ПрАТ “Укрнафтобуріння” (УНБ), за попередніми даними, за підсумками 2023 року отримає понад 1 млрд грн чистого прибутку, повідомляють у прес-релізі компанії в понеділок.
“Ми планували чистий прибуток до 1,5 млрд грн. Але через анулювання спецдозволу та зупинку цей показник впаде орієнтовно до 1,1 млрд грн”, – заявив процитований у документі голова правління Олег Мальчик.
За його словами, з початку 2023 року і до моменту фактичного переходу компанії під управління ПАТ “Укрнафта” з 12 липня минулого року прибуток УНБ становив 186 млн грн, а за період з липня по грудень вдалося отримати прибуток 905 млн грн.
“Це з урахуванням того, що весь грудень минулого року компанія не вела видобуток”, – зазначили в товаристві.
Як поінформували в УНБ, незважаючи на те, що компанія і до переходу під державне управління була прибутковою, під час аудиту фінансової звітності було знайдено 18 млрд грн дебіторської заборгованості, яка мала ознаки безнадійної.
“Це або передоплата за якісь товари, або фінансова допомога”, – прокоментував Мальчик.
У ПрАТ пояснили, що за окремими компаніями, які мають заборгованість перед УНБ на суму майже 5 млрд грн, у червні 2023 року було розпочато процедури банкрутства. Однак новий менеджмент встиг подати заяви про визнання грошових вимог, і такі вимоги були визнані судом, унаслідок чого УНБ було включено до переліку кредиторів тих компаній, які перебувають у банкрутстві.
Як повідомлялося, Шостий апеляційний адміністративний суд (ШААС) 28 листопада 2023 року скасував наказ Державної служби геології та надр (Держгеонадр) і анулював спецдозвіл №6349 від 10 липня 2019 року, відповідно до якого УНБ вела видобуток на Сахалінському родовищі. Компанія зупинила експлуатацію родовища з 1 грудня.
Зі свого боку, Київський окружний адміністративний суд (КОАС) 9 лютого 2024 р. зобов’язав Держгеонадр повторно розглянути заяву УНБ про видачу спецдозволу на видобуток на Сахалінському родовищі. 27 лютого судовий документ набув законної сили. Однак Держгеонадр подало апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду (КОАС).
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 року розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище (Краснокутський р-н Харківської обл.) із запасами 15 млрд куб. м газу. Валовий видобуток компанії 2021 року склав 691,3 млн куб. м газу і 76,6 тис. тонн нафти і конденсату.
Державний Укрексімбанк оголосив конкурс на посаду голови правління, яку з жовтня 2021 року обіймає Сергій Єрмаков, йдеться в повідомленні на сайті фінустанови в понеділок.
“Згідно з рішенням наглядової ради, оголошується конкурсний відбір на посаду голови правління АТ “Державний експортно-імпортний банк України”, – вказується в інформації.
Згідно з нею, подання документів на вакантну посаду розпочнеться з понеділка і триватиме до 1 квітня, а вже з 2 до 22 квітня компанія з підбору персоналу ТОВ “Телент Едвайзорс” (Odgers Berndtson) проведе аналіз кандидатів і відбере п’ятьох найбільш підходящих, яких буде допущено до наступного етапу конкурсного відбору.
З 23 по 29 квітня комітет з питань призначень і винагород наглядової ради держбанку спільно з “Телент Едвайзорс” проведе серед них співбесіду, за підсумками якої обере від трьох до п’яти осіб для фінальних співбесід із наглядовою радою Укрексіма, що заплановані з 30 квітня по 6 травня.
“Дисклеймер – Сергій Єрмаков продовжує працювати до вступу на посаду нового СЕО, наглядова рада повністю задоволена співпрацею з Сергієм, але є життєві обставини, що не залежать від волі людей…”, – прокоментувала кадрові зміни членкиня наглядової ради фінустанови Вікторія Страхова у Facebook.
Як повідомлялося, наглядова рада Укрексімбанку 6 жовтня 2021 року відсторонила голову правління Євгена Мецгера на період розслідування нападу на журналістів програми “Схеми”, а 11 жовтня звільнила голову за його власним бажанням. Виконувачем обов’язків голови банку було призначено члена правління Сергія Єрмакова.
Потім Укрексімбанк підписав угоду з рекрутинговою компанією Korn Ferry (США) і в середині грудня 2021 року оголосив конкурс на голову правління, однак після початку війни відмовився від його проведення, і навесні 2022 року Єрмаков після погодження в НБУ став головою правління.
Згідно з даними Національного банку України, станом на 1 лютого 2024 року за розміром загальних активів Укрексімбанк посідав 3-тє місце (274,65 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні.
Експорт товарів з України в січні-лютому 2024 року зріс на 4,6% до аналогічного періоду минулого року – з $6,5 млрд до $6,8 млрд, тоді як імпорт скоротився на 1% – з $10,1 млрд до $10 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
Згідно з її публікацією в Телеграм, за перші два місяці 2024 року товарообіг зріс на 2% до двох місяців 2023 року – до $16,8 млрд.
За підсумками січня Держмитслужба відзвітувала про зростання експорту на 9,7% – із $3,1 млрд до $3,4 млрд та імпорту на 6,3% – із $4,8 млрд до $5,1 млрд. З урахуванням цих даних у лютому експорт залишився на рівні лютого минулого року – $3,4 млрд, тоді як імпорт скоротився на 7,5% – до $4,9 млрд.
Відомство зазначило, що оподатковуваний імпорт у січні-лютому становив $8,8 млрд, або 88% усього імпорту, а податкове навантаження на його 1 кг – $0,47/кг, що на 5% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
За даними Держмитслужби, найбільше імпортували в Україну за перші два місяці цього року товарів із Китаю – $2 млрд, Польщі – $1,1 млрд і Німеччини – $769 млн.
Експортували з України найбільше в Польщу – на $649 млн, Іспанію – на $624 млн, а також Китай – на $504 млн.
Як зазначено в повідомленні, у загальному обсязі ввезених у січні-лютому 2024 року товарів 67% становили машини, обладнання та транспорт – $3,5 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 25,3 млрд грн, що становить 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $1,8 млрд (до бюджету сплачено 12,8 млрд грн, або 16% надходжень митних платежів) та паливо-енергетичні товари – $1,3 млрд (сплачено 20 млрд грн, або 24% надходжень).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $4,5 млрд, метали та вироби з них – $726 млн, мінеральні продукти – $587 млн.
Згідно з повідомленням, за перші два місяці 2024 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 47,96 млн грн.
АТ “Виробниче підприємство “Техмаш” (Дніпро) планує спрямувати на виплату дивідендів у 2023 році 5 млн грн нерозподіленого прибутку з розрахунку 16,667 тис. грн на одну акцію номіналом 8 грн.
Згідно з опублікованим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення загальних зборів акціонерів АТ 11 квітня, дивіденди планується виплатити до 11 жовтня 2024 року.
За інформацією підприємства, у 2023 році, за попередніми даними, воно отримало 0,19 млн грн чистого прибутку проти 0,51 млн грн роком раніше, а нерозподілений прибуток на початок поточного року становив 76,13 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, 61% статутного капіталу АТ “ПП “Техмаш” належить його директору Олександру Коломойцю, ще чотири фізособи сумарно володіють 28% акцій. Статутний капітал товариства – 2,4 млн грн.
ПП “Техмаш”, за його інформацією, у 2023 році скоротило поточні зобов’язання на 22,5% порівняно з 2022 роком, до 47,76 млн грн, а довгострокові – до нуля порівняно з 1,9 млн грн.
Підприємству вдалося за рік знизити сумарну дебіторську заборгованість майже на 40% до 49,62 млн грн, а вартість активів загалом зменшилася на 17% до 134,62 млн грн. При цьому запаси зросли на 30% – до 31,15 млн грн, грошові кошти – на 29,7% до 18,56 млн грн.
Підприємство, за даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році наростило чистий дохід від реалізації на 19,2% до 2022 року, до 165,28 млн грн.
На початок поточного року на ньому працювало 229 осіб – на 23% менше, ніж роком раніше.
Основна спеціалізація ПП “Техмаш” – монтаж технологічного обладнання, трубопроводів, виготовлення обладнання для різних галузей, зокрема конвеєрів (скребкових, стрічкових, гвинтових), ємнісного обладнання, металоконструкцій, аспіраційних повітропроводів.
Фондова біржа ПФТС (Київ) направила в Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) документи для запуску торгівлі валютними свопами, повідомляють на офіційній сторінці біржі в Facebоok.
“Щойно документи біржі буде зареєстровано НКЦПФР, біржа розпочне торги в режимі “Свопи з контролем ризиків” з урахуванням обмежень, встановлених Розрахунковим центром як центральним контрагентом”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що наразі ПФТС уже узгодила специфікацію валютного свопу з Національним банком України (НБУ) і Правила функціонування багатостороннього торговельного майданчика (МТП) деривативних контрактів із кліринговою організацією “Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках” (РЦ, Київ).
Як уточнює пресслужба біржі, чинний регламент взаємодії ПФТС з РЦ вже містить необхідні положення про порядок обміну інформацією, необхідною для забезпечення виконання деривативних контрактів.
Зазначається, що торги намічено запустити з валютних свопів USD-UAH та EUR-UAH.
“Звертаємо увагу, що торговий доступ до режиму “Свопи з контролем ризиків” активується біржею після отримання інформації від ПАТ “Розрахунковий центр” про допуск відповідного учасника до клірингових операцій за деривативними контрактами”, – резюмувала прес-служба ПФТС у повідомленні.
Як повідомлялося, РЦ і “Українська біржа” (УБ, Київ), як організатор торгівлі, у другій декаді лютого цього року забезпечили укладення на біржі першого в Україні валютного свопу з контролем ризиків.
Відповідні правила торгівлі деривативами на МТП були затверджені НКЦПФР у вересні минулого року, а про запуск торгів валютними свопами з поставкою базового активу USD-UAH та EUR-UAH було заявлено 22 листопада після внесення їх до списку МТП.
“На початковому етапі за рішенням НБУ до торгів будуть допущені тільки банки, клієнтських операцій не передбачено, тільки банки у власних інтересах”, – зазначав голова правління РЦ Олег Ткаченко на презентації нового інструменту. Голова РЦ уточнював, що як забезпечення прийматимуть гривню, долар, євро та ОВДП, але не всіх ISIN, а тих, які погодить спеціальна робоча група.
Валютний своп – це поставочний деривативний контракт грошового ринку, умови якого передбачають продаж іноземної валюти зі зворотною купівлею на певну дату в майбутньому. Кліринг і розрахунки за контрактом проводить РЦ як центральний контрагент. Він гарантує своєчасне і в повному обсязі виконання умов свопу або, завдяки гарантійному забезпеченню, виплату сумлінній стороні компенсації (у вигляді штрафу), покликаної покрити можливі втрати, пов’язані з невиконанням перед нею зобов’язань за свопом.
Міжнародна ісламська торгово-фінансова корпорація (ITFC) та Узбекистан 6 березня 2024 року підписали угоди на полях зустрічі Арабської координаційної групи в Ташкенті.
Згідно з підписаним документом ITFC надасть Узбекистану кредитні кошти на суму 715 млн. доларів.
Кошти ITFC у розмірі 600 млн. доларів будуть спрямовані на підтримку торговельного фінансування, фінансування сільського господарства та продовольчої безпеки, а також зміцнення державних підприємств, малого та середнього бізнесу в критично важливих сферах, таких як фармацевтика, харчова промисловість, сільське господарство, текстиль і виробництво.
У рамках угоди мурабаху Узбекистан отримає 100 млн. доларів на закупівлю сільськогосподарської продукції для забезпечення цілорічної доступності пшениці, що допоможе стабілізувати ціни на пшеницю і місцевим фермерам.
Крім секторальної підтримки, ITFC також виділила 15 млн. доларів у співпраці з “АгроБанком” і його дочірнім банком “SmartBank”. Ця ініціатива спрямована на збільшення внеску приватного сектора в економічний розвиток Узбекистану шляхом надання торгових фінансових рішень. Спрямоване на підтримку секторів харчової промисловості, сільського господарства, виробництва та текстилю, це фінансування також призначене для заохочення фінансування зелених проєктів, відповідаючи цілям сталого розвитку.
Угоди підкреслюють прихильність ITFC не тільки соціально-економічному розвитку Узбекистану, а й сприянню регіональній економічній інтеграції через програму “Торговельна взаємодія Центральна Азія+” (TCCA+).
Ця програма спрямована на збільшення співпраці в галузі торгівлі та інвестицій серед шести країн, сприяючи економічному зростанню і стабільності в Центральній Азії.
