Ціни на нафту еталонних марок продовжують зростати у вівторок після досягнення чергових річних максимумів напередодні на побоюваннях дефіциту палива на світовому ринку.
Ціна листопадових ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:15 кв становить $95,03 за барель, що на 60 центів (0,64%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подорожчали на $0,5 (0,5%) – до $94,43 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $1,01 (1,1%) і склали $92,49 за барель. За підсумками минулої сесії вони зросли на $0,71 (0,8%) – до $91,48 за барель.
Напередодні Brent оновила рекорд з 11 листопада минулого року, WTI – з 7 листопада.
“Нафта зберігає імпульс до зростання завдяки деяким ознакам відновлення китайської економіки”, – сказав старший ринковий аналітик KCM Trade Тім Вотерер. Зокрема, він вказав на поліпшення показників промислового виробництва і споживчих витрат минулого місяця, а також на зростання роздрібних продажів на 4,6% у серпні в річному вираженні.
“WTI намагається закріпитися на рівні вище $90 за барель”, – додав він.
“Спостережуваний бичачий тренд, найімовірніше, зможе розвернути видобуток у країнах, що не входять до ОПЕК, особливо видобуток сланцевої нафти і газу в США, у відповідь на зростання цін, – зазначив Роббі Фрейзер із Schneider Electric. – Ми бачимо перші ознаки такої динаміки, однак для того, щоб вплинути на ринок, вона має бути сильнішою і послідовнішою”.
Аграрна група “Агропросперіс” із початку 2023 року поставила через порти Хорватії 17 тис. тонн агропродукції в Італію та Іспанію, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“У перші тижні вересня цього року українські та світові ЗМІ облетіла новина про те, що Україна почала експортувати зерно через морські порти Хорватії. “Агропросперіс” входить до числа вітчизняних експортерів, які в поточному році першими скористалися цим маршрутом. Він став важливим кроком у розширенні української агрологістики на тлі блокади агресором зернового коридору з глибоководних портів Чорного моря”, – повідомляється на сайті підприємства.
В агрохолдингу зазначили, що добре знайомі з цим каналом експорту та використовували його в попередні роки. Протягом 2021-2022 рр. агрохолдинг відвантажив через порти Хорватії на експорт 4 тис. тонн сої без ГМО в Італію. З початку 2023-2024 маркетингового року було поставлено 6 тис. тонн кукурудзи в Італію та 11 тис. тонн пшениці в Іспанію.
Наразі “Агропросперіс” реалізує програму накопичення пшениці та сої для замовників у Єгипті та Європі.
Згідно з повідомленням, структурні підрозділи агрохолдингу продовжують виробництво агропродукції та її експорт через альтернативні логістичні шляхи. В “Агропросперіс” відзначили самовіддану роботу своїх підрозділів у Сумській та Чернігівській областях, які вирощують, доглядають за посівами та збирають врожаї під обстрілами.
Крім того, активно працює і благодійний фонд “Агропросперіса”, який надав пряму допомогу 2,4 тис. постраждалим від війни на загальну суму понад 30 млн грн.
До російського військового вторгнення земельний банк “Агропросперіса” становив 430 тис. га, загальні потужності зі зберігання – 800 тис. тонн с/г культур. Холдинг вирощував і постачав на експорт понад 2 млн тонн зернових та олійних культур на рік.
“Агропросперіс” здійснює операційну діяльність через п’ять підрозділів: Golden Sunrise (Агро), Bio Agro, Ray Agro, Latagro, New Agro Management, надає фінансування українським виробникам зерна через “Агропросперіс Банк”.
Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку звернеться до міністрів сільського господарства та економіки країни з проханням затвердити спільне розпорядження про продовження заборони на імпорт української агропродукції на 30 днів, наводить RFI заяву глави румунського уряду.
Чолаку повідомив, що від прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля чекає на пропозицію щодо ліцензування експорту зернових, які будуть обговорюватися.
Он добавил, что после решения Европейской комиссии не продлевать запрет на украинскую агропродукцию “ни один килограмм пшеницы не был импортирован в Румынию из Украины”.
“Если будут запросы на экспорт в Румынию, я обязательно попрошу министра аграрной политики и министра экономики принять совместный приказ о том, что сроком на 30 дней, пока все не выяснится, ограничения будут продлены. Повторяю: запросов нет, и хочу заверить аграриев, что такого, как было год назад, уже не будет”, – заверил Чолаку.
Как сообщалось, Европейская комиссия 15 сентября объявила, что не будет продлевать ограничения на импорт сельскохозяйственной продукции из Украины с некоторыми условиями, которые позволят избежать нового скачка зерна.
ЕК 2 мая ввела временное ограничение на импорт украинской сельхозпродукции, в частности, пшеницы, рапса, подсолнечника и кукурузы, в пять государств-членов ЕС – Польшу, Болгарию, Венгрию, Румынию и Словакию. Те утверждали, что украинское зерно бьет по их рынку и вредит фермерам. 5 июня ограничительные меры были пролонгированы до 15 сентября.
После снятия ограничений на импорт украинской агропродукции Польша, Венгрия и Словакия ввели односторонние запреты. Польша расширила список запрещенных к импорту продуктов за счет муки и круп. Венгрия довела этот список до 25 товарных позиций.
8 вересня в Києві відбулася щорічна, 15-та за рахунком Міжнародна конференція «PrivateLabel-2023: Нові вектори в розвитку ВТМ — український та зарубіжний досвід».
Це щорічна міжнародна практична зустріч, яка дозволяє відділам ВТМ роздрібних мереж і компаній-постачальників почати та/або продовжити співпрацю, визначити стратегії й тактики ефективного розвитку бізнесу.
Організатором конференцій виступила В2В медіа-група TradeMasterGroup, а учасниками стали понад 550 власників і топ-менеджерів роздрібних мереж України, провідні виробники й імпортери.
Розподіл учасників за галузями мав такий вигляд:
– виробники — 57%;
– ритейлери — 21%;
– суміжні галузі — 18%;
– дистриб’ютори — 3%;
– ЗМІ — 1%.
Розподіл аудиторії за рівнем менеджменту виглядав наступним чином:
– керівники відділів продажів — 17%;
– керівники відділів ВТМ — 16%;
– комерційні директори — 15%;
– генеральні директори, директори, заступники директорів — 11%;
– КАМ — 9%;
– керівники відділів, категорійні менеджери, менеджери з логістики — 7%;
– власники, директори з маркетингу — 6%;
– менеджери зі збуту — 6%;
– бренд-менеджери, маркетологи — 5%;
– керівники проектів — 2%;
– керівники відділів закупівель — 2%.
Партнерами конференції стали компанії:
Генеральний партнер – Терра
Офіційний партнер конференції – ProCare
Паперовий партнер – ТК Альбатрос
DIGITAL-партнер – 4Service Group
ІТ партнер – Спілка Автоматизації Бізнесу
Ваш eco-friendly Партнер – Rendpacoeco
Трансформаційний Партнер – YouCoach
Партнер з виробництва хлібобулочних напівфабрикатів – Мантінга Україна
Наш Сильний Партнер – Батарейки НАША СИЛА
Партнер з виробництва сублімованої продукції №1 в Україні – Ledova
Глобальний Логістичний Партнер – Global Logistics
Партнер Кава-Брейк – торгова марка MacCoffee
Партнер з Контрактного виробництва – Крайтекс
Фарро Партнер – Кременчукм’ясо
Партнер з виробництва м’ясних консервів – Борисфен-Трейд
Партнер з обміну електронними документами в галузі рітейлу – Вчасно
Партнер з аутсорсингу персоналу – Fillin
Партнер з пакування – ПАКАДО
Вітчизняний партнер з виробництва продуктів харчування – Дніпропетровський комбінат харчових концентратів
Технологічний Партнер – Listex
Офіційний Партер з безпеки – Sheriff
Партнер з виробництва авторських хлібобулочних та кулінарних виробів – ДОБРА ВЕЧЕРЯ & ЗЛАТА ПІЧ
Енергетичний Партнер – Енергум
Ваш партнер здоров’я від природи- Фітосвіт
Молочний Партнер – Zinka
Девелопмент партнер – Альтерра Груп
Партнер за Підтримки – Агроспецпроект
Відкрила серію в серію виступів Катерина Калюжна, аккаунт директорка, експертка з дослідження брендів в міжнародній компанії Kantar Україна. Вона презентувала огляд «Цільова аудиторія і ринкове дослідження для власної торгової марки: як розуміти своїх споживачів».
Продовжив серію оглядів Олександр Ясинський, співвласник і комерційний директор ТОВ «ТЕРРА». Тема його доповіді значилася як «Private label у Рітейлі: Вигоди та Виклики».
Наталія Петрик, керівниця відділу бренд менеджменту ProCare, виступила з темою «Поетапна стратегія створення ВТМ косметики: від ідеї до готового продукту на полиці ритейлу».
Вікторія Ільченко, бізнес-аналітик Всеукраїнської Спілки Автоматизаторів Бізнесу, розповіла про «Підвищення керованості виробництва для забезпечення вимог роботи з власною торговою маркою».
Сесію продовжив Денис Василюк, менеджер проєктів з інноваційних рішень для бізнесу Київстар. Його доповідь мала назву «Як ефективно будувати аналітику: кейси». Альона Руденко, комерційна директорка ТОВ «НАША СИЛА» презентувала доповідь «ВТМ в категорії батарейки. 25 років досвіду від НАША СИЛА».
Дмитро Базаров, генеральний менеджер ТОВ «Рендпако-Еко», висвітлив питання «Сучасні тенденції українського ринку упаковки в порівнянні з ринками Європи: розбір закону України №1489 про обмеження обігу пластикових пакетів на території України».
Данил Іванов, Business Development Manager Listex, виступив із доповіддю «Вплив інформаційних технологій на операційну ефективність роздрібної торгівлі: використання платформи Listex в контексті цифрової трансформації».
Олександр Кустреюк, керівник проєкту Вчасно.EDI, розповів про «Цифрові інструменти для автоматизації роботи роздрібних мереж та постачальників».
Наступну доповідь презентували дві спікерки: Олена Федорова, директорка з продажів ТК «Альбатрос», і Ліна Стрельникова, керівниця відділу роботи з торговельними мережами. Їхній виступ мав назву «Усвідомлення споживача. Що таке і чому про це треба замислиться кожному. Приклад компанії повного циклу «Альбатрос».
Олексій Крилов, керівник відділу продажу послуг контрактного виробництва ТОВ «Крайтекс-Сервіс», і Світлана Попова, керівниця відділу маркетингу ТОВ «Афіна-Груп», презентували доповідь «Як під час війни ТОВ «Крайтекс-Сервіс» запускає унікальне виробництво пральних порошків у Вінниці».
Сергій Пашковський, General manager австрійського дослідницького холдингу 4Service, представив огляд «СХ та Digital рішення для бізнесу: штучний інтелект та інші ІТ-інструменти для подолання кризи».
Дмитро Карпенко, General Manager Fillin Ukraine, виступив з темою «Дефіцит кадрів в Україні та шляхи його подолання».
Після доповідей учасники конференції продовжили роботу за столами перемовин «Мережа-постачальник». Це унікальний формат бізнес-зустрічей, під час яких провідні й нові постачальники українського ринку знайомляться й укладають домовленості про майбутні поставки. Цього разу «Столи перемовин» зібрали представників 40 торгових мереж і понад 250 постачальників.
Закінчилась зустріч переходом до нагородження переможці щорічної Національної Премії «PrivateLabel-2023», єдиної в Україні Бізнес-нагороди, покликаної публічно відзначити досягнення та внесок ритейлерів та виробників у галузі розвитку СТМ та взаємодії зі споживачами!
Переможцями стали
B2B Медіа-група TradeMasterGroup, вітає учасників конференції з набутими знаннями і новими знайомствами.
Ми завжди раді бачити вас на наших наступних конференціях!
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Акції агрохолдингу “Кернел” у понеділок різко дорожчають на торгах Варшавської фондової біржі (WSE) після майже місячного падіння, спричиненого додатковою емісією акцій.
Згідно з інформацією WSE, на 11:17 за київським часом їхній курс підскочив на 20,74% – до PLN7,66 ($1,76 за поточним курсом), тоді як після оголошення 22 серпня про початок дорозміщення і до п’ятниці 15 вересня він упав з PLN13,74 ($3,36) до історичного мінімуму PLN6,34.
Загалом у понеділок укладено 203 угоди з 40,08 тис. акцій майже на PLN0,27 млн.
Учасники ринку припускали, що падіння могло бути спричинене необхідністю продажу акцій індексними фондами, оскільки після додаткової емісії та падіння free float акції “Кернел” були виключені з усіх індексів.
Як повідомлялося, Namsen Limited мажоритарія і CEO агрохолдингу “Кернел” Андрія Веревського придбала 212 млн 634,916 тис. акцій під час дорозміщення серед кваліфікованих інвесторів-акціонерів за загального обсягу дорозміщення 216 млн акцій. Ціна купівлі склала $0,2777 за штуку, що відповідає загальній вартості $59,05 млн, угоду здійснено 1 вересня. Акції дорозміщення зберігатимуться в зареєстрованій формі і не будуть допущені до торгів на будь-якій фондовій біржі, вказав “Кернел”. До розміщення в обігу перебували 84 млн 31,23 тис. акцій.
Веревський раніше цього року в рамках викупу акцій і заявленого делістингу агрохолдингу з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%, або 62 млн 222,46 тис. акцій: 12 травня він викупив 30 млн 248,449 тис. акцій за ціною PLN18,5 за акцію (приблизно $4,47 за тодішнім курсом), що виводило на загальну ціну викупу приблизно $136,1 млн, тоді як IPO компанії 2007 року відбулося за курсом PLN24.
З урахуванням дорозміщення і того факту, що ще 7,86% акцій перебували у власності самого емітента, загальна кількість акцій у власності Веревського досягла 274 млн 857,38 тис., що з урахуванням казначейських акцій дає йому майже 93,7% голосів.
Наразі компанія очікує вердикту польського регулятора на заяву про делістинг, проти якого виступає низка міноритарних акціонерів.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за дев’ять місяців 2023 ФР (липень-2022 – березень 2023 року) зріс на 36% – до $437 млн за падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Україна отримала від США 3D-принтери промислового рівня, здатні друкувати запчастини до техніки на полі бою, повідомив помічник міністра оборони США з питань закупівель та утримання Вільям ЛаПлант.
“Нарешті минулого місяця ми доставили їм, в Україну, ці промислові 3D-принтери, і минулого тижня завершилося їхнє навчання по роботі з цим принтером. (…) Ідеться про принтер розміром із вантажівку, навчання на якому закінчили українці, і на ньому вони можуть друкувати всі свої частини”, – повідомив чиновник під час виступу в Центрі за нову американську безпеку, передає “Голос Америки”.
За його словами, поява цих принтерів прискорює процес ремонту військової техніки та відкривають нові можливості.
“Ви можете робити чудові речі за допомогою 3D-друку, не тільки через швидкість. Ви можете фактично виготовляти деталі, які ви не могли виготовити у звичайних умовах”, – зазначив ЛаПланте.
Він також уточнив, що після початку російського вторгнення українці почали самостійно друкувати 3D запчастини. ЛаПланте натякнув, що Україна не мала на це відповідних дозволів, але країни союзники допомогли в цій ситуації.
“На початку українці друкували власні 3D-деталі, не маючи пакетів технічних даних. Знаєте, як кажуть, коли твоя країна зазнає екзистенційної атаки, закони про інтелектуальну власність лише трішки мають значення”, – пожартував урядовець.
“Тож ми навели з цим лад, разом з іншими країнами. Тепер вони мають усі пакети технічних даних”, – наголосив ЛаПланте.
