Україна готова зафіксувати рівень експорту яєць, м’яса курки та цукру до Польщі на рівні 2022-2023 років, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми вже запровадили 16 вересня механізм верифікації та контролю на чотири групи зернових. Ми також готові йти в частині встановлення рівня експорту для яєць, м’яса курки і цукру на рівні 2022-2023 років. Це досить великі обсяги. Ми готові їх зафіксувати і рухатися в цих межах”, – сказав Шмигаль на форумі “Україна. Рік 2024” у неділю.
Прем’єр-міністр також розповів, що представники українського уряду було на українсько-польському кордоні в п’ятницю і поспілкувалося з українськими перевізниками, які поверталися на зерновозах із Європи.
Коментуючи протести польських фермерів на українсько-польському кордоні, прем’єр-міністр нагадав, що вони відбуваються на тлі гібридної війни РФ у Європі. “Про це не потрібно забувати. Є підтримка радикальних і проросійських політичних сил на території всього Європейського Союзу, зокрема, в Польщі. Це призводить до жахливих речей, які ми бачимо, коли висипають зерно і діють протиправно”, – наголосив він.
Шмигаль зазначив, що польський уряд і поліція реагують на ці порушення адекватно, порушуються відповідні справи. Перші порушники вже постали перед судом, їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.
За інформацією прем’єра, уряд України озвучив п’ять кроків для розблокування українсько-польського кордону, а також повідомив Європейську комісію про запропонований Україною “план взаєморозуміння” з Польщею. Тепер Україна спільно з Єврокомісією приступить до їх реалізації.
Як повідомлялося, Україна 23 лютого на українсько-польському кордоні озвучила п’ять кроків для деблокади кордону. Зокрема, Україна погодилася обмежити надходження до Польщі м’яса птиці, яєць і цукру та експортуватиме до ЄС їх без квот і мита в обсягах, не більших, ніж у середньому у 2022 і 2023 роках. Крім того, Україна готова продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшнику та ріпаку, тобто без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплятимуть на польський ринок.
Другим кроком стане звернення України до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг кластерів 4 і 5, до яких входять аграрна політика і транспорт.
Третім кроком стала пропозиція польському уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт до ЄС.
Четвертий крок – створення “Тристороннього штабу: Україна, Польща, Європейська комісія” під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії.
П’ятий крок – розширити вільний пропуск через кордон не тільки для боєприпасів і гуманітарної допомоги, а й на критично необхідне Україні пальне.
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) Черкаської області 23 лютого оголосив про намір укласти з СК “Українська пожежно-страхова компанія” договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
За даними системи електронних держзакупівель “Прозорро”, за очікуваної вартості закупівлі послуг за тендером 201,448 тис. грн компанія запропонувала 162,6 тис. грн.
У тендері також брали участь СК “Арсенал Страхування” з ціновою пропозицією 162,7 тис. грн.
УПСК працює на ринку страхування з 1992 року. Мажоритарним акціонером і головою наглядової ради виступає Олександр Михайлов.
Страховик є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України і має 60 ліцензій на здійснення страхової діяльності (21 вид добровільного і 39 видів обов’язкового страхування).
Комунальне підрядне спеціалізоване спеціалізоване підприємство з ремонту та будівництва автодоріг Харкова “Шляхрембуд” 21 лютого оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” (Київ) договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становила 1,866 млн грн, цінова пропозиція компанії 807,210 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “Гардіан” із пропозицією 807,211 тис. грн, “Оранта” -807,212 тис. грн, “Арсенал Страхування” – 1,395 млн грн, СГ “ТАС” – 1,682 млн грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Детальні графіки будівництва об’єктів ПрАТ “ХК “Київміськбуд” будуть готові через 1,5-2 місяці, пошук джерел фінансування є пріоритетом компанії, повідомив новопризначений голова правління – президент ХК “Київміськбуд” Василь Олійник.
“Ми робимо все, щоб працювати щільно з містом, опрацьовуємо разом напрямки, які генеруємо з командою, і підтримка нам обіцяна. Головне, над чим працюємо, – залучення фінансового ресурсу”, – наводить пресслужба слова Олійника за підсумками зустрічі з інвесторами.
За його словами, компанія також веде переговори з банками про кредитування, а також веде діалог з установами, створеними для забезпечення громадян житлом.
Як повідомлялося, мер столиці Віталій Кличко наприкінці грудня 2023 року доручив сформувати в стислі строки новий склад наглядової ради та правління ПрАТ “Київміськбуд”. Раніше глава компанії Ігор Кушнір заявив про звільнення з посади голови правління – президента компанії після 12 років роботи.
За підсумками аудиту “Київміськбуду”, проведеного компаніями ДП “Бейкер Тіллі Україна Консалтинг”, ТОВ “Аудиторська фірма НХД-АУДИТ” і ТОВ “Ернст енд Янг”, було встановлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність “Київміськбуду” була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор “Укрбуду”.
17 листопада 2023 року комісія затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи забудовника, серед яких – здійснення закупівлі квартир в об’єктах “Київміськбуду”, розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також ТКК рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів щодо компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд грн.
29 січня 2024 року заступника голови Київської міськдержадміністрації Владислава Андронова призначено головою наглядової ради ПрАТ “ХК “Київміськбуд” замість Миколи Поворозника. У лютому-2024 новосформована наглядова рада призначила головою правління – президентом компанії її віцепрезидента Василя Олійника.
ХК “Київміськбуд” створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” 1994 року шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
Україна проводить консультації з американськими та європейськими регуляторами безпеки щодо відкриття авіаційного простору, повідомив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Ведемо консультації з американським і європейським безпековими регуляторами над відкриттям авіаційного простору. Складний процес, але перші формальні кроки Україна робить уже зараз. Уже цими тижнями ми подаємо офіційні заяви, оцінку ризиків відповідним регуляторам”, – розповів віцепрем’єр на форумі “Україна. Рік 2024” у неділю.
Дефіциту е/е в Україні немає, у резерві в енергосистемі 19 генерувальних одиниць ТЕС, які будуть задіяні в разі потреби, повідомило Міністерство енергетики. Згідно з його оновленням у Телеграм-каналі в неділю, на поточну добу прогнозується імпорт електроенергії обсягом 425 МВт-год, що на третину більше, ніж у суботу, і передбачається експорт обсягом 2300 МВт-год, що на 6% менше від учорашнього показника.
Водночас через бойові дії залишаються без світла, зокрема, понад 43 тис. споживачів у 75 населених пунктах Донецької області, 25,8 тис. споживачів у 45 населених пунктах Херсонської області, 15,5 тис. абонентів у 63 населених пунктах Харківської області, 1119 споживачів у 17 населених пунктах Чернігівської області. У Херсоні без напруги – 12,6 тис. споживачів. Крім того, після артобстрілу з боку російського кордону знеструмлено 1229 споживачів у 6 населених пунктах Сумської області. Ремонтні бригади розпочнуть роботу, щойно дозволить безпекова ситуація.
Є відключення і з технологічних причин: майже 5 тис. споживачів залишилося без світла в Київській області, де вимкнулися 2 повітряні лінії 10 кВ, понад 400 споживачів – в Одеській області, де вимкнулася ПЛ 10 кВ, і 899 споживачів у Сумській області.
Як зазначає Міненерго, за добу енергетики заживили 10,4 тис. споживачів, більшість із яких у Донецькій області – 9,5 тис. абонентів.
Також відновлено електропостачання 405 побутових і 41 юридичного споживача в п’яти населених пунктах Миколаївської області, відключених через падіння уламків збитого БпЛА на повітряну лінію електропередачі.
Щодо ситуації з газопостачанням, то Міненерго вкотре повідомляє про нещасні випадки через неправильне використання ресурсу. Так, у Кривому Розі, за попередньою версією, через отруєння чадним газом, загинули жінка та чоловік. В одному із селищ Броварського району Київської області, ймовірно, чадним газом отруїлися троє мешканців приватного будинку, але вони в задовільному стані.
У Дніпрі внаслідок ДТП пошкоджено газопровід низького тиску, стався витік газу, відключено від його розподілу 22 споживачі.
У Львові невідомі перекрили кран на вводі газопроводу в багатоквартирний будинок – припинено газопостачання 123 квартир.
Унаслідок обстрілів пошкоджено газорозподільні мережі Харківської області, відключено 6 споживачів.
