АТ “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” та АТ “Науково-дослідний і проєктно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування” планується передати в управління НАЕК “Енергоатом”.
Як повідомило Агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) у Facebook, за підсумками консультацій із міністерством економіки та іншими органами влади напрацьовується дорожня карта передання НАЕК арештованого активу.
Передача майна відбуватиметься відповідно до процедури, передбаченої ст.21 закону про АРМА (Особливості управління активами у виняткових випадках).
Як повідомлялося, арешт на акції “Насосенергомашу” було накладено 2 червня 2022 року.
Власником і кінцевим бенефіціаром “Насосенергомаша” через підконтрольну H.M.S. Capital Limited є громадянин російської федерації Володимир Лук’яненко, засновник і один з акціонерів російської групи компанія “Гидромашсервис”, яка постачає обладнання для різних галузей, у тому числі для підприємств військово-промислового комплексу РФ.
Світові витрати на інформаційні технології (ІТ) у 2024 році збільшаться на 8% і становитимуть $5,06 трлн, прогнозує дослідницька компанія Gartner.
Попередній прогноз, опублікований у січні, передбачав підвищення на 6,8% (приблизно до $5 трлн).
За підсумками 2023 року витрати на ІТ зросли на 3,8% – до $4,7 трлн.
Аналітики Gartner зазначають, що світові витрати в цій сфері можуть перевершити позначку в $8 трлн задовго до кінця поточного десятиліття.
Зростання витрат на центри обробки даних (ЦОД), як очікується, прискориться цього року до 10%, здебільшого завдяки планам з розвитку генеративного штучного інтелекту. При цьому ІТ-послуги стануть найбільшим ринком обсягом майже $1,52 трлн, наголошується у звіті.
Середня тривалість життя мобільних телефонів скорочується, споживачі та організації швидше купують нові пристрої, що підштовхне до зростання цей сегмент ринку 2024 року після його падіння на 9% за підсумками минулого року, вважають експерти.
Аптечні продажі в Україні в січні-березні 2024 року зросли в грошовому виразі на 14,8% порівняно з аналогічним періодом роком раніше – до 48,532 млрд грн, у натуральному скоротилися на 3%, до 300,373 млн упаковок.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 161,57 грн – на 18,39% більше, ніж у першому кварталі 2023 року.
Крім того, згідно з даними “Бізнес Кредит”, в аптеках було продано лікарських засобів на понад 37,944 млрд грн, що на 13,6% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. При цьому в натуральному обсяги їхніх продажів скоротилися на 3,75% – до 212,103 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-березні 2024 року становила 178,9 грн за одиницю товару, що на 18% більше, ніж роком раніше.
При цьому в грошовому вираженні найбільшу динаміку в січні-березні 2024 року продемонстрували аптечні продажі дезінфекційних засобів (зростання 49,57%), вказали в “Бізнес Кредит”.
До трійки лідерів динаміки продажів увійшли також БАДи, реалізація яких зросла на 26,35% у грошовому вираженні – до 5,317 млрд грн і на 2,94% – у натуральному, до понад 27,136 млн упаковок. Середня ціна за одиницю товару в цьому сегменті становила 195,96 грн за одиницю, що на 22,7% більше, ніж роком раніше.
Крім того, у трійці лідерів була лікувальна косметика. Аптечні продажі в цьому сегменті в грошовому вираженні становили 1,225 млрд грн, що на 26,13% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, і майже реалізованих 6,897 млн упаковок (у натуральному вираженні +13,8%). Середньозважена ціна в цьому сегменті становила 177,62 грн за упаковку (подорожчання на 10,8%).
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року аптечні продажі в Україні зросли в грошовому вираженні майже на 21,67% порівняно з 2022 роком – до 174,249 млрд грн, тоді як у натуральному скоротилися на 4,76%, до 1,218 млрд упаковок. Середньозважена ціна аптечних продажів за підсумками минулого року становила 142,96 грн за одиницю, що на 27,75% більше, ніж за підсумками 2022 року.
Водночас реалізація лікарських засобів в аптеках зросла на 19,69% у грошовому вираженні – до 136,246 млрд грн, у натуральному скоротилися на 3%, до 858,55 млн упаковок. Їхня середньозважена ціна зросла на 23,5% і становила 158,69 грн за одиницю.
Група компаній CRH, найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі, інвестувала в Україну $80 млн за час повномасштабного вторгнення.
Як повідомив президент CRH у Центральній та Східній Європі Гійом Кавальє в інтерв’ю «Forbes Україна», сумарні інвестиції групи в Україні за 25 років роботи становлять понад $500 млн.
За його словами, в контексті відновлення інфраструктури в Україні важливо використовувати цемент, вироблений локально, що забезпечить робочі місця і вищі надходження до держбюджету.
Кавальє наголосив, що для потенційного зростання українського цементного ринку після вступу до ЄС, важливо інвестувати в розширення виробництв уже зараз. Він нагадав, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) наразі розглядає заяву CRH про придбання активів італійської Buzzi в Україні – цементних заводів «Волинь-цемент» (Здолбунів Рівненської обл.) і «ЮГцемент» (смт Ольшанське Миколаївської обл.).
Як повідомлялося, АМКУ 23 січня повідомив про початок розгляду справи про узгоджені дії у вигляді виконання положень про утримання від конкуренції, закріплених у договорі про концентрацію між ірландською групою CRH і Dyckerhoff GmbH, які володіють активами в Україні.
У червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством із запобігання корупції до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягнув угоди про продаж частини свого бізнесу у Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами у вигляді двох цементних заводів. Угоду планується закрити 2024 року.
Пізніше, у вересні 2023 року, АМКУ повернув без розгляду заяву CRH про концентрацію через невідповідність вимогам, а також зазначив, що група займає близько третини українського ринку цементу. У жовтні того ж року відомство знову почало розгляд справи.
CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ «Подільський цемент» (Хмельницька обл.), ТОВ «Цемент» (м. Одеса) і ПрАТ «Миколаївцемент» (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК PoliBeton Energo є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
CRH є провідним виробником будівельних матеріалів у світі. На 3200 підприємствах компанії у 28 країнах зайнято близько 71 тис. осіб. Це найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Правоохоронці затримали керівника ДП “Адміністрації річкових портів” за підозрою в одержанні неправомірної вигоди в розмірі $8,5 тис. за дозвіл розмістити місця для відпочинку на причалах у Київській області, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
“За інформацією правоохоронних органів учора було затримано керівника ДП “Адміністрації річкових портів” на одержанні неправомірної вигоди в розмірі $8,5 тис. за укладення договору з експлуатації гідротехнічних споруд (причалів) у Київській області для організації місць відпочинку та розміщення малих архітектурних форм”, – ідеться в повідомленні міністерства у Фейсбуці в п’ятницю.
Зазначається, що його підозрюють за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Вирішується питання обрання запобіжного заходу.
“Міністерство наголошує на нульовій толерантності до корупції посадових осіб, зацікавлене в об’єктивному розслідуванні та всіляко сприяє правоохоронним органам у встановленні істини”, – йдеться в повідомленні.
У повідомленні не вказано ім’я затриманого, Адміністрацію річкових портів із 10 липня 2020 року очолює Олександр Козловський.
Зусиллями прокурорів Луцької окружної прокуратури знайдено історичну пам’ятку – вирізьблену кам’яну плиту ХІІ-ХІІІ ст. із зображенням двох янголів, повідомив Офіс генпрокурора в телеграм-каналі.
“Унікальну знахідку буде передано до Національного музею історії України для проведення дослідження щодо її наукової, історичної, культурної та мистецької цінності”, – наголошується в повідомленні.
Раніше правоохоронці врятували від незаконного продажу на інтернет-аукціоні плиту ХІІ-ХІІІ ст. із зображенням Святого Воїна, яка також є пам’яткою періоду Київської Русі.
Обидва артефакти знайдено в межах розслідування кримінального провадження за фактом незаконного привласнення особою знайденого або чужого майна, яке випадково опинилося в неї (ч. 1 ст. 193 КК України).
Досудове розслідування здійснює Луцьке районне управління поліції ГУ Нацполіції у Волинській області.
