Україна має створити Центр підготовки власних фахівців для Міжнародного кримінального суду (МКС), вважає партнер ТОВ «Barristers» Олексій Шевчук.
«Україна повинна запропонувати системну експертизу та професійних людей, здатних ефективно працювати в структурі МКС. Україна повинна заснувати Центр підготовки фахівців для роботи в міжнародних судових органах, насамперед у МКС, оскільки міжнародне кримінальне право буде однією з визначальних сфер політики XXI століття», – сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».
Як зазначив Шевчук, зараз структурі МКС потрібен широкий спектр фахівців, які зможуть забезпечувати її роботу.
“Є посади координаторів з питань OSINT, мовних аналітиків, фінансових експертів, фахівців з доказового менеджменту, навіть фахівців з кіберрозвідки. Суд – це величезний організм. І щоб він працював, потрібні десятки висококваліфікованих фахівців у різних напрямках. На жаль, в Україні таких людей одиниці. Якщо набереться 10 готових завтра вийти на роботу в Гаазі – це буде оптимістичний прогноз”, – сказав він.
Водночас Шевчук зазначив, що Україна має потужну школу з практики ЄСПЛ, однак МКС — це інший світ, там інша процесуальна логіка, інша роль доказів, інший механізм збору інформації.
«Суд вимагає практичних навичок роботи з міжнародним кримінальним процесом, розуміння військових операцій, мовної компетенції на рівні технічного перекладу міжнародної термінології. Це високоспеціалізоване середовище», – додав він.
Коментуючи кроки до створення Центру підготовки фахівців для МКС, Шевчук сказав, що такий центр повинен мати кілька напрямків: програму для підготовки юристів-практиків (слідчі, прокурори, адвокати), програму для навчання технічного та аналітичного персоналу (фахівців OSINT, менеджерів доказів, перекладачів, аудиторів даних тощо), програму для мовної та етичної підготовки, адаптовану під стандарти Гааги.
«Ми в Україні маємо потужну академічну базу, але й науковцям потрібна команда, здатна завтра інтегруватися в практичну діяльність суду. Канада створила Canadian Centre for International Justice, який готує юристів та аналітиків спеціально для міжнародних трибуналів. Україні потрібно щось подібне — з партнерством між університетами, урядовими структурами та самим МКС. Це може бути спільна ініціатива Міністерства юстиції, МЗС, академічних інститутів та громадських організацій», — сказав Шевчук.
«У найближчі десятиліття вектор точно зміститься в бік Гааги — і Україні потрібні не символічні, а реальні фахівці. Це не питання престижу, це питання компетентності: або ми готуємо власних фахівців, або за нас це робитимуть інші”, – підсумував адвокат.
Barristers, АДВОКАТ, МКС, фахівець, центр підготовки, ШЕВЧУК
Угорщина вирішила посилити охорону своєї ділянки газопроводу «Турецький потік» і передати її під контроль військових після інциденту на території Сербії, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Як зазначається, відповідне рішення було ухвалене після екстреного засідання ради оборони, скликаного прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, військові охоронятимуть усю угорську ділянку трубопроводу — від кордону із Сербією до кордону зі Словаччиною.
Підставою для такого кроку став інцидент у Сербії, де, за інформацією сербської та угорської сторін, поблизу газової інфраструктури, через яку російський газ надходить до Угорщини та далі в регіон, було виявлено потужні вибухові пристрої.
Водночас навколо цього епізоду вже виникла політична дискусія. Частина публікацій і коментарів у регіоні ставить під сумнів офіційну версію подій і допускає, що історія може мати політизований характер, зокрема на тлі передвиборчої кампанії в Угорщині.
Україна, зі свого боку, офіційно відкинула будь-які спроби пов’язати її з інцидентом у Сербії.
В Україні планується введення оподаткування закордонних поштових відправлень, що фактично означає кінець періоду «дешевих посилок» з іноземних інтернет-магазинів. Відповідні зміни передбачені новим законодавчим підходом до оподаткування транскордонної електронної торгівлі.
Йдеться про введення податку на додану вартість (ПДВ) на товари, замовлені українськими споживачами за кордоном. Наразі діє поріг безмитного ввезення у розмірі 150 євро, проте нова модель передбачає поступовий перехід до оподаткування практично всіх посилок, незалежно від їхньої вартості.
Основна мета змін — вирівнювання умов конкуренції між українськими та закордонними онлайн-продавцями, а також збільшення податкових надходжень до бюджету. У чинній системі іноземні маркетплейси та продавці часто не сплачують ПДВ при продажу товарів українським споживачам, що створює цінову перевагу порівняно з локальним бізнесом.
Очікується, що нова модель буде реалізована за принципом, аналогічним практиці Європейського Союзу, де ПДВ стягується з моменту покупки, а обов’язок щодо його сплати може бути покладено на продавців або платформи електронної комерції. Це означає, що такі майданчики, як міжнародні маркетплейси, повинні будуть реєструватися як платники податків в Україні або працювати через посередників.
Експерти зазначають, що введення ПДВ на посилки призведе до подорожчання покупок для кінцевих споживачів, насамперед у сегменті недорогих товарів, які сьогодні масово замовляються з закордонних платформ. При цьому держава розраховує на зростання прозорості ринку та збільшення надходжень до бюджету.
Водночас зміни можуть стимулювати розвиток внутрішньої електронної комерції та локальних виробників, які отримають більш рівні умови конкуренції. Однак частина споживачів може скоротити обсяги замовлень або перейти на альтернативні канали закупівель.
У логістичному секторі також очікуються зміни: оператори поштової доставки будуть залучені до адміністрування податків, включаючи можливу перевірку вартості товарів та взаємодію з митними органами.
Таким чином, ринок транскордонної електронної торгівлі в Україні входить у фазу структурних змін. У короткостроковій перспективі це призведе до зростання цін на імпортовані товари для населення, а в довгостроковій — може змінити баланс між іноземними та локальними онлайн-продавцями.
Наглядова рада ПАТ «Національний депозитарій України» (НДУ, Київ) оголосила про продовження терміну прийому заявок від кандидатів, які мають намір взяти участь у конкурсному відборі на посаду голови правління НДУ, до 22 квітня включно.
«Для залучення ширшого кола кандидатів та проведення максимально прозорого й конкурентного відбору», – йдеться в оголошенні на сайті НДУ.
Згідно з ним, конкурсний відбір відбуватиметься у два етапи: на першому всі бажаючі подають документи для участі в конкурсі, а на другому з обраними кандидатами відбудуться співбесіди.
Після цього наглядова рада надасть рекомендації щодо кандидатури на посаду голови правління для розгляду на загальних зборах акціонерів НДУ, до компетенції яких належить прийняття цього рішення.
Зазначається, що кандидати, серед іншого, повинні мати стаж роботи керівником на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках не менше п’яти років і досконало володіти інформацією «щодо проблем і тенденцій розвитку ринку капіталу України, зокрема інфраструктури фондового ринку, законодавства щодо здійснення професійної діяльності, а також мати досвід роботи на іноземних ринках капіталу. На співбесіді їм доведеться коротко представити своє бачення стратегічного розвитку депозитарію в середньостроковій перспективі.
Як повідомлялося, з червня 2021 року до кінця грудня 2025 року головою правління НДУ був Олексій Юдін, а зараз до завершення конкурсу ним є Марина Адамовська, яка з червня 2019 року обіймала посаду заступника голови правління.
Нацбанк на початку вересня 2025 року повідомив про початок реалізації меморандуму про співпрацю на підтримку інтегрованої інфраструктури ринків капіталу, підписаного в Римі в липні цього року з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) за участю Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Національного банку та НКЦБФР. Першим його етапом стала оптимізація структури власності та корпоративного управління НДУ шляхом передачі державної частки в управління НБУ.
Далі планується створити холдингову компанію за участю відібраного на відкритому тендері авторитетного міжнародного стратегічного інвестора (оператора торговельних та постторговельних інфраструктур), міжнародних фінансових організацій, локальних учасників ринку та держави/державних банків.
Ця холдингова компанія, у свою чергу, створить нову фондову біржу в Україні, яка замість Нацбанку стане мажоритарним власником центральної клірингової установи — Розрахункового центру. Крім того, ця біржа володітиме міноритарним пакетом акцій у НДУ, а Національний банк — мажоритарним пакетом.
Фінальним етапом має стати консолідація депозитарних послуг на базі НДУ, який повинен функціонувати як єдиний центральний депозитарій цінних паперів, шляхом передачі йому функцій обліку та обслуговування обігу державних облігацій від Нацбанку.
Крім управління 25% акцій держави в НДУ, станом на 24 вересня цього року Нацбанк був безпосереднім власником 25%, ще 10,9399% належало його Корпоративному пенсійному фонду, тоді як державним Ощадбанку та Укрексімбанку — відповідно 24,9903% та 9,9903%. Водночас довірену особу щодо акцій Ощадбанку, Укрексімбанку та корпоративного пенсійного фонду НБУ призначає НКЦБФР, але цю норму закону про депозитарну систему передбачається змінити в процесі реалізації реформи інфраструктури.
Ще 4,0795% акцій перебували у власності 27 юридичних та 2 фізичних осіб, зокрема Олені Нусіновій належало 1,7054% акцій, а ТОВ «Одеський приватизаційний центр» екс-члена НКЦБФР Віктора Івченка — 1,7151%.
Державне підприємство «Ліси України» у квітні відновлює реалізацію 25 проєктів з будівництва лісових доріг загальною протяжністю майже 90 км, повідомила пресслужба компанії у Facebook. Згідно з повідомленням, будівництво об’єктів розпочалося восени 2025 року в Карпатському, Північному, Подільському, Поліському та Столичному філіях. Роботи були призупинені на зимовий період, проте зараз підрядні організації повертаються до виконання проектів.
«Під час будівництва лісових доріг передбачаються проміжні склади для зберігання, сортування та відвантаження лісопродукції. Встановлюються дорожні знаки та сигнальні стовпчики. У процесі реалізації враховуються економічні та соціальні складові, а також забезпечуються протипожежні заходи», – розповіли в «Лісах України».
За інформацією держпідприємства, нова дорога в Надворнянському надлісництві протяжністю понад 2 км забезпечить доступ до масивів із запасом деревини 22,7 тис. куб. м. У Коростенському надлісництві завершення 3-кілометрової дороги дозволить скоротити маршрут лісовозів на 10 км. Очікується, що завдяки оптимізації логістики собівартість кубометра лісу на цій ділянці знизиться приблизно на 20%.
У «Лісах України» уточнили, що будівництво в Путильському надлісництві скоротить шлях для мешканців гірських населених пунктів до райцентру на 10 км. Крім того, капітальний ремонт дороги в Мекшунівському лісництві (Чернігівська обл.) забезпечить доїзд пожежної техніки до водойми, яку облаштують пірсом для швидкого забору води.
Загалом у планах держпідприємства на 2026 рік – будівництво 60 лісових доріг загальною протяжністю понад 200 км.
АТ «Українська оборонна промисловість» 2 квітня оголосило тендер на послуги добровільного медичного страхування працівників.
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 3,9 млн грн.
Кінцевий термін подання пропозицій — 13 квітня.
