Експорт України за країнами в січні-листопаді 2022 року
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією війни проти України, до 26 лютого 2023 року становили 21580 цивільних (станом на 15 лютого – 21293), зокрема 8101 загиблий (8066), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас, як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3584 чоловіки, 2127 жінок, 256 хлопчиків і 201 дівчинка, тоді як стать 31 дитини та 1902 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 13479 поранених 398 хлопчиків і 293 дівчинки, а також 271 дитина, стать якої поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 15 лютого загинула одна дитина, поранено 8 дітей.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у лютому зменшилася до 123 зі 198 у січні та 205 у грудні.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3943 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 758, у травні – до 509, у червні – до 422 і в липні – до 378. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 358 осіб, за серпень – 332, за вересень – 386, за жовтень – 305 і за листопад – 184.
Кількість поранених у лютому – 402 – стала мінімальною з початку війни: у січні їх було 539, у грудні – 617, у листопаді – 541, за п’ять перших днів війни в лютому минулого року – 464. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 976 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1126, червень – 1104, травень – 1136, квітень – 1888, березень – 2974.
Згідно зі зведенням, у лютому цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 115 осіб і ще 377 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померли 8, поранено 25 осіб (6% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у лютому припало 88% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 15 лютого, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Ілон Маск повернув собі перше місце в списку найзаможніших людей світу слідом за підйомом вартості акцій Tesla Inc.
Таким чином, Маск знову обійшов французького мільярдера Бернара Арно, який випереджав його в цьому списку протягом двох місяців, зазначає Bloomberg.
Папери Tesla подорожчали майже на 70% з початку поточного року, у понеділок їхня вартість збільшилася на 5,5%, до $207,63. Згідно з індексом Bloomberg Billionaires, статки Маска, що становили на початок 2023 року $137 млрд, збільшилися до $187,1 млрд.
Статки Арно, який контролює виробника товарів класу “люкс” LVMH Moet Hennessy Moet Hennessy Louis Vuitton, становлять $185,3 млрд.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 27 лютого експортувала 31,78 млн тонн зернових культур, зокрема 18,2 млн тонн кукурудзи (57,2% загального обсягу поставок), 11,24 млн тонн пшениці (35,6%) і 2,05 млн тонн ячменю (6,4%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 26,9% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон на зазначену дату було поставлено 43,52 млн тонн. Таким чином, 27 лютого досягнуто мінімального за сезон відставання обсягів експорту від показників минулого сезону. Для порівняння, попереднє найменше відставання від минулорічного показника в розмірі “мінус” 28,65% було зафіксовано 13 лютого.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 27 лютого поточного року Україна експортувала 18,2 млн тонн кукурудзи (-5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року), 11,24 млн тонн пшениці (в 1,61 раза менше), 2,05 млн тонн ячменю (менше в 2,75 раза), 15,8 тис. тонн жита (менше в 10,2 раза) і 97,7 тис. тонн борошна (+43,7%).
Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 4,7 млн тонн зернових, зокрема 2,94 млн тонн кукурудзи, 1,51 млн тонн пшениці, 229 тис. тонн ячменю, 15,3 тис. тонн борошна і 3 тис. тонн жита.
Як випливає з даних міністерства, за тиждень 20-27 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 192,9 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 13-20 лютого – 165,7 тис. тонн/добу, за 3-13 лютого – 170,7 тис. тонн/добу, за 27 січня – 3 лютого – 209,4 тис. тонн/добу, за 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу, за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, а за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 20-27 лютого зросли на 16,4% порівняно з показником за попередній період 13-20 лютого.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Благодійний фонд PIN-UP Foundation закупив два дизельних генератори для безперебійного забезпечення теплом домівок харків’ян.
Благодійний фонд PIN-UP Foundation відгукнувся на запит місцевої влади Харкова та придбав два дизельних генератори, які виконують роль резервних джерел електропостачання для котелень міста. Зокрема, генератор потужністю 40 кВт встановлено для потреб модульної газової котельні, яка забезпечує теплом два житлових будинки, гуртожиток, коледж і одне відомство. Генератор потужністю 25 кВт направлено для потреб котельні, яка постачає тепло до двох житлових будинки Харкова.
Встановлення генераторів від PIN-UP Foundation дозволило місту забезпечити безперебійне теплопостачання житлових будинків навіть під час блекаутів.
«Майже безперервні обстріли з боку росії продовжують руйнувати критичну інфраструктуру українських міст. Значних пошкоджень зазнає Харків, через що місцеві вимушені взимку перебувати в холодних домівках. Благодійний фонд PIN-UP Foundation відгукнувся на запит міста й придбав для Харкова два генератори. Нехай вони зігрівають не лише домівки українців, а і їх серця. А ми продовжимо робити свою справу заради України!» – прокоментувала Марина Ільїна, засновниця PIN-UP Foundation.
Організатори ініціативи – комунальна установа «Офіс Реформ» і PIN-UP Foundation.
Благодійний фонд PIN-UP Foundation об’єднує волонтерів і професіоналів, неурядові організації та світову спільноту цінностями, направленими на розвиток України. Фонд системно допомагає тим, хто цього найбільше потребує. Програми PIN-UP Foundation покликані підтримувати соціально незахищені категорії населення, сприяти розвитку освіти, спорту, охорони здоров’я та допомозі у відновленні України.
Навколо Ворзельського музею історії та культури “Уварівський дім” (пам’ятка архітектури місцевого значення) планують побудувати французький квартал, повідомив мер Бучі Анатолій Федорук.
“Уже кілька місяців група французьких архітекторів працює над концепцією розвитку цієї частини Ворзеля, яку ми маємо намір розвивати як культурно-освітній простір. З одного боку, важливо зберегти та відреставрувати сам “Уварівський дім. З іншого – побудувати новий корпус школи №10 і дошкільного навчального закладу, зруйнованого рашистами”, – повідомив він у Телеграм-каналі.
Мер Бучі уточнив, що проєкт сучасного культурного простору презентував президент Архітектурної асоціації АМО Мартін Дюплантьє.
“Запропонована нова будівля поєднує в собі сучасні рішення для таких просторів із традиційними для Ворзеля дерев’яними елементами. Фінансування домовилися шукати разом. Розраховуємо, що ідея такого кварталу сподобається і жителям Ворзеля, і тим громадянам Франції, які хочуть підтримати нашу громаду у відновленні”, – повідомив Федорук.
Ворзель із 2018 року входить до Бучацької міської громади.
“Уварівський будинок” – символ міста, побудований у Ворзелі 1902 року для відомого київського промисловця Карла-Генріха Септера. Пізніше його придбала графиня Наталя Уварова, дочка відомого цукрозаводчика і мецената Федора Терещенка.
