Кількість мікропозик та середня сума кредиту зростають квартал до кварталу
Українці активно продовжують користуватись мікрокредитами у 2023 році. За 9 місяців було оформлено 6 млн позик на загальну суму 29,1 млрд грн. Окрім зростання кількості мікрокредитів, зросла й середня сума кредиту та загальна заборгованість українців за ними.
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані НБУ.
6 мільйонів нових кредитних договорів на загальну суму 29,1 мільярда гривень було оформлено в Україні з січня по вересень 2023 року. Це вже більше, аніж за весь 2022 рік, проте у 1,8 разів менше, ніж у 2021, коли українці взяли 10,8 млн мікропозик на суму 48,4 млрд грн.
У середньому, на місяць у третьому кварталі поточного року реєструвалося 715 тисяч нових мікропозик. У порівнянні зі спадом на початку повномасштабного вторгнення, цьогоріч кількість нових кредитів в МФО зросла. Але це все ще менше у 1,7 рази ніж відповідні середньомісячні показники 2021 року (1,23 млн).
У 2023 році кількість укладених договорів збільшується на 7% щокварталу.
Черговим антирекордом у третьому кварталі став середній розмір мікрокредиту — 4985 гривень. Це найбільша сума від початку повномасштабного вторгнення та майже на третину більше, аніж у відповідному періоді 2021 року.
Продовжує зростати й заборгованість за мікрокпозиками: +6% за квартал. Так, станом на кінець вересня борги українців перед МФО сягли 9,44 мільярда гривень. Навіть попри те, що українці активно гасили свої заборгованості протягом 2022 року й помітно скоротили суму загального боргу, вже цьогоріч він знову збільшився: на 1,4 мільярда гривень. Варто зазначити, що понад половина нових боргів — 757 млн грн — виникла в першому кварталі цього року.
Контекст
Нагадаємо, що 22 листопада Верховна Рада прийняла в цілому ініційований НБУ законопроект 9422 щодо відповідального кредитування та ефективного регулювання на ринку небанківських фінансових послуг.
Новий закон допоможе врегулювати ринок МФО: обмежить відсоткові ставки для кредитів та зменшить надмірне боргове навантаження на одного позичальника.
22 листопада гуманістичний рух UAnimals запустив благодійну онлайн-крамницю Animalism, покликану привернути увагу до проблем тварин під час війни та зібрати гроші на їх порятунок. Перша колекція крамниці «Червонокнижні» присвячена видам, які можуть зникнути через російську агресію та людську недбалість. 100% зібраних коштів будуть спрямовані на діяльність UAnimals по допомозі тваринам.
— Колекція «Червонокнижні» — це ще один спосіб нагадати, що через війну можуть не просто загинути багато окремих тварин, — можуть зникнути цілі види. Ми говоримо про це постійно, від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Власне, для цього UAnimals також запустили міжнародну інформаційну кампанію #StopEcocideUkraine — аби інформувати про наслідки війни для тварин та природи загалом. Ці наслідки важко виміряти просто зараз, хоча б тому, що немає доступу до окупованих територій, але ці наслідки жахливі й будуть відчутні ще десятки років і далеко за межами України, — каже засновник UAnimals Олександр Тодорчук.
Ознайомитись із колекцією «Червонокнижні» та зробити замовлення можна за посиланням https://animalism.shop. У крамниці Animalism by UAnimals зібрані якісні і зручні речі від локальних виробників. Наприклад, світшоти, футболки, свистунці, шарфи, пледи та інші речі із зображенням сипухи крапчастої, лелеки чорного, хохулі звичайної, рисі євразійської та інших рідкісних тварин.
Нагадаємо, що з початку повномасштабного вторгнення UAnimals рятує тварин від війни в Україні, підтримуючи притулки та волонтерів, розсилаючи для тварин корм та ліки, а також стерилізуючи та евакуюючи безпритульних тварин із прифронтових регіонів. Тисячі тварин, яким ми допомагаємо, — постраждали безпосередньо через війну та дії російської армії: мають поранення від уламків, потрапляють на міни тощо. UAnimals рятує тварин усіх видів — домашніх, свійських, диких — незалежно від їх розміру, кольору, породи й інших ознак. Організація керується переконанням, що важливе кожне життя.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло німецького виробника будівельних матеріалів Knauf до списку міжнародних спонсорів війни через продовження ведення діяльності на території РФ. “Лише за 2022 рік один із найбільших у світі виробників будматеріалів Knauf сплатить до бюджету країни-терориста РФ близько $117 млн. Крім того, німецька компанія активно сприяє мобілізації в Росії, відправляючи своїх працівників на війну проти України”, – ідеться в повідомленні НАЗК.
За його даними, Knauf є найбільшим німецьким інвестором у будівельний сектор РФ – там компанія представлена десятком дочірніх підприємств, а також має 20 заводів, шість навчальних і 29 ресурсних центрів у системі середньої профосвіти. Крім того, на території одного з виробництв Knauf у Татарстані організовано російське виробництво БПЛА Shahed-136, наголошується в повідомленні.
Як зазначає НАЗК, за даними німецьких ЗМІ, російські керівники заводу Knauf у підмосковному Красногорську погоджували з владою списки мобілізації.
Крім цього, керівництво Knauf тісно пов’язане дипломатичними відносинами з представниками політичного режиму РФ, вказує НАЗК. Так, співвласник компанії Ніколаус Вільгельм Кнауф 23 роки аж до березня 2022 року мав статус Почесного Консула РФ із представництвом у Нюрнберзі. Незважаючи на те, що Кнауф залишив цю посаду після початку повномасштабного вторгнення, компанія заявила про намір продовжувати роботу в РФ.
Knauf також бере участь у будівельних виставках у РФ, а також організувала власний фестиваль будівельних технологій російського виробництва.
“Фахівці з Knauf продовжують будувати міста країні-агресору. Це особливо цинічно контрастує з тисячами зруйнованих житлових будинків в Україні армією агресора, що фінансується зокрема з податків Knauf”, – зазначає НАЗК.
Knauf, НАЗК, Національне агентство з питань запобігання корупції
ПрАТ “Укргідроенерго” 21 листопада оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) для філій, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro. Очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 3,948 млн грн.
Кінцевий термін подання документів за тендером – 30 листопада.
“Укргідроенерго” експлуатує всі великі гідроелектростанції, розташовані на українських ділянках Дніпра і Дністра. Сумарна встановлена електрична потужність гідроелектростанцій генкомпанії становить 5744,8 МВт. Держава в особі Міністерства енергетики володіє 100% акцій компанії.
Фінансовий план АТ “Укрзалізниця” (УЗ) на 2024 рік затверджено з прогнозованим збитком 12,6 млрд грн, який буде покрито за рахунок виконання плану виходу на беззбитковість, повідомила прес-служба УЗ на офіційному сайті компанії в понеділок.
“Кабінет міністрів затвердив фінансовий план АТ “Укрзалізниця” на 2024 рік. Так, заплановано дохід в обсязі 103,2 млрд грн, зокрема, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в обсязі 98,6 млрд грн”, – ідеться в повідомленні УЗ.
Зазначається, що EBITDA компанії запланована на рівні 11,8 млрд грн. Індекс рентабельності EBITDA становитиме 12%.
Витрати УЗ у 2024 році становитимуть 115,8 млрд грн. Зокрема, передбачено зростання собівартості реалізованої продукції на 13%, переважно за рахунок необхідності підвищувати заробітну плату співробітникам і підвищення тарифу на електроенергію.
Дохід від вантажоперевезень очікується в розмірі 80,1 млрд грн, від пасажирських перевезень – 9,3 млрд грн.
Плановий обсяг платежів до Державного та місцевих бюджетів – 24 млрд грн, що на 5% більше ніж у 2023 році.
“Уже третій рік поспіль затверджуємо головний фінансовий документ компанії ще до настання нового року. Цього разу ще й у рекордний термін”, – наводяться в повідомленні слова голови правління УЗ Євгена Лященка.
Він підкреслив, що затверджений фінплан не передбачає залучення коштів із держбюджету, пріоритетом якого є фінансування обороноздатності країни.
“Нашим завданням і надалі залишається стабільне забезпечення пасажирських і вантажоперевезень в умовах воєнного часу та фінансування необхідних інвестицій для підтримки і відновлення залізничної інфраструктури за рахунок власних і залучених від міжнародних фінансових інституцій коштів. Крім того, у фінплані передбачено підвищення заробітної плати залізничникам”, – заявив Лященко, зазначивши, що нинішні зарплати працівників УЗ не відповідають їхньому реальному внеску в обороноздатність та економіку України.
Глава УЗ зазначив, що роботу над фінпланом було розпочато ще в третьому кварталі, коли робота портів була повністю заблокована.
“Ми вже розробили свої пропозиції щодо виходу на беззбитковість. Зокрема, з огляду на тенденцію двох останніх місяців цього року, зробили більш оптимістичний прогноз щодо вантажоперевезень. Також, плануємо уніфікацію тарифів: зробити їх прозорішими і привести до європейської моделі. Продовжуємо роботу з оптимізації витрат”, – сказав Лященко.
В УЗ повідомили, що фінпланом на 2024 рік прогнозуються збитки на рівні 12,6 млрд грн. Вони будуть покриті за рахунок розробленого плану виходу на беззбитковість.
Крім того, заплановано освоєння капітальних інвестицій у розмірі 38 млрд грн. Зокрема, ці кошти будуть спрямовані на відновлення пошкодженої ворогом інфраструктури та розбудову переходів із країнами ЄС.
“Сухий порт” для експорту в Європу зерна запрацює в селі Горонда Мукачівського району Закарпатської області, повідомила пресслужба Закарпатської ОВА у Facebook.
“Мультимодальний логістичний хаб для експорту зерна до країн ЄС з’явиться на Закарпатті. Над втіленням проєкту “Horonda Platform” у с. Горонда Мукачівського району працюють спільно з італійськими інвесторами”, – повідомив голова Закарпатської ОДА Віктор Микита.
За його інформацією, проєкт передбачає створення можливостей для перевантаження сільгосппродукції з широкого шляху на вузький, появу складських приміщень, забезпечення центру з контейнерами для зерна, соняшникової олії тощо. Очікується, що завдяки Horonda Platform у Закарпатській області буде створено понад 200 нових робочих місць.
“Поява такого сухопутного зернового коридору в нашому регіоні – це пріоритетне завдання, що має загальнодержавне значення. Цей проєкт особливо важливий в умовах війни. Ми вдячні за велику довіру керівництву країни та міжнародним інвесторам”, – підкреслив Микита.
Представники італійських компаній, що беруть участь у проєкті, зокрема, FS Holding, Mercitalia Rail і Mercitalia Terminal наголосили, що зацікавлені посилювати комунікацію з українською стороною, зокрема й із Закарпаттям, у соціально-економічному, юридичному та інших аспектах.
"Сухий порт, FS Holding, Horonda Platform, Mercitalia Rail, Mercitalia Terminal, Віктор Микита
