Інтернет Асоціація України запропонувала Нацбанку прозорий і законний механізм блокування фішингових доменів. Про це йдеться у листі ІНАУ до НБУ.
Наразі, відповідно до регламенту НЦУ, який впроваджено Розпорядженням від 30 січня 2023 року № 67/850, механізм блокування доменів наступний:
– НБУ створює та надає Національному координаційному центру кібербезпеки при РНБОУ (надалі — НКЦК) перелік фішингових доменів;
– НКЦК розміщує цей перелік на своєму «транзитному» сервері, з якого провайдери зобов’язані його отримувати;
– інтернет-провайдери зобов’язані налаштувати свої DNS-сервери таким чином, щоб інтернет-користувачі без відома та згоди перенаправлялись на лендінгову сторінку НКЦК, в разі запитів на домени з переліку;
Таким чином, якщо інтернет-користувач має намір зайти на домен, включений у перелік, він потрапить на сервер НКЦК.
У розділі 9 регламенту передбачено, що на сервері НКЦК збирається та зберігається детальна інформація стосовно інтернет-користувачів, які були перенаправлені на цей сервер, а саме:
При переході на лендінгову сторінку у Системі зберігається технічна інформація, що включає дату і час, IP адресу (підмережу), з якої здійснюється перехід, доменне ім’я або URL фішингової сторінки, на яку здійснюється перехід, user-agent тощо, а невизначеним державним органам надається доступ до вищевказаної інформації.
Таким чином, НКЦК неправомірно збирає, зберігає, використовує і поширює конфіденційну інформацію про особу — таку, що розкриває деталі дій особи в мережі (який домен був намір відвідати, дату і час спроби відвідання, ір-адресу, з якої було здійснено спробу відвідати домен).
Що пропонує Асоціація
У листі до Нацбанку щодо системи фільтрації фішингових доменів асоціація пропонує НБУ запровадити — законний та прозорий механізм блокування фішингових доменів.
Йдеться про таке:
– НБУ формує та постійно оновлює перелік фішингових доменів (як зараз і відбувається);
– НБУ надає інтернет-провайдерам доступ до цього переліку зі свого сервера (без використання «транзитного» сервера третьої сторони);
– інтернет-провайдери добровільно завантажують цей перелік, маючи при цьому можливість направити в НБУ аргументовану відмову від блокування того чи іншого домену, що зменшить ймовірність помилкового блокування доменів, які не є фішинговими;
– у випадку, якщо інтернет-користувач намагається відвідати один із доменів із переліку, він перенаправляється на лендінгову сторінку, розміщену на серверах його провайдера, що розв’язує проблему із неправомірним порушенням конфіденційності інформації користувачів.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за 1 PLN, період з 01.04.23 по 30.04.23)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
У Києві почалася гроза, повідомляють на сайті Гідрометцентру.
У зв’язку з цим у столиці оголошено I (жовтий) рівень небезпеки.
Також гроза очікується в Київській, Житомирській, Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Волинській, Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях. У високогір’ї Карпат у п’ятницю – гроза зі шквалами.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.04.23 по 30.04.23)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в травні експортувала близько 41 тис. МВт-год, імпортувала вдвічі менше – близько 20 тис. МВт-год, свідчать оприлюднені дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Експорт е/е здійснювався в Молдову, становивши 23,3 тис. МВт-год, і в Польщу – 17,6 тис. МВт-год.
В останній тиждень травня, після того, як було заявлено про вихід низки енергоблоків у ремонт, експорт здійснювали тільки 29 числа – 800 МВт-год до Польщі в нічні години, а оператор системи передачі НЕК “Укренерго” наприкінці травня взагалі не проводив аукціонів з розподілу потужності для експорту, за винятком кількох годин у певні дні.
Імпорт здійснювався зі Словаччини – близько 18 тис. МВт-год і з Молдови – близько 2 тис. МВт-год (кілька останніх днів травня дані по Молдові на сайті ENTSO-E не відображаються – ЕР). При цьому він істотно зріс, починаючи з 20 травня – майже в шість разів порівняно з першою половиною місяця.
Водночас експорт знизився втричі порівняно з першими двома тижнями травня.
При цьому в травні трейдери через зростаючий попит на експорт і обмеження щодо його здійснення вперше почали оплачувати переріз для експорту до Молдови та Польщі (по лінії ХАЕС-Жешув) – відповідно 1,8 млн грн і 0,5 млн грн. Також на 1,3 млн грн було оплачено перетин для імпорту зі Словаччини в певні дні.
Як повідомлялося, експорт електроенергії, відновлений у квітні після його зупинки в жовтні, становив за місяць 89,7 тис. МВт-год. Найбільше е/е експортовано до Молдови – понад 40 тис. МВт-год, ще 30,4 тис. МВт-год надійшло до Польщі та 19,2 тис. МВт-год – до Словаччини.
Водночас експорт до Словаччини тривав лише чотири дні, його було зупинено з 21 квітня з ініціативи словацького оператора системи передачі.
Перетин у Словаччину за 4 дні приніс “Укренерго” близько 17 млн грн. НКРЕКП, “Укренерго” і Міненерго вирішують питання відновлення експорту до Словаччини.
Імпорт електроенергії у квітні становив близько 4 тис. МВт-год – 3,8 тис. МВт-год зі Словаччини (на третину менше, ніж у березні) і 0,1 МВт-год із Молдови (у березні надійшло 1541 МВт-год).
Українські експортери вже майже на 100% використали потенціал експорту цукру, що закладався до прогнозного балансу на 2022/2023 маркетинговий рік, тому, щоб уникнути дефіциту цього продукту в літньо-осінній період, уряд обмежив його експорт на період з 5 червня до 15 вересня, повідомила пресслужба Мінекономіки.
“Влітку в Україні зростає споживання цукру, тому з метою уникнення виникнення дефіциту та зростання цін на внутрішньому ринку в цей період, уряд тимчасово припиняє квотування експорту цієї продукції”, – йдеться на сайті міністерства в четвер.
Згідно з даними Держмитслужби, на кінець минулого тижня Україна експортувала понад 350 тис. тонн цукру та цукрової продукції, що становить 95% від прогнозу експорту на 2022/2023 маркетинговий рік (МР).
Як зазначили в Мінекономіки, пропозиція внутрішнього ринку в 2022/2023 МР з урахуванням виробництва в обсязі 1285 тис. тонн цукру і перехідних залишків, за експертною оцінкою, становить 1776 тис. тонн. Для забезпечення потреб внутрішнього ринку в 2022/2023 МР Україні необхідно 1010 тис. тонн. Експорт цукру в цей же період очікується на рівні 370 тисяч тонн.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів на засіданні 30 травня ухвалив постанову про заборону експорту цукру на період з 5 червня до 15 вересня цього року.
