Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія дедалі помітніше перетворюється на ключову промислову платформу Китаю для виходу на європейський ринок. Йдеться вже не про розрізнені інвестиції, а про налагоджену систему, яка об’єднує металургію, видобуток, транспортну інфраструктуру та експортні канали.
Поворотним моментом стало придбання китайською компанією HBIS сталеливарного заводу в Смедерево у 2016 році приблизно за 46 млн євро з подальшими інвестиціями в модернізацію. Другим великим опорним проєктом стала експансія Zijin Mining у мідному секторі Сербії — у Борі та на родовищі Чукару-Пекі, де сукупні інвестиційні зобов’язання перевищили 3 млрд євро. Це дозволило Сербії посісти більш помітне місце в європейському ланцюжку поставок сталі та міді.
Аналітика підкреслює, що китайський капітал у Сербії контролює відразу кілька ланок промислового ланцюга: видобуток міді, переробку та плавку, виробництво сталі та експорт продукції на європейські ринки. На цьому тлі Сербія все більше виступає не просто одержувачем іноземних інвестицій, а функціональним продовженням китайської промислової бази в європейському економічному просторі.
Це відбивається і на торгівлі. До 2025 року Китай став другим за величиною торговельним партнером Сербії, а двосторонній товарообіг перевищив $7 млрд. При цьому значну частину експорту з Сербії до Китаю забезпечують саме китайські компанії, що працюють у країні, насамперед у мідному та металургійному секторах.
Окрему роль відіграє інфраструктура. Аналітики пов’язують нову модель з проектами в рамках ініціативи «Пояс і шлях», включаючи залізницю Белград — Будапешт, мости, автодороги та логістичні вузли. У цій системі Сербія виступає транзитною площадкою між Піреєм, Балканами та Центральною Європою, що знижує транспортні витрати та прискорює поставки до ЄС.
Окрім металів, китайська присутність розширюється й у переробній промисловості. Згадаймо шинний завод Linglong у Зреняніні вартістю близько 900 млн євро, а також проєкти Hisense у Валево та Minth Group у сфері автокомпонентів. Ці виробництва використовують нижчі витрати в Сербії та її торговельні преференції для поставок на ринок ЄС.
Додатковим фактором стала торговельна архітектура країни. Сербія поєднує преференційний доступ до ринку ЄС з угодою про вільну торгівлю з Китаєм, яка набрала чинності у 2024 році. У результаті країна стає рідкісним майданчиком, де китайський капітал може одночасно працювати в європейському та неєвропейському торговельних режимах.
Водночас ця модель стикається з новими обмеженнями. Зростає важливість енергетичного переходу та механізму CBAM, який може збільшити витрати для енергоємних експортних галузей Сербії. Це підштовхує китайських інвесторів до наступного етапу — інвестицій у відновлювану енергетику, накопичувачі та мережеву інфраструктуру, щоб зберегти конкурентоспроможність активів у Сербії на європейському ринку.
Таким чином, Сербія все чіткіше закріплюється як промисловий і логістичний вузол між Китаєм і Європою. Однак подальший розвиток цієї ролі залежатиме від здатності Белграда одночасно утримувати китайський капітал і адаптуватися до посилених регуляторних вимог ЄС.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-березні поточного року скоротило виробництво доменного коксу на 1,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 206,7 тис. тонн із 209,7 тис. тонн.
За даними компанії, у березні було вироблено 77,5 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024 році – на 2,1% – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
За даними Fixygen, ПрАТ «Черкаське хімволокно» проведе загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — результати діяльності за 2025 рік, річна звітність та інші питання управління компанією. «Черкаське хімволокно» — велике промислове підприємство, відоме також як оператор Черкаської ТЕЦ. Компанія історично працювала в хімічній промисловості, а в останні роки її значення пов’язане також із тепловою генерацією для міста.
За даними системи Opendatabot, підприємство зареєстровано в Черкасах і здійснює діяльність у сфері виробництва хімічної продукції та енергетики. Ключовим акціонером компанії є ПрАТ «Азот» (Черкаси), що входить до бізнес-групи OSTCHEM. Через цю структуру контроль над «Черкаським хімволокном» здійснюється групою компаній, пов’язаною з українським бізнесменом Дмитром Фірташем, який є кінцевим бенефіціаром відповідних активів.
ПрАТ “Єнні Фудз” (Одеса), один із провідних виробників харчових концентратів, кави та приправ (ТМ “Тетя Соня”), планує спрямувати чистий прибуток за 2025 рік на покриття збитків за попередні роки, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Відповідний проєкт рішення акціонери розглянуть на дистанційних річних загальних зборах 27 квітня 2026 року.
Порядок денний також передбачає надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів протягом року з граничною сукупною вартістю до 100 млн грн: йдеться про кредитні договори, договори іпотеки та застави, а також контракти на поставку сировини й готової продукції.
Окремим питанням винесено схвалення правочинів, вчинених у 2025 році, зокрема залучення фінансування в АБ “Укргазбанк” за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” та оформлення відповідної іпотеки.
Згідно з даними сервісу Опендатабот, дохід підприємства у 2025 році зріс на 10,8% – до 74,2 млн грн, активи на 4% – до 74,73 млн грн, боргові зобов’язання на 50,6% – до 8,16 млн грн. Чистий прибуток за підсумками року скоротився на 25,7% – до 0,723 млн грн.
Статутний капітал ПрАТ становить 46,73 млн грн. Кінцевими бенефіціарами є Сергій Терзієв (74,55%) і Георгій Терзієв (20,17%).
ПрАТ “Єнні Фудз” створеноу 1995 році на базі Одеського комбінату харчових концентратів. Асортимент підприємства налічує понад 50 найменувань продуктів харчування, зокрема натуральну та розчинну каву, кавові напої, какао, супи швидкого приготування, десерти та прянощі під торговими марками “Тетя Соня”, “Prize” та “Mix-fix”.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Полтавахолод» проведе загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження звітності та фінансових результатів за 2025 рік.
АТ «Полтавахолод» — один із помітних виробників морозива в Україні, продукція компанії представлена під брендом «Каштан» та іншими торговими марками. Підприємство працює на внутрішній ринок і частково на експорт.
За даними системи Opendatabot, компанія зареєстрована в Полтаві та здійснює діяльність у сфері виробництва морозива та заморожених продуктів. Фінансові показники підприємства у відкритій частині сервісу розкриті обмежено. Власниками «Полтавахолод» є приватні українські інвестори. Кінцевим бенефіціаром вказано Андрія Матюху, який здійснює контроль над компанією.
ПрАТ “Луцьк Фудз” (Волинська обл.), один із найбільших виробників бакалійної продукції в Україні (ТМ “Руна”), за підсумками 2025 року отримало 39,425 млн грн чистого прибутку, що на 22,1% більше, ніж у 2024 році (32,284 млн грн), повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктом рішення річних загальних зборів акціонерів, призначених на 30 квітня 2026 року у дистанційному режимі, отриманий прибуток пропонується залишити нерозподіленим. Аналогічне рішення акціонери ухвалили і торік.
Крім того, акціонери мають намір обрати новий склад наглядової ради терміном на три роки у зв’язку із закінченням повноважень чинних членів ради – С. Валієва, О. Ходачука та М. Даценка.
Порядок денний також передбачає надання згоди на вчинення значних правочинів граничною вартістю до 300 млн грн кожен для залучення інвестицій у модернізацію потужностей.
Згідно з даними сервісу Опендатабот, дохід підприємства у 2025 році зріс на 1,5% – до 840,7 млн грн проти 828,13 млн грн роком раніше, активи збільшилися на 3,4% – до 315,42 млн грн, а боргові зобов’язання на 1,5% – 120,11 млн грн.
Статутний капітал ПрАТ становить 16 млн грн. Кінцевим бенефіціарним власником компанії через АТ “ЗНВКІФ “Тесей” (частка 99,49%) є Артем Ходачук.
ПрАТ “Луцьк Фудз” засновано у 1991 році. Виробляє соуси на основі томатної пасти, кетчупи, аджику, гірчицю та оцет під ТМ “Руна”, “Рідний край”, “Срібниця”. Продукція експортується на ринки понад 20 країн світу.
