Центральні банки світу в серпні 2026 року збільшили офіційні золоті резерви загалом на 39 тонн у чистому вираженні, а найбільшим покупцем став Народний банк Китаю, свідчить аналіз Experts Club на основі даних World Gold Council (WGC), опублікованих 6 жовтня.
За даними WGC, у серпні основними покупцями золота стали:
Китай — 20,2 тонни
Польща — 7,8 тонни
Узбекистан — 7,8 тонни
Казахстан — 7,4 тонни
Туреччина — 2,9 тонни
Чехія — 1,7 тонни
Болівія — близько 1 тонни
Гана — близько 1 тонни
Китай продовжив закуповувати золото 22-й місяць поспіль. У серпні Народний банк Китаю збільшив золоті резерви приблизно на 20,2 тонни — це стало найбільшим місячним поповненням з жовтня 2023 року.
За підсумками січня-серпня Китай придбав близько 80 тонн золота. Офіційні золоті резерви країни сягнули приблизно 2 387 тонн, що становить близько 9% сукупних міжнародних резервів Китаю.
Незважаючи на лідерство Китаю безпосередньо в серпні, найбільшим покупцем золота з початку 2026 року залишається Польща. Національний банк Польщі придбав близько 7,8 тонни в серпні та вже 98 тонн з початку року. Золоті резерви Польщі зросли приблизно до 648 тонн і наблизилися до заявленої мети в 700 тонн.
Узбекистан збільшив резерви приблизно на 7,8 тонни. З початку року країна придбала близько 50 тонн золота, а загальний обсяг золотих резервів досяг приблизно 439 тонн. На золото припадає близько 90% резервів Узбекистану.
Казахстан у серпні придбав близько 7,4 тонни золота, збільшивши обсяг закупівель з початку року приблизно до 36 тонн. Золотий запас країни сягнув близько 377 тонн, або 79% міжнародних резервів.
Туреччина повернулася до чистих закупівель після трьох місяців продажів, придбавши близько 2,9 тонни. При цьому з початку 2026 року країна залишається великим нетто-продавцем — сукупне скорочення резервів становить близько 82 тонн, причому основна частина продажів припала на перший квартал.
Чеський національний банк придбав близько 1,7 тонни й тим самим продовжив серію чистих покупок золота до 42 місяців поспіль. З початку року Чехія додала близько 14 тонн, збільшивши резерви до 86 тонн.
Загалом за січень-серпень 2026 року світові центробанки повідомили про чисті покупки приблизно 170 тонн золота.
У World Gold Council зазначають, що склад найбільших покупців залишається відносно стабільним. Це вказує на те, що центральні банки купують золото насамперед у рамках довгострокової політики управління резервами, тоді як місячні коливання пов’язані з графіком реалізації програм, ринковою ситуацією та потребами окремих країн у ліквідності.
Для порівняння: у липні світові центральні банки придбали в чистому вираженні 23 тонни золота. Таким чином, у серпні обсяг чистих покупок збільшився приблизно на 70% за місяць.
Офіційне першоджерело: World Gold Council, Central Bank Gold Statistics, опубліковано 6 жовтня 2026 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, Центральний банк Чорногорії (CBCG) готується до впровадження системи миттєвих платежів відповідно до стандартів SEPA, що має пришвидшити розрахунки та наблизити фінансову інфраструктуру країни до загальноєвропейських правил.
Йдеться про запуск миттєвих платежів, які дозволять здійснювати перекази в євро протягом декількох секунд, цілодобово та без вихідних. Проєкт реалізується в рамках ширшої інтеграції Чорногорії в платіжний простір ЄС.
У Центральному банку зазначають, що впровадження SEPA Instant спрямовано на підвищення ефективності платіжної системи, зниження транзакційних витрат та поліпшення умов для бізнесу й громадян, особливо у транскордонних розрахунках.
У перспективі це має спростити фінансові операції з ЄС, посилити привабливість країни для інвесторів та прискорити розвиток цифрових фінансових сервісів.
Чорногорія, яка використовує євро як фактичну валюту, активно адаптує свою фінансову інфраструктуру до європейських стандартів.
https://t.me/relocationrs/2553
Fixygen проаналізував значення регуляторів і їх роль для ринку криптоактивів. Криптовалютний ринок стає все більш чутливим до риторики центральних банків і дій фінансових регуляторів. На тлі очікувань зміни процентних ставок і посилення правил для стейблкоїнів і бірж саме регуляторний порядок денний стає одним з основних драйверів руху цін.
Федеральна резервна система США в останніх коментарях допускає можливість зниження ключової ставки в 2025 році за умови контролю інфляції. Для криптовалют це сигнал про потенційне підвищення апетиту до ризику і зростання ліквідності на фінансових ринках. Пом’якшення політики ФРС традиційно підтримує інтерес до біткоїну, ефіру і великих альткоїнів, оскільки інвестори активніше задіюють стратегії в сегменті високодохідних активів.
Європейський центральний банк зберігає більш жорстку риторику, підкреслюючи необхідність утримання ставок на підвищеному рівні для боротьби з інфляцією, але одночасно фіксує уповільнення економіки єврозони. Така ситуація обмежує приплив європейського інституційного капіталу в крипторинок у короткостроковій перспективі, проте посилює очікування майбутнього пом’якшення, що може стати додатковим стимулом для цифрових активів у середньостроковій перспективі.
Великобританія через Управління з фінансового регулювання та нагляду посилює правила для стейблкоїнів і криптобірж. Регулятор вводить більш жорсткі вимоги до резервів емітентів, прозорості операцій і захисту інвесторів. Це підвищує надійність великих стейблкоїнів та інфраструктурних гравців, але може витіснити з ринку частину дрібних і менш прозорих проєктів.
Японія та Південна Корея продовжують лінію на посилення контролю за крипторинком з акцентом на захист роздрібних інвесторів. Йдеться про більш суворі правила лістингу токенів, підвищені вимоги до доведених резервів і відповідальності бірж за шахрайські схеми. При цьому країни залишаються одними з найбільш технологічно розвинених ринків, де активно розвиваються цифрові фінанси і торгові платформи.
Китай офіційно зберігає жорсткий підхід до торгівлі криптовалютами, але паралельно просуває державні блокчейн-рішення і цифровий юань. Через Гонконг і спеціальні режими для фінтех-компаній підтримуються проекти в області Web3 і токенізації. Будь-які послаблення або нові пілотні режими в Гонконзі швидко відбиваються на регіональній ліквідності та активності на азіатських майданчиках.
У сукупності заяви та дії регуляторів формують для ринку криптовалют складне, але поступово більш структуроване середовище. Пом’якшення монетарної політики США, посилення вимог до стейблкоїнів і бірж в Європі та Азії, а також експериментальні режими в Китаї та Гонконзі залишатимуться ключовими факторами для цінової динаміки та настроїв інвесторів у найближчі місяці.
Центробанк Німеччини не очікує зростання ВВП країни в квітні-червні 2025 року після несподіваного підйому в першому кварталі. Економіка, «ймовірно, стагнувала», і базова тенденція, як і раніше, характеризується як «в цілому слабка», повідомляється в щомісячному звіті Бундесбанку.
ЦБ попередив, що введення 30%-х імпортних мит, нещодавно оголошене президентом США Дональдом Трампом, створить «значний ризик економічного спаду».
«У короткостроковій перспективі експортна галузь Німеччини зіткнеться з додатковими перешкодами у вигляді тарифної політики США», – йдеться в звіті Бундесбанку.
Економіка Німеччини в першому кварталі 2025 року зросла на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями. Темпи зростання ВВП стали найвищими з третього кварталу 2022 року. Однак таке піднесення значною мірою обумовлене спробами підприємств і експортерів випередити американські мита.
Попередні дані про динаміку ВВП Німеччини в другому кварталі будуть опубліковані 30 липня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео — https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
Керівництво Центрального банку Узбекистану обговорило з представниками Tencent Cloud International, що входить до складу китайського холдингу Tencent Holdings Ltd, питання двостороннього співробітництва в галузі розвитку цифрових технологій і хмарної інфраструктури в республіці, повідомила прес-служба регулятора.
Під час переговорів було розглянуто перспективи інтеграції цифрової платіжної системи WeChat Pay від Tencent з локальними платіжними системами Узбекистану, можливості здійснення платежів за допомогою QR-кодів, а також розширення співробітництва в цьому напрямі, йдеться в повідомленні.
За підсумками зустрічі сторони підтримали ініціативи у сфері платіжних систем і погодили майбутні спільні дії.
Заступник директора департаменту платіжних систем ЦБ Міразіз Мірхайотов повідомляв журналістам, що китайські сервіси мобільних платежів WeChat і Alipay (від Ant Group – «дочки» Alibaba Group) можуть бути інтегровані з національними платіжними системами Узбекистану.
За його словами, на першому етапі сторони працюють над тим, щоб іноземні туристи могли здійснювати платежі в Узбекистані. На другому етапі заплановано аналогічні роботи з проведення платежів жителів Узбекистану в Китаї через платіжні системи республіки Uzcard і Humo.
Центробанк Німеччини очікує зростання економіки країни у квітні-червні за підсумками другого кварталу поспіль після падіння наприкінці 2023 року.
Згідно з попередніми розрахунками статуправління ФРН, у січні-березні ВВП збільшився на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями. У жовтні-грудні 2023 року він упав на 0,5%.
“Економіка, ймовірно, знову трохи збільшиться в другому кварталі”, – йдеться в повідомленні Бундесбанку, опублікованому в середу.
Активність у секторі послуг, найімовірніше, продовжувала посилюватися завдяки зростанню доходів домогосподарств і споживчих витрат.
“Зростання наявних доходів домогосподарств, ймовірно, візьме гору над споживчою невизначеністю”, – вважають аналітики ЦБ.
При цьому вони зазначили, що будівельний сектор залишається дуже слабким.
Ринок праці Німеччини, як очікується, залишиться стійким, і заробітна плата, схоже, продовжить швидко підвищуватися. Це може стати ризиком для охолодження інфляції, яка, за оцінками Бундесбанку, знову трохи прискориться в травні.
Остаточні дані про динаміку ВВП Німеччини за перший квартал будуть опубліковані 24 травня, попередня інформація за другий квартал буде представлена 30 липня.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, НІМЕЧЧИНА, ЦЕНТРОБАНК, ЭКОНОМИКА