Прем’єр-міністр Гренландії Муте Боуруп Егеде наголосив на своєму бажанні домогтися незалежності від Данії, що ознаменувало істотну зміну риторики навколо майбутнього острова, повідомляє агентство Reuters.
«Настав час, щоб ми самі зробили крок і сформували наше майбутнє, зокрема щодо того, з ким ми будемо тісно співпрацювати і хто буде нашими торговими партнерами», – сказав Егеде у своїй новорічній промові.
Він зазначив, що «наша співпраця з Королівством Данія не призвела до досягнення повної рівності». «Тепер настав час для нашої країни зробити наступний крок. Як і інші країни світу, ми повинні працювати над усуненням перешкод до співпраці, які ми можемо описати як кайдани колоніалізму, і рухатися вперед», – сказав прем’єр Гренландії.
Егеде додав, що рішення про незалежність ухвалює народ Гренландії, але не сказав, коли може відбутися голосування.
Повідомляється, що уряд Гренландії двічі відхиляв пропозиції обраного президентом США Дональда Трампа щодо купівлі острова, у 2019 році та знову у 2024 році, при цьому Егеде стверджував, що «Гренландія наша. Ми не продаємося і ніколи не будемо продаватися».
Парламентські вибори мають відбутися в Гренландії до 6 квітня.
Reuters пише, що останніми роками в Гренландії набирає чинності рух за незалежність, почасти через викриття дій датської влади у ХХ столітті. Гренландія була данською колонією до 1953 року, а тепер є самоврядною територією і 2009 року отримала право проголосити незалежність шляхом голосування. У 2023 році уряд Гренландії представив свій перший проєкт конституції.
Постраждалі від війни діти Київської області відпочиватимуть та оздоровлюватимуться в Іспанії, повідомляє Київська ОВА.
Це передбачено Меморандумом про взаєморозуміння та співпрацю між Київською облдержадміністрацією та асоціацією ASOCIACIÓN VICHE, яка працює в іспанській Астурії. Документ підписали т.в.о. голови Київської ОДА Микола Калашник і президентка асоціації Христина Печена, ідеться в повідомленні в телеграм увечері в четвер.
У меморандумі йдеться про спільні проєкти, пов’язані з організацією відпочинку, соціальної адаптації та психологічної реабілітації дітей із Київської області.
Дітей готові приймати на 2 місяці іспанські родини. Вони забезпечуватимуть їхній добробут, навчання в місцевих освітніх закладах, дозвілля. А також підтримуватимуть після повернення в Україну.
«Вдячний за такі важливі ініціативи, адже нашим дітям, які живуть у постійному стресі, дуже потрібне таке ментальне розвантаження. Ідея проєкту – не просто організувати їм відпочинок. Він про емоційний зв’язок: від турботи про конкретну дитину до активізації підтримки України загалом», – наголосив Калашник.
Статутний капітал ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» («Укрфінжитло») збільшено на 20 млрд грн шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в обмін на акції додаткової емісії товариства, повідомила віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
«Докапіталізація означає, що «Укрфінжитло» зможе й надалі залучати кошти на фінансовому ринку для продовження роботи «еОселі» та видачі нових траншів банкам-партнерам. Відповідно, банки-партнери матимуть ресурс для видачі нових кредитів українцям для придбання житла», – пояснила віцепрем’єрка у Facebook у вівторок.
За її даними, за підсумками 2024 року в межах програми «еОселя» було видано 8,5 тис. кредитів на 14,6 млрд грн, що на 65% більше, ніж у довоєнному 2021 році, коли банки видали іпотек на 8,9 млрд грн.
Як зазначила Свириденко, «еОселя» стала чинником збільшення попиту на будівельні матеріали: їхнє виробництво в першій половині 2024 року зросло на 37,1%.
«Наша мета – перехід на первинний ринок, щоб ще більше посилити економічний ефект. Цього року частка іпотек на первинному ринку вже зросла вдвічі. Програма також сприяє детінізації – цьогоріч забудовники сплатили у 2,2 раза більше податків, ніж в аналогічний період 2023 року – 1,6 млрд грн у першому півріччі 2024-го», – повідомила вона.
У структурі виданих кредитів під 3% більше половини іпотек припало на військовослужбовців і силовиків (55%, 8,1 тис. кредитів), 8,3% – педагогів (1,2 тис.), 8,2% – медиків (1,2 тис.), 2% – науковців (313 кредитів).
Кредити під 7% найчастіше брали українці, які не мають власного житла (22%, 3,2 тис. позик), внутрішньо переміщені особи (2,3%, 340 кредитів) і ветерани (2%, 324 позики).
Лідерами за кількістю виданих кредитів за підсумками року стали Київська область (4 тис. кредитів), Київ (2,9 тис.), Львівська область (890), а також Одеська (711), Вінницька (666), Івано-Франківська (630).
Згідно з повідомленням, середня сума кредиту становила 1,6 млн грн, при цьому перший внесок у середньому – 615 тис. грн. Середня вартість нерухомості, що купується, – 2,2 млн грн, а її середня площа – 56,9 кв. м.
Як повідомлялося, раніше Кабінет міністрів доручив Міністерству фінансів з метою збільшення статутного капіталу «Укрфінжитло» здійснити до кінця 2024 року випуск ОВДП в обмін на акції додаткової емісії ПрАТ у загальному розмірі 20 млрд грн.
Згідно з інформацією на сайті Кабміну, з них 10 млрд грн – зі строком обігу 10 років і ставкою доходу на рівні 12,6% річних та купонним періодом в один рік, 5 млрд грн – зі строком обігу 5 років і ставкою доходу на рівні 15,84% річних та купонним періодом шість місяців та ще стільки ж зі строком обігу 4 роки і ставкою доходу на рівні 16,35% річних та купонним періодом шість місяців.
Державна програма доступного іпотечного кредитування «еОселя» запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги, науковці.
З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) і громадяни, які не мають власного житла понад нормативну площу.
У програмі беруть участь 11 банків-партнерів: державні Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Сенс Банк, а також МТБ Банк, ТАСкомбанк, банк «Глобус», Sky Bank, банк «Кредит Дніпро», BISBANK і Радабанк.
Чинна угода про транзит газу між Росією та Україною закінчується наприкінці 2024 року, і Владімір Путін вже заявив, що часу на продовження контракту не залишилося. Чи постраждають східні члени ЄС найбільше?
Наразі російський газ все ще надходить через українську трубопровідну мережу до Європейського Союзу (ЄС), приносячи дохід лідеру Кремля Владіміру Путіну і фінансуючи його війну проти України. Росія стверджує, що без російського газу блок не зможе задовольнити свої енергетичні потреби.
Для України, навпаки, угода про транзит газу завжди означала насамперед наповнення військової скарбнички Путіна, навіть попри те, що частина доходів, які Росія отримує від експорту газу через Україну, залишається в Києві як плата за транзит.
Тепер, коли закінчується 2024 рік, Україна не продовжуватиме угоду про транзит газу з Росією, про що оголосив президент Володимир Зеленський 19 грудня в Брюсселі. Україна більше не дозволить Москві «заробляти додаткові мільярди», продовжуючи агресію проти країни.
Президент Росії Путін також підтвердив розірвання контракту, заявивши журналістам на телевізійному брифінгу 26 грудня, що новий контракт «неможливо укласти за 3-4 дні».
Путін повністю поклав провину за відмову продовжити угоду на Україну.
Однак закінчення дії угоди піднімає питання щодо газопостачання у східних країнах ЄС, які не мають виходу до моря і не можуть імпортувати зріджений природний газ (ЗПГ) морським шляхом. Австрія, Угорщина та Словаччина все ще покладаються на російський газ, який постачається через Україну, тому уряди цих країн прагнуть продовжувати купувати російський газ.
Російський газ: Взаємовигідний навіть за часів холодної війни
До війни в Україні Росія була найбільшим у світі експортером природного газу, а Європа була найважливішим ринком збуту для Москви. Європейські уряди надавали перевагу доступу до дешевих енергоносіїв над побоюваннями щодо ведення бізнесу з Путіним.
Взаємовигідні відносини розпочалися понад 50 років тому, коли колишній Радянський Союз потребував коштів та обладнання для розробки своїх сибірських газових родовищ. У той час західна частина тоді ще розділеної Німеччини шукала доступну енергію для своєї зростаючої економіки і підписала з Москвою так звану угоду «труби в обмін на газ», згідно з якою західнонімецькі виробники поставили тисячі кілометрів труб для транспортування російського газу до Західної Європи.
Ці енергетичні відносини зберігаються, оскільки європейські імпортери часто пов’язані довгостроковими контрактами, з яких важко вийти.
За даними брюссельського аналітичного центру Bruegel
імпорт викопного палива з Росії до ЄС становив близько 1 мільярда доларів (958 мільйонів євро) на місяць наприкінці 2023 року порівняно з 16 мільярдами доларів на місяць на початку 2022 року. У 2023 році на Росію припадало 15% від загального обсягу імпорту газу в ЄС, поступаючись Норвегії (30%) і США (19%), але випереджаючи країни Північної Африки (14%). Значна частина цього російського газу надходить трубопроводами через Україну і Туреччину.
Основними споживачами є Австрія, Словаччина та Угорщина. Крім того, такі країни, як Іспанія, Франція, Бельгія та Нідерланди, все ще імпортують російський ЗПГ танкерами, частина якого змішується з іншими джерелами газу в європейській трубопровідній мережі. Як наслідок, він може потрапити навіть до Німеччини, незважаючи на її зусилля відмовитися від російського газу.
Потрясіння на газовому ринку спричиняють стрибки цін
Після вторгнення Росії в Україну в 2022 році ціни на газ різко зросли – іноді більш ніж у 20 разів – що змусило деякі європейські заводи скоротити виробництво, а багато малих підприємств – закритись. Згодом ціни знизилися, але залишаються вищими за докризовий рівень, що робить енергоємні галузі промисловості, особливо в Німеччині, менш конкурентоспроможними.
Європейські споживачі також страждають від високих цін на енергоносії, що спонукає багатьох скорочувати споживання на тлі гострої кризи вартості життя. Додаткові витрати є значним тягарем: За даними Європейської Комісії, майже 11% громадян ЄС намагалися адекватно опалювати свої домівки у 2023 році
Припинення дії українсько-російської угоди вже враховано в прогнозах європейського газового ринку, згідно з аналізом Європейської комісії, про який у середині грудня повідомило агентство Bloomberg.
ЄС не в розпачі, щоб зберегти газовий маршрут відкритим
ЄС впевнений у своїй здатності забезпечити альтернативні поставки.
«З огляду на те, що у світі щорічно виробляється понад 500 мільярдів кубометрів СПГ, заміна близько 14 мільярдів кубометрів російського газу, що йде транзитом через Україну, повинна мати незначний вплив на ціни на природний газ в ЄС», – цитує агентство Bloomberg документ Комісії, який ще не оприлюднений. «Можна вважати, що закінчення транзитної угоди було інтерналізовано в зимових цінах на газ».
ЄС вже давно стверджує, що країни-члени, які все ще імпортують російський газ через Україну – зокрема, Австрія та Словаччина – можуть обійтися без цих поставок. Тому Єврокомісія заявила, що не буде вступати в переговори щодо збереження цього маршруту.
За даними Єврокомісії, з серпня 2022 року країни-члени ЄС змогли скоротити споживання газу на 18% порівняно з середнім показником за п’ять років. Крім того, очікується, що Сполучені Штати створять нові потужності з виробництва ЗПГ протягом наступних двох років, і ці поставки можуть допомогти ЄС впоратися з потенційними перебоями.
«Найбільш реалістичний сценарій полягає в тому, що російський газ більше не буде надходити через Україну», – заявила Єврокомісія, додавши, що блок “добре підготувався” до такого розвитку подій.
Зростаюче занепокоєння у Східній Європі
Незважаючи на запевнення ЄС, Угорщина і Словаччина залишаються стурбованими своїми газовими поставками і тісними зв’язками з Росією. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, наприклад, шукає шляхи збереження поставок газу через Україну, навіть незважаючи на те, що нинішній імпорт країни значною мірою залежить від газопроводу «Турецький потік».
Орбан висував нетрадиційні ідеї, такі як закупівля російського газу до того, як він перетне територію України. «Ми зараз пробуємо трюк… що, якби газ, коли він потрапляє на територію України, вже не був би російським, а був би у власності покупців», – сказав Орбан на брифінгу, повідомляє інформаційне агентство Reuters. «Таким чином, газ, який потрапляє в Україну, більше не буде російським, а буде угорським».
Словаччина зайняла більш конфронтаційну позицію, погрожуючи контрзаходами проти України. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо запропонував припинити аварійне постачання електроенергії в Україну після 1 січня, якщо не буде досягнуто домовленості. «Якщо буде потрібно, ми припинимо постачання електроенергії, яка необхідна Україні під час відключень», – заявив Фіцо у відео на Facebook.
У відповідь на погрозу президент України Володимир Зеленський звинуватив Фіцо в тому, що він діє за наказом Росії, заявивши в соціальній мережі X, що, схоже, Путін наказав йому «відкрити другий енергетичний фронт проти України».
Фіцо залишається одним з найрішучіших противників військової допомоги Україні з боку ЄС. Під час несподіваного грудневого візиту до Москви Фіцо заявив, що Путін підтвердив готовність Росії продовжувати постачання газу до Словаччини.
