Ізраїль відкрив свій ринок для українського кормового борошна та кормових жирів, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.
Згідно з повідомленням, українські та ізраїльські компетентні органи узгодили ветеринарний сертифікат для супроводу борошна з птиці/пір’я/рибного борошна та Ветеринарний сертифікат для супроводу олій та жирів для годування тварин.
“МЗС спільно з Держпродспоживслужбою продовжують відкривати двері для української продукції у світі. Лише за минулий та цей тиждень ми відкрили нові ринки в трьох країнах: КНР, Катарі та Ізраїлі. Це частина системної стратегії МЗС із допомоги українському бізнесу в часи війни. В рамках нашої платформи Nazovni з січня 2023 до лютого 2024 року ми опрацювали 84 заявки експортерів на вихід на ізраїльський ринок, отже, він є цікавим для бізнесу”, – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
За інформацією керівника Держпродспоживслужби Сергія Ткачука, відомство наразі вивчає 220 напрямків для відкриття ринків інших країн за такими товарними позиціями, як м’ясо, молочна продукція, рибна продукція, продукти бджільництва та інші.
Узгоджені форми ветеринарних сертифікатів для кормового борошна та кормових жирів оприлюднено на сайті Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво”, рубрика “Сертифікати на експорт з України”.
У відомстві нагадали, що першим кроком для здійснення експорту української продукції тваринного походження є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування.
Де в Україні найбільше беруть та розривають шлюб?
Понад 186 тисяч шлюбів було зареєстровано в Україні у 2023 році за даними Міністерства юстиції України. Розлучень та шлюбних договорів побільшало, проте все одно менше, ніж до початку великої війни.
186 051 шлюб було зареєстровано через РАГС в Україні у 2023 році.
У перший рік повномасштабного вторгнення українці активно одружувались — на 4% більше, ніж у 2021, коли шлюб узяли 214 013 пар. Проте у 2023 одружень різко поменшало — аж на 16% за рік.
Загалом за останні 10 років нових родин поменшало в 1,6 разів.
Лідером за кількістю нових шлюбів у 2023 році став Київ — 21 802. Це на 14% менше, ніж у 2021 році. На другому місці Дніпропетровщина — 18 816 шлюбів. Замикає трійку лідерів Одещина — 13 740 нових сімей.
Єдиним регіоном, де нових сімей на другий рік повномасштабної війни побільшало, стала Харківщина: 10 977 одружень або +11%.
У порівнянні з періодом до початку великої війни, торік нових родин побільшало у центральних регіонах: Кіровоградщина (+28%), Житомирщина (+23%), Черкащина (+22%).
Водночас на заході країни напроти в середньому, на 20% менше пар беруть шлюб: Тернопільська (-24%), Закарпатська (-23%), Львівська (-20%). Антирекорд зафіксовано у Чернівецькій області — нових сімей поменшало аж на третину.
Після спаду у перший рік повномасштабної війни кількість розлучень через РАГС знову збільшилась на 35%. 24 108 розірвань шлюбу було зафіксовано торік. Проте це все ще на 18,5% менше, ніж у 2021 році.
Київ лідирує не лише за кількістю одружень, а й розірвань шлюбу — 3793 за минулий рік. На столицю припадає майже 16% від загальної кількості розлучень через РАГСи.
Суттєво збільшилась кількість розлучень у 2023 році порівняно з 2021 на Івано-Франківщині — +20%. А на Одещині, навпаки, минулоріч розпалося на чверть менше подружніх пар, ніж у 2021 році.
Проте варто розуміти, що ця статистика не є вичерпною. Розірвати шлюб у РАГСі можуть лише пари, які не мають неповнолітніх дітей або ж майнових претензій одне до одного. У решті випадків розлучення відбувається через суд й може тривати роками.
Кількість шлюбних договорів минулоріч зросла у 1,6 разів порівняно з першим роком великої війни. 2 586 договорів уклали торік — на третину менше, ніж у 2021 році.
Наразі на 72 шлюби припадає 1 шлюбний договір.
Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) через два місяці стабільних показників у січні знизився на 7 п.п. – до 43%, такі результати 21-го опитування підприємств NRES (New Monthly Enterprises Survey), проведеного Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Крім зростання невизначеності, пов’язаної з перспективами експорту, опитані підприємства повідомляють і безпосередньо про скорочення експорту. Так, у січні довелося скоротити експорт 34% респондентів (у грудні таких було 20%). Частка підприємств, які повідомляють про зростання експорту, знизилася з 31% у грудні до 19% у січні”, – повідомляють в ІЕД.
Згідно з опублікованою інформацією, частка підприємств, які скоротили обсяги виробництва, збільшилася з 16,8% у грудні до 23,2% у січні, а частка підприємств, які нарощували обсяги виробництва, знизилася з 34,4% до 23,2%.
Зазначається, що дещо знизилися й показники зайнятості: планують її зростання 2,7% респондентів (5,1% у грудні), мають намір скоротити чисельність працівників 11,5% (6,7% у грудні), не очікується змін у зайнятості у 85,8% (88,3% місяцем раніше).
Сам бізнес відчуває проблеми з пошуком кваліфікованих працівників – складно знайти таких співробітників для 32,4% (29,1% у грудні). Хоча, за словами виконавчого директора ІЕД Оксани Кузяків, скорочення зайнятості може бути і сезонною тенденцією.
Серед перешкод для зростання перше місце в списку перешкод ділять “працювати небезпечно” і зростання цін на сировину/матеріали: на них вказали 46% респондентів.
Брак робочої сили в переліку бар’єрів перемістився з другого на третє місце зі зниженням показника з 46% до 41%, а перебої з електроенергією – з п’ятого на сьоме місце (з 30% до 26%).
Корупція і тиск з боку правоохоронних органів усе ще не є суттєвими проблемами: у січні вони завадили 7% опитаних.
Крім того, понад п’ята частина опитаних українських підприємств як очікувані зміни, необхідні для поліпшення бізнес-клімату в країні, назвали зняття блокади західних кордонів.
Що стосується результатів 2023 року, то 56% опитаних підприємств відповіли, що попередній рік відповідав їхнім очікуванням, а для 8% навіть перевищив їхні очікування. При цьому, уточнюють в ІЕД, існує зв’язок між відповідністю 2023-го очікуванням і розміром підприємства. Так, 77% великих підприємств 2023-й назвали очікуваним, або таким, що перевершує їхні очікування. Водночас серед мікробізнесу таких було лише 54%.
“Результат, який ми отримали, досить оптимістичний. Я не очікувала побачити такі цифри з огляду на турбулентність і події, які пережив у 2023 році український бізнес. Це означає, що більшість підприємств реалістично ставиться до планування”, – прокоментувала результати Кузяків.
В опитуванні, яке проводили з 16 до 31 січня 2024 року, взяли участь 552 підприємства з 21 регіону України, що працюють у секторах промисловості, ритейлу та агробізнесу.
Сенат США схвалив пакет допомоги Україні на 2024 рік у розмірі понад $60 млрд, повідомив прем’єр-міністр Денис Шминаль.
“Основна частина суми (50 млрд доларів) – це оборонна підтримка. Буде ще більше зброї, техніки та боєприпасів для наших захисників. Інша частина допомоги буде спрямована на пряму бюджетну підтримку та інші програми, які допоможуть Україні залишатися економічно стійкою”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Прем’єр подякував Сенату за це важливе рішення і висловив сподівання на підтримку цієї допомоги в Палаті представників.
Розрахункова кількість населення в окремих регіонах України на підставі кількості діючих sim-карт мобільного зв’язку (у млн)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства 2023 року знизили імпорт нікелю та виробів із нього на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн (у грудні – $1,025 млн), алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн ($31,951 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 65,2% – до $989 тис. ($70 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 23%, до $2,728 млн ($310 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн ($3,665 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн (у грудні – $8,433 млн), свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн ($704 тис.), нікелю та виробів становив $532 тис. ($24 тис.), тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. (у грудні – $13 тис.) проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова та виробів становив $159 тис. (у грудні – на $79 тис.) проти $424 тис. за 2022 рік.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
