ПАТ “Укрнафта” (Київ) 25 червня оголосило тендер на послуги страхування відповідальності власників спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами під час розроблення нафтогазоносних надр у випадках, передбачених законом “Про нафту і газ”, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 943,160 тис. грн.
Згідно з даними системи, останній день подання тендерних пропозицій – 3 липня.
ДСП “Чорнобильська АЕС” 25 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 103,8 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 3 липня.
Переговори про членство розпочалися у вівторок, що стало знаковим кроком, спрямованим, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України.
У вівторок, 25 червня, Європейський Союз розпочав переговори про вступ до ЄС з Україною та Молдовою, відкривши для цих нестабільних колишніх радянських республік довгий шлях до членства, який Росія намагалася заблокувати. Цей історичний крок спрямований, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України, оскільки Москва набирає обертів на полі бою майже через два з половиною роки після кремлівського вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський назвав цей день “історичним” напередодні початку переговорів між офіційними особами Києва та 27 країн-членів ЄС у Люксембурзі. “Нас ніколи не зіб’ють з нашого шляху до об’єднаної Європи і до нашого спільного дому всіх європейських народів”, – написав український лідер у соціальних мережах.
Україна, а згодом і її сусідка Молдова подали заявки на вступ до ЄС одразу після тотального нападу Росії в лютому 2022 року. Початок переговорів знаменує собою лише початок тривалого процесу реформ, пронизаного політичними перешкодами, який, ймовірно, займе багато років – і може ніколи не призвести до членства.
Читати далі Європейський Союз схвалив початок офіційних переговорів про вступ України до ЄС лише для передплатників
На заваді на цьому шляху стоятимуть не лише зусилля Росії з дестабілізації, але й стриманість тих, хто сумнівається всередині ЄС, насамперед Угорщини. Але голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала початок переговорів “дуже гарною новиною для народів України, Молдови та всього Європейського Союзу”. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей”, – написала вона у вівторок на своїй сторінці в соціальній мережі.
Досі Україна, яку на переговорах представляла віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина, отримувала схвальні відгуки за започаткування низки реформ, спрямованих на боротьбу з хабарництвом та політичним втручанням, навіть в умовах війни. “Сьогодні історичний день для України і Молдови, а також для ЄС, – заявила міністр Європи Німеччини Анна Лурманн. “Обидві країни досягли величезного прогресу у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та свободи преси”.
Складний процес
Війна Росії в Україні пожвавила прагнення ЄС прийняти нових членів після багатьох років, протягом яких країни, особливо на Західних Балканах, не досягли значного прогресу у своїх сподіваннях на вступ до Євросоюзу. У грудні 2023 року ЄС також надав статус кандидата ще одному з колишніх радянських сусідів Росії – Грузії. Він також схвалив переговори про вступ з Боснією і веде переговори з Сербією, Чорногорією, Албанією та Північною Македонією.
Зустрічі з Україною та Молдовою у вівторок розпочнуть процес перевірки того, наскільки закони в цих країнах вже відповідають стандартам ЄС і скільки ще роботи попереду. Після цього ЄС має почати формулювати умови для переговорів з 35 питань – від оподаткування до екологічної політики.
Малоймовірно, що протягом наступних шести місяців, коли Угорщина – найбільш дружня до Росії країна в блоці – буде головувати в ЄС на ротаційній основі, вдасться досягти прогресу на наступному кроці. “Дуже важко сказати, на якому етапі перебуває Україна, – сказав міністр Європи Угорщини Янош Бока. “З того, що я бачу тут, поки ми говоримо, вони дуже далекі від того, щоб відповідати критеріям вступу”.
Початок переговорів викликає потужний резонанс в Україні, оскільки саме прагнення до тісніших зв’язків з ЄС викликало протести в 2014 році, які врешті-решт переросли в повномасштабну кризу з Росією. Переговори також відбуваються в напружений час у Молдові після того, як США, Великобританія і Канада попередили про російську “змову” з метою вплинути на президентські вибори в країні, що відбудуться в жовтні.
Затиснута між охопленою війною Україною та членом ЄС Румунією, прозахідна влада Молдови часто звинувачує Кремль у втручанні в її внутрішні справи. Президент Майя Санду звинуватила Москву, війська якої розміщені в сепаратистському регіоні країни, у прагненні дестабілізувати Молдову напередодні голосування. “Наше майбутнє – в європейській сім’ї”, – написала Санду в соціальній мережі X. “Разом ми сильніші”.
Le Monde з AFP
Динаміка змін облікової ставки національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Антимонопольний комітет України (АМКУ) розгляне заяву фізичної особи про надання попередніх висновків щодо необхідності отримання дозволу на придбання істотної участі в ТДВ “СК” Грінвуд Лайф Іншуранс “(Київ), що забезпечить їй перевищення 50% у вищому органі управління товариства, повідомляється на сайті Комітету.
Як повідомлялося, “Грінвуд Лайф Іншуранс” працює на українському ринку страхування життя з 2007 року як правонаступник страхової компанії “Гарантія Життя”.
Національний банк України у травні 2024 року застосував захід впливу до СК “Грінвуд Лайф Іншуранс” у вигляді письмового застереження та зобов’язань вжити заходів щодо усунення виявленого порушення до 13 серпня 2024 року.
Захід впливу застосовано у зв’язку з тим, що страховик збільшив розмір статутного капіталу без погодження Національного банку, наголошується в повідомленні.
Понад 365 млрд грн доходу отримали компанії-лідери добувної промисловості минулоріч за даними Індексу Опендатабота. Їх сукупний дохід зріс на 13% порівняно з першим роком повномасштабної. Більше половини сукупного доходу топу припадає на 2 державні компанії. Ще 6 компаній належать групі СКМ Ріната Ахметова.
365,26 млрд грн склав сукупний дохід лідерів добувної промисловості у 2023 році за даними Індексу Опендатабота. Це навіть на 11% більше, аніж до початку повномасштабної війни.
Лідує у цьогорічному Індексі державна “Укрнафта”, яка збільшила дохід у 2,3 рази за 2023 рік — до 95,17 млрд грн. Це 26% від сукупного доходу усього топ-10 добувної промисловості. До того ж, “Укрнафта” також отримала найбільший прибуток серед усіх компаній топ-10: 25,74 млрд грн.
Минулорічний лідер, компанія “Укргазвидобування”, перемістилася на друге місце. Незважаючи на те, що компанії вдалось збільшити дохід на 9%, її чистий прибуток зменшився у 19 разів до 3,14 млрд грн у 2023 році. Основною діяльністю “Укргазвидобування” є видобуток природного газу.
Загалом ці дві державні компанії заробили половину від усього доходу лідерів добувної промисловості: 189 млрд грн.
Ще 41% доходів лідерів розділили між собою шість компаній групи СКМ Ріната Ахметова: 149,67 млрд грн. П’ять з них отримали чистий прибуток на суму 32,35 млрд грн. Лише Центральний ГЗК зазнав збитків у розмірі 1,33 млрд грн.
Серед компаній групи СКМ, що збільшили свій дохід у 2023 році, варто виділити Північний ГЗК (+44%), Збагачувальну фабрику Свято-Варваринську (+32%) та ШУ Покровське (+14%). Водночас, доходи Нафтогазвидобування та Центрального ГЗК зменшилися на 35% і 31% відповідно, а ДТЕК Павлоградвугілля — на 6%.
До Індексу також увійшли дві компанії FERREXPO AG, пов’язані з Костянтином Жеваго. Їх сукупний дохід за 2023 рік зменшився майже на третину порівняно з 2022 роком: Полтавський ГЗК — на 33%, Єристівський ГЗК — на 32%. Однак ці дві компанії зуміли отримати сукупний прибуток у розмірі 970,7 млн грн.
Загалом девять з десяти компаній, що потрапили до Індексу, змогли отримати прибутки минулоріч — 62,11 млрд грн. До порівняння, у 2022 році прибутковими виявилось лише 6 компаній з десяти.
Хто вибув з топу?
До цьогорічного Індексу не потрапили Інгулецький ГЗК, дохід якого зменшився на 32%, та Укрнафтобуріння (-38%), яке раніше входило до групи компаній Ігоря Коломойського та перейшло у власність держави за рішенням суду. Наразі Укрнафтобуріння знаходиться під управлінням “Укрнафти”.
https://opendatabot.ua/analytics/index-mining-industry-2024
UKRGAZVYDOBUVANNYA, UKRNAFTA, добувна промисловість, Рінат Ахметов, СКМ
