Міністерство фінансів України нагадало, що з 1 січня звітного 2025 року почав діяти оновлений перелік держав (територій) для цілей трансфертного ціноутворення.
У міністерстві зазначають, що це передбачено законом №3813-IX, ухваленим 18 червня 2024 року, про особливості податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Сам перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів №1505 від 27 грудня 2024 року.
Зазначається, що під час визначення переліку держав для цілей трансфертного ціноутворення уряд України враховує такі критерії: держави (території), занесені до затвердженого Кабміном переліку офшорних зон; держави (території), занесені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують або неналежно виконують рекомендації FATF; держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасного і повного обміну інформацією про податкову політику з платниками податків, а також не здійснюють обмін даними про податкові ризики.
У Мінфіні вважають, що ці зміни мають важливе значення для українського бізнесу, оскільки стосуються ефективного управління ризиками у сфері трансфертного ціноутворення для забезпечення фінансової стабільності компаній.
Як повідомлялося, оновлений перелік держав (територій) замість 78 містить 46 держав (територій). До переліку занесено держави зі списку офшорних зон, затвердженого урядом, та «чорного списку» FATF, а також держави (території), що не забезпечують своєчасного та повного обміну податковою та фінансовою інформацією.
Йдеться про 9 держав і територій: Американське Самоа, Гуам, КНДР, М’янму, Намібію, Нідерландські Антильські острови, Олдерні, Тринідад і Тобаго, а також Фіджі.
Згідно з ухваленою постановою, з переліку вибула 41 країна або територія, зокрема: Бахрейн, Боснія і Герцеговина, Бруней, Бурунді, Гваделупа, Гватемала, Особливий адміністративний район Китаю Гонконг (ЄС), Джибуті, Домініканська Республіка, Ірландія, Автономне співтовариство Канарські острови Королівства Іспанія, Кабо-Верде, Катар, Киргизстан, Кіпр, Автономний край Косово і Метохія Республіки Сербія, Куба, Кюрасао, Лаос, Ліван, Маврикій.
Серед виключених із переліку також – Особливий адміністративний район Китаю Макао, Колишня Югославська Республіка Македонія, Федеративна територія Лабуан Малайзії, Марокко, Мартініка, Федеративні Штати Мікронезії, Молдова, ОАЕ, Оман, Парагвай, Співдружність Північних Маріанських островів, Автономний регіон Мадейра Португальської Республіки, Сан-Маріно, Сан-Томе і Прінсіпі, Судан, Тимор-Лешті, Туркменістан, Узбекистан і Чорногорія.
Джерело: http://relocation.com.ua/ministry-of-finance-updated/
Прогнози економічного розвитку Нідерландів на 2025 рік вказують на помірне зростання, зумовлене внутрішнім попитом та інвестиціями.
Згідно з прогнозами Центрального бюро планування Нідерландів (CPB), після очікуваного скромного зростання економіки на 0,6% у 2024 році, у 2025 році ВВП країни може збільшитися на 1,6%.
За даними Центрального банку Нідерландів (DNB), інфляція в країні 2025 року прогнозується на рівні близько 3% на рік, що вище за середній показник по єврозоні.
У 2025 році уряд Нідерландів планує доходи в розмірі €425,1 млрд і витрати в €457 млрд, що призведе до дефіциту бюджету близько 2,5% від ВВП, що відповідає нормам Європейського Союзу.
Експорт Нідерландів, який є ключовим драйвером економіки, очікується на рівні €70,5 млрд у 2025 році.
Згідно з прогнозами, зростання цін на житло в Нідерландах сповільниться з 13% у 2024 році до 8-10% у 2025 році та 6-8% у 2026 році.
Економічне зростання Нідерландів може зазнати ризиків у разі загострення торговельних конфліктів, особливо між США та Європейським Союзом. Можливе введення високих імпортних мит і заходи у відповідь можуть негативно позначитися на експорті та інвестиціях країни.
Загалом прогнози для економіки Нідерландів на 2025 рік залишаються позитивними, проте країна має бути готова до можливих зовнішніх викликів і адаптувати свою політику відповідно до мінливої глобальної економічної ситуації.
Джерело: http://relocation.com.ua/forecast-economic-development-neder/
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір скерувати на виплату дивідендів 60 млн 511,837 тис. грн з розрахунку 0,58 грн на одну акцію з прибутку за 2024 рік, решту залишити як нерозподілений прибуток.
Таке питання внесено до порядку денного загальних зборів акціонерів, призначених на 10 березня поточного року в дистанційному режимі.
При цьому показники прибутку загалом за 2024 рік не наводяться.
Акціонери планують розглянути звіт генерального директора за 2024 рік, визначити основні напрями діяльності у 2025 році. Передбачається розгляд звіту наглядової ради за минулий рік, висновки аудиторського звіту суб’єкта аудиторської діяльності та затвердження заходів за результатами розгляду звіту.
Планується також затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2024 рік, ухвалити рішення щодо розподілу прибутку за минулий рік, затвердити річний звіт.
Як повідомлялося, “Стальканат” у 2023 році знизив чистий прибуток на 13,8% порівняно з попереднім роком – до 280,060 млн грн з 325,073 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець року становив 373,626 млн грн.
“Стальканат” – один із найбільших виробників сталевих канатів і арматурних пасом у Східній Європі, лідер виробництва метизної продукції в Україні.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у Давида Немировського перебуває 50% акцій, Антона Михаленка – 23,7%, Марії Кондратюк – 23,1%. Раніше компанія повідомляла, що у фізособи Віталія Дубовича у власності – 3,199998% її акцій.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” наразі становить 17,736 млн грн, номінал акції – 0,17 грн.
Протягом останніх семи днів в Україні офіційно зареєстровано 4 тис. 69 новонароджених малюків. Як повідомляється в телеграм-каналі Міністерства юстиції України, 2 тис. 108 із новонароджених – хлопчики, 1 тис. 961 – дівчатка.
Як повідомлялося, торік 2024 року в Україні народилося 176 тис. 679 малюків, що становило в середньому менше ніж 3,4 тис. на тиждень. Показник народжуваності в Україні у 2024 р. був на 5,8% меншим за показники 2023-го – тоді на світ з’явилося 187,3 тисячі дітей.
Опитані агентством «Інтерфакс-Україна» аналітики з Concorde Capital, ICU і державного Ощадбанку, а також експерт Ерік Найман висловили думку, що різке зростання котирувань на українські акції та єврооблігації в четвер цього тижня було зумовлене спекулятивним попитом на тлі новин про мирну угоду України з Росією.
«З’явився спекулятивний попит на українські активи – єврооблігації та акції – в надії на швидке перемир’я. На самому факті його підписання (якщо і коли воно буде), найімовірніше, і буде пік цін», – прокоментував Найман.
Керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій повідомив, що поки що ситуація з активним зростанням котирувань українських активів «виглядає як якесь непорозуміння».
«Очевидно, скуповують усе українське на тлі спекуляцій про швидкий мир. Найсмішніше (або найсумніше) те, що з початку року найбільше зросли акції компаній, активи яких повністю розташовані в Луганській і Донецькій областях: «Агротон» – +51%, Coal Energy – 57%», – зазначив він.
Керівник інвестиційного відділу Ощадбанку Сергій Швець зазначив, що загалом українські компанії демонструють хороші фінансові результати, що, зокрема, відображається у зростанні виручки. Виходячи з цього тренд на подорожчання є закономірним, вважає експерт.
«Однак я зараз не бачу причин різкого зростання акцій цього тижня. Крім, можливо, оптимістичних сподівань щодо супер швидкого зупинення війни», – підсумував Швець.
Трейдер групи ICU Віталій Сівач також пов’язав зростання акцій українських компаній на Варшавській біржі цього тижня зі зростанням імовірності досягнення мирної угоди з РФ, що ринок сприйняв як сигнал.
«Якщо мирної угоди дійсно буде досягнуто, це стане потужним каталізатором для всіх українських активів. Ми вже спостерігаємо ралі в суверенних облігаціях, адже ринок давно очікує на цей сценарій – ще з моменту обрання Трампа президентом. У результаті українські активи зростають уже три місяці поспіль», – коментує Сівач.
Він оцінює ймовірність угоди як високу і вважає, що якщо вона відбудеться, то котирування українських акцій зростатимуть під впливом кількох чинників: збільшення доходів компаній і перегляду оцінки компаній на ринку.
«По-перше, зникне дисконт через військові ризики. По-друге, зростаючі доходи дозволять ринку платити премію за такі активи. Тому ми зараз спостерігаємо активне зростання, і за сприятливого сценарію WIG-Ukraine може легко піднятися до 600 пунктів. Якщо на полі бою все стихне, далі все залежатиме від розвитку подій після виборів, проте 600 пунктів – це далеко не стеля», – вважає Сівач.
Зі свого боку фінансовий аналітик ICU Михайло Демків відзначив зростання цін на українські євробонди на ґрунті новин про можливі мирні переговори.
«Їхня вартість зростає за останні 3 дні в діапазоні 4,5-8%, адже інвестори бачать закінчення гарячої фази війни, як дедалі більш імовірне», – підкреслив він.
Індекс WIG-Ukraine українських акцій на Варшавській фондовій біржі (WSE) у четвер підскочив на 19,6%, а в п’ятницю додав ще 1,75% – до 439,27 пункту. Зростання в п’ятницю було забезпечене подорожчанням акцій «ІМК» і Astarta Holding на 2,86% і 0,71% відповідно, оскільки частка цих компаній в індексі становить 43,965% і 35,393% відповідно.
Тим часом акції Ferrexpo і МХП на Лондонській фондовій біржі в п’ятницю подорожчали ще на 9,43% і 1,49% відповідно.
Водночас суверенні українські облігації після зростання в попередні дні в п’ятницю відкоригувалися в ціні на 0,52-0,98%.
Україна має корисні копалини, але «це не означає, що ми комусь віддаємо, навіть стратегічним партнерам», заявляє президент Володимир Зеленський.
«У нас є корисні копалини. Це не означає, що ми комусь віддаємо, навіть стратегічним партнерам. Йдеться про партнерство. Вкладайте гроші. Інвестуйте. Давайте разом це розробляти, заробляти гроші. А головне – це безпека західного світу, Європейського континенту. Що все це не дістанеться цим злодіям – Росії плюс їхнім союзникам», – заявив Зеленський в інтерв’ю Reuters, відефрагменти якого викладено в телеграм-каналі.
За словами президента, Росія захопила менше ніж 20% корисних копалин України.
«Якщо ми беремо, що десь 20% нашої землі захоплено, безумовно вони захопили не 20% наших корисних копалин. Поки що менше», – сказав президент.
Водночас він наголосив, що залишок ресурсів України вкрай потребує захисту: «Нам потрібно зупинити Путіна і захистити те, що у нас є».
«Дуже багато в Дніпровській області, дуже багато в центральній Україні та на заході. На жаль, ми втратили вугілля, але я знаю, що вони теж дуже багато там втратили, тому що вони не знали, що робити з шахтами, затопили багато», – додав Зеленський.
