Україна в січні-вересні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 9,033 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 84,7% – до $15,104 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (36,06% поставок у грошовому виразі), Японії (21,25%) та Індії (6,75%).
Україна в зазначений період імпортувала 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Другий саміт програми “Зерно з України” відбудеться в Києві 25 листопада, повідомляють у пресрелізі Офісу президента.
Як зазначається, на полях третьої зустрічі радників з національної безпеки і зовнішньої політики на Мальті на виконання доручення президента Володимира Зеленського керівник Офісу глави держави Андрій Єрмак провів низку двосторонніх зустрічей із радниками лідерів країн – партнерів України.
Зокрема, під час зустрічі з радником глави уряду Іспанії Еммою Апарісі Єрмак “подякував іспанській стороні за значну фінансову підтримку гуманітарної ініціативи “Зерно з України” та запросив узяти участь у другому саміті програми, що відбудеться в Києві 25 листопада поточного року”.
В Україні в понеділок, 30 жовтня, без опадів. У східних областях вночі та вранці місцями туман, повідомив Укргідрометцентр.
Вітер переважно південний, 7-12 м/с, у Карпатах пориви 19-24 м/с.
Температура вночі 4-9° тепла, у південній частині та західних областях 8-13°, вдень 16-21°, у Криму та на Одещині до 24°; на сході та північному сході вночі 1-6° тепла, вдень 13-18°.
У Києві в понеділок без опадів. Вітер південний, 7-12 м/с. Температура вночі 7-9°, вдень 17-19°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, у Києві 30 жовтня найвища температура вдень була 18,3 у 2013 р., найнижча вночі -16,7 у 1920 р.
У вівторок, 31 жовтня, в Україні без опадів, лише на крайньому заході вдень невеликий дощ. Вітер південний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с, у Карпатах пориви 15-20 м/с. Температура вночі 8-13°; вдень 15-20°, у південній частині до 24°.
У Києві у вівторок без опадів. Вітер південний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 11-13°; вдень 17-19°.
Україна перейшла на зимовий час, 29 жовтня о 4:00 стрілки годинника було переведено на одну годину назад.
Перехід на зимовий час здійснюється відповідно до постанови Кабінету міністрів № 509 “Про порядок обчислення часу на території України” від 1996 року, проте історично практикується на території країни з 1981 року.
Передумовою для такого переходу вважають подовження світлового дня та певну економію електроенергії. Проте останнім часом точаться дискусії щодо доцільності такого переходу, оскільки він може призводити до порушення циркадних ритмів.
Перехід на літній і зимовий час двічі на рік практикується в приблизно 70 країнах світу, зокрема в країнах Євросоюзу.
Президент України Володимир Зеленський призначив Юрія Дюдіна послом України в Республіці Чилі.
Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави 27 жовтня.
Крім того, президент звільнив Сергія Шутенка з посади посла України в Греції, а Євгена Цимбалюка – з посади постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні.
Укази підписано 27 жовтня.
FATF (Група розроблення фінансових заходів із боротьби з відмиванням грошей – Financial Action Task Force) на пленарному засіданні 25-27 жовтня в Парижі знову проігнорувала заклик України включити Росію до списку високоризикованих юрисдикцій – так званого “чорного” списку.
“Призупинення членства РФ залишається чинним. Після заяв, опублікованих із березня 2022 року, FATF знову заявляє, що всі юрисдикції повинні проявляти пильність щодо поточних ризиків, пов’язаних з обходом заходів, ухвалених проти РФ з метою захисту міжнародної фінансової системи”, – повторюється в підсумковому комюніке позиція організації щодо Росії.
FATF також оновила “сірий” список держав, які перебувають на посиленому моніторингу з погляду відмивання грошей і фінансування тероризму.
Організація виключила з “сірого” списку Албанію, Кайманові острови, Йорданію і Панаму і включила до нього Болгарію.
До цього списку також входять Барбадос, Буркіна Фасо, Гаїті, Гібралтар, Демократична Республіка Конго, Ємен, Ямайка, Малі, Мозамбік, Нігерія, ОАЕ, Сенегал, Південний Судан, Сирія, Танзанія, Туреччина, Уганда, Філіппіни та ПАР.
При цьому FATF залишила без змін “чорний” список. До нього занесено країни, щодо яких потрібне вжиття контрзаходів – це КНДР та Іран, і щодо яких потрібне застосування посиленої належної обачності, що відповідає ризикам (М’янма).
Серед основних результатів пленарного засідання відзначається те, що FATF погодилася опублікувати ключовий звіт про краудфандинг для фінансування тероризму. Члени також домовилися про внесення змін до Рекомендації 8 FATF, щоб уточнити заходи, застосовні до НКО. FATF також буде масштабувати роботу з криміналізації фінансування тероризму в країнах (рекомендація 5).
Члени FATF визнали необхідність повного й ефективного впровадження Стандартів FATF у всіх юрисдикціях. Це включає в себе аналіз і обмін фінансовою інформацією про мережі фінансування тероризму, а також використання фінансових і правоохоронних інструментів, таких як фінансові санкції та конфіскація, щоб відрізати терористів від їхніх джерел доходів і послабити інфраструктуру, необхідну цим групам для досягнення своїх руйнівних цілей. Це також включає в себе визначення виявлених терористів і терористичних груп згідно з відповідними резолюціями Ради Безпеки ООН.
Важливою віхою, наголошується у пресрелізі, стало те, що делегати також узгодили значний набір поправок до Рекомендацій FATF, які нададуть країнам набагато потужніший інструментарій заходів щодо позбавлення злочинців доходів від злочинної діяльності. Щоб ще більше поліпшити глобальні зусилля з повернення активів, FATF також опублікувала звіт, у якому викладено рекомендації щодо посилення ролі та використання мереж із повернення активів (ARIN) у розслідуванні справ, пов’язаних із транснаціональним відмиванням грошей.
FATF також затвердила звіти про незаконні фінансові потоки внаслідок шахрайства з використанням кіберпростору і неправомірне використання громадянства та посвідки на проживання за допомогою інвестиційних програм, йдеться в повідомленні.
Згідно з ним після нещодавніх поправок до стандартів бенефіціарної власності та прозорості делегати також погодилися випустити для громадського обговорення оновлений Посібник FATF, заснований на ризиках, щодо Рекомендації 25 про бенефіціарну власність і прозорість юридичних механізмів.
