Сильні землетруси сталися 7 жовтня на заході Афганістану, внаслідок чого вже відомо про щонайменше 2060 загиблих, повідомляє Associated Press.
“Кількість загиблих унаслідок сильних землетрусів, що потрясли західний Афганістан, зросла до більш ніж 2000, повідомив у неділю представник уряду Талібану. Це один із найсмертоносніших землетрусів, що сталися в країні за останні два десятиліття”, – йдеться в повідомленні АР у неділю.
Потужний землетрус магнітудою 6,3 супроводжувався сильними поштовхами. Приблизно шість сіл було зруйновано, а сотні мирних жителів – поховано під уламками, сказав представник афганської влади.
Спочатку повідомлялося про кілька сотень загиблих, але тепер кількість зросла до 2060, за офіційними даними влади.
В ООН очікують, що кількість жертв зросте, оскільки пошуково-рятувальні роботи тривають і надходять повідомлення, що деякі люди могли опинитися під завалами.
Унаслідок землетрусу зруйновано 465 будинків і ще 135 – пошкоджено.
Епіцентр землетрусу розташовувався приблизно за 40 кілометрів на північний захід від афганського міста Герат. Після цього виникли три дуже сильні афтершоки, а також слабші поштовхи.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), відновило відвантаження титанової сировини – ільменіту – з Іршанської філії на європейський ринок.
Згідно з прес-релізом ФДМ, у жовтні ОГХК розпочало відвантаження ільменітового концентрату з ІГЗК до Чехії. Згідно з контрактом, до кінця 2023 р. компанія має поставити на європейський ринок 30 тис. тонн готової продукції. Замовником виступає компанія з виробництва пігменту титану TiO2, широко використовуваного для потреб різних галузей промисловості у виробництві споживчих товарів.
Водночас пояснюється, що це перші відвантаження ільменіту з Іршанської філії 2023 року. Через воєнний стан, зруйновану логістику та постійні обстріли протягом 2022 року накопичена за попередні періоди продукція майже понад рік зберігалася на складах підприємства, і це було перешкодою для відновлення видобутку нової руди.
Одне з основних завдань, яке Фонд держмайна поставив перед оновленим складом правління ОГХК, – налагодження експорту та розширення географії контрактів за прямими поставками. До кінця року наша компанія планує відвантажити на європейський та американський ринки ще близько 105 тис. тонн ільменітового концентрату”, – зазначає перший заступник голови правління ОГХК Єгор Перелигін, якого цитує пресслужба.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
Адміністрація президента США Джозефа Байдена готується оголосити новий пакет озброєнь для України наступного тижня, повідомляє Reuters.
“Склад наступного пакета допомоги зброєю поки що перебуває на стадії розроблення і має бути оприлюднений у середу на 16-му засіданні Контактної групи з питань оборони України в Брюсселі, де однією з ключових тем стане допомога в забезпеченні безпеки, повідомили офіційні представники. Очікується, що сума допомоги становитиме близько $200 млн і може містити боєприпаси та наземну техніку, аналогічні тим, що були в останніх пакетах допомоги”, – зазначається в повідомленні.
Зазначається, що Міністерство оборони США продовжує витрачати кошти, виявлені внаслідок багатомільярдної бухгалтерської помилки. Ці кошти дозволили адміністрації Байдена спрямувати Києву зброю, матеріали та боєприпаси, незважаючи на те, що нову допомогу Україні виключили з тимчасового законопроєкту про видатки, ухваленого Палатою представників минулими вихідними для запобігання зупинки роботи уряду. Однак Пентагон усе ще має у своєму розпорядженні приблизно $5,4 млрд у рамках наданих Конгресом президентських повноважень на скорочення озброєнь (PDA), після того як у червні Пентагон виявив, що через бухгалтерську помилку вартість озброєнь, поставлених в Україну, було завищено на $6,2 млрд.
Крім того, Байден просить Конгрес схвалити виділення ще $24 млрд на Україну, які, як сподівалися прихильники допомоги українській стороні – як республіканці, так і демократи – можуть стати законом у рамках законопроєкту про витрати. Цей запит поки що не розглянуто.
Аграрії всіх областей України намолотили 46,7 млн тонн зернових та олійних культур, з них 32,308 млн тонн зернових, 14,43 млн тонн олійних культур, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 7258 тис. га за врожайності 44,5 ц/га.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 1505 тис. га (101% від плану), з яких намолочено 5,863 млн тонн; пшениці – з 4695 тис. га (101%) зібрано 22,210 млн тонн; кукурудзи – з 414 тис. га (10,2%) 2,210 млн тонн; кукурудзи – з 414 тис. га (10,2%). га (10,2%) 2,585 млн тонн; гороху – з 154,4 тис. га (103%) отримано 396,8 тис. тонн; проса – з 68,7 тис. га (82%) отримано 155,1 тис. тонн; гречки – з 122,4 тис. га (86%) зібрано 173,8 тис. тонн.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 923,1 тис. тонн із 300 тис. га.
В Україні триває збирання олійних культур, зокрема, ріпаку намолочено 4,005 млн тонн насіння (4,003 млн тонн тижнем раніше) з площі 1,396 млн га (98%), соняшнику – 7,308 млн тонн (5,031 млн тонн тижнем раніше) з площі 3,171 млн га (63%), сої – 3,118 млн тонн (2,205 млн тонн) з 504 тис. га (67%).
Цукрові буряки викопано з площі 68,4 тис. га (49,6 тис. га тижнем раніше), що склало 27% від планових площ. Його отримано 3,267 млн тонн.
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу щодо врожаю всіх сільгоспкультур відстежує відповідну інформацію. Так, урожайність пшениці, ячменю та гороху відповідає показникам минулого тижня – 47,3 ц/га, 39 ц/га і 25,7 ц/га, проса підвищилася до 22,6 ц/га порівняно з 21,8 ц/га тижнем раніше, гречки – знизилася до 14,2 ц/га проти 14,4 ц/га попереднього тижня. Урожайність кукурудзи – 62,5 ц/га порівняно з 54,2 ц/га показниками минулого тижня. Урожайність ріпаку та сої без змін – 28,7 ц/га і 25,6 ц/га відповідно, соняшнику знизилася до 23,0 ц/га проти 28,7 ц/га тижнем раніше. Урожайність цукрових буряків зросла до 477,5 ц/га порівняно з минулим тижнем, коли вона становила 462,2 ц/га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Як повідомлялося, на початку весни 2023 року загальний валовий збір на поточний рік прогнозувався на рівні 63,5 млн тонн, або на 13% менше щодо показника 2022 року. У червні, після початку жнив, прогноз було підвищено до 68 млн тонн, (на 7% менше). На початку вересня у зв’язку зі сприятливими погодними умовами прогноз був переглянутий у бік збільшення до 76,7 млн тонн.
У неділю, 8 жовтня, в Україні дощі (вдень у Луганській, Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях місцями значний, у північній частині невеликий дощ), повідомив Укргідрометцентр.
Вітер південно-західний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 5-10°, вдень 9-14°, у північних областях 7-12° (на високогір’ї Карпат вночі та вдень 2-7° тепла); у південній частині країни вночі 11-16°, вдень 16-21°.
У Києві в ніч на неділю сильний, удень невеликий дощ. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с. Температура вночі 7-9°, вдень 10-12°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 8 жовтня найвища температура вдень була 25,9 у 1935 р., найнижча вночі -3,6 у 1926 р.
У понеділок, 9 жовтня, вночі в південно-східній частині, вдень на Закарпатті та на Прикарпатті невеликий дощ (у Карпатах із мокрим снігом); на решті території без опадів.
Температура вночі 1-6 градусів тепла, на поверхні ґрунту (у Карпатах у повітрі) заморозки 0-5 градусів, удень 5-10 градусів тепла, на півдні 10-15 градусів.
Вітер північно-західний, 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с.
У Києві в понеділок, 9 жовтня, температура вночі 3-5° тепла, вдень 7-9°. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с.
Технічної можливості евакуювати громадян України з Ізраїлю наразі немає, людям необхідно дотримуватися команд, які надходять від уряду, повідомив посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук.
“Технічної можливості у нас евакуювати людей немає. Тому, як сказав раніше президент, і посольство з цього приводу давало широкий коментар, люди повинні перебувати в максимально безпечних місцях, слухати команди, які надходять від місцевого уряду і чітко їх дотримуватися”, – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Посол зазначив, що надходили звернення від українців з Ізраїлю, а також Палестини, де проживає близько 1 тис. українських громадян, які стоять на консульському обліку. Корнійчук додав, що консули працюють і в Палестині, і в Ізраїлі в цілодобовому режимі.
Посол висловив припущення, що “влада Ізраїлю візьме ситуацію під контроль ближче до вечора”.
