Business news from Ukraine

Пентагон передасть Україні нові високоточні бомби дальньої дії

Пентагон успішно випробував нову високоточну бомбу дальньої дії, і першу партію цієї зброї відправить для України, повідомило Politico.

“Україна отримає свою першу партію бомб малого діаметра наземного базування, абсолютно нову зброю дальньої дії, створену компанією Boeing, якої немає в арсеналі навіть США”, – написало видання з посиланням на анонімні джерела.

Зброя, розроблена спільно компаніями Boeing і Saab. Очікується, що нова бомба, здатна долати відстань понад 150 км, стане “значним потенціалом для України”.

Водночас представник Міністерства оборони США, генерал-майор Пет Райдер відмовився коментувати терміни поставок нової зброї Україні “з міркувань оперативної безпеки”.

“Ми продовжуємо тісно співпрацювати з Україною і нашими галузевими партнерами, щоб гарантувати, що Україна отримає і буде готова використовувати можливості, які ми їм надаємо, і якнайшвидше”, – зазначив представник Пентагону.

,

“Ліси України” скоротили витрати палива у 2 рази і заощадили на цьому 1 млрд грн

ДП “Ліси України” 2023 року скоротило витрати пального майже вдвічі порівняно з 2021 роком – до 16,8 тис. тонн, заощадивши на цьому приблизно 1 млрд грн, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.

“У 2021 році підприємство Державного агентства лісових ресурсів України закупило 34,7 тис. тонн палива, у 2023 році наша компанія витратила вже приблизно 16,8 тис. тонн. Зрозуміло, що порівняння умовне. Не всі державні лісгоспи увійшли до “Лісів України”, обсяг заготівлі деревини частково зменшився. Утім, економія очевидна”, – написав він у Facebook.

За його інформацією, домогтися таких показників вдалося завдяки централізації та посиленню контролю.

“Директор філії (лісгоспу) вже не визначає норми так, як йому зручно. Затверджено єдині для всіх стандарти. Оперативно виявляються і жорстко караються “хитрощі” зі списанням палива на техніку, яка за фактом не працювала”, – пояснив Болоховець.

Гендиректор “Лісів України” розповів, що кожна перевірка філії співробітниками Департаменту безпеки передбачає аналіз, як і де використовувалася техніка, результат її роботи.

“Ліси України” також планують впровадити системи онлайн-моніторингу щодо руху спеціальної та вантажної техніки. На етапі підготовки до закупівлі система ERP, яка автоматизує облік і обробку даних.

Крім того, держпідприємство здійснює закупівлю палива переважно централізовано через Prozorro. Ціна нижча, ніж на стелі АЗС (до реформи деякі лісгоспи примудрялися закуповувати на 30% дорожче).

“З урахуванням детінізації та прозорих закупівель на паливі зекономлено до мільярда гривень”, – резюмував Болоховець.

Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.

У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.

З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.

,

В Одесі спільно з місією EUBAM готують до запуску аеротрансфер “Одеса – Кишинів”

Одеська обласна військова адміністрація спільно з українськими та молдовськими прикордонниками, митниками та представниками місії EUBAM продовжує підготовку до запуску першого аеротрансфера “Одеса – Кишинів”, повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.

“Це має прискорити проїзд українців, які прямують у міжнародний аеропорт Кишинів, і розвантажити пункти пропуску через кордон (насамперед у районі МПП “Маяки – Паланка – Удобне”). Організоване перевезення пасажирів також зменшить навантаження на дороги області легковими авто і поліпшить рівень обслуговування населення у сфері міжнародних перевезень”, – написав Кіпер у телеграм-каналі.

Він зазначив, що трансфер здійснюватиметься в кілька етапів: реєстрація пасажирів в електронній системі з прикріпленням копії квитка на літак відправленням із Кишинева, формування груп пасажирів за 2-3 дні до відправлення авіарейсів, після чого автобуси з попередньо зареєстрованими пасажирами відправлятимуться з Одеси. Пасажири аеротрансфера проходитимуть митні та прикордонні процедури в прискореному режимі.

Загальний плановий час поїздки – 4 години.

“Будемо робити все для того, щоб запустити перші автобуси найближчим часом”, – додав Кіпер.

, , ,

Агентство відновлення у 2024 р планує створити централізовану закупівельну організацію

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України у 2024 році продовжить трансформацію та планує створити централізовану закупівельну організацію (ЦЗО), йдеться у повідомленні агентства з презентації міжнародним партнерам результатів його роботи за 2023 рік та планів на 2024 рік.

“Мета – підвищити ефективність Агентства, його прозорість та підзвітність. Створення ЦЗО дозволить підвищити експертизу з публічних та міжнародних закупівель, запровадити експертну перевірку проєктної документації, забезпечити централізований моніторинг цін та конкурентноспроможні заробітні плати”, — підкреслив голова агентства Мустафа Найєм.

Захід було проведено за підтримки проєкту USAID/UKaid “Діяльність у рамках реформи державних підприємств України” SOERA за підтримки американського та британського народів через агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Управління закордонних справ, Співдружності та розвитку (UKaid). У ньому взяли участь посол США в Україні Бріджит Брінк, представники посольств іноземних держав, міжнародних фінансових організацій та міжнародних компаній.

Представляючи підсумки роботи за 2023 рік, Найєм наголосив, що Агентство відновлення – стійка та сильна інституція, що спроможна реалізовувати проєкти різних масштабів у сферах соціального та житлового будівництва, енергетичної безпеки, розвитку дорожньої інфраструктури, забезпечення експортної, військової та гуманітарної логістики.

За його словами, одним із найбільших проєктів Агентства відновлення у 2023 році став захист об’єктів енергетики за трьома рівнями, де допомогу надавали партнери зі США, Німеччини, Великої Британії та Японії.

Першим рівнем — біг-беги та габіони – було захищено 103 об’єкти у 21 області України за 2 млрд грн. Другий рівень – захист від дронів та шахедів – отримають вже до березня цього року 22 підстанції та 63 елементи підстанцій, вже профінансовано 9,4 млрд грн та готові 12 об’єктів.

Як додав Найєм, третій рівень – захист 22 підстанцій від ракет в 14 областях України – планується завершити до кінця 2024 року за умови сталого фінансування, яке оцінюється у 67,6 млрд грн.

Другим великим проєктом, який реалізує Агентство, за словами його голови, є будівництво магістрального водогону 145 км, який має забезпечити 1,5 млн людей питною водою після підриву Каховської ГЕС російськими військами. Роботи було розпочато у червні 2023 року, з 13,5 млрд грн вже профінансовано 8,5 млрд грн. Найєм зазначив, що на кожній з ділянок працюють інженери-консультанти та представники незалежного технагляду, а окремо за сприяння USAID ERA “Економічна підтримка України” буде проведено комплексний технічний аудит проєктної документації. Окрім того, усі звіти разом із результатами аудиту та експертизи, а також кошторисами будуть оприлюднені після проходження експертизи.

Голова Агентства додав, що окремий фокус уваги спрямований на відбудову соціальних об’єктів. Триває відновлення населених пунктів, що постраждали внаслідок воєнних дій: м.Бородянка (Київська область), с.Ягідне (Чернігівська область), м.Тростянець (Сумська область), с.Циркуни (Харківська область), с.Посад-Покровське (Херсонська область). Загалом Агентство відбудовує 352 об’єкти, з яких 292 – житло, 31 – соціальна інфраструктура, 16 – вулично-дорожня інфраструктура, 8 – адміністративні будівлі, 5 – об’єкти житлово-комунального господарства. Укладено 75 договорів за результатами 87 тендерів на 3,8 млрд грн.

Найєм також повідомив, що протягом 2022-2023 рр Агентство відремонтувало 330 мостів, а окремим важливим напрямом його роботи є також забезпечення воєнної логістики, відбудова на деокупованих територіях. В 2023 році було відновлено проїзд на розчищено понад 1,2 тис км автошляхів та відновлено 89 мостів, що було пошкоджено внаслідок бойових дій. Чехія, США, Франція, Швеція, Норвегія надали штучні мости споруди, сказав голова Агентства.

Він нагадав, що після початку повномасштабної війни 70% експорту доставляється автошляхами. З метою розвитку експортних шляхів до сфери управління Агентства вже передано 23 контрольно-пропускні пункти на західному та південному кордоні, ще 6 знаходяться в процесі передачі. На 11 вже розпочато ремонтні роботи.

Найєм також акцентував на змінах, які були здійснені Агентством з метою зменшення зловживань при закупівлях, підвищення прозорості його діяльності, запобігання корупції. Впроваджено єдині методики закупівель з цивільного будівництва, моніторинг і аналіз закупівель служб, налагоджено ефективний діалог з ринком, запроваджено сертифікацію закупівель за стандартами Королівського інституту закупівель Британії (CIPS). Агентство отримало відзнаку Prozorro Awards за прозорі підходи до закупівель відновлення. Агентство підписало меморандум з НАБУ у сфері запобігання та протидії кримінальним корупційним правопорушенням. Створено Раду прозорості та підзвітності. Розпочато сертифікацію ISO 37001: система управління протидією корупційним правопорушенням.

Агентство є технічним адміністратором всеукраїнських систем, які були розроблені за підтримки міжнародних партнерів: DREAM – єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів реконструкції, Є-черга – електронна система перетину кордону, ГІС РР – геоінформаційна система регіонального розвитку.

Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн

Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

У “Київміськбуду” новий голова наглядової ради

Заступника голови Київської міськдержадміністрації Владислава Андронова призначено головою наглядової ради ПрАТ “ХК “Київміськбуд” замість Миколи Поворозника.

Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення наглядова рада ухвалила 29 січня.

Своєю чергою, територіальна громада Києва, яка володіє 80% акцій ПрАТ “ХК “Київміськбуд” в особі Департаменту комунальної власності, 26 січня повідомила про відкликання і припинення повноважень голови наглядової ради Миколи Поворозника, який обіймав цю посаду з грудня 2022 року.

Андронов із червня 2022 року є заступником голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень. Раніше обіймав посаду державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства з 2017 по 2021 рік.

Як повідомлялося, мер столиці Віталій Кличко наприкінці грудня 2023 року доручив сформувати в стислі строки новий склад наглядової ради та правління ПрАТ “Київміськбуд”. Раніше глава компанії Ігор Кушнір заявив, що йде з посади голови правління – президента компанії після 12 років роботи.

За підсумками аудиту “Київміськбуду”, проведеного компаніями ДП “Бейкер Тіллі Україна Консалтинг”, ТОВ “Аудиторська фірма НХД-АУДИТ” і ТОВ “Ернст енд Янг”, було встановлено відсутність ознак дій з доведення підприємства до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність “Київміськбуду” була порушена через зовнішні чинники – COVID-19, повномасштабну війну, фактор “Укрбуду”.

17 листопада комісія затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи “Київміськбуду”, серед яких здійснення закупівлі квартир в об’єктах “Київміськбуду”, розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також ТКК рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів України щодо компенсації “Київміськбуду” сумарних запланованих збитків, пов’язаних із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд грн.

ХК “Київміськбуд” створена на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.

Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними НКЦПФР, є Київська міськрада (80%).

,