Україна має створити Центр підготовки власних фахівців для Міжнародного кримінального суду (МКС), вважає партнер ТОВ «Barristers» Олексій Шевчук.
«Україна повинна запропонувати системну експертизу та професійних людей, здатних ефективно працювати в структурі МКС. Україна повинна заснувати Центр підготовки фахівців для роботи в міжнародних судових органах, насамперед у МКС, оскільки міжнародне кримінальне право буде однією з визначальних сфер політики XXI століття», – сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».
Як зазначив Шевчук, зараз структурі МКС потрібен широкий спектр фахівців, які зможуть забезпечувати її роботу.
“Є посади координаторів з питань OSINT, мовних аналітиків, фінансових експертів, фахівців з доказового менеджменту, навіть фахівців з кіберрозвідки. Суд – це величезний організм. І щоб він працював, потрібні десятки висококваліфікованих фахівців у різних напрямках. На жаль, в Україні таких людей одиниці. Якщо набереться 10 готових завтра вийти на роботу в Гаазі – це буде оптимістичний прогноз”, – сказав він.
Водночас Шевчук зазначив, що Україна має потужну школу з практики ЄСПЛ, однак МКС — це інший світ, там інша процесуальна логіка, інша роль доказів, інший механізм збору інформації.
«Суд вимагає практичних навичок роботи з міжнародним кримінальним процесом, розуміння військових операцій, мовної компетенції на рівні технічного перекладу міжнародної термінології. Це високоспеціалізоване середовище», – додав він.
Коментуючи кроки до створення Центру підготовки фахівців для МКС, Шевчук сказав, що такий центр повинен мати кілька напрямків: програму для підготовки юристів-практиків (слідчі, прокурори, адвокати), програму для навчання технічного та аналітичного персоналу (фахівців OSINT, менеджерів доказів, перекладачів, аудиторів даних тощо), програму для мовної та етичної підготовки, адаптовану під стандарти Гааги.
«Ми в Україні маємо потужну академічну базу, але й науковцям потрібна команда, здатна завтра інтегруватися в практичну діяльність суду. Канада створила Canadian Centre for International Justice, який готує юристів та аналітиків спеціально для міжнародних трибуналів. Україні потрібно щось подібне — з партнерством між університетами, урядовими структурами та самим МКС. Це може бути спільна ініціатива Міністерства юстиції, МЗС, академічних інститутів та громадських організацій», — сказав Шевчук.
«У найближчі десятиліття вектор точно зміститься в бік Гааги — і Україні потрібні не символічні, а реальні фахівці. Це не питання престижу, це питання компетентності: або ми готуємо власних фахівців, або за нас це робитимуть інші”, – підсумував адвокат.
Barristers, АДВОКАТ, МКС, фахівець, центр підготовки, ШЕВЧУК
Парламент Угорщини проголосував за вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС), ставши першою країною Європейського союзу, яка зробила такий крок. Міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що МКС втратив свою неупередженість і авторитет, перетворившись на політизовану інституцію.
Рішення про вихід збіглося з візитом прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху в Будапешт. Нетаньяху, проти якого МКС видав ордер на арешт за звинуваченнями у військових злочинах у Газі, подякував угорському керівництву за «сміливе і принципове» рішення.
Згідно з Римським статутом, вихід із МКС набуває чинності через рік після офіційного повідомлення ООН. До цього моменту Угорщина зобов’язана виконувати свої зобов’язання, включно зі співпрацею із судом.
Країни – учасниці та неучасниці МКС
Станом на квітень 2025 року 125 держав є учасниками Римського статуту, включно з усіма країнами Європейського союзу, за винятком Угорщини після її рішення про вихід. Серед учасників – Канада, Австралія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія, Південна Корея, Україна і більшість країн Латинської Америки та Африки.
Деякі великі держави не є учасниками МКС.
США: підписали Римський статут 2000 року, але не ратифікували його.
Китай: не підписував і не ратифікував статут.
Росія: підписала статут у 2000 році, але відкликала підпис у 2016 році.
Індія: не підписувала і не ратифікувала статут.
Ізраїль: підписав, але не ратифікував статут і відкликав підпис 2002 року.
До Угорщини тільки дві країни офіційно вийшли з МКС.
Бурунді: у 2017 році.
Філіппіни: 2019 року.
Рішення Угорщини може викликати напруженість у відносинах з іншими країнами ЄС, які залишаються прихильними принципам міжнародного правосуддя.
