Із середи, 1 березня 2023 року на території Одеської області зміниться час дії комендантської години, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко.
“З 1 березня 2023 року запроваджено на території Одеси та Одеської області комендантську годину з 00:00 до 05:00 ранку”, – написав Марченко в телеграм-каналі.
Він нагадав, що в комендантську годину заборонено перебування людей на вулицях та інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Раніше комендантська година в Одеській області тривала з 23:00 до 05:00.
Група компаній “Карпатські мінеральні води” (КМВ), один із великих гравців на українському ринку, планує побудувати ще один завод у Львівській області потужністю виробництва на першому етапі 230 млн пляшок води на рік, повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький у телеграм у вівторок.
“Попередньо, будівництво розпочнуть уже цієї весни. Спорудження першого пускового комплексу буде завершено навесні 2024 року”, – написав він за підсумками зустрічі з представниками КМВ.
За його словами, група вже завершила підготовчі документальні процедури з будівництва заводу.
Передбачається, що після першого пускового комплексу на 230 млн пляшок на рік, буде побудовано ще три пускові комплекси, роботу отримають 300 осіб, і щорічно підприємство платитиме близько 110 млн грн податків.
Згідно з інформацією на сайті компанії, вона розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод 1996 року з розливу мінеральної природної столової води ТМ “Карпатська Джерельна”, у червні 2002 року її було реорганізовано в завод із виробництва мінеральної води та безалкогольних напоїв “Карпатські мінеральні води”. У 2002 році було розпочато виробництво солодких газованих напоїв ТМ “Фруктова Джерельна” та ТМ “Соковинка”, а у 2016 – енергетичного напою ТМ “Dragon”.
У 2019-2020 роках щорічна виручка ТОВ “Карпатські мінеральні води” трохи перевищувала 100 млн грн за чистого прибутку відповідно 33 млн грн і 14 млн грн. За 9 місяців 2021 року виручка становила 87,6 млн грн за чистого прибутку 21 млн грн.
Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками 2022 року скоротилося на 37,8% порівняно з 2021 роком – до 7 млн 110,2 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах 2022 року введено в експлуатацію 4 млн 752 тис. кв. м житла (66,8% загального обсягу), у сільській місцевості – 2 млн 357 тис. кв. м. Водночас 39,1% загального обсягу житла введено в одноквартирних будинках, 60,7% – у будинках із двома і більше квартирами, менше ніж 0,1% – у гуртожитках.
Загалом за минулий рік в експлуатацію введено 92,5 тис. квартир, що на 38,9% менше, ніж 2021 року. Водночас у містах введено 68,9 тис. квартир, у селах – 23,6 тис. квартир.
За підсумками 2022 року найбільше житла введено в Київській (1 млн 456,9 тис. кв. м, 20,5% загального обсягу), Львівській (720,5 тис. кв. м, 10,1%), Одеській (694,3 тис. кв. м, 9,8%), Івано-Франківській (493,2 тис. кв. м, 6,9%) та Вінницькій (404,5 тис. кв. м, 5,7%) областях і Києві (908 тис. кв. м, 12,8%).
Згідно зі статданими, зростання обсягу введення житла до попереднього року зафіксовано у Вінницькій (на 10,6 відсоткових пункти), Чернігівській (на 7 п. п., до 102,9 тис. кв. м) і Полтавській (на 47,9 п. п., до 235,9 тис. кв. м) областях. Решта областей показали скорочення обсягів введеного житла.
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованої території Криму та Севастополя і частини тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях, нагадує Держстат.
АТ “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз” 28 лютого оголосило тендер необов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ), повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 150 тис. грн.
Документи на участь у тендерах приймаються до 9 березня
Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) ініціювали арешт понад 450 легкових автомобілів і мікроавтобусів одного з найбільших у країні дистриб’юторів тютюнової продукції, майно вилучено для забезпечення відшкодування збитків у розмірі 270 млн, завданих державі незаконною діяльністю компанії.
Як повідомляється на Facebook-сторінці відомства у вівторок, посадові особи згаданої компанії у 2020-2021 рр. документально оформили продаж тютюнових виробів для низки підприємств з ознаками фіктивності.
“Загальна вартість реалізованих підакцизних товарів становить 1,17 млрд грн. Насправді, жодного продажу тютюнових виробів цим товариствам не здійснювалося. Фактично реалізація відбувалася поза обліком за готівку, у т.ч. через мережу магазинів роздрібної торгівлі. Відповідно, компанія для приховування таких господарських операцій не відображала їх у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства”, – зазначається в повідомленні БЕБ.
Відомство наголосило, що за допомогою таких оборудок дистриб’ютор тютюнової продукції умисно ухилився від сплати податку на прибуток та акцизного податку, що призвело до фактичного ненадходження до держбюджету понад 270 млн грн.
Крім того, БЕБ встановило, що у власності товариства перебувають понад 450 автомобілів, які, ймовірно, були придбані протиправним шляхом унаслідок умисного ухилення від сплати податків і використовувалися для транспортування згаданих тютюнових виробів.
“З метою збереження речових доказів та унеможливлення протиправних дій із транспортними засобами, а надалі забезпечення відшкодування завданих державі збитків, детективи БЕБ скерували клопотання про арешт рухомого майна дистриб’ютора, яке суд задовольнив”, – зазначається в повідомленні Бюро.
Раніше, 16 січня, правоохоронці повідомили про підозру генеральному директору компанії – найбільшого дистриб’ютора тютюнових виробів в Україні в умисному ухиленні від сплати податків, при цьому не надавши інших даних про неї.
Того ж дня дистриб’юторська компанія “Тедіс Україна” заявила, що вважає безпідставною і жодним чином юридично необґрунтованою підозру її генеральному директору Тарасу Корніяченку в ухиленні від сплати податку на прибуток та акцизного податку на загальну суму понад 270 млн грн. Тим самим “Тедіс Україна” підтвердила, що підозру Офісу генпрокурора висунуто проти неї.
Як повідомлялося, Офіс генерального прокуратура в січні повідомив генеральному директору компанії – найбільшого дистриб’ютора тютюнових виробів про підозру в умисному ухиленні від сплати податків. За інформацією прокуратури, компанія протягом 2020 року та першого півріччя 2021 року документально відобразила реалізацію тютюнових виробів на адресу трьох підприємств з ознаками фіктивності на загальну суму 1,17 млрд грн, у той час як реальний продаж продукції не відбувся. Надалі ці підприємства з ознаками фіктивності в податковій звітності документально відобразили реалізацію інших товарів – м’ясної продукції та палива.
Таким чином, керівника тютюнової компанії обвинувачують в умисному ухиленні від сплати до державного бюджету податку на прибуток та акцизного податку на загальну суму понад 270 млн грн.
Зі свого боку, “Тедіс” на своєму сайті заявив, що порушена проти його гендиректора кримінальна справа стосується низки суб’єктів господарсько-підприємницької діяльності, з якими компанія мала фінансово-господарські операції у 2020 році. У рамках зазначеної справи БЕБ запитувало у компанії документи, що підтверджують фінансово-економічні відносини з контрагентами, які “Тедіс” надав.
“Слід зазначити, що наприкінці 2021 року Південним управлінням Офісу великих платників Державної податкової служби України було проведено планову податкову перевірку щодо дотримання компанією податкового та бюджетного законодавства за період 2017-2020 років. У межах проведеної податкової перевірки з боку перевіряючих органів не виникло жодних претензій/зауважень щодо взаємовідносин компанії та її контрагентів, зокрема тих, що фігурують у кримінальній справі”, – зазначається в офіційній заяві дистриб’ютора.
“Тедіс Україна” – одна з найбільших українських дистриб’юторських компаній з регіональною мережею з 32 структурних підрозділів і близько 45 тис. точок роздрібних продажів. Штат компанії до повномасштабного російського вторгнення налічував 2,3 тис. співробітників.
Державне ПАТ “Сумихімпром” розпочало поетапне відновлення після вимушеного зупинення діяльності підприємства торік, що тривало майже пів року після потрапляння снарядів на територію заводу та пошкодження окремих об’єктів.
“Ми завершили відновлювальні роботи, капремонти і вже у квітні запускаємо базові цехи підприємства. Запрацює весь технологічний цикл”, – повідомив виконавчий директор ПАТ Володимир Волков на нараді Спілки хіміків України.
За його словами, планується завантажити в повному обсязі цехи з випуску мінеральних добрив, пігментів і сірчанокислотне виробництво.
“Уже у квітні наші потужності зможуть щомісяця виробляти 20-25 тис. тонн добрив на місяць із поетапним збільшенням обсягів до 35 тис. тонн на місяць, близько 1800 тонн двоокису титану і 35-40 тис. тонн сірчаної кислоти на місяць”, – сказав директор.
Він зазначив, що на найближчі місяці вже сформовано значний пакет замовлень.
“Ми повинні виконати виробничий план, який передбачає випуск понад 200 тис. тонн складних добрив протягом півроку”, – наголосив Волков, зазначивши, що власне виробництво дає змогу знизити ризики імпортних поставок під час війни.
Керівник “Сумихімпром” уточнив, що виробнича програма добрив налаштована під попит українських аграріїв.
“Ми вироблятимемо весь класичний асортимент високоефективних гранульованих NPK і NP добрив, що містять усі основні поживні елементи. Ми можемо виготовити добрива із заданими стандартними властивостями в повній відповідності з потребами клієнтів”, – підкреслив Волков.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств міста Суми та області і виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
