Національний банк України (НБУ) вніс до Реєстру страхових посередників ТОВ «Страховий брокер “Атріус” відповідно до поданої ним електронної заявки. Як повідомляється на сайті центробанку, НБУ виключив компанію з Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів та анулював свідоцтво про внесення їх до цього реєстру.
Відповідні рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ прийняв 9 травня 2025 року. ТОВ «Атріус» зареєстровано в травні 2018 року в Києві. Статутний капітал – 1,077 тис. грн.
Сільське господарство входить до переліку галузей з найбільшим дефіцитом кадрів, наразі майже 39% агрокомпаній в Україні стикаються з труднощами у пошуку персоналу, йдеться у дослідженні “Оцінка ринку праці України 2024–2025”, проведеного Helvetas Ukraine у співпраці з Державною службою зайнятості та Федерацією роботодавців України.
“У всіх опитуваннях, які ми проводимо серед учасників ВАР, проблематика ринку праці стабільно залишається серед найактуальніших. Йдеться насамперед про дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих фахівців. Але якщо говорити відверто, головна проблема — мобілізація”, — зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан під час презентації дослідження.
Він наголосив, що, безумовно, оборона країни й захист української землі є пріоритетом. Водночас аграрна галузь, як і багато інших сфер економіки, гостро відчуває кадровий тиск, спричинений мобілізаційними процесами. Вагомими викликами для агросектору є урбанізація та відтік молоді з сільської місцевості, що ускладнює пошук кадрів на місцях.
“Це великий виклик — залучити молодь до сільського господарства. Але ми на своєму рівні вже працюємо: Всеукраїнська аграрна рада разом із “СвітОсвіт” запровадила освітню програму “Агросфера” у школах. Це факультативний курс, який знайомить учнів із сучасною аграрною галуззю. Наразі він реалізований у 150 школах, ще 85 викладачів проходять навчання, щоб наступного року охопити вже понад 230 навчальних закладів”, — розповів заступник голови ВАР.
Кохан також звернув увагу на проблему якості професійної освіти.
“Сільськогосподарська техніка, з якою працюють наші підприємства, кардинально змінюється кожні п’ять років. Але в освітніх закладах часто бракує сучасної матеріально-технічної бази. Якщо викладач показує студенту старі моделі техніки, а на підприємстві треба працювати на сучасних — доводиться ще півтора року донавчати працівника на практиці. Держава має вкладатися в освіту та розвивати її в партнерстві з бізнесом”, — резюмував представник ВАР.
У дослідженні “Оцінка ринку праці України 2024-2025” взяли участь близько 55 тис. роботодавців, які забезпечують роботою понад 4,2 млн людей.
У квітні 2025 року соціологічна компанія Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club провела дослідження, щоб з’ясувати, як українці сприймають Грузію в умовах сучасних геополітичних реалій. Результати демонструють стабільно високе позитивне ставлення з певним критичним тлом.
Згідно з даними опитування, 54,8% українців висловили позитивне ставлення до Грузії, зокрема 37,9% — здебільшого позитивне, а 16,8% — повністю позитивне. Водночас 27,9% респондентів дотримуються нейтральної позиції. 14,8% громадян мають негативне ставлення — з них 12,9% — здебільшого негативне, і лише 1,9% — повністю негативне. Ще 2,6% опитаних вагались із відповіддю.
«Грузія залишається однією з найближчих для українців країн на пострадянському просторі, проте політична непослідовність окремих її лідерів в останні роки частково підірвала цю довіру», — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Більшість українців зберігає позитивне ставлення до Грузії, незважаючи на зростання частки нейтральних і критичних оцінок.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Туреччина залишається однією з тих країн, до яких українці ставляться з переважно позитивними емоціями. Про це свідчать результати соціологічного опитування компанії Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club, проведеного у квітні 2025 року.
Дані свідчать, що 46,4% українців мають позитивне ставлення до Туреччини (40,4% — здебільшого позитивне, 6,0% — повністю позитивне), тоді як 12,0% висловлюють негативну оцінку (10,9% — здебільшого негативне, 1,1% — повністю негативне). Водночас 39,3% респондентів залишаються нейтральними, а 2,4% — утрималися від відповіді.
«Українське суспільство сприймає Туреччину як важливого регіонального партнера, зокрема завдяки її ролі в гуманітарних та оборонних ініціативах, а також розвинену туристичну галузь», — зазначив Олександр Позній, співзасновник компанії Active Group.
Такі результати свідчать про сталі відносини між народами та простір для подальшої активізації співпраці на міждержавному рівні.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Найбільший приватний український енергохолдинг “ДТЕК Енерго” звернувся до власників своїх єврооблігацій із погашенням у 2027 році із пропозицію переглянути існуючи порядок обмежених платежів за ними та зафіксувати зобов’язання компанії щороку проводити викуп облігацій на суму до $100 млн.
“Група має намір продовжувати свою стратегію скорочення заборгованості та пропонує включити додаткові зобов’язання Емітента щодо скорочення заборгованості”, – йдеться у запиті компанії на Ірландській фондовій біржі у понеділок, за згоду на який вона готова сплатити 1% від номіналу облігацій.
“ДТЕК Енерго” уточнило, що наразі непогашеними є облігації на номінальну суму $930,91 млн за загального обсягу випуску $1 млрд 466,87 млн.
Зазначається, що незважаючи на виклики та збої, що виникли внаслідок війни в Україні, група проактивно зменшила свій номінальний борг приблизно на 47%, або $750 млн з початку війни шляхом поєднання піврічної амортизації від $8 млн до $10 млн кожні шість місяців, викупу облігацій у листопаді 2022 року за договором про випуск, а також добровільних пропозицій щодо викупу на голландському аукціоні у грудні 2022 року, березні та жовтні 2023 року відповідно, а також інших ринкових викупів облігацій.
“Станом на дату підписання Запиту про отримання згоди, непогашена заборгованість Групи становить приблизно $931 млн”, – сказано в документі.
Згідно із ним, здатність продовжувати задекларовану стратегію скорочення заборгованості залежить від чинних обмежень НБУ, тобто здатності українських дочірніх компаній холдингу надавати емітенту – DTEK Energy B.V. – іноземну валюту в необхідних обсягах.
В рамках пропозиції власникам єврооблігацій, компанія буде зобов’язана резервувати суми, не використані для скорочення заборгованості на заявлені $100 млн, на окремому рахунку в Україні, з обмеженою можливістю використовувати такі кошти для короткострокових інвестицій.
Крім того, “ДТЕК Енерго” пропонує внести зміни до свого пакету ковенантів, щоб посилити інвестиційну привабливість компанії та покращити її фінансову та операційну гнучкість для здійснення стратегічних інвестицій, наприклад, зняття обмежень щодо майбутніх бізнес-напрямків та збільшення порогових значень для вимоги незалежної оцінки та згоди власників облігацій.
“Операційне та стратегічне бачення “ДТЕК Енерго” полягає в тому, щоб продовжувати підтримувати енергетичну систему України, виробляючи стільки електроенергії, скільки необхідно для задоволення національного попиту, а також надаючи балансувальні та інші послуги. Відповідно до цього бачення, холдинг продовжує свою ремонтну кампанію з ремонту або заміни пошкодженого або застарілого обладнання, що вимагає значних капітальних вкладень”, – наголошується у документі.
Відповідно до нього, викуп облігацій може відбуватися через тендерні пропозиції або приватні викупи, в одній або кількох транзакціях, а у разі залишку до ліміту НБУ він направлятиметься на викуп облігацій за номіналом разом з піврічної амортизацією $10 млн.
Заявки від власників облігацій приймаються до 26 травня цього року включно.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) у 2024 році інвестував у зміцнення енергостійкості мережі 754 млн грн, обладнавши 65% базових станцій (БС) системами резервного живлення, шо здатні забезпечити автономну роботу від 4 до 72 годин.
“Станом на кінець 2024 року усі базові станції компанії обладнані системами резервного живлення, 65% з них здатні забезпечити резервування від 4 до 72 годин на випадок планового або аварійного відключення електропостачання”, – повідомила компанія у звіті про управління на офіційному сайті.
Протягом останніх двох років компанія інвестує у забезпечення об’єктів зв’язку батареями нового типу – на БС встановлюються батареї літій-ферумного типу (LiFeРO4). Вони набагато краще пристосовані до важких умов експлуатації при частих та тривалих відключеннях електропостачання, та здатні забезпечувати в 13 разів більше циклів зарядки, йдеться в тексті повідомлення.
У 2024 році “Vodafone Україна” встановило та запланувало до монтажу 83,4 тис. одиниць (= 20850 48V по 100 А*год) батарей літій-ферумного типу, що в 1,5 рази більше ємності, ніж було на мережі на початок року 2024 року. Обладнання може працювати в автономному режимі від 4 до 20 годин.
Роботу мобільної мережі також забезпечено за допомогою 1932 генераторних установок, включаючи власні стаціонарні та мобільні генератори, а також генераторні установки партнерів та клієнтів.
Тільки за час повномасштабної війни “Vodafone Україна” придбало близько 500 мобільних генераторів та необхідне для їх експлуатації допоміжне обладнання. У 2024-2025 році компанія планує подальше збільшення їх кількості для виконання відповідних розпоряджень Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ). Планує закупити 250 генераторів стаціонарних ДГУ (дизельні генераторні установки) та 250 генераторів мобільного типу, сказано в повідомленні компанії.
У повідомленні також, сказано, що в 2024 році “Vodafone Україна” побудував три сонячні електростанції в Полтавській та Дніпропетровській областях.
Раніше CEO компанії Ольга Устинова повідомила, що “Vodafone Україна” протягом останніх двох років інвестував 2 млрд грн в акумуляторні батареї, що забезпечують живлення базових станцій під час відключень електроенергії.
