Кабінет міністрів України призначив ПАТ “Укрнафта” управителем активів мережі АЗС Glusco, повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов.
“Також Кабмін поставив завдання врегулювати питання відшкодування витрат, понесених ТОВ “Нафтогаз Ойл Трейдинг” (“НОТ”, мережа АЗС U. GO), яке займалося перезапуском заарештованих комерційних активів Медведчука”, – уточнив він на своїй сторінці у Facebook.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України в травні 2022 року погодив пропозицію АРМА щодо передачі в управління НАК “Нафтогаз України” заарештованих активів компанії Glusco (до 2018 року – мережа НК “Роснефть”), які пов’язували з Віктором Медведчуком,
Управителем активу було визначено “НОТ”, з яким АРМА в подальшому уклало строковий договір управління.
Наприкінці липня 2023 року керівниця АРМА Олена Дума повідомила, що Національне агентство проведе перевірки ефективності управління найбільшими активами, і вже розпочато перевірку ефективності управління “Нафтогазом” мережею АЗС Glusco.
На початку серпня АРМА оголосило про припинення договорів з “НОТ” на управління активами мережі АЗС Glusco.
Водночас у “Нафтогазі” заявили, що під управлінням “НОТ” відновлено роботу 81 АЗК і однієї нафтобази, які не працювали впродовж півтора року, вчасно виплачується заробітна плата працівникам. Із серпня 2022 року і по липень 2023 року сплачено 289 млн грн обов’язкових платежів до державного та місцевих бюджетів.
Голова НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов повідомив, що група за період управління активами Glusco інвестувала у відновлення роботи мережі значні кошти, погасила її борги, а також на прохання АРМА заплатила їм “за якусь частину майбутніх прибутків, оскільки про них мова ще не йде”.
Ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада 2022 року вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” (за винятком відповідно контрольного та блокуючого пакетів НАК “Нафтогаз України”). До вилучення структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова належало близько 42% акцій “Укрнафти”, а разом з іншими партнерами – контрольний пакет “Укртатнафти”.
Припускають, що понад 5 тис. людей загинули і 10 тис. зникли безвісти після того, як штормові дощі на північному сході Лівії призвели до обвалення двох гребель, повідомляє CNN у вівторок із посиланням на Тамер Рамадан, главу делегації Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Лівії.
“Кількість загиблих величезна”, – сказала вона.
Щонайменше 5300 осіб вважаються загиблими, повідомило у вівторок міністерство внутрішніх справ східної адміністрації Лівії, повідомляє державне ЗМІ LANA. CNN не вдалося незалежно перевірити кількість загиблих або зниклих безвісти.
У східному місті Дерна, яке пережило найтяжчі руйнування, близько 6000 осіб залишаються зниклими безвісти, повідомив телеканалу Almasar TV Осман Абдулджаліл, міністр охорони здоров’я східної адміністрації Лівії. Він назвав ситуацію “катастрофічною”, після поїздки містом у понеділок. За даними влади, в місті були змиті цілі квартали.
Лікарні в Дерні більше не працюють, а морги переповнені, повідомив представник служби швидкої допомоги Усама Алі. За його словами, трупи залишали біля моргів на тротуарах.
“Немає екстрених служб. Наразі люди працюють над збором гниючих тіл”, – сказав Анас Баргаті, лікар, який наразі працює волонтером у Дерні.
Шторм Даніель, що обрушився на кілька міст на північному сході Лівії, був результатом циклону, який минулого тижня призвів до катастрофічної повені в Греції і потім поширився на Середземне море. Шторм призвів до обвалення двох гребель, через які вода хлинула в бік Дерни, завдав катастрофічної шкоди, повідомила влада у вівторок.
“Три мости було зруйновано. Потік води ніс цілі квартали, в кінцевому підсумку скинувши їх у море”, – сказав Ахмед Місмарі, представник Лівійської національної армії (ЛНА).
Уразливість Лівії до екстремальних погодних умов посилюється тривалим політичним конфліктом і боротьбою за владу між двома конкуруючими адміністраціями.
Уряд національної єдності (УНЄ) на чолі з Абдулхамідом Дбейбе, який підтримується ООН, засідає в Тріполі на північному заході Лівії, тоді як його східного суперника контролює командувач Халіфа Хафтар і його ЛНА, що підтримують парламент, що базується на сході, під керівництвом Усами Хамада.
Дерна, розташована приблизно за 300 кілометрів на схід від Бенгазі, потрапляє під контроль Хафтара і його східної адміністрації.
Варшава у вівторок довела до відома Європейської комісії (ЄК) про рішення в односторонньому порядку продовжити ембарго на ввезення зернових з України до Польщі, якщо таких заходів не ухвалять у Брюсселі, передає польське радіо.
“По завершенні засідання уряду канцелярія прем’єра поінформувала, що кабінет міністрів закликав ЄК продовжити заборону на імпорт зерна з України, яка закінчується 15 вересня”, – повідомляє радіо.
“В іншому випадку Польща самостійно запровадить таку заборону на державному рівні”, – наголошується в повідомленні.
“Уряд ухвалив рішення про продовження заборони на постачання українського зерна до Польщі, – повідомив раніше у вівторок в ефірі польського телебачення міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус. – Це послужить на благо сільгоспвиробникам, економіці Польщі та Європейській солідарності”.
Польське телебачення нагадує, що заборона на ввезення зерна з України в п’ять прифронтових країн ЄС, які є сусідами з нею, – Польщу, Болгарію, Угорщину, Румунію та Словаччину, діє до п’ятниці. Усі згадані країни направили керівництву ЄС запит про продовження ембарго до кінця року. Рішення з цього питання поки що не ухвалено.
Європейська комісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику українського походження в Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину з 2 травня. 5 червня було ухвалено рішення про продовження цих заходів до 15 вересня.
У Брюсселі тоді заявили, що ці “виняткові та тимчасові превентивні заходи” необхідні з огляду на переповнення складів і складнощі через існуючі серйозні “вузькі місця” в логістиці, з якими зіткнулися ці держави.
Єврокомісія також повідомила, що транзит цих товарів через зазначені п’ять прифронтових країн далі в ЄС або інші держави за його межами зберігається.
Національний банк України (НБУ) застосував захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на здійснення діяльності до non-life страховика “Європейська страхова група” (ЄСГ, Харків) у зв’язку з неподанням звітності з кінця минулого року.
Як повідомив центробанк у вівторок, комітет із нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг встановив страховику термін для усунення порушень до 26 вересня 2023 року.
За даними Нацбанку, за дев’ять місяців 2022 року страховик отримав 2542,2 тис. грн страхових премій і здійснив 39,4 тис. грн страхових виплат, водночас частка ринку компанії за вказаний період становила 0,01%.
Як повідомлялося, НБУ 8 жовтня 2021 року погодив Івану Волкову опосередковане володіння 99,998% акцій ТДВ “Європейська страхова група”. Раніше, 6 липня 2021 року, в цю компанію було призначено довірену особу для управління 99,998% акцій страховика, володіння якими здійснювалося опосередковано через ТОВ “Вікторі-21”.
ЄСГ було зареєстровано Нацкомфінпослуг у серпні 2016 року. Статутний капітал компанії становить 30 млн грн.
Ціни на нафту продовжують зростати вдень у вівторок, трейдери чекають нових сигналів щодо попиту і пропозиції на ринку.
Їхня увага спрямована на щомісячні звіти ОПЕК і Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), які будуть опубліковані у вівторок і середу відповідно.
Крім того, Американський інститут нафти (API) у вівторок, о 23:30 кв, опублікує дані про запаси нафти в країні за тиждень, що завершився 8 вересня. Ринок у середньому очікує зниження резервів на 2 млн барелів після падіння на 5,5 млн барелів тижнем раніше, зазначає Trading Economics. У середу офіційні дані оприлюднить Міненерго.
Вартість листопадових ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 14:42 кв становить $91,25 за барель, що на $0,61 (0,67%) вище, ніж на закриття попередньої сесії.
Ф’ючерси на сорт WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до цього часу на $0,71 (0,81%), до $88 за барель.
Металургійні підприємства України в січні-серпні поточного року скоротили надходження від експорту чорних металів на 51,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 821,054 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 7,44% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за вісім місяців 2022 року – 12,86%.
У серпні надходження від експорту чорних металів становили $200,016 млн, тоді як у попередньому місяці – $206,685 млн.
При цьому Україна за вісім місяців поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 53% – до $855,284 млн. У серпні ввезено продукції на $136,466 млн.
Крім того, в січні-серпні Україна знизила експорт металовиробів на 11% порівняно з вісьмома місяцями попереднього року – до $625,707 млн. У серпні їх експортовано на $65,114 млн.
Водночас імпорт металовиробів за вісім місяців року зріс на 24,8% – до $515,548 млн. У серпні в Україну поставлено цієї продукції на $82,645 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком, до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна минулого року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
