Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) і станом на 7 лютого експортувала 26,449 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 758 тис. тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба
Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно повідомлення, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 24,716 млн тонн, у тому числі в лютому – 840 тис. тонн.
При цьому у розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 11,073 млн тонн (у лютому – 269 тис. тонн), ячменю – 2,079 млн тонн (15 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 12,865 млн тонн (472 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 7 лютого оцінюється в 44,3 тис. тонн (у лютому – 0,7 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 40,9 тис. тонн (0,7 тис. тонн).
Японія надасть допомогу Україні у відновленні та підвищенні родючості українських сільськогосподарських земель шляхом впровадження перспективної технології нанобульбашок – насичення ґрунтів киснем, повідомляє Державне агентство
України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Про перспективи співробітництва йшлося на робочій зустрічі голови Держрибагентства Владислава Невеселого і першого заступника Голови Тараса Кота з представниками Японського агентства з міжнародного співробітництва (JICA) та компанії “Kakuichi”, яка відбулася 5 лютого.
“Мій попередній досвід співпраці з JICA був надзвичайно успішним, адже це команда енергійних та відданих своїй справі професіоналів. Ваша зацікавленість у відновленні сільськогосподарських земель в Україні є надзвичайно важливою для нас, і я впевнений, що завдяки синергії зусиль ми зможемо швидко досягти позитивних результатів”, – зазначив Невеселий.
Наразі компанія “Kakuichi”, одна з провідних виробників систем нанобульбашок, у рамках пілотного проєкту передала Україні три генератори нанобульбашок, які до кінця місяця планується встановити в Києві, на Одещині та Полтавщині, й дослідити їхню ефективність на українських сільгоспугіддях. При цьому кожен генератор здатний забезпечити зрошенням близько 1 гектара землі.
“Унікальність цієї технології полягає в тому, що вона дозволяє відмовитися від використання хімічних добрив. Натомість застосовується екологічно чистий підхід, що покращує якість води та сприяє максимальному використанню поживних речовин, які містяться в ґрунті. Вода, збагачена нанобульбашками, стимулює природний ріст рослин і сприяє відновленню ґрунту”, – відзначається у повідомленні.
Підкреслюється, що особливо важливою ця технологія може стати для відновлення земель, які зазнали пошкоджень внаслідок російської агресії.
Група “Нафтогаз” і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) обговорили питання фінансування закупівлі природного газу та підтримку його видобутку в умовах російських атак.
Як повідомила група у п’ятницю, вказані питання були у центрі уваги під час зустрічі очільника групи “Нафтогаз” Романа Чумака та президентки ЄБРР Оділь Рено-Бассо. В заході також взяли участь віце-президент ЄБРР Маттео Патроне, керуючий директор по Україні й Молдові Арвід Тюркнер та заступниця голови в Україні Ірина Кравченко.
“Посилення енергетичної стійкості країни в умовах повномасштабної війни, стабільне проходження опалювального сезону та забезпечення всіх категорій споживачів газом — наші ключові завдання. Ми вдячні ЄБРР за підтримку і продовжуємо спільну роботу над фінансовими інструментами для забезпечення енергетичної безпеки України”, — наголосив під час зустрічі Чумак.
Він також додав, що в сучасних умовах гнучкі та оперативні рішення у співпраці з міжнародними партнерами дозволяють “Нафтогазу” швидко реагувати на кризові ситуації та убезпечити безперебійне постачання енергоресурсів.
Як повідомлялося з посиланням на міністра енергетики України Германа Галущенка, Україна до кінця 2025 року потребуватиме імпорту не менше 1 млрд куб. м природного газу.
Водночас, як вважає ексміністр енергетики Ольга Буславець, країні для покриття дефіциту природнього газу у 2025 р. доведеться імпортувати 2-3 млрд куб. м.
За її розрахунками, Україна має пройти опалювальний період без серйозних обмежень постачання газу, якщо не буде екстремальних морозів, але до його кінця запаси у підземних сховищах газу (ПСГ) складуть близько 4,5-5 млрд куб. м, що означає додаткову потребу до кінця цього року в імпорті 2-3 млрд куб. м газу.
СК “Експрес Страхування” (Київ) у січні 2025 року зібрала страхових премій на суму 102,6 млн грн, що на 71,9% перевищує показник січня 2024 року.
Як повідомляється на сайті страховика, у січні було здійснено виплат на суму понад 34,4 млн грн, що на 17% більше показника за аналогічний період 2024 року.
У тому числі виплати за КАСКО становили 27 млн грн (+5,3%), за ОСЦПВ – 6,8 млн грн (більше у 2,4 рази), виплати за іншими договорами страхування – 660 тис. грн.
“Зростання виплат з ОСЦПВ є прямим результатом довіри клієнтів до компанії та збільшення кількості укладених договорів”, – наголошується у повідомленні.
ТДВ “Експрес Страхування” засноване у 2008 році входить до складу групи компаній “УкрАВТО”. Компанія спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій у СК забезпечена оптимальною взаємодією із партнерськими СТО.
З квітня 2012 року СК “Експрес Страхування” є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
В Україні стрімко зросли ціни на живець великої рогатої худоби (ВРХ) – майже на 20% за останній тиждень, станом на 5 лютого вони підвищилися з 64 до 74 грн/ кг і попит зберігається, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
“Головний драйвер – активізація попиту від експортерів. Факторів – низка, серед них ранній Рамадан-2025 і обмежена присутність живця ВРХ із ЄС через спалахи ящуру”, – зауважили аналітики.
Експерти пояснили, що зазвичай попит на живця ВРХ згасає у листопаді і після новорічного затишшя відновлюється аж із березня під впливом наростання експортного попиту до арабських країн. Проте цьогоріч Рамадан починають святкувати з 28 лютого, тому запит на забійну ВРХ з боку Лівану та Йорданії посилився вже з перших чисел січня.
В галузевій асоціації прогнозують, що на фоні браку бичків товарних кондицій, стрімкого зниження цін на молоко-сировину і нестачі обігових коштів на посівну в т.ч. через затримки в оплаті за поставлену сировину, молочні ферми можуть розпочати активно скорочувати поголів’я.
Видиме споживання сталі (враховує загальний обсяг випуску сталі, імпорт та експортні поставки) в країнах Євросоюзу в 2024 році, згідно з попередніми оцінками Eurofer, впало на 2,3%, до 127 млн тонн.
Це гірше за опубліковані раніше очікування асоціації, згідно з якими падіння могло становити 1,8%. У 2023 році споживання сталі в ЄС впало на 5,8% і становило 130 млн тонн.
Як зазначено в доповіді Eurofer, 2025 року відновлення видимого споживання сталі відбуватиметься повільніше, ніж асоціація прогнозувала раніше – приріст, як очікується, становитиме 2,2% проти 3,8%, яких очікували раніше, за умови позитивного розвитку ситуації в промисловості та ослаблення глобальної напруженості, яка наразі є непередбачуваною.
Споживання може становити у 2025 році близько 130 млн тонн, а у 2026 році – 133 млн тонн.
Загальна динаміка попиту на сталь у європейському регіоні залишається дуже невизначеною. До першого кварталу 2025 року не очікується поліпшення видимого споживання сталі, а обсяги споживання залишаться значно нижчими за допандемічні рівні, зазначає асоціація.
У третьому кварталі 2024 року видиме споживання сталі продовжувало знижуватися (-0,9% після -1,4% у попередньому кварталі) та становило 30,4 млн тонн.
Дані за четвертий квартал буде опубліковано пізніше. Реальне споживання сталі у 2024 році, згідно з попередніми даними, знизилося в країнах ЄС на 3,8%, а у 2025 році очікується його помірне відновлення на 1%, тоді як раніше прогнозувався приріст лише на 0,6%. У 2026 році реальне споживання сталі може зрости ще на 1,9%.
