Суддя Великої палати Верховного суду Лев Кішакевич, якого за результатами конкурсу було визначено основним кандидатом від України на обрання суддею Міжнародного кримінального суду (МКС), не володіє робочими мовами МКС – французькою та англійською – на належному рівні, йдеться в документі МКС.
У розміщеному на сайті МКС звіті Консультативного комітету з номінації суддів, датованому 5 серпня 2026 року, зокрема, зазначається, що Римський статут передбачає вільне володіння кандидатами в судді робочими мовами МКС, а кандидат від України не володіє французькою мовою та не має належного рівня англійської мови для виконання функцій судді Суду.
«Комітет висловлює жаль з приводу того, що мовні навички кандидата, продемонстровані під час співбесіди, не дозволили Комітету належним чином оцінити його кваліфікацію та придатність до посади відповідно до статті 36 Римського статуту», – йдеться в документі.
Комітет дійшов висновку, що «кандидат не відповідає кваліфікаційним вимогам для призначення на посаду судді Міжнародного кримінального суду».
Згідно з повідомленням МКС, таким чином загальна оцінка готовності кандидата до посади судді була неповною через мовні обмеження кандидата на посаду судді.
«Комітет встановив, що мовні обмеження кандидата завадять йому негайно зробити внесок у роботу Суду», – зазначається в документі.
Агентство «Інтерфакс-Україна» звернулося до Верховного суду з проханням прокоментувати цю ситуацію.
1 січня 2025 року Україна офіційно стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту МКС. Таким чином, відповідно до Статуту Україна, як і кожна держава-учасниця, може висунути одного кандидата до складу МКС.
Як повідомляв Верховний суд, 8 квітня 2026 року конкурсна комісія з відбору кандидата для висунення від України на обрання суддею МКС за результатами співбесід з учасниками конкурсу, що відбулися 24–26 березня, визначила основного кандидата від України на обрання суддею МКС. Ним став суддя Великої палати Верховного суду Лев Кішакевич.
Джерело: https://asp.icc-cpi.int/sites/default/files/asp_docs/Report%20ACN.05Aug26.1000.pdf
https://asp.icc-cpi.int/sessions/documentation/25th-session#documentation
Україна має створити Центр підготовки власних фахівців для Міжнародного кримінального суду (МКС), вважає партнер ТОВ «Barristers» Олексій Шевчук.
«Україна повинна запропонувати системну експертизу та професійних людей, здатних ефективно працювати в структурі МКС. Україна повинна заснувати Центр підготовки фахівців для роботи в міжнародних судових органах, насамперед у МКС, оскільки міжнародне кримінальне право буде однією з визначальних сфер політики XXI століття», – сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».
Як зазначив Шевчук, зараз структурі МКС потрібен широкий спектр фахівців, які зможуть забезпечувати її роботу.
“Є посади координаторів з питань OSINT, мовних аналітиків, фінансових експертів, фахівців з доказового менеджменту, навіть фахівців з кіберрозвідки. Суд – це величезний організм. І щоб він працював, потрібні десятки висококваліфікованих фахівців у різних напрямках. На жаль, в Україні таких людей одиниці. Якщо набереться 10 готових завтра вийти на роботу в Гаазі – це буде оптимістичний прогноз”, – сказав він.
Водночас Шевчук зазначив, що Україна має потужну школу з практики ЄСПЛ, однак МКС — це інший світ, там інша процесуальна логіка, інша роль доказів, інший механізм збору інформації.
«Суд вимагає практичних навичок роботи з міжнародним кримінальним процесом, розуміння військових операцій, мовної компетенції на рівні технічного перекладу міжнародної термінології. Це високоспеціалізоване середовище», – додав він.
Коментуючи кроки до створення Центру підготовки фахівців для МКС, Шевчук сказав, що такий центр повинен мати кілька напрямків: програму для підготовки юристів-практиків (слідчі, прокурори, адвокати), програму для навчання технічного та аналітичного персоналу (фахівців OSINT, менеджерів доказів, перекладачів, аудиторів даних тощо), програму для мовної та етичної підготовки, адаптовану під стандарти Гааги.
«Ми в Україні маємо потужну академічну базу, але й науковцям потрібна команда, здатна завтра інтегруватися в практичну діяльність суду. Канада створила Canadian Centre for International Justice, який готує юристів та аналітиків спеціально для міжнародних трибуналів. Україні потрібно щось подібне — з партнерством між університетами, урядовими структурами та самим МКС. Це може бути спільна ініціатива Міністерства юстиції, МЗС, академічних інститутів та громадських організацій», — сказав Шевчук.
«У найближчі десятиліття вектор точно зміститься в бік Гааги — і Україні потрібні не символічні, а реальні фахівці. Це не питання престижу, це питання компетентності: або ми готуємо власних фахівців, або за нас це робитимуть інші”, – підсумував адвокат.
Barristers, АДВОКАТ, МКС, фахівець, центр підготовки, ШЕВЧУК
Парламент Угорщини проголосував за вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС), ставши першою країною Європейського союзу, яка зробила такий крок. Міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що МКС втратив свою неупередженість і авторитет, перетворившись на політизовану інституцію.
Рішення про вихід збіглося з візитом прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху в Будапешт. Нетаньяху, проти якого МКС видав ордер на арешт за звинуваченнями у військових злочинах у Газі, подякував угорському керівництву за «сміливе і принципове» рішення.
Згідно з Римським статутом, вихід із МКС набуває чинності через рік після офіційного повідомлення ООН. До цього моменту Угорщина зобов’язана виконувати свої зобов’язання, включно зі співпрацею із судом.
Країни – учасниці та неучасниці МКС
Станом на квітень 2025 року 125 держав є учасниками Римського статуту, включно з усіма країнами Європейського союзу, за винятком Угорщини після її рішення про вихід. Серед учасників – Канада, Австралія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія, Південна Корея, Україна і більшість країн Латинської Америки та Африки.
Деякі великі держави не є учасниками МКС.
США: підписали Римський статут 2000 року, але не ратифікували його.
Китай: не підписував і не ратифікував статут.
Росія: підписала статут у 2000 році, але відкликала підпис у 2016 році.
Індія: не підписувала і не ратифікувала статут.
Ізраїль: підписав, але не ратифікував статут і відкликав підпис 2002 року.
До Угорщини тільки дві країни офіційно вийшли з МКС.
Бурунді: у 2017 році.
Філіппіни: 2019 року.
Рішення Угорщини може викликати напруженість у відносинах з іншими країнами ЄС, які залишаються прихильними принципам міжнародного правосуддя.
