простором старіння і низької народжуваності, то глобальний Південь стає простором масштабного демографічного розширення. У результаті політична та економічна вага світу дедалі помітніше перерозподілятиметься на користь тих країн, де населення продовжує швидко зростати. Це вже не гіпотеза, а довгострокова тенденція, підтверджувана міжнародними демографічними дослідженнями.
Саме тому демографія стає однією з центральних тем для стратегічного аналізу. Зміна чисельності населення у найбільших країнах світу — це водночас історія про економіку, геополітику і майбутнє світової системи загалом. Відео Experts Club показує цю трансформацію в наочній формі: світ XXI століття буде не просто більш численним, а іншим за своїм демографічним центром тяжіння.
Канада входить до групи держав, які мають стабільно високий рівень позитивного сприйняття в українському суспільстві. За результатами опитування, 76,2% респондентів оцінюють своє ставлення до Канади як позитивне. Зокрема, 39,4% українців зазначили «повністю позитивне» ставлення, ще 36,8% — «здебільшого позитивне». Така структура відповідей свідчить не лише про широку підтримку, а й про глибоко сформований позитивний імідж країни.
Водночас рівень негативного сприйняття Канади є мінімальним — лише 2,3% (1,4% «здебільшого негативне» та 0,9% «повністю негативне»). Це один із найнижчих показників серед усіх країн, що фігурують у дослідженні. Такий результат підтверджує, що негативні оцінки мають поодинокий характер і не формують суттєвого впливу на загальне сприйняття.
Частка нейтральних відповідей становить 20,3%, що є помірним показником. Це означає, що хоча більшість українців уже сформували позитивне ставлення до Канади, певна частина респондентів не має достатнього рівня особистого досвіду або інформації для чіткої оцінки. Водночас лише 1,2% опитаних не змогли визначитися з відповіддю, що додатково підкреслює високий рівень визначеності громадської думки щодо цієї країни.
У цілому Канада демонструє один із найбільш збалансованих і позитивних профілів сприйняття: поєднання високої частки «повністю позитивних» оцінок із практично відсутнім негативом формує стійкий репутаційний капітал. Це свідчить про те, що імідж країни в Україні базується не лише на загальних уявленнях, а й на системному сприйнятті Канади як надійного партнера.
«Канада належить до тих країн, щодо яких у українців сформоване не просто позитивне, а стабільно позитивне ставлення. Це результат довготривалої взаємодії, підтримки та присутності в українському інформаційному полі. У таких випадках навіть нейтральні відповіді не розмивають загальну картину, а лише підкреслюють її сталість», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, Канада займає провідні позиції серед країн із найвищим рівнем довіри в українському суспільстві. Поєднання високого позитивного сприйняття та мінімального негативу створює основу для подальшого зміцнення двосторонніх відносин, зокрема у сферах політики, економіки та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Канада посідає 41-ше місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $416,2 млн. Імпорт канадських товарів удвічі перевищує український експорт, що зумовлює від’ємне сальдо торгівлі на рівні $139,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
За результатами соцопитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, сприйняття Бразилії в українському суспільстві демонструє помірно позитивну динаміку, хоча ключовою характеристикою залишається високий рівень нейтральності. Більшість українців не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни, однак частка позитивних оцінок поступово зростає.
Сумарно позитивне ставлення до Бразилії становить 29,4%, що є помітним зростанням порівняно з серпнем 2025 року (24,3%). При цьому 9,8% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а ще 19,6% — «здебільшого позитивне». Така динаміка свідчить про поступове зміцнення позитивного іміджу країни, хоча він і залишається відносно помірним.
Водночас негативні оцінки скоротилися — з 12,3% до 8,4%. У структурі негативного сприйняття 7,7% припадає на «здебільшого негативне» ставлення і лише 0,7% — на «повністю негативне». Це означає, що критичне сприйняття Бразилії в Україні зменшується і не має системного характеру.
Найбільш показовим є високий рівень нейтральності — 58,7% респондентів. Це свідчить про те, що для більшості українців Бразилія залишається країною, яка не займає значущого місця в інформаційному чи політичному порядку денному. Відсутність активної взаємодії або регулярних інформаційних сигналів формує саме таку модель сприйняття.
Додатково 3,5% опитаних не змогли визначитися зі своєю позицією. У поєднанні з нейтральними оцінками це створює значний сегмент «невизначеного ставлення», який потенційно може змінюватися залежно від розвитку двосторонніх відносин або інформаційної присутності країни.
У динамічному розрізі Бразилія демонструє позитивний тренд: зростання частки позитивних оцінок супроводжується одночасним скороченням негативних. Це вказує на поступове покращення іміджу країни в Україні, хоча воно відбувається на фоні загальної інерції нейтрального сприйняття.
Загалом Бразилія залишається для українців «периферійною» країною у контексті емоційного сприйняття, однак із потенціалом для подальшого покращення образу. Висока частка нейтральних оцінок означає, що майбутні зміни у сприйнятті значною мірою залежатимуть від рівня економічної, дипломатичної та інформаційної взаємодії між державами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бразилія посідає 50-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $335,6 млн. При цьому імпорт із Бразилії майже вчетверо перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо двосторонньої торгівлі на рівні $193,5 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
За результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, сприйняття Мексики в українському суспільстві характеризується високим рівнем нейтральності та відносно помірною часткою як позитивних, так і негативних оцінок. Водночас у динаміці фіксується поступове посилення позитивного ставлення та одночасне зниження рівня негативу, що свідчить про обережну нормалізацію іміджу цієї країни.
Сумарна частка позитивного ставлення до Мексики становить 21,5%, з яких 5,4% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а ще 16,1% — «здебільшого позитивне». Порівняно з серпнем 2025 року цей показник зріс (з 19,7% до 21,4%), що свідчить про поступове зміцнення позитивного сприйняття, хоча воно все ще залишається відносно обмеженим.
Негативні оцінки, навпаки, демонструють зниження — з 10,0% до 8,6%. У структурі негативного ставлення 7,7% припадає на «здебільшого негативне» і лише 0,9% — на «повністю негативне». Це означає, що хоча критичне сприйняття Мексики присутнє, воно не є домінуючим і має скоріше помірний характер.
Ключовою характеристикою ставлення українців до Мексики залишається нейтральність — 66,2% опитаних обрали саме цей варіант. Такий високий показник свідчить про відсутність чітко сформованого образу країни в масовій свідомості. Для більшості респондентів Мексика не є ані важливим політичним партнером, ані країною з виразним емоційним значенням.
Додатково 3,7% опитаних не змогли визначитися зі своєю оцінкою, що разом із високою часткою нейтральних відповідей формує значний сегмент «невизначеного ставлення». Це означає, що сприйняття Мексики значною мірою залежить від рівня поінформованості та присутності країни в українському інформаційному полі.
У динамічному розрізі ситуація виглядає помірно позитивною: зростання позитивних оцінок супроводжується одночасним зменшенням негативних. Це може свідчити про поступове формування більш сприятливого, хоча й поки що слабко вираженого образу країни.
У підсумку Мексика залишається для українців країною з переважно нейтральним сприйняттям, але з тенденцією до повільного покращення іміджу. Висока частка нейтральних оцінок створює значний потенціал для змін у майбутньому, які залежатимуть від розвитку економічних, культурних та інформаційних зв’язків між країнами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Мексика посідає 49-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $350,0 млн. Водночас імпорт мексиканських товарів більш ніж у сім разів перевищує український експорт, що зумовлює від’ємне сальдо на рівні $264,7 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club показали, що сприйняття Бангладеш в українському суспільстві характеризується домінуванням нейтральних оцінок та відносно невисоким рівнем як позитивного, так і негативного ставлення. Водночас порівняно з попереднім виміром спостерігається поступове зростання як позитивних, так і негативних оцінок, що свідчить про певну активізацію сприйняття цієї країни.
Загальна частка позитивного ставлення становить 13,0% (зокрема 4,4% — «повністю позитивне» та 8,6% — «здебільшого позитивне»). Це порівняно невисокий показник, який свідчить про обмежений рівень емоційного залучення українців щодо Бангладеш. Водночас у динаміці видно зростання позитивного ставлення — з 9,7% до 13,1%, що може вказувати на поступове розширення інформаційної або економічної присутності країни в українському сприйнятті.
Негативні оцінки також демонструють зростання — з 7,7% до 9,6%. У структурі вони складаються з 7,7% «здебільшого негативного» та 1,9% «повністю негативного» ставлення. Хоча ці показники залишаються відносно низькими, їх динаміка свідчить про певне формування більш визначеного, хоча й поки що обмеженого, негативного фону.
Водночас ключовою характеристикою ставлення до Бангладеш є високий рівень нейтральності — 71,6%. Це один із найвищих показників серед досліджуваних країн, що свідчить про слабку інформованість або відсутність чітких асоціацій. У практичному вимірі це означає, що для більшості українців Бангладеш не є країною, з якою пов’язуються значущі політичні, економічні чи культурні орієнтири.
Додатково 5,8% респондентів не змогли визначитися зі своєю відповіддю, що разом із високою часткою нейтральних оцінок формує значний сегмент «невизначеного сприйняття». Це створює потенціал для змін у майбутньому — як у бік посилення позитивного іміджу, так і в бік зростання критичного ставлення залежно від інформаційного контексту.
У підсумку, Бангладеш у сприйнятті українців залишається країною з мінімально сформованим іміджем. Попри незначне зростання як позитивних, так і негативних оцінок, визначальним фактором є саме нейтральність. Це означає, що подальша еволюція ставлення залежатиме передусім від рівня присутності країни в українському інформаційному просторі та розвитку двосторонніх контактів.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бангладеш посідає 48-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $355,8 млн. Баланс двосторонньої торгівлі є відносно близьким до рівноваги, однак імпорт усе ж дещо перевищує експорт, що формує незначне від’ємне сальдо на рівні $26,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
