Ціни на нафту підвищуються в п’ятницю і завершують тиждень у плюсі через загострення ситуації на Близькому Сході.
Вартість грудневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:10 кв. п’ятниці становить $86,65 за барель, що на $0,65 (0,76%) вище, ніж на закриття попередньої сесії. У четвер ціна цих контрактів збільшилася на $0,18 (0,2%), до $86 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до цього часу на $0,79 (0,95%), до $83,7 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів знизилася на $0,58 (0,7%), до $82,91 за барель.
З початку цього тижня Brent подорожчала на 2,4%, WTI – більш ніж на 1%, у зв’язку з побоюваннями скорочення поставок з Близького Сходу внаслідок загострення конфлікту в регіоні слідом за атакою ХАМАС на Ізраїль.
Дані про різке зростання запасів нафти в США і рекордні обсяги видобутку призвели до зниження вартості WTI в четвер. Однак геополітичні ризики, а також прогнози зростання глобального попиту на нафту продовжують надавати підтримку ринку.
“Конфлікт на Близькому Сході підігріватиме страх на нафтовому ринку доти, доки світ залежить від нафтопродуктів”, – говорить редактор Sevens Report Research Тайлер Річі.
“Доти, доки ми не побачимо припинення вогню, що, я сподіваюся, станеться скоро, підвищувальний тиск на нафтовий ринок збережеться”, – наводить слова експерта Market Watch.
Комерційні запаси нафти в США на тижні, що завершився 6 жовтня, підскочили на 10,18 млн барелів, повідомило в четвер Міненерго США. Видобуток нафти в країні минулого тижня збільшився на 300 тис. барелів на добу (б/д), до рекордних 13,2 млн б/д.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) 12 жовтня переглянуло прогноз світового попиту на нафту в 2023 році в бік підвищення і тепер очікує, що він зросте на 2,254 млн барелів на добу (б/д), а не на 2,243 млн б/д, як повідомлялося раніше.
ОПЕК, зі свого боку, прогнозує збільшення попиту на нафту на 2,44 млн б/д у 2023 році і на 2,25 млн б/д у 2024 році.
Середньодобове виробництво продукції металургії в Україні у 2020-2023 р
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Економіка України демонструє стійкість протягом поточного року, прогнозується зростання ВВП до 4,7% після падіння на 29,1% торік, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко на зустрічі з фінансовим блоком G7 на полях зборів МВФ і Світового банку в Марракеші в четвер у Марракеші.
“Інфляція знижується швидше, ніж очікувалося: до 7,1% у вересні 2023 року з 26,6% у 2022 році. Внутрішні запозичення перевищили план і вже сягають понад $11 млрд з початку року. Завдяки нашим партнерам, міжнародна фінансова підтримка ритмічна і передбачувана, загальний обсяг якої – $33,8 млрд у 2023 році”, – цитуються слова Марченка в пресрелізі Мінфіну в четвер увечері.
Темою обговорення, в якому взяли участь міністри фінансів і глави центробанків країн-членів G7, керівництво МВФ, Світового банку та Єврокомісії, стали фінансова система України, стан упровадження структурних реформ і співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, а також ЄС у контексті забезпечення бюджетних потреб у 2024 році.
Міністр наголосив, що уряд України відданий впровадженню реформ, визначених у співпраці з міжнародними партнерами.
Своєю чергою міністри фінансів низки країн та лідери ЄС, МВФ і Світового банку запевнили у збереженні підтримки України стільки, скільки буде потрібно, йдеться в релізі.
Хоча спільні зусилля уряду України та міжнародних партнерів уже дев’ять місяців поспіль забезпечують повноцінне надання всіх державних послуг населенню, уникаючи монетарного фінансування, Марченко підкреслив, що невизначеність, спровокована війною, зберігається.
За його словами, бюджет-2024 передбачає акумулювання максимальних ресурсів на сектор безпеки та оборони, з видатками на рівні поточного року, а також створення умов для розвитку вітчизняного ОПК. Водночас передбачено збільшення видатків на соціальний захист і гуманітарну допомогу, оскільки підтримка українців – важливий пріоритет уряду України, у зв’язку з чим дефіцит держбюджету прогнозується в розмірі $42,9 млрд.
“Я дуже вдячний партнерам за запевнення у збереженні підтримки на наступний рік. У нас уже є домовленості з такими країнами як Японія, Велика Британія. Також Україна та ЄС активно працюють над створенням Ukraine Facility на 2024-2027 роки загальним обсягом EUR50 млрд”, – зазначив глава Мінфіну.
Він додав, що виконання Україною умов, визначених у співпраці з МВФ, дасть змогу отримати $5,4 млрд у рамках програми EFF наступного року.
“Однак навіть з огляду на всі ці зобов’язання, дефіцит залишається на високому рівні”, – додав Марченко і висловив сподівання, що донори допоможуть Україні в забезпеченні соціальних і гуманітарних витрат у повному обсязі.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” після купівлі контрольного пакета Helsi (ТОВ “Хелсі Україна”) у серпні 2022 року інвестував у розвиток компанії $3 млн, повідомив президент компанії “Київстар” Олександр Комаров на Київському міжнародному економічному форумі.
“За рік, який ми володіємо (Helsi), ми інвестували $3 млн у розвиток цього гравця. Команда збільшилася у 2,5 раза”, – повідомив Комаров.
За його словами, кількість телемедичних консультацій у 2023 році зросла вдвічі.
Helsi – медична інформаційна система і провідний цифровий провайдер у сфері охорони здоров’я України, який має понад 23 млн пацієнтів і відомий як постачальник SaaS-рішень медичної інформаційної системи для 1300 державних і приватних клінік. “Киїстар” придбав 69,99% у серпні минулого року за 555,74 млн грн.
Згідно зі звітом “Київстару” за другий квартал 2023 року Helsi збільшила кількість зареєстрованих користувачів до 25,4 млн пацієнтів, тоді як кварталом раніше йшлося про більш ніж 25 млн.
Кількість завантажень мобільного застосунку Helsi збільшилася на 0,4 млн і досягла 5,4 млн у другому кварталі, тоді як кількість бронювань записів на прийом до лікаря через платформу залишилася на рівні приблизно 1,8 млн за квартал.
Міністр оборони України Рустем Умєров і міністр оборони Болгарії Тодор Тагарєв підписали в Брюсселі Меморандум, що розширює сферу двостороннього співробітництва, включно з кіберзахистом, стратегічними комунікаціями, отриманням військово-технічної підтримки.
“Значущі результати зустрічі з моїм болгарським колегою Тодором Тагарєвим. Ми підписали Меморандум, що розширює сферу двостороннього співробітництва, включно з кіберзахистом, стратегічними комунікаціями, отриманням військово-технічної підтримки. Документ також закладає основу для майбутньої оборонної взаємодії та військового співробітництва”, – написав Умеров у Х.
Крім того, Болгарія допоможе з курсами англійської мови для майбутніх українських пілотів F-16.
“Вдячний за важливу підтримку міністра Тагарева і всього болгарського народу”, – додав міністр.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, у вересні поточного року виробив 8,5 тис. тонн прокату, наростивши виробництво на 91,6% до попереднього місяця і на 97,4% до вересня-2022.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу минулого місяця знизився на 19% до серпня-2023, але зріс на 61,3% до вересня-2022, до 20,9 тис. тонн.
При цьому уточнюється, що у вересні в прокатному цеху №1 виготовляли шахтну стійку СВП-33 і рудничні рейки Р-34, у прокатному цеху № 2 – шахтну стійку і фасонний прокат.
У коксохімічному виробництві збільшили випуск доменного коксу для меткомбінатів, виготовляли кам’яновугільний кокс, хімічну продукцію.
Загалом за дев’ять місяців 2023 року ДМЗ виробив 82,6 тис. тонн металопрокату (+82,4% до аналогічного періоду 2022 року) і 219 тис. тонн коксу (+36,2%).
Нагадується, що ДМЗ відновив виробництво прокату після тримісячного простою у квітні 2022 року. Минулого року завод скоротив виробництво прокату порівняно з 2021 роком на 74,2%, до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
