Кабінет міністрів України виділив ще 5,6 млрд грн на будівництво фортифікацій у Донецькій, Запорізькій, Сумській, Миколаївській та Херсонській областях, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“На зведення надійних фортифікацій цього року урядом уже виділено 20 млрд грн. Сьогодні додаємо ще 5,6 млрд грн”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі за результатами засідання уряду у вівторок.
Зокрема, з них виділено 1,1 млрд грн для зведення фортифікацій у Донецькій області, понад 1 млрд грн – для Запорізької області, 1,5 млрд грн – для Сумської, а також 300 млн грн і 400 млн грн – для Миколаївської та Херсонської областей відповідно.
Міністерство фінансів України підтримало пропозицію Асоціації “Страховий бізнес” (АСБ) і Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) щодо недопущення оподаткування ПДВ комісійної винагороди страхових агентів, повідомляють у прес-релізі АСБ.
При цьому уточнюється, що норму щодо оподаткування ПДВ містив проєкт закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування страхової діяльності в Україні”.
Як повідомлялося, обидва об’єднання спільно зверталися до Мінфіну, Міністерства економіки, Державної регуляторної служби, Національного банку з проханням не погіршувати податкові умови ведення страхового бізнесу і не порушувати вимоги Директиви ЄС.
“Україна рухається в ЄС, тому ми повинні звіряти всі податкові новації, як зі здоровим економічним глуздом, так і з діючими в Євросоюзі принципами і нормами”, – вважає генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський.
Водночас у прес-релізі уточниться, що оподаткування комісійною винагородою страхових агентів ПДВ прямо суперечить Директиві Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року “Про загальну систему податку на додану вартість”. Стаття 135 “Звільнення від оподаткування інших видів діяльності”, які прямо встановлюють, що “держави-члени повинні звільняти від оподаткування… операції страхування та перестрахування, включно з пов’язаними з ними послугами, які надають страхові брокери та страхові агенти”.
У повідомленні також наголошується, що для обґрунтування своєї позиції, страховими об’єднаннями було зроблено аналіз показників діяльності страховиків України за дев’ять місяців 2023 року та проведено репрезентативне опитування учасників ринку. За результатами яких стало зрозуміло, що держава не отримала б економічного ефекту від цього нововведення, а навпаки, виникли б непрогнозовані додаткові витрати на адміністрування, контроль і моніторинг операцій з ПДВ у страховій діяльності.
“За нашими оцінками, наші пропозиції, підтримані Мінфіном, зберегли кожній страховій компанії принаймні 40-50 тис. грн. щомісяця”, – зазначив Черняховський.
ПАТ “Укрнафта” купила спеціальний дозвіл у “Чернігівнафтогазгеологія” (“дочка” державної НАК “Надра України”), повідомив директор компанії Сергій Корецький у Facebook.
За його словами, завдяки новій ліцензії “Укрнафта” отримає приріст загальних запасів на 1,01 млрд куб. м газу і 100 тис. тонн нафти на 56,5 кв. км площ на північному сході України.
Корецький також зазначив, що це перший спецдозвіл, отриманий “Укрнафтою” за останні 14 років.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
Компанія ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” у 2023 році переробили 3,5 тис. тонн різного роду відходів.
“В ОСР “ДТЕК Мережі” працює ефективна система поводження з відходами. Вона побудована на засадах циркулярної економіки і тільки торік допомогла передати на переробку для повторного використання понад 3,5 тис. тонн різного роду відходів”, – повідомляється в пресрелізі енергохолдингу у вівторок.
Як ідеться в документі, торік на підприємства ОСР “ДТЕК Мережі” в Дніпропетровській, Одеській, Донецькій та Київській областях і Києві відправили на переробку для повторного використання близько 25% загальної кількості відходів. Це, зокрема, будівельні матеріали, використані шини, макулатура, скло, оргтехніка, нафтопродукти.
“Наші підприємства незважаючи на війну, продовжують реалізовувати принципи циркулярної економіки, зокрема, в частині поводження з відходами. Збирають окремо, зберігають у спеціальних умовах і відправляють на переробку та використання. Завдяки цьому, за останні три роки друге життя отримали близько 20 тис. тонн виробничих відходів ВЗР “ДТЕК Мережі”, – зазначила процитована у пресрелізі керівниця відділу екологічної безпеки “ДТЕК Мережі” Олена Потапенко.
За її словами, наприклад, понад 15 тис. тонн залізобетонних опор було використано в будівництві та для виробництва вторинного щебеню.
Для роздільного збору відходів в ОСР компанії використовуються понад 2 тис. промаркованих ємностей (контейнерів).
“Усе організовано таким чином, щоб запобігти негативному впливу на навколишнє середовище і максимально спрямовувати відходи на переробку та повторне використання”, – додали в енергохолдингу.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес із розподілу електроенергії та експлуатації електромереж у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР енергохолдингу обслуговують 5,4 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.
Агрохолдинг “Агротрейд” у 2023 році експортував зерно в 13 країн світу, найбільшими покупцями з яких стали Єгипет і Туніс, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, найбільшими покупцями зерна від “Агротрейду” стали Єгипет, Туніс, Туреччина та Іспанія. Зерно також постачалося в Італію, В’єтнам, Грецію, Угорщину, Румунію, Латвію, Кіпр, Болгарію та Австрію.
“Минулого року ми працювали переважно зі звичними для нас країнами призначення, крім Тунісу, до якого вперше експортували великі партії кукурудзи – майже 56 тис. тонн. Таким чином, ця держава одразу посіла друге місце в структурі нашої зовнішньої торгівлі. Загалом найбільші обсяги зерна в компанії придбав Єгипет – понад 35 тис. тонн кукурудзи та понад 25 тис. тонн сої. Уже традиційно великі обсяги агропродукції ми поставили до Туреччини та Іспанії. Наші південні сусіди купували сою та кукурудзу, а іспанці – пшеницю. Найменші обсяги товарів надійшли до Австрії – 320 тонн сої”, – повідомив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності агрохолдингу Андрій Бут.
Як повідомлялося, 2023 року “Агротрейд” поставив на світовий ринок близько 350 тис. тонн зерна. З них частка власної агропродукції склала 35% або 116 тис. тонн, а сторонніх виробників – 65% або 230 тис. тонн.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник і генеральний директор “Агротрейд” Всеволод Кожем’яко.
Банк “Кліринговий дім” може викупити 2 540 простих іменних акцій, або 5,2727% статутного капіталу, ідеться в інформації в системі розкриття Національної комісії цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР).
Згідно з оголошенням, відповідне питання буде розглянуто на загальних зборах акціонерів 29 квітня цього року.
У порядку денному передбачається, що викуп акцій планується здійснити за ринковою вартістю, визначеною оцінювачем ТОВ “Гарант-Експертиза”.
За даними банку, станом на 1 січня цього року його акціонерами були: Юлія Льовочкіна -63,4068%, Іван Фурсін – 16,7791%, Ігор Воронін – 9,7855%, Фабіан Боннелейм – 6,4642%, Нг Чінг Ю – 2,5408%, Юрій Бойко – 1,0172% і Олександр Данченко – 0,0005%.
Станом на 1 лютого 2024 року за розміром загальних активів банк “Кліринговий дім” посідав 34-те місце (5,74 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні. Його статутний капітал становив 510,4 млн грн, власний – 1 млрд 71,4 млн грн.
Минулого року банк збільшив чистий прибуток до 143,56 млн грн із 83,58 млн грн 2022 року, його активи зросли до 6,09 млрд грн із 5,85 млрд грн.
