Аграрний експорт становить понад 50% всього експорту України, порівняно з березнем 2024 року цей показник зріс на 4,5%, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду в п’ятницю.
Як написав він у Telegram, “аграрний експорт залишається основою для нашої торгівлі та становить понад 50% від усього, що Україна продає за кордон”.
Шмигаль також поінформував, що минулого року експорт українських товарів збільшився на 13%, а в березні цього року продовжилась позитивна динаміка зростання експорту – плюс 4,5% проти березня минулого року.
“За умов глобальної торговельної турбулентності український уряд посилюватиме підтримку національних виробників та українських експортерів. Передбачили для цього всі необхідні інструменти”, – наголосив глава уряду.
Водночас він нагадав, що програма “Зроблено в Україні”, зокрема, передбачає 500 млн грн на компенсацію за придбання української сільгосптехніки. Держава компенсує аграріям до 25% вартості цієї техніки, якщо її зроблено в Україні.
“Загалом на цей рік лише для підтримки аграрної сфери ми виділимо з бюджету понад 6 млрд грн”, – підкреслив Шмигаль.
Як повідомлялось, Україна в березні 2025 року експортувала 9,98 млн тонн товарів на $3,6 млрд.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-березні поточного року зменшило виробництво доменного коксу на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 209,7 тис. тонн з 214,8 тис. тонн.
За даними компанії, у березні вироблено 74,1 тис. тонн коксу, тоді як в попередньому місяці – 61,2 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Українка здобула перемогу в індивідуальному багатоборстві на стартовому етапі Кубка світу в Софії з художньої гімнастики, повідомив Національний олімпійський комітет України.
Із 4 до 6 квітня у столиці Болгарії Софії проходить стартовий етап Кубка світу з художньої гімнастики в рамках нового змагального сезону. Україну на турнірі представляють дві гімнастки в індивідуальному заліку і збірна команда в групових вправах.
В індивідуальному багатоборстві перемогу здобула Таїсія Онофрійчук – учасниця Олімпійських ігор у Парижі. Вона випередила найближчу суперницю з Болгарії на 3,8 бала і вперше в кар’єрі виборола золоту нагороду на етапі Кубка світу.
Це вже четверта поспіль перемога 16-річної українки в багатоборстві цього сезону – раніше вона тричі вигравала «золото» на етапах Гран-прі.
Представник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякун у своєму дописі у Фейсбуці в суботу заявив, що «ринок сказав своє слово» після того, як США оголосили про нові торгові тарифи.
«Торгово-тарифна війна, яку США розпочали проти всього світу, є неспровокованою та невиправданою», – зазначив він.
Го Цзякун закликав США припинити «робити неправильні речі» та вирішити розбіжності з торговими партнерами через рівноправні консультації.
Це сталося після оголошення президента США Дональда Трампа про запровадження «взаємних» митних тарифів на товари зі 185 іноземних торговельних партнерів США, зокрема, 34% мит на китайські товари. У відповідь на цей крок Китай вирішив запровадити додаткові мита на американські товари в розмірі 34%, які набудуть чинності з 10 квітня.
КИТАЙ, МЗС, США, тарифна війна
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-березні поточного року збільшив випуск прокату на 3,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 636,7 тис. тонн із 615,3 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом підприємства в середу, виплавка сталі за зазначений період становила 748,4 тис. тонн (у січні-березні-2024 – 731тис. тонн), чавуну – 849,6 тис. тонн (785,4 тис. тонн).
У березні “Запоріжсталь” виробила 296,6 тис. тонн чавуну (у лютому – 265,4 тис. тонн), 270,1 тис. тонн сталі (235,3 тис. тонн) і відвантажила 226 тис. тонн прокату (195,7 тис. тонн).
Як повідомлялось, “Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна та Франція підписали сім угод в сфері медицини на загальну суму EUR51 млн, у тому числі на будівництво дитячого реабілітаційного центру у Вінниці та реконструкцію реабілітаційного відділення у Ладижині (партнер – Ginger International, сума фінансування – 15 млн євро).
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, угоди також передбачають забезпечення портативними рентгенівськими апаратами 75 медичних закладів в 5 областях: Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській (партнер – DMS Imaging, сума фінансування – 10,98 млн євро), забезпечення 58 лікарень по всій Україні новітніми технологіями реабілітації після ампутацій (партнер – Dessintey, сума фінансування – 8 млн євро).
Також укладені угоди на закупівлю 700 засобів механізованої серцево-легеневої реанімації (5,92 млн євро), розвиток телемедичних мереж в Одеській, Чернігівській, Запорізькій, Донецькій, Харківській та Житомирській областях (партнер – C3Medical, сума фінансування – 4,35 млн євро), створення мережі автономних мікроклінік на базі реабілітаційних закладів у Києві, Львові та Полтаві (партнер – Schiller Medical, сума фінансування – 4,1 млн євро), а також на забезпечення 150 системами ультразвукової діагностики у медчних закладах усіх регіонів України (партнер – Sonoscanner, сума фінансування – 2,98 млн євро).
МОЗ зазначає, що із урахуванням підписаних сьогодні угод загалом Франція виділила на підтримку медичної сфери України 130 млн євро. Проєкти будуть профінансовані урядом Франції та реалізовані за посередництвом французьких медичних компаній.
Грантова угода між урядом Франції та України передбачає реалізацію ще 12 проєктів у сферах інфраструктури, енергетики, розмінування та водопостачання на суму близько 149 млн євро.
