Світові центробанки в червні повернулися до закупівель золота і, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), закупили в золотовалютні резерви 55,4 тонни золота. Для порівняння: у травні, за уточненими даними, спостерігався відтік 26,6 тонни.
У червні до закупівель повернулася Туреччина (збільшила запаси на 11,4 тонни), що підтримало загальний тренд. Найбільшим покупцем виявився Китай (21,2 тонни), а також закуповували золото в резерви Польща (13,7 тонни), Узбекистан (8,4 тонни), Чехія (2,5 тонни), Катар (1,6 тонни) та ін.
Великими нетто-продавцями виявилися лише Казахстан (3,2 тонни) і Сінгапур (1 тонна).
Світові центробанки, за попередніми даними, у серпні закупили 19,6 тонни золота в золотовалютні резерви, випливає із даних World Gold Council (WGC).
Це п’ятий поспіль місяць приросту, хоча його темпи знижуються, зазначає аналітик WGC Кришан Гопаул.
Туреччина, найбільший цього року покупець золота, додала до запасів ще 8,9 тонн. Загалом з початку року вона закупила 84 тонни золота та довела його обсяг у резервах до 478,2 тонни.
Узбекистан у серпні докупив 8,7 тонни золота, з початку року – 19,3 тонни, збільшивши запаси до 381,3 тонни.
На третьому місці із закупівель у серпні був Казахстан із 2 тоннами, хоча загалом з початку року він скоротив обсяг золота в резервах на 27,6 тонни, до 374,8 тонни.
Гопаул зазначає, що за даними ЦБ Катару, він у серпні також закуповував золото, але поки що точні цифри не розкрито і тому не відображено у статистці WGC.
Країни G-7 разом із міжнародною спільнотою обіцяють і вже надають Україні значну додаткову підтримку розміром понад $24 млрд на 2022 рік і надалі і у фінансовому, і в матеріальному плані, йдеться у заяві їхніх міністрів фінансів і голів центробанків щодо підсумків засідання у Вашингтоні.
“На тлі жорстокої російської агресії, страждань українського населення і руйнації самої країни ми готові зробити більше в міру необхідності”, – наголошується в документі, опублікованому в четвер.
Згідно з ним, економічна підтримка України з 2014-го по 2021 рік перевищує $60 млрд.
У заяві також наголошується на важливості продовження тісної координації підтримки України та сусідніх із нею країн.
“Ми закликаємо всі країни та міжнародні організації об’єднати наші зусилля для забезпечення адекватної підтримки України в задоволенні її невідкладних потреб і відновленні її майбутнього”, – наголошується у документі.
Представники G-7 схвалили відкриття багатостороннього донорського рахунку Міжнародного валютного фонду (МВФ) для України та заяву Європейського Союзу про створення Трастового фонду солідарності України (Solidarity Trust Fund), а також підтримують пакет підтримки України Групи Світового банку та пакет стійкості Європейського банку реконструкції та розвитку.
Напередодні директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва повідомила, що Україна звернулася до фонду по підтримку в покритті фінансового дефіциту для збереження функціонування економіки розміром $5 млрд на місяць на найближчі три місяці, і МВФ допоможе у зборі цих коштів.
За оцінками Нацбанку, сумарна міжнародна фінансова підтримка України з початку війни становила $3,8 млрд.
Радник президента України з економічних питань Олег Устенко в інтерв’ю виданню The New Yorker минулого тижня оцінив дефіцит українського бюджету в найближчі місяці на рівні близько $8 млрд на місяць і заявив про бажаність допомоги партнерів $50 млрд на півроку. Водночас раніше міністр фінансів Сергій Марченко прогнозував дефіцит держбюджету на квітень-травень у $5-7 млрд на місяць порівняно з $2,7 млрд у березні.
Південна Корея заявила в понеділок, що планує призупинити операції з Центральним банком Росії, повідомляє “Ренхап”.
Південнокорейський уряд, зазначає агентство, повідомить подробиці після консультацій із відповідними урядовими установами.
Сеул приєднався до санкцій проти Росії, включно з експортним контролем та відключенням Москви від глобальної платіжної системи SWIFT.
У рамках відповідного кроку Південна Корея вирішила призупинити операції із сімома великими російськими банками та фактично заборонити інвестиції в російські державні облігації.
