Ціни на вторинне житло в Італії у першому кварталі 2026 року зросли на 1,5% порівняно з попереднім кварталом, а середня ціна пропозиції сягнула 1 891 євро за кв. м. Про це йдеться у звіті аналітичного підрозділу idealista.
Згідно з першоджерелом, зростання цін зафіксовано у 80% адміністративних центрів країни. Найпомітніші квартальні підвищення відбулися в Беллуно — на 8,7%, Кремоні — на 6,9% та Лекко — на 6,4%. Серед великих міст позитивну динаміку показали Барі, Кальярі, Рим, Болонья, Катанія та Флоренція, тоді як Неаполь продемонстрував невелике зниження на 0,4%.
Найдорожчим містом Італії, як і раніше, залишається Мілан з ціною 5 192 євро за кв. м. Далі йдуть Венеція — 4 897 євро за кв. м, Больцано — 4 869 євро, Флоренція — 4 602 євро та Болонья — 3 717 євро. Рим посідає шосте місце з рівнем 3 369 євро за кв. м. Найдоступнішими містами виявилися Кальтаніссетта — 653 євро за кв. м, Рагуза — 730 євро та Б’єлла — 752 євро.
На регіональному рівні зростання цін охопило майже всю країну. Зниження у квартальному вираженні зафіксовано лише в Молізе та Базилікаті, тоді як найсильніше зростання показали Валле-д’Аоста — 4%, Венето — 3%, а також Лігурія та Тоскана — по 2,2%. Найдорожчим регіоном залишається Трентіно-Альто-Адідже з EUR3 266 за кв. м, а найдешевшим — Молізе з EUR911 за кв. м.
Ринок зберігає позитивну динаміку на більшій частині території Італії, проте найближчими місяцями на нього можуть вплинути макроекономічні фактори, включаючи процентні ставки та інфляцію. При цьому сам індекс idealista базується на цінах пропозиції, опублікованих в оголошеннях, а не на фактичних цінах укладених угод. Методологія також виключає аукціонні об’єкти та атипові оголошення, а в якості базового показника використовується медіанна ціна.
Конфіскований у російського мільярдера Михайла Шелкова ТОВ “Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат” (ГЗК, Дніпропетровська обл.), який видобуває титаново-цирконієві руди, за підсумками 2025 року збільшив чистий збиток у 2,5 рази у порівнянні з 2024 роком – до 278,673 млн грн.
Згідно з інформацією Фонду держмайна, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у минулому році скоротився на 15% – до 154,067 млн грн.
Основний вид діяльності – добування руд інших кольорових металів (вид діяльності за КВЕД: 07.29).
ТОВ “Демурінський ГЗК” – одне з найбільших гірничо-збагачувальних підприємств України. Зареєстроване 30 травня 2001 року, з 2006 року товариства розробляє Вовчанське комплексне розсипне титано-цирконове родовище у Дніпропетровській області (Північний та Центральний поклади).
Попереднє збагачення здійснюється на кар’єрі з наступним розділенням мінералів на збагачувальній фабриці. Запаси балансових рудних пісків в родовищі по категорії В+С1= 22,8 млн кубюм при середньому вмісті 9%: 1614 тис. тонн ільменіту, 520 тис. тонн рутилу, 181 тис. тонн циркону.
Товариство має спеціальний дозвіл на користування надрами на видобування титаново-цирконієвих руд, придатних для виробництва цирконового, рутилового, ільменітового, дистен-силіманітового та ставролітового концентратів. Строк дії дозволу – до 29 липня 2031 року. Також у товариства наявні дозволи на скиди, водокористування на виконання робіт підвищеної небезпеки та інші (загальна кількість дозвільних документів – 23).
Основна номенклатура продукції: дістен-селіманітовий концентрат КДСЗ; ільменитовий концентрат; рутиловий концентрат; ставролітовий концентрат; цирконовий концентрат КЦЗ.
До складу об’єкта (єдиного лоту) входить: корпоративні права 100% і права вимоги.
Станом на 31 грудня 2025 року кредиторська заборгованість ГЗК – 142,504 млн грн.
Державна частка у ТОВ – 100%.
Розмір статутного капіталу ТОВ – 39 млн 621,414 тис. грн.
Україна, яка увійшла в опалювальний сезон 2025/26 із запасами газу 13,2 млрд куб. м, для його проходження імпортувала ще понад 4,6 млрд куб. м, повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль.
“Україна успішно завершила опалювальний сезон, попри численні спроби росії зруйнувати нашу енергосистему. Це вдалося, зокрема, завдяки накопиченню достатньої кількості ресурсів”, – написав він у суботу у телеграм за пфдсумками підсумковго засідання зимового Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці.
Глава Міненерго нагадав, що було збільшено потужність Трансбалканського коридору до 4,2 млрд куб. м газу на рік
Шмигаль також повідомив, що у 2025 році український газовидобуток становив 16,97 млрд куб. м, що на 2,4 млрд куб. м більше, ніж прогнозувалося, у тому числі приватний сектор продемонстрував зростання на понад 14%.
Він додав, що працювали усі дев’ять енергоблоків АЕС при сумарній встановленій потужності у 7835 МВт, а завдяки збільшеній до рекордного рівня 2450 МВт максимальній потужності імпорту електроенергії в грудні-лютому було імпортовано близько 3,6 млрд кВт*год.
Протягом зими країна мала достатні запаси вугілля: накопичили 2,4 млн тонн вугілля, що на 0,8 млн тонн більше плану, зазначив також перший віце-прем’єр.
Він не уточнив, з якими запасами газу та вугілля Україна вийшла з опалювального сезону.
За даними ексміністерки енергетики Ольги Буславець, з середини березня цього року відбір газа в ПХГ змінився невеликим його закачуванням близько 2 млн куб. м/добу. Рівень запасів природного газу в ПСГ України на кінець березня становив 9,6 млрд куб. м, що вище минулого року на 4,0 млрд куб. м, писала у Facebook Буславець.
Видобуток газу у 2024 році профільне видання ExPro оцінювало у 19,12 млрд куб. м.
За даними Fixygen, ТОВ «Компані Інвест Фінанс» проведе загальні збори учасників 23 квітня 2026 року в дистанційному форматі. Основні питання стосуються результатів діяльності, звітності та подальшого управління компанією.
Компанія працює у сфері фінансів та інвестицій. За даними Opendatabot, її власниками є приватні українські інвестори, а структура власності зосереджена у обмеженого кола учасників.
Закупівельні ціни на насіння соняшнику в Україні протягом тижня зросли на 500 грн/тонна і наразі становлять 31000-32000 грн/тонна (або $620-640 за тонну без ПДВ для олійності 50%) з доставкою на завод, повідомила Електронна зернова біржа України.
Аналітики зазначили, що позитивна динаміка зумовлена подорожчанням української соняшникової олії на $5 за тонну – до $1295-1305 (поставка в порти Чорного моря) на тлі посилення попиту з боку біопаливної промисловості.
Водночас глобальним чинником зростання виступає нафта, ціна якої перевищила $100 за барель після телезвернення президента США Дональда Трампа. Обіцянка завершити війну з Іраном протягом двох-трьох тижнів не виправдала очікувань аналітиків щодо негайного припинення атак і переходу до перемовин, що утримує ціни на енергоносії на високому рівні.
“Переробники продовжують активно формувати запаси соняшнику на тлі активізації продажів фермерами, сподіваючись на подальше зростання цін на соняшникову олію слідом за іншими рослинними оліями найближчим часом. Водночас попит на шроти поки не збільшується, оскільки ціни на фуражні зернові залишаються стабільними на низьких рівнях, а Південна Америка нарощує пропозицію соєвого шроту”, – розповіли експерти біржі.
За даними фахівців, внаслідок низьких темпів переробки у першій половині сезону, станом на 1 березня запаси соняшнику в Україні склали 3,5 млн тонн, що на 1,4% більше за торішній показник. Це дозволить наростити темпи виробництва, завантажити потужності заводів до старту сезону ріпаку у липні і скористатись високою кон’юнктурою світового ринку.
Водночас у квітні очікується посилення конкуренції з боку Південної Америки, де покупці активно переключатимуться на новий врожай. Аргентина станом на 27 березня вже обмолотила 61% площ соняшнику та нарощує експорт у ЄС. У Бразилії соя зібрана на 75% площ (проти 82% торік), а прогноз її експорту на березень складає 16 млн тонн порівняно з 10,7 млн тонн у лютому.
Як повідомляли в асоціації “Укроліяпром”, виробництво соняшникової олії в Україні у 2025/2026 МР прогнозується на рівні 4,6 млн тонн, що на 10% менше показника попереднього сезону. Експорт продукції може скоротитися на 6,4% – до 4,4 млн тонн на тлі найнижчої за останні 10 років урожайності соняшнику. Водночас валютна виручка від експорту зростає завдяки кон’юнктурі світових цін.
Ціни на соняшник в Україні зросли на 500 грн за тиждень
Акцизний податок забезпечив надходження до загального фонду держбюджету в січні – березні 2026 року на рівні 74,1 млрд грн проти 60,0 млрд грн за аналогічний період минулого року, повідомив Мінфін з посиланням на дані Держказначейства.
У березні надходження акцизу склали 29,1 млрд грн порівняно з 22,6 млрд грн у березні 2025 року, додали у відомстві.
