Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Суд у Гельсінкі за клопотанням «Нафтогазу» наклав арешт на окремі активи РФ у Фінляндії

Окружний суд міста Гельсінкі задовольнив клопотання НАК «Нафтогаз України» і ще п’яти компаній групи та наклав арешт на окремі активи, що належать Росії на території Фінляндії, повідомила прес-служба компанії в понеділок. За її даними, йдеться про нерухомість та інші активи, які оцінюються в десятки мільйонів доларів.
«Це рішення – частина глобальної стратегії «Нафтогазу» щодо стягнення компенсації за шкоду, завдану захопленням активів компаній групи в АР Крим згідно з рішенням Гаазького арбітражу», – наголошується в повідомленні.
У компанії уточнили, що це також перший публічно відомий успішний арешт активів за межами України на виконання арбітражного рішення у справах за позовами українських компаній до Росії через експропріацію майна в Криму 2014 року.
Рішення є проміжним кроком на шляху до фактичного стягнення активів на користь «Нафтогазу». При цьому передбачені за несплату коштів відповідно до арбітражного рішення відсотки продовжують нараховуватися до повної виплати компенсації.
«Оскільки Росія відмовляється добровільно сплачувати «Нафтогазу» кошти, передбачені гаазьким рішенням, ми продовжуємо використовувати всі доступні механізми для їх стягнення. Сьогодні ми стали ще на крок ближче до відновлення справедливості. Водночас, ми робимо активні дії щодо виконання арбітражного рішення в інших цільових юрисдикціях, де є російські активи», – зазначив глава групи Олексій Чернишов.
У Фінляндії «Нафтогаз» pro bono представляють адвокати Мікко Леппа і Тату Яарінен з юридичної фірми HPP Attorneys за підтримки Covington&Burling, яка виступає провідним юридичним радником з координації міжнародних зусиль «Нафтогазу» щодо примусового виконання рішення.
Як повідомлялося, у жовтні 2016 року «Нафтогаз» і його дочірні компанії ініціювали арбітражний розгляд проти РФ щодо відшкодування збитків через захоплення їхніх активів у Криму, а у вересні 2017 року подали заяву до трибуналу при суді в Гаазі.
Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі у квітні 2023 року зобов’язав РФ сплатити НАК «Нафтогаз України» $5 млрд за шкоду, заподіяну захопленням активів компаній групи «Нафтогаз» в АР Крим 2014 року.

https://interfax.com.ua

, ,

СК «Гардіан» застрахує автотранспорт «Київпастрансу» за ОСЦПВ

Комунальне підприємство «Київпастранс» заявило про намір укласти з СК «Гардіан» (Київ) договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) D2 200 од. Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становила 1716 тис. грн, цінова пропозиція компанії 1710,8 тис. грн.
Компанія була єдиним учасником тендера.
СК «Гардіан» входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го набула статусу повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси «Зелена картка».
У жовтні 2020 року рішенням загальних зборів членів Ядерного страхового пулу України СК «Гардіан» увійшла до його складу.

 

, , , ,

Голова ЦВК Грузії оголосив результати парламентських виборів

Голова ЦВК Грузії Гіоргій Каландарішвілі оголосив підсумки парламентських виборів, що відбулися в суботу.
За його словами, опрацьовано дані з 3100 виборчих дільниць із загальної кількості 3111.
Він повідомив, що перемогу на виборах здобула керівна партія «Грузинська мрія», яка отримала підтримку 54,08% виборців. Далі йдуть чотири партії, які подолали 5% (прохідний бар’єр): «Коаліція за зміни» – 10,92%, “Єдиний національний рух” – 10,12%, “Сильна Грузія” – 8,72% і “За Грузію” – 7,76%.

 

,

Уряд Швеції ухвалив рішення про надання нового пакета гуманітарної допомоги Україні

Уряд Швеції ухвалив рішення про надання нового пакета гуманітарної допомоги Україні в розмірі SEK110 млн ($10,4 млн), які будуть використані для задоволення збільшених потреб напередодні зимового періоду, повідомляється на сайті шведського уряду в неділю.
«Росія націлилася на цивільну інфраструктуру і позбавила Україну значної частини тепло- та електропостачання. Звичайно, чим холодніше, тим серйозніші наслідки. Тому значна частина населення зазнає труднощів з опаленням своїх будинків і приготуванням їжі. Саме тому уряд вирішив виділити 110 мільйонів крон низці гуманітарних організацій в Україні», – сказав міністр іноземного розвитку та зовнішньої торгівлі Беньямін Дуса.
Гуманітарний пакет розподіляється між чотирма організаціями. Український Червоний Хрест отримав SEK50 млн; у центрі уваги підтримки, серед іншого, гарантований доступ до тепла та електрики, роздача продуктів харчування, засобів гігієни, ліків і води. УВКБ ООН отримало SEK20 млн, Швеція зробить свій внесок у надання допомоги внутрішньо переміщеним особам у підготовці та захисті до і під час майбутньої зими. ПРООН отримала SEK30 млн на розмінування. ЮНФПА отримає SEK10 млн на задоволення потреб жінок у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я, запобігання сексуальному та гендерному насильству та надання підтримки тим, хто став жертвою насильства.
Раніше, 17 жовтня, країни Північної Європи та Балтії презентували новий пакет підтримки України для ремонту пошкоджених і заміни зруйнованих енергетичних систем новими до настання зими. Внесок Швеції склав SEK320 млн ($30 млн).
«Цей пакет підтримки важливий для підтримки українського енергетичного сектору і допомагає підтримувати працездатність українського суспільства і тепло в українських будинках», – зазначив Дуса.
За даними уряду, до цього з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року Швеція виділила загалом SEK57,4 млрд ($5,4 млрд) на підтримку України: гуманітарну, військову та фінансову підтримку, а також підтримку робіт із відновлення та реформ. З урахуванням нових пакетів підтримки загальний внесок Швеції становитиме понад SEK57,8 млрд.
Зокрема, в одному тільки 2024 році шведський уряд ухвалив рішення виділити загалом SEK1,8 млрд на додаткову підтримку української енергетики. Після двох пакетів допомоги в жовтні ця сума перевищила SEK2,2 млрд (понад $210 млн).

 

, ,

В Україні почала дешевшати білокачанна капуста

В Україні на поточному тижні намітилася тенденція зниження цін на білокачанну капусту, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Таку цінову ситуацію виробники пов’язують з надлишком продукції на ринку, причому значну частину пропозиції на ринку становить капуста середньопізніх сортів, яка не придатна для закладання на тривале зберігання.

Наразі ціни на білокачанну капусту виробники озвучують у межах від 15 до 23 грн/кг ($0,36-0,56/кг), що в середньому на 16% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Широкий ціновий діапазон у цьому сегменті учасники ринку пояснюють різними якісними характеристиками пропонованих овочів.

Як зазначають аналітики проєкту, у більшості господарств усе ще тривають активні збиральні роботи, внаслідок чого пропозиція на ринку зростає. Водночас попит на цю продукцію залишається вкрай низьким. Оптові компанії та роздрібні мережі готові вести закупівлі виключно дрібним оптом, посилаючись на досить обмежений термін реалізації, оскільки більшість фермерів пропонують до продажу капусту невисокої якості.

Читайте також: Картопля в Україні продовжує дорожчати: ціни майже втричі вищі за минулорічні

Варто зазначити, що, незважаючи на негативний ціновий тренд, нинішні ціни на білоголову капусту в Україні в середньому в 2,9 раза вищі, ніж в аналогічний період минулого року. При цьому учасники ринку не виключають, що ціни на дану продукцію будуть знижуватися і надалі, оскільки багато господарств завдяки поліпшенню погодних умов активно ведуть збір врожаю. Як результат, поступове зростання поставок капусти на ринок змушуватиме аграріїв і далі поступатися в ціні, якщо ситуація з темпами збуту не зміниться.

Більш детальну інформацію про розвиток ринку білоголової капусти та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.

EastFruit

 

,

Темпи зростання економіки Китаю можуть впасти «істотно нижче 4%»- глава МВФ

Темпи зростання економіки Китаю можуть впасти «істотно нижче 4%» у разі, якщо влада країни не проведе реформи, спрямовані на підтримку внутрішнього попиту, сказала глава Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва. Головною перешкодою на шляху відновлення споживчої довіри в КНР залишається проблемний сектор нерухомості, і уряду потрібно вжити заходів, спрямованих на усунення цієї проблеми, сказала вона на брифінгу у Вашингтоні.
Крім того, у відповідь на запитання єгипетського журналіста Георгієва сказала, що незабаром відвідає Єгипет для обговорення умов програми кредитування обсягом $8 млрд.
«Ми відкриті для того, щоб скорегувати єгипетську програму або будь-яку іншу програму для того, щоб вона якнайкраще відповідала інтересам народу», – зазначила вона, додавши, що уряду Єгипту однаково потрібно провести реформи, і чим швидше, тим краще.
Раніше влада Єгипту сигналізувала, що їй стає складніше виконувати умови, озвучені під час надання кредиту МВФ, через геополітичну напруженість у регіоні. Ці умови, зокрема, передбачають скорочення держвитрат, зокрема субсидій на паливо, електрику і продукти харчування.