Російська Федерація офіційно визнала уряд Талібану — Ісламський Емірат Афганістан — ставши першою країною, яка зробила це після його приходу до влади в серпні 2021 року. Представники російського МЗС підтвердили, що були прийняті вірчі грамоти посла Афганістану Гуля Хассана Хассана, після чого над посольством у Москві вперше було піднято офіційний прапор Ісламського Емірату. Це стало можливим після того, як у квітні 2025 року
Верховний суд РФ зняв заборону «Талібану» як терористичної організації.
Ісламський Емірат Афганістан — назва держави, проголошеної після захоплення влади Талібаном в серпні 2021 року. Раніше Талібан не визнавався більшістю країн, а всередині Росії офіційно вважався терористичною організацією до квітня 2025 року.
Ощадбанк уклав інвестиційну кредитну угоду на EUR10,8 млн з ТОВ “Еліос Лучки”, яке входить до складу групи Helios Strategia, щодо фінансування будівництва СЕС встановленою потужністю 22,35 МВт, інверторною потужністю 16 МВт та акумуляторною установкою зберігання енергії (УЗЕ) ємністю 33,44 МВт*год.
Згідно з його релізом банку в понеділок, СЕС та УЗЕ будуть встановлені в Мукачівському районі Закарпатської області, плановий строк введення об’єкта в експлуатацію – січень 2026 року.
“Наша угода з “Еліос Лучки” – це проєктне фінансування терміном на 7 років. Ті самі “довгі” кошти для нового будівництва, яких потребує розвиток економіки. Радий, що таких інвестиційних проєктів реалізується дедалі більше”, – прокоментував заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
За його словами, такий проєкт є показовим з точки зору поєднання технологій, що забезпечуватимуть можливість отримання максимальної рентабельності під час продажу електроенергії на ринку “на добу наперед”.
На його думку, це хороший приклад зваженого підходу до розбудови децентралізованої енергетичної системи країни.
“Цей проєкт є не лише кроком до нової децентралізованої енергетики, а й демонстрацією технологічної готовності українських компаній до реалізації складних інфраструктурних рішень. Ми вдячні команді Ощадбанку за партнерство та віру в якісні проєкти нового енергетичного майбутнього”, – зазначила засновниця Helios Strategia Олена Скрипник.
У релізі вказується, що міжнародна інжинірингова група Helios Strategia спеціалізується на EPC-проєктах сонячної енергетики та впровадженні УЗЕ-рішень для промислового і комерційного секторів. Загальна потужність проектів сонячних електростанцій, у яких група взяла участь, сягає 1,2 ГВт. Інші об’єкти групи розташовані переважно в Дніпропетровській області, а також на Одещині та Миколаївщині.
Як повідомлялося наприкінці червня, за словами директора департаменту розвитку і підтримки корпоративного бізнесу Ощадбанку Євгена М’ячина, з початку 2025 року обсяг енергокредитних угод, укладених Ощадом з корпоративними клієнтами, збільшився до EUR93 млн, приблизно 45% яких складають установки зберігання енергії (УЗЕ), 43% – ВЕС, а 12% – УЗЕ разом з СЕС.
Закарпаття, ОЩАДБАНК, СЕС, УЗЕ
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-червні цьогоріч виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні торік (3 млн 297,441 тис. тонн).
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
У пресрелізі наголошується, що з січня по квітень 2025 року сума відмов у відшкодуванні ПДВ становить $31 млн. Через чинне на сьогодні призупинення відшкодування ПДВ та пов’язане з цим зниження фінансової ліквідності група була змушена скоротити обсяги виробництва з двох до однієї лінії огрудкування, а також зменшити виробництво високоякісного концентрату. В результаті загальний обсяг комерційного виробництва за другий квартал склав 1,3 млн тонн, що на 40% менше, ніж 2,1 млн тонн, досягнутих у першому кварталі.
Однак група продемонструвала гнучкість та спритність, продовжуючи користуватися високим попитом на свій концентрат з боку клієнтів у Китаї, який становив понад третину її асортименту продукції за перші два квартали 2025 року, зазначається в повідомленні.
Поміж іншим вона доклала зусиль для зниження своїх витрат, щоб залишатися фінансово життєздатною. Це передбачає скорочення робочого часу для співробітників, скорочення закупівель товарів та послуг та призупинення всіх несуттєвих капвитрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що сильний імпульс на початку року, який враховує, зокрема, підвищене квартальне виробництво з моменту повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, був значно обмежений у другому кварталі, оскільки компанія почала відчувати вплив рішень податкових органів щодо призупинення відшкодування ПДВ. Через це у II кв.-2025 відбулося зниження виробництва до 1,3 млн тонн.
“Незважаючи на слабший ринок залізорудних окатишів, нам вдалося значно змінити наш виробничий портфель та скористатися перевагами високого попиту в Китаї на наші високоякісні низькоглиноземисті залізорудні концентрати. Протягом перших шести місяців 2025 року продажі концентрату становили 36% нашого виробничого портфеля, що втричі більше, ніж за аналогічний період рік тому. У складних умовах діяльності та на ринку залізної руди приємно, що ми змогли бути такими гнучкими та скористатися перевагами попиту на високоякісні концентрати”, – констатував топменеджер.
Разом з тим він вказав, що зниження цін на залізну руду та зменшення виробництва негативно вплинули на рентабельність. Ситуацію посилили вищі ціни на сировину, таку як газ та електроенергія. Протягом другого кварталу група активно працювала над зниженням своєї вартості, щоб залишатися фінансово життєздатною.
“Це включає скорочення робочого часу або відпустки приблизно 37% співробітників, скорочення закупівель товарів та послуг, а також призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, КСВ та гуманітарних витрат. Водночас, докладаються всі зусилля та вживаються заходи з відповідними органами влади та урядовими установами в Україні та на міжнародному рівні, щоб спробувати вирішити питання призупинення відшкодування ПДВ”, – додав Дженовезе.
Як повідомлялося, Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні торік (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. В четвертому кварталі 2024 року випустила 1 млн 503,373 тис. тонн окатків, що на 18% вище за показники попереднього кварталу (1 млн 269,727 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2024 рік зросло на 66% до 2023 року, до 6 млн 889,879 тис. тонн із 4 млн 152,028 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату сягнув 819,338 тис. тонн проти 306,703 тис. тонн у 2023 році. Також компанія, зокрема, виробила 489,720 тис. тонн DR-окатків, 4 млн 984,990 тис. тонн окатків преміум-класу і 595,831 тис. тонн інших окатків.
Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
26 червня 2025 року у Національному заповіднику «Софія Київська» відбулося Свято Музики, організоване Франко-українською торгово-промисловою палатою, щоб відсвяткувати початок літа, музику і солідарність.
Це свято є обов’язковою французькою подією з 1982 року.
Вже вдруге CCIFU спільно з партнерами організовує цей захід. Але цього разу він був не лише святковим, а мав також благодійний характер – всі зібрані кошти в розмірі 35 000 євро підуть на підтримку
Національного реабілітаційного центру «Незламні» (UNBROKEN Ukraine) у Львові, а саме його відділення для пацієнтів з травмами спинного мозку.
Справжнє свято музики подарували гостям: Svitlo Concer з добіркою французьких пісень у новому звучанні, віртуозна гра одного з кращих сучасних піаністів Євгена Хмари та український музичний гурт TVORCHI, виступ якого з перших секунд захопив увагу публіки, створивши неймовірну атмосферу драйву та щирих емоцій.
CCIFU, Благодійний вечір, Свято Музики, Софія Київська, Хмара
Український автопарк у липні цього року поповнили майже 20 тис. ввезених з-за кордону уживаних легкових автомобілів, що на 7% більше, ніж за той самий місяць минулого року, повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Як повідомлялося, у квітні травні цей ринок перейшов до позитивної динаміки порівняно з тим самим місяцем торік, збільшившись на 14% до більш ніж 22 тис од. Тобто відносно травня-2025 у червні попит скоротився на 10%.
Згідно з повідомленням “УкрАвтопрому”, середній вік вживаних автомобілів, що перейшли на українську реєстрацію за минулий місяць, становив 8,8 року (в травні- 9,3 року).
Найбільша частка у сегменті ввезеного автомобільного “секондхенду” з великим відривом традиційно належить бензиновим авто – 48%. Далі, випередивши дизельні, йдуть електромобілі – 23%, дизельні зайняли 21%, гібриди – 5% і авто з ГБО – 3%.
Лідером цього сегмента авторинку впевнено залишається Volkswagen Golf – 985 реєстрацій у червні.
До десятки найпопулярніших моделей ввійшли також Renault Megane – 698 од., Skoda Octavia – 652 од., VW Tiguan – 64 од., Tesla Model Y – 567 од., Audi Q5 – 560 од., Nissan Rogue – 520 од., Tesla Model 3 – 513 од., Nissan Leaf – 468 од., VW Passat – 451 од.
Загалом за перше півріччя, за даними асоціації, українці придбали 113,4 тис. імпортованих легковиків з пробігом, що незначно (на 0,1%) більше показника за аналогічний період 2024 року.
Як повідомлялося, за даними “УкрАвтопрому”, 2024 року попит на уживані іномарки з-за кордону збільшився на 4% проти 2023 року – до 222,1 тис. од., що становило 75% ринку легкових авто.
Своєю чергою інститут досліджень авторинку, аналізуючи попит на вживані авто (імпорт плюс внутрішні перепродажі), зазначає на сайті, що на внутрішньому ринку впродовж червня 2025 року сервісні центри МВС зареєстрували 71,3 тис. угод купівлі-продажу – менше на 12,9% порівняно з травнем-2025 та на 27,5%, ніж у червні-2024.
Першість в цьому сегменті також із суттєвим відривом зберіг Volkswagen (8,682 тис. реєстрацій), випереджаючи найближчого конкурента BMW (4,129 тис) майже вдвічі.
Далі в десятці – Renault, ВАЗ і Skoda, які майже зрівнялися між собою (та з BMW ) за обсягами, але орієнтовані на різні цільові групи: Завершують список Audi, Toyota, Ford, Mercedes-Benz і Hyundai — стабільно популярні марки, які закривають потреби різних сегментів: від бюджету до преміуму, від бензину до гібридів.
Серед моделей найбільш популярним у червні Volkswagen Passat (2,532 тис.од, трохи відстає Skoda Octavia (2,124 тис.), на третій сходинці — Volkswagen Golf, особливо популярний у містах.
Середній вік авто в сегменті вторинних перепродажів склав 15,7 року.
За даними інституту, всього у червні попит на вживані авто (імпорт та внутрішній ринок) скоротився на 12% проти травня-2025 – до 91,85 тис. од.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України у першому півріччі 2025 року склали 1,87 трлн грн, тоді як касові видатки – 2,4 трлн грн, це приблизно на 42% та 24% перевищує відповідні показники першого півріччя 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті, за загальним фондом надходження зросли на 43% – до 1,3 трлн грн, тоді як видатки – на 21%, до 1,87 трлн грн.
Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році на друге місце по надходженням за перше півріччя цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 167,8 млрд грн проти 97,1 млрд грн торік.
Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 245,3 млрд грн (у першому півріччі 2024 року – 223,9 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 156,1 млрд грн за відшкодування 86,2 млрд грн (132,1 млрд грн за відшкодування 70,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 155,7 млрд грн (147,6 млрд грн), акцизного податку – 132,7 млрд грн (91,1 млрд грн).
Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 55,6 млрд грн (64,2 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 25,2 млрд грн (23,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 18,8 млрд грн (23,4 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) дода до бюджету прибуток Національного банку.
Згідно з інформацією, запущений G7 в кінці минулого року механізм ERA використання доходів з заморожених російських активів суттєво збільшив надходження до бюджету грантової міжнародної допомоги – до 210,9 млрд грн проти 40,3 млрд грн у першому півріччі 2024 року.
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-червні 2025 року зросли на 23% – до 314,6 млрд грн, у тому числі у червні – на 20%, до 57,4 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-червень 2025 року становили 856,2 млрд грн (746,9 млрд грн), або 87,0% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 232,5 млрд грн (242,4 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 44,7 млрд грн (72,92 млрд грн) – $642,0 млн та EUR388,8 млн ($1149,5 млн та EUR665,7 млн).
При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 111,7 млрд грн (164,2 млрд грн).
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $15,0 млрд ($12,8 млрд), у тому числі в рамках ERA – близько $11,0 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того Україна отримала ще EUR3,1 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,44 млрд від МВФ та $0,24 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE) та “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE).
Платежі з погашення державного боргу за січень-червень 2025 року склали 322,4 млрд грн (259,1 млрд грн), або 97,6% плану, платежі з обслуговування – 179,85 млрд грн (132,8 млрд грн), або 73,9% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. В той же час уряд вже запропонував парламенту збільшити видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
