Наукові працівники закладів вищої освіти та наукових установ отримали можливість оформити відстрочку від мобілізації повністю онлайн у застосунку «Резерв+», повідомило Міністерство оборони України.
За даними відомства, функціонал онлайн-відстрочок у «Резерв+» розширено для наукових працівників. Раніше онлайн-відстрочка вже була доступна для окремих категорій працівників закладів вищої, фахової передвищої та професійної освіти.
Щоб отримати відстрочку онлайн, дані працівника мають бути актуальними та корректно внесеними до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Серед ключових вимог – основне місце роботи, зайнятість не менше ніж на 0,75 ставки, право на відстрочку за посадою у сфері вищої освіти або наукової діяльності, а також робота на посаді, що входить до переліку наукових.
МОН уточнює, що нова категорія у «Резерв+» стосується наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої, фахової передвищої, професійної освіти, наукових установ та організацій.
Якщо система не підтверджує право на відстрочку або видає відмову, працівнику необхідно звернутися до роботодавця для перевірки та оновлення даних у ЄДЕБО. Саме коректність даних у базі є визначальною для автоматичного підтвердження права на відстрочку.
Розширення онлайн-відстрочок у «Резерв+» є частиною цифровізації військового обліку та зменшення необхідності особистого звернення до територіальних центрів комплектування. Для наукових установ і закладів освіти це також означає більшу відповідальність за своєчасне та правильне внесення кадрових даних до ЄДЕБО.
У суботу, 7 лютого, з 00:00 до 01:00 в додатку «Резерв+» не можна буде отримати послуги або оновити Резерв ID, повідомляє Міністерство оборони України.
«У цей час в реєстрі “Оберіг” будуть проводитися планові технічні роботи», – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі.
Користувачам рекомендується заздалегідь завантажити PDF-версію електронного військово-облікового документа.
Роботи завершаться о 01:00, після чого сервіси працюватимуть у звичайному режимі.
Україна формує Національний резерв мобільного та модульного енергетичного обладнання для швидкого відновлення після атак, повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“Формуємо Національний резерв мобільного та модульного енергетичного обладнання. Саме такі рішення дозволяють швидко відновлювати критичну інфраструктуру після атак. Наші першочергові потреби передали норвезькій делегації під час зустрічі”, – написав він у Телеграм.
Кулеба повідомив, що обговорив з міністром закордонних справ Королівства Норвегія Еспеном Бартом Ейде енергетична стійкість України, зокрема, будівництво фізичного захисту енергетики.
За його словами, в понеділок Норвегія оголосила про виділення близько $400 млн для нагальних потреб України цієї зими.
Міністр наголосив також, що теплоцентралі залишаються однією з головних цілей російських атак.
“Лише під час останнього масованого обстрілу ворог застосував по них понад 20 ракет. Росія намагається спровокувати масштабну гуманітарну кризу – ми робимо все, щоб цього не допустити”, – зазначив він.
Окремо сторони обговорили відновлення житла.
“Програма Нансена є для нас ключовою: у 2025 році її обсяг сягнув 85 млрд норвезьких крон, що втричі перевищує початкові плани”, – підкреслив Кулеба.
За його словами, продовження програми до 2030 року із загальним фінансуванням 205 млрд крон – чіткий сигнал довіри до України.
“Також подякував за підтримку ефективних програм HOPE, RELINC, Re-Power. Так само важливе партнерство з NEFCO – EUR16 млн інвестицій у проєкти енергоефективності”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський зустрівся з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейде, і обговорив із ним енергетичну ситуацію в Україні, а також перспективи спільного виробництва зброї. Він подякував Норвегії за сьогоднішнє рішення виділити пакет допомоги Україні на суму $400 млн та за допомогу від самого початку повномасштабної російської агресії.
У Києві була сформована програма з резервного енергозабезпечення та захисту найважливіших об’єктів другого рівня (що потребує зведення залізобетонного захисту), на такі укриття передбачено загалом 3,7 млрд грн, з них 2,7 млрд вже спрямовано до відповідального за роботу Агентство з відновлення при Мінінфраструктури, повідомив міський голова столиці Віталій Кличко у понеділок.
“Після завершення облаштування захисту першого рівня, який був прийнятий комісією за участі Держспецзвʼязку, ми сформували програму з резервного енергозабезпечення та захисту найважливіших об’єктів 2-го рівня. (Це ті обʼєкти, над якими будуються залізобетонні укриття. Зазначу, що за роботу зі зведення бетонних укриттів бралося Агентство з відновлення при Мінінфраструктури). Столиця на такі укриття передбачили загалом 3,7 млрд.грн і вже спрямувала з них 2,7 млрд. Тобто фінансовий ресурс забезпечений, а програму місту довелося реалізовувати самотужки. І Київ це робить”, – написав він у Телеграмі перед засіданням Ради оборони Києва.
Мер підкреслив, всі заходи були здійснені згідно вимог Генштабу ЗСУ.
Кличко наголосив на неприпустимості винесення питань захищеності енергосистеми України у публічну площину.
” Саме Рада оборони міста затверджувала й ухвалювала рішення щодо захисних заходів. Адже її представники мають відповідну компетенцію, досвід та фаховий підхід (до Ради, нагадаю, входять представники ЗСУ, ДСНС, СБУ, МВС, прокуратури та інших структур), – зазначив мер Києва. – На моє переконання, в умовах війни саме такий підхід є виправданим та ефективним: військові і силовики мають формувати чіткі орієнтири щодо безпеки. Будь-який інший формат, коли питання захищеності енергосистеми України виносять у публічну площину, а думку дилетантів поширюють як експертну, завдає суттєвої шкоди в питанні оборони. Зокрема, й іміджу сил ППО”, – зазначив Кличко.
Україна маємо понад 126 млрд грн на казначейському рахунку станом на 3 березня, а також $40,3 млрд золотовалютних резервів, повідомив прем’єр України Денис Шмигаль.
“На казначейському рахунку, в тому числі, це валютні кошти. Фактично виконання бюджету за перших два місяці плюс понад 2 млрд грн, тобто ми наповнюємо наш бюджет і за січень, і за лютий, і митниці, і податкова виконали план”, – сказав він на брифінгу в Києві у вівторок.
Шмигаль уточнив, що доповів цю інформацію про достатність фінансових ресурсів та можливість фінансування дефіциту держбюджету $38 млрд у 2025 році на ставці Верховного головнокомандувача.
Він нагадав, що Україна днями пройшла сьомий перегляд програми МВФ та отримає транш в $0,4 млрд, який був зменшений з попередньо домовлених $0,9 млрд якраз у зв’язку із наявністю наразі достатніх ресурсів та бажанням отримати ці гроші пізніше.
“Навколо програми МВФ фактично сконцентровані всі інші інструменти: Ukraine Facility від Євросоюзу, за яким ми отримаємо цього року EUR12,5 млрд. Також навколо цієї програми фактично замкнена інфраструктура кредиту ERA $50 млрд (доходи від заморожених активів РФ – ІФ-У): Європа у вигляді макрофіну дасть нам EUR18 млрд цього року”, – сказав прем’єр.
Він додав, що підписана за участі президента угода 1 березня з Великою Британією принесе ще понад $3 млрд.
“У нас також попереду Японія і Канада з їхніми внесками в програмі ERA. Ми також працюємо зі Світовим банком, з ЄБРР, з іншими фінансовими партнерами, з іншими країнами. Це і “нордіки”, Балтійські країни, європейські країни, які також менші внески, але від 100 до 300 до 500 мільйонів євро-доларів цього року ми будемо отримувати від інших партнерів. Все це сумарно складає в сумі якраз ось цей дефіцит бюджету, який ми маємо”, – пояснив Шмигаль.
Китай збільшив резерви золота у 2024 році на 44,17 тонни – до рекордних 2279,57 тонни, за даними Китайської асоціації із золота (CGA). За запасами цього дорогоцінного металу КНР посідає шосте місце у світі, зазначає агентство «Сіньхуа».
Споживання золота в країні минулого року скоротилося на 9,6% і становило 985,31 тонни. Сукупне виробництво золота з внутрішньої та імпортної сировини зросло на 2,85% – до 534,106 тонни.
Найбільші компанії КНР 2024 року видобули на зарубіжних рудниках 71,937 тонни золота, що на 19,1% перевищило обсяг за попередній рік.
