Імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-червні 2025 року зріс у 2,6 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $494,2 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну – за цей період її ввезено на $407,5 млн (82,5% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $103,9 млн (53,7%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $28,8 млн) та Туреччини (на $15,3 млн), тоді як в січні-червні-2024 імпорт з Туреччини складав $38,4 млн, з Чехії – $7,2 млн. Зокрема, у червні імпорт цього обладнання збільшився у 3,6 раза порівняно з аналогічним місяцем торік, та майже вдвічі до травня цього року – до $103,4 млн.
Водночас, Україна за перше півріччя поточного року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $13,7 мн проти $8,6 млн торік, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділив кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки.
Як зазначається у пресрелізі банку в п’ятницю, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: перший транш на EUR35 млн буде надано з моменту підписання, другий на EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.
Згідно з релізом, підтримувана кредитом стратегія розвитку “Нової пошти” включає вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу, а також декарбонізацію та ширший доступ для жінок.
Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.
Фінансування ЄБРР має гарантію перших збитків, що покриває 15% суми кредиту ЄБРР, яка надається Європейським Союзом (ЄС) в рамках Ukraine Investment Framework для розвитку муніципальної інфраструктури та промислової стійкості (UIF MIIR). Очікується також, що буде надано інвестиційний грант у розмірі до EUR1,5 млн для підтримки програм декарбонізації та відновлення людського капіталу, що підтримуються Фондом технічного співробітництва TaiwanBusiness – ЄБРР та Спеціальним фондом реагування на кризи (CRSF).
Як йдеться у релізі, у 2024 році “Нова Пошта” встановила новий рекорд, доставивши 429 млн відправлень – на 16% більше, ніж у 2023 році, а значне зростання попиту, у свою чергу, створило потребу в подальшому розширенні.
“Нова пошта” є основною операційною дочірньою компанією ГК Nova, яка належить двом українським бізнесменам – В’ячеславу Климову та Володимиру Поперешнюку. Вона керує мережею з понад 39 тис. пунктів обслуговування та має близько 33 тис. співробітників в Україні, щомісяця обслуговуючи понад 11 млн клієнтів.
ЄБРР успішно співпрацює з “Новою Поштою” з 2018 року, за цей час профінансував чотири проекти “Нової пошти”.
Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Міністри закордонних справ України та Італії – Андрій Сибіга та Антоніо Таяні – підписали Декларацію про наміри в межах Талліннського механізму на полях Конференції з питань відновлення України URC2025 у Римі, повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ України.
“Документ засвідчує незмінну підтримку Італії у зміцненні цивільної кіберстійкості України та у сприянні повоєнному відновленню нашої держави. Він також передбачає наміри сторін щодо поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки, цифрової трансформації та реалізації довгострокових ініціатив і проєктів у рамках Талліннського механізму”, – вказується у повідомленні в телеграм-каналі.
Зазначається, що з цією метою Італія задекларувала виділення 1 млн євро на фінансування відповідних проєктів.
Українські підприємства у січні-червні поточного року збільшили споживання металопрокату на 11,65% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 938,7 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період імпортовано 716,7 тис. тонн, або 36,97% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за шість місяців 2025 року метпідприємства виробили 3,070 млн тонн металопрокату (97,8% відносно аналогічного періоду 2024 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,848 млн тонн, або 60,2%. У січні-червні 2024 року частка експорту становила 63,6% (1,996 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,140 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-червні 2025 року становить 30,90%, що значно нижче за показник січня-червня 2024 року (45,39%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-червні-2025 помітно перевищує показник січня-червня 2024року (46,81% та 41,73% відповідно). Частка сортового прокату також значно вища за показник січня-травня 2024 року (22,29% у 2025 році проти 12,88% у 2024 році).
Структура імпорту у січні-червні 2025 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (77,31% та 20,96% відповідно); в січні-червні 2024 року, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 80,06% та 18,30%).
“За шість місяців 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 1938,7 тис. тонн металопрокату, з яких 716,7 тис. тонн, або 36,97% припадає на імпорт. В січні-червні 2024 року ємність внутрішнього ринку була 1736,4 тис. тонн, з яких 592,4 тис. тонн, або 34,12% імпортовано. Таким чином, у січні-червні 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-червня 2024 року на 11,65%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 2,85%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за шість місяців 2025 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (83,1%), іншої Європи (7,5%) та СНД (6,7%).
Серед металургійних імпортерів у січні-травні 2025 року перше місце обіймають інші країни Європи (57,4%), на другому ЄС-27 (23,3% ), на третьому – країни Азії (18,7%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Імпорт в Україну тракторів у січні-червні 2025 року становив $421,05 млн, що незначно менше, ніж за аналогічний період 2024 року ($425 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, переважно трактори ввозили зі США (18,9% загального імпорту цієї техніки, або $79,7 млн), Китаю ( 17,5% або $73,8 млн) та Німеччини (17,4% або $73,1 млн), тоді як рік тому це були Німеччина ($68,6 млн), Нідерланди ($60,6 млн) та Китай ($55,6 млн).
У червні цього року імпорт тракторів збільшився на 21% до червня-2024 – до $63,6 млн, що також на 3,6% більше обсягу імпорту травня поточного року.
Згідно зі статистикою, цьогоріч на експорт у січні-червні було поставлено трактори майже на $3 млн, здебільшого до Румунії (38%), Німеччини та Замбії.
Як повідомлялось, імпорт тракторів в Україну 2024 року склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
Міністерство фінансів Бразилії підвищило прогноз зростання ВВП на 2025 рік, але очікує уповільнення темпів економічного підйому в результаті жорсткої грошово-кредитної політики Центробанку країни.
Прогноз зростання ВВП на поточний рік піднято до 2,5% з очікуваних у травні 2,4%, на 2026 рік – знижено до 2,4% з 2,5%.
Прогнози не враховують наслідків введення Вашингтоном мит у розмірі 50% на весь імпорт з Бразилії, зазначають у Мінфіні. Раніше президент США Дональд Трамп оголосив, що ці мита почнуть діяти з 1 серпня.
«Мита, ймовірно, не матимуть істотного впливу на темпи зростання ВВП у 2025 році, хоча окремі галузі промисловості можуть постраждати досить сильно», – йдеться в повідомленні Мінфіну.
У першому кварталі поточного року ВВП Бразилії збільшився на 1,4% порівняно з попередніми трьома місяцями – максимально за три квартали. Зростання ВВП у річному вираженні склало 2,9%.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
