Відповідальність за DDOS атаку на платформу X взяло на себе угруповання Dark Storm, повідомив мережевий крипто-футурист Ед Крассенстайн на платформі X.
За його словами угруповання Dark Storm на його запит визнало власну причетність до DDOS-атаки на мережу Ілона Маска.
«Ілон Маск, схоже, тицяє пальцем у жителів України, звинувачуючи їх у сьогоднішній DDOS атаці на X. Відповідальність за атаку прямо взяли на себе Dark Storm. Вони буквально сказали мені, що зробили це. Вони не в Україні», – написав Крассенстайн на X.
Як повідомлялося, Ілон Маск заявив про нібито причетність України до кібератаки на його соцмережу X у понеділок.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.10.2024 по 31.10.2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ілон Маск заявив про нібито причетність України до кібератаки на його соцмережу X у понеділок.
«Була масована кібератака, яка намагалася вивести з ладу платформу з IP-адрес, що походять з України», – сказав він у коментарі каналу FoxBusiness.
Водночас він сказав, що ще не впевнений до кінця, що сталося.
Источник: https://x.com/nicksortor/status/1899198049940832719?s=19
Україна найближчим часом може стати основним постачальником біометану до Європейського Союзу, у перспективі частка українського біометану на європейському ринку може досягти 20%, наголосив голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха.
“В Україні практично ідеальні умови для виробництва біометану. У нас середні і крупні агропідприємства з 3 тис. га в землі (в обробці – ІФ-У). Ми можемо з одних рук отримувати сировину для заводу. У нас досить розвинена газова структура: розподільні мережі та газотранспортна мережа. Маємо найбільшу щільність покриття газовою мережею на території всієї Європи. У нас найбільші площі сільгоспземель, відповідно, найбільший ресурс. Тому для нас нам це дуже перспективна тема”, – розказав він на Українському інвестиційному конгресі у Києві.
Гелетуха акцентував увагу на тому, що Європа має амбітні плани по виробництву і споживанню біометану і прагне споживати у 2030 році близько 35 млрд куб. м. Натомість зараз європейське виробництво оцінюється в межах 3 млрд куб. м. З огляду на поточні тенденції ринку альтернативної енергетики, ЄС зможе впродовж п`яти років наростити власне виробництво до 20 млрд куб. м біометану.
Експерт пояснив подібне зволікання з розвитком ринку біометану в Європі відсутністю великих вільних масивів сільгоспугідь і відповідно неспроможністю виробити необхідну кількість сировини для переробки.
“І по всім тенденціям вона не встигне виробити 35 млрд куб. м. Ну, десь по трендам за ці п`ять років десь на 20 млрд куб. м вони виходять. Там (в ЄС – ІФ-У) ринок абсолютно інший по сільгосппродукції. Він дефіцитний. І він буде дефіцитним, як мінімум, до 2050 року. А після 2030 року Європа ставить нові плани – виробництво і споживання 100 млрд куб. м біометану до 2050 року. Буде та сама історія. Тобто, вони не встигають, у них не вистачає сировини”, – підкреслив Гелетуха.
Він припустив, якби Україна зараз виробляла до 15 млрд куб. м біометану, то ЄС “купила б все на ура”.
Голова правління БАУ нагадав, що зараз в Україні вже налагодили виробництво біометану три потужні виробники – МХП, Vitagro і “Галс Агро”, з яких дві компанії вже розпочали експорт, а третя накопичує запаси у сховищі і найближчим часом розпочне експорт.
За його інформацією, в Україні 2025 року коло виробників і потенційних експортерів біометану розшириться. До них доєднається ще одне підприємство МХП, “Теофіпольська енергетична компанія” та “Юзефо-Миколаївська біогазова компанія”. Сумарно українські виробництва вироблятимуть 111 млн куб. м біометану на рік.
При вартості виробленого біометану з відходів рослинництва в EUR900 за 1 тис. куб. м або з відходів тваринництва, зокрема гноївки чи посліду, в EUR1100-1200 за 1 тис. куб. м, Україна зможе отримувати до EUR100 млрд на рік від експорту цієї продукції до ЄС, прогнозує Гелетуха.
Як повідомлялося, першу партію українського біометану у 67 тис. куб. м 7 лютого 2025 року експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік працює у Хмельницькій області. Експорт здійснювався до Німеччини.
Біометановий завод МХП “Оріль-Лідер” (Дніпропетровська обл.) 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану, ставши другою українською компанією, яка здійснила такий експорт. МХП експортувала біометан газопроводами через українсько-польський кордон до Німеччини. Його покупцем виступила компанія Vitol. Потужність “Оріль-Лідер” становить 11 млн куб. м на рік.
Агрохолдинг “Галс Агро” побудував у Чернігівській області біометановий завод потужністю 3 млн куб. м. Підприємство вже підключено до мережі і готується здійснити першу транзакцію з експортом біометану.
У межах розширення транспортних коридорів і розвитку міжнародних перевезень було запущено перший контейнерний потяг із Індії до Казахстану через Узбекистан.
Як повідомляє пресслужба АТ “Узтемірйулконтейнер”, склад, що включає 12 двадцятифутових контейнерів, вирушив із порту Мундра (Індія) до станції Сорокова (Казахстан). Маршрут проходить через Іран, Туркменістан, Узбекистан і Казахстан, долаючи 1 585 км морем і 4 300 км залізницею.
Раніше за цим маршрутом уже успішно здійснювалися контейнерні перевезення з Індії до Узбекистану (Мундра – Сергелі).
7 березня ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією щодо розширення сировинної бази критично важливих для промисловості мінералів та випуску продукції з високою доданою вартістю.
В Узбекистані виявлено родовища понад 30 металів, таких як вольфрам, молібден, магній, літій, германій, графіт, ванадій і титан.
У найближчі три роки планується реалізувати 76 проєктів, що охоплюють 28 рідкісних мінералів, загальною вартістю $2,6 млрд. Для розширення сировинної бази передбачається виділення додаткового фінансування на геологорозвідувальні та науково-дослідні роботи.
Підкреслено, що головне завдання полягає у вилученні цінної сировини безпосередньо з руди із застосуванням сучасних технологій, підвищенні чистоти мінералів та створенні продукції з високою доданою вартістю. Наприклад, збагачення концентрату вольфраму з родовища «Інгичка» дозволить подвоїти додану вартість. Наразі розроблено 18 подібних проєктів.
З метою розширення ланцюга «сировина – переробка – наука і технології – готова продукція» запропоновано організувати технопарки в Ташкентській та Самаркандській областях, багатих на молібден і вольфрам.
Глава держави доручив здійснювати трансфер технологій та передового досвіду у цій сфері, відкрити сучасні лабораторії та навчальні центри. Наголошено, що в умовах «четвертої промислової революції» необхідно створити міцну базу для зайняття гідних позицій на цьому ринку.
