Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) України занесло провідного європейського виробника морепродуктів Viciunai Group, відомого споживачам своїм топовим продуктом – крабовими паличками під ТМ Vici, до списку міжнародних спонсорів війни, повідомила пресслужба агентства в Telegram.
“Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну представники Viciunai Group обіцяли, що компанія піде з російського ринку. Vici не зупиняє своїх потужностей у Росії, шукає нових працівників і сплачує значні податки до бюджету агресора. Це стало підставою для внесення Viciunai Group до переліку міжнародних спонсорів війни”, – йдеться в повідомленні.
У НАЗК зазначили, що в березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, керівник литовської групи Шарунас Матійошатіс заявив, що компанія піде з російського ринку протягом трьох-чотирьох місяців. Однак вона не припиняє роботу в Росії і залишається одним із найулюбленіших брендів російських споживачів.
“Viciunai веде свій бізнес у Росії у звичайному режимі без будь-яких скорочень, успішно захищає російську торгову марку в суді, продовжує набирати персонал на свої дочірні підприємства, підтримуючи ринок праці в Росії”, – пояснили в агентстві.
Як приклад непослідовності заяв і дій компанії НАЗК навело діяльність виробничого комплексу ТОВ “Вічюнай-Русь” (Калінінградська обл.), що є найбільшим підприємством Viciunai Group, де працюють 1500 осіб. У 2022 році його чистий прибуток збільшився на 156% – до $20 млн.
Крім того, дочірня компанія Viciunai ТОВ “БалтКо”, будучи офіційним представником компанії в Росії, надає там послуги з перевезення продуктів рибної кулінарії, рибної переробки, сурімі та морепродуктів. Її чистий прибуток за 2022 рік становив $2,5 млн.
“Поки що такі відомі бренди, як Vici, продовжують перебувати на ринку Росії. Незважаючи на всі військові злочини агресора, світ отримує неправильний сигнал, що Росія залишається частиною міжнародних економічних процесів. Так і росіяни бачать, що демократичний світ від них не відвернувся, а вони все роблять правильно. Багато компаній уже зробили правильний вибір на користь цінностей демократії та доброчесності, вийшовши з російського ринку. Однак Viciunai Group не стала однією з них і не змогла вийти за межі своїх порожніх обіцянок”, – заявив голова НАЗК Олександр Новіков.
Viciunai Group – глобальний виробник і постачальник продуктів харчування. Є найбільшим переробником сурімі на планеті та одним із найбільш економічно потужних виробників морепродуктів у Європі. Головний офіс групи розташований у Литві, заводи працюють у Литві, Іспанії, Естонії та Росії.
Україна 2024 року зможе зібрати 50-60 млн тонн урожаю основних сільгоспкультур, водночас експорт зерна становитиме 35-40 млн тонн, прогнозує засновник інформаційно-аналітичної компанії “УкрАгроКонсалт” Сергій Феофілов.
“Структура посівів буде сформована під впливом фактора прибутковості тієї чи іншої культури. Поточні тренди показують, що пріоритет віддаватиметься олійним (культурам – ІФ-У), особливо перспективною бачиться соя, з інших культур це цукрові буряки”, – процитував його слова УкрАгроКонсалт.
На думку СЕО агентства, ключовими факторами в сільському господарстві 2024 року залишаться питання безпеки, логістики, прибутковості та міжнародного співробітництва.
“В умовах війни значно прискорився процес взаємодії України з країнами ЄС. Вкрай важливим буде також продовжити створення механізмів, які б ще підвищили переваги співпраці для всіх учасників. Окремо хотів би відзначити ринок землі України, який продовжує розвиватися, незважаючи на труднощі воєнного часу”, – сказав він.
Феофіолов нагадав, що 2023 року основним джерелом фінансування аграрної галузі стали власні ресурси українського фермера. Обмеженість логістики призвела до зниження маржі виробника. Прибутковість агропідприємств у 2022 і 2023 роках різко знизилася, тож вижити їм дали змогу фінансові запаси довоєнних врожайних 2020 і 2021 років.
Експерт зауважив, що врожайність більшості основних сільгоспкультур виявилася близькою до рекордної не лише завдяки погодному фактору, а й за допомогою українських спеціалістів, які швидко адаптували технології до воєнних викликів. Це дозволило Україні у 2023 році виростити 22 млн тонн пшениці.
Феофілов також звернув увагу, що минулорічний прогноз “УкрАгроКонсалту” про підвищення ролі сектора переробки підтвердився. Особливо це було помітно в олійній індустрії. Ніколи раніше в країні не перероблялося стільки ріпаку та сої, – підкреслив він.
До основних здобутків українського агросектору 2023 року СЕО “УкрАгроКонсалту” відніс ефективну роботу логістичних коридорів – і зернового коридору до середини липня, і нового гуманітарного, роботу якого відновили з жовтня 2023 р. Інвестиції в нові логістичні ланцюжки дали змогу збільшити роль Дунайських портів і експортувати зерно транзитом через порт Констанца. Ефективна морська та Дунайська логістика знизила навантаження і на Дунайські порти, і на сухопутні переходи, відкрила доступ до китайського та інших азіатських ринків, сприяла зростанню цін і прибутку фермерів.
“Це драйвери, які підвищують оптимізм наших прогнозів”, – констатував керівник “УкрАгроКонсалт”.
Експорт соєвого шроту в грудні 2023-2024 маркетингового року становив 88 тис. тонн, що на 26% вище за листопадовий показник і стало рекордним максимальним місячним показником майже за чотири роки – з лютого 2020 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“З початку поточного сезону понад 90% загального експорту цього продукту припадає на сухопутний кордон, і блокада кількох пунктів пропуску на польському та словацькому кордонах протягом грудня не стала перешкодою для нарощування відвантажень шроту на основний ринок збуту – польський”, – зазначили аналітики.
Основним покупцем українського соєвого шроту в грудні 2023 року стала Польща, яка імпортувала – 46 тис. тонн (+11% до листопада), що становило 53% загального експорту цього продукту з України, констатували в “АПК-Інформ”.
Вартість експорту української продукції у 2023 році скоротилася на 18,7% порівняно з 2022 роком і становила $35,8 млрд, що є одним із найнижчих показників за останнє десятиліття, повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко у Facebook у четвер.
“Логістика і далі є ключем для українського експорту. З усіма проблемами та викликами Україна експортувала 99,8 млн тонн товарів. Це на 112 тис. тонн більше, ніж у 2022 році”, – підбила підсумки року перша віцепрем’єрка.
За її словами, слід відзначити успіх грудня: вперше за друге півріччя експорт за вартістю перевищив $3 млрд – $3,148 млрд, а за вагою вперше з березня перевищив 10 млн тонн – 10,399 млн тонн.
Свириденко уточнила, що цього вдалося досягти завдяки зростанню експорту морем у грудні на 30,7% до листопада – до 7,34 млн тонн, а загалом за 2023 рік експорт морським транспортом зріс на 1 млн тонн порівняно з попереднім роком.
За її словами, оскільки експорт новим українським морським коридором доступний не тільки для зерна, а й для всіх товарів, у грудні експорт металу та напівфабрикатів підскочив на 40%, плоского прокату – на 45,3%.
Водночас, зазначила очільниця Мінекономіки, через польську блокаду кордонів і далі скорочується експорт автомобільним транспортом: на 18,3% менше в грудні порівняно з листопадом, хоча загалом за рік скорочення становило лише 0,7%.
“Дуже тішить збільшення експорту контейнерними перевезеннями – 86%, залізничним транспортом і 36% автомобільним. Це найбільш ефективний вид транспорту для продукції з доданою вартістю”, – додала Свириденко.
Окремо перша віцепрем’єрка виокремила збільшення експорту меблів у 2023 році і в обсягах, і в грошовому вимірі – відповідно на 11% і 7%, а також зростання експорту цукру в 1,7 раза.
Водночас, за її словами, відбулося падіння розмірів виручки наймасовішого за обсягом експортного товару – кукурудзи (26,2 млн тонн): за фізичного зростання на 5% виручка скоротилася на 16,8%. “Проблема не тільки падіння ціни у світі. Середньоарифметична ціна української кукурудзи – $188 – була істотно меншою, ніж середньоарифметична світова ціна – $227. $39 різниці – це і дисконт через проблеми в логістиці, і перетікання прибутку в сусідні держави – Польщу й Румунію, звідки перепродають більшу частину наших зернових”, – зазначила Свириденко.
Що стосується імпорту, то, за даними глави Мінекономіки, він склав $62,2 млрд. У топ-10 ввезених в Україну товарів увійшли паливо – $7,8 млрд, “різне” (де не афішоване)” – $3,7 млрд, лікарські засоби – $1,7 млрд, БПЛА – $681 млн, автомобілі та товари для сільського господарства (добрива та засоби захисту рослин).
Свириденко додала, що дефіцит торгівлі товарами справді значний – $26,4 млрд, однак такі зміни логічні з огляду на проблеми в логістиці та потреби оборони у 2023 році.
Щодо цілей на 2024 рік, то перша віцепрем’єрка розраховує повернути обсяги експорту на рівень 2021 року, посилити експортну логістику системами ППО, напрацювати більше альтернативних варіантів логістики, щоб була можливість маневрувати в разі ускладнень.
Вона впевнена, що якщо не зменшувати темп, то, за прогнозами Мінекономіки, у наступні роки експорт товарів і послуг загалом зростатиме: на 9% у 2024 році, 19,4% у 2025 році та 20,6% у 2026 році.
“І, звичайно, я не можу не згадати про наші торговельні угоди, які покращують доступ українських товарів на іноземні ринки. У 2023 році ми підписали угоду про цифрову торгівлю з Великою Британією. Очікуємо на ратифікацію угоди з Канадою. На фінішній прямій ратифікація угод із Туреччиною, щодо якої ми провели додаткову роботу з покращення її положень. І незабаром чекаємо офіційного оголошення про успішне завершення переговорів щодо ОАЕ”, – додала Свириденко.
CEO VEON Group, материнської компанії найбільшого українського оператора зв’язку “Київстар”, Каан Терзіоглу наприкінці січня планує знову приїхати до Києва, щоб зустрітися з командою і продовжити діалог з українською владою, повідомив він в інтерв’ю “Forbes Україна”.
“Я сподіваюся, що ми зустрінемося з багатьма стейкхолдерами, зокрема з українським урядом, але не тільки”, – зазначив Терзіоглу.
Він додав, що під час першого візиту в жовтні минулого року не зміг поговорити із заступником глави офісу президента Ростиславом Шурмою, який з липня минулого року публічно заявляв про можливість націоналізації “Київстару”, і сподівається, що це вдасться зробити під час майбутнього візиту.
“Коли з’явилися чутки, і пан Шурма дав свої інтерв’ю, це суттєво вплинуло на обсяги торгів і вартість акцій. Зараз шоковий стан минув, але ми втратили майже 30% вартості наших акцій протягом того періоду”, – констатував CEO VEON.
Коментуючи арешт 47,85% акцій “Київстару”, що можна порівняти з часткою Letter One у VEON, Терзіоглу повідомив, що подано апеляцію, і висловив сподівання, що арешт знімуть і це допоможе заспокоїти міжнародних інвесторів. Він наголосив, що VEON є власником усіх 100% акцій “Київстару”, а Letter One, за його інформацією, дистанціювалася від співвласників Михайла Фрідмана і Петра Авена, які потрапили під міжнародні санкції, і сама не є об’єктом таких міжнародних санкцій.
За словами CEO VEON, арешт акцій “Київстар” не впливає на діяльність компанії, здатність працювати і обслуговувати мережі. “Арешт зачіпає тільки можливість отримувати дивіденди або передавати акції від одного власника до іншого”, – пояснив Терізоглу.
Раніше повідомлялося, що Шевченківський райсуд Києва зменшив пакет заарештованих акцій ПрАТ “Київстар” з 99,994654% до 47,85%, а заарештовану частку ТОВ “Лайфселл” – зі 100% до 19,8% у рамках забезпечувальних заходів у відкритій наприкінці вересня справі проти співвласника “Альфа-Групп” Михайла Фрідмана. Такі зміни у винесеній раніше ухвалі від 4 жовтня він зробив на підставі клопотання прокурора Офісу генерального прокурора у зв’язку з опискою. Щодо решти заарештованих активів суд підтвердив правильність їхнього первісного опису. Під арештом залишаються, зокрема, 100% корпоративних прав трьох афілійованих із “Київстаром” компаній – зокрема Kyivstar.Tech, Helsi, “Української баштової компанії”.
Ціни на нафту піднімаються вранці в четвер після різкого зростання за підсумками попередньої сесії.
Ціна березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:06 кв становила $78,61 за барель, що на $0,36 (0,46%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У середу ці контракти підскочили в ціні на $2,36 (3,1%), до $78,25 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $0,49 (0,67%) і склали $73,19 за барель. За підсумками минулої сесії вони подорожчали на $2,32 (3,3%), до $72,70 за барель.
Нафта підскочила в ціні на новини про загибель понад сотні людей під час вибухів біля могили генерала Касема Сулеймані в Ірані в річницю його смерті. Сулеймані був командувачем спецпідрозділу “Аль-Кудс” Корпусу вартових Ісламської революції. У спецслужбах Ірану назвали вибухи цілеспрямованим терактом.
Тим часом видобуток нафти на найбільшому в Лівії родовищі Аш-Шарара припинено через акції протесту. На родовищі видобувають близько 300 тис. барелів нафти на добу.
Крім того, інвестори оцінюють сигнали про зміну запасів енергоносіїв у США. За даними Американського інституту нафти (American Petroleum Institute, API), за тиждень до 29 грудня резерви нафти в Штатах впали на 7,42 млн барелів за очікуваного зниження на 2,97 млн барелів.
Офіційні відомості Міненерго США будуть опубліковані о 18:00 кв у четвер. Опитані Trading Economics аналітики в середньому очікують, що ці дані вкажуть на скорочення запасів нафти на 3,73 млн барелів.
