Провідний український виробник кормів для домашніх тварин Kormotech розпочав будівництво нового заводу у Литві, в який інвестує EUR60 млн, із яких EUR40 млн надано Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
“Взяв участь у церемонії закладення капсули розширення заводу Kormotech. Це найбільший український виробник кормів для тварин, який не лише підкорює європейський ринок, а й завдяки потужній підприємницькій енергії продовжує масштабуватися. Сьогодні українському бізнесу важливо, не втрачаючи інерцію, розвивати свою присутність на європейських ринках”, – написав він у Telegram.
За інформацією міністра, Kormotech у такий спосіб розширює вже існуючі потужності у Литві, де створить 200 нових робочих місць, які доповнять команду зі 170 українських і литовських фахівців та розвиток суміжних галузей. Крім того, у продукції компанії в цій країні буде частина українських складових.
“Один із наших пріоритетів у Мінагрополітики – відкриття нових ринків та розширення вже існуючих. Впевнений, виробничі потужності Kormotech дадуть можливість іншим українським компаніям вийти на європейський ринок або збільшити там свою присутність”, – зауважив Коваль і подякував литовським партнерам за підтримку українських підприємців, які стають частиною європейської економіки.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє корми для кішок і собак під брендами Optimeal, Club 4 Paws, “Гав!”, “Мяу!”. Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС, з асортиментом понад 650 позицій. Орієнтація на експорт та географічну диверсифікацію допомагає їй протистояти впливам російської війни проти України.
За результатами 2023 року оборот Kormotech зріс на 22,5% – до $152 з $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажів за кордоном та в Україні у тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (2022 року було 28% до 72% в Україні).
Найбільш динамічно бренди Kormotech зросли на ринках Румунії (+35%), Польщі (+11%) та Молдови (+11%).
Kormotech – лідер в Україні, входить до топ-50 світових виробників харчування для тварин та ТОП-21 найбільш динамічних петфуд-брендів. Кінцевими бенефіціарами “Кормотех” є Олена та Ростислав Вовк.
Український медіасервіс MEGOGO торік зберіг інвестиції в україномовне озвучення на рівні 38 млн грн, створивши на власній студії та в співпраці з партнерами 3 825 годин контенту, повідомила прес-служба медіасервісу.
“Компанія продовжила активно інвестувати в україномовне озвучення, виділивши на це 38 млн грн, як і в 2023 році. На власній студії MEGOGO VOICE та у співпраці з партнерами створено 3825 годин озвучення українською для фільмового, серіального, дитячого та іншого контенту”, – ідеться в повідомленні прес-служби MEGOGO в четвер.
2024 рік став для MEGOGO роком знакових досягнень, вказується в повідомленні.
Сервіс став офіційним мовником УЄФА ЄВРО-2024, транслював Олімпійські ігри у партнерстві з Warner Bros. Discovery із коментарями українською мовою, а також показував два бої Олександра Усика проти Тайсона Фʼюрі. Крім того, MEGOGO запустив телеканал MEGOGO СПОРТ у Т2 (скорочена назва для стандарту цифрового ефірного телебачення DVB-T2 (Digital Video Broadcasting – Second Generation Terrestrial, – ІФ-У), уклав партнерство зі стрімінговою платформою Netflix і міжнародним спортивним телеканалом Setanta, сказано в повідомленні.
Впродовж року бібліотека MEGOGO поповнилася 6 тис. одиниць нового контенту у VOD та LIVE.
Користувачі проводили з MEGOGO в середньому одну годину на день, тобто 365 годин на рік. Найпопулярнішим пристроєм для перегляду став Smart TV, а найуживанішим емодзі на інтерактивах ТБ – прапор України, повідомили в прес-службі MEGOGO.
Торік сервіс оновив функціонал, запустивши власну систему рекомендацій, оновивши ігри на Smart TV та застосунок MEGOGO VR, також розширивши інтерактивні функції на ТБ-каналах.
У рамках розбудови екосистеми сервісу відкрилась онлайн-книгарня з паперовими книжками MEGOGO BOOKS.
Відділ боротьби з піратством MEGOGO виключив з пошукової видачі Google 527 тисяч сторінок піратських сайтів, видалив понад 140 тисяч піратських копій контенту і передав партнерам-правовласникам понад 195 тисяч посилань на піратські копії контенту для блокування.
Також, фахівці медіасервісу видалили з “маркетів” 14 затосунків, закрили 75 груп і каналів у месенджерах та 303 спільноти в соціальних мережах. Було видалено понад 19 тис. унікальних посилань на піратські футбольні трансляції. А також понад 1,3 тис. посилань на піратські трансляції єдиноборств. Найбільший обсяг роботи спеціалісти MEGOGO виконали під час двох чемпіонських поєдинків Олександр Усик – Тайсон Ф’юрі, сказано в повідомленні.
Раніше повідомлялось, що MEGOGO вийшов на ринок Румунії.
Медіасервіс Megogo був заснований у Києві 2011 року. У медіатеці сервісу – телеканали, фільми, серіали, мультфільми та ігри, освітній і блогерський контент, аудіокниги, подкасти та радіо. В Україні з Megogo доступно 390 каналів із шоу, серіалами та програмами, 15 тис. фільмів, 900 аудіокниг. Контент доступний на популярних платформах iOS, Android, Smart і Android TV, плеєрах і приставках з Apple TV, Amazon Fire TV, XBOX One, Sony PlayStation. До виходу в Румунію медіасервіс був представлений у 14 країнах світу. У лютому 2023 року компанія вийшла на ринок Польщі.
Сталеливарна компанія ArcelorMittal скоротила чистий збиток і збільшила виручку в IV кварталі, а її EBITDA перевищила прогнози аналітиків.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, у жовтні-грудні 2024 року її чистий збиток становив $390 млн, або $0,51 на акцію, проти збитку в $2,97 млрд, або $3,57 на акцію, у порівнянному періоді попереднього року. Без урахування разових факторів прибуток склав $0,52 на акцію проти $1,18 роком раніше.
Коригування прибутку враховує одноразові податкові витрати, пов’язані зі зміною податкової ставки в Люксембургу (у розмірі $0,4 млрд), а також формування резерву у зв’язку з податковими розглядами ($0,2 млрд).
EBITDA компанії у четвертому кварталі зросла на 13%, до $1,65 млрд з $1,45 млрд роком раніше, тоді як консенсус-прогноз аналітиків, представлений раніше самою компанією, передбачав її збільшення до $1,53 млрд.
Виручка ArcelorMittal у звітному кварталі підвищилася до $14,7 млрд з $14,6 млрд у четвертому кварталі 2023 року.
Виробництво сталі в четвертому кварталі збільшилося до 14 млн тонн з 13,7 млн тонн роком раніше, а постачання сталі – до 13,5 млн тонн проти 13,3 млн тонн.
Компанія очікує, що світове споживання сталі (без урахування Китаю) зросте на 2,5%-3,5% у 2025 році порівняно з 2024 роком.
Котирування акцій ArcelorMittal дорожчають на 3,5% на торгах у четвер.
Обсяги купівлі населенням України валюти у січні 2025 році перевищили обсяги її продажу на $1 млрд 479,8 млн, що на 34,1% перевищує показник січня-2024 та на 13,6% – грудня-2024 та є найбільшим показником за період з грудня 2012 року.
Згідно із даними НБУ на його сайті, порівняно із груднем продаж готівкової валюти скоротився на $157,1 млн, тоді як купівля всього на $63,4 млн – до $2 млрд 430,9 млн, наслідком чого стало зростання негативного сальдо до $1 млрд 290,3 млн.
Окрім того в січні цього року зменшився також продаж безготівкової валюти на $69,1 млн, тоді як її купівля збільшилася на $14 млн – до $460 млн, що призвело до збільшення негативного сальдо до $189 млн.
В той же час варто відзначити, що у першій половині січня, коли гривня слабшала, обсяги її купівлі були більшими, а під кінець місяця після укріплення національної валюти щоденне негативне сальдо скорочувалося, і лише в останній день місяця та на початку лютого знову було зафіксоване значне зростання попиту.
На ринку юросіб після стрибка купівлі клієнтами банків валюти в грудні до $8,41 млрд із $6,22 млрд у листопаді, в січні було зафіксовано зменшення купівлі до $5,56 млрд, що всього на 10% перевищує цей показник у січні минулого року.
В той же час продаж валюти клієнтами банків у січні цього року також суттєво впав – до $3,78 млрд з $4,96 млрд у грудні, що на 10% менше, аніж у січні минулого року.
Що стосується обсягу операцій між банками, то він також зменшився порівняно із груднем – з рекордних з початку війни $7,96 млрд до $6,12 млрд. Втім цей показник на 40,8% кращий за показник січня 2024 року.
Як повідомлялося, офіційний курс гривні у першій половині січня знизився з 42,0295 грн/$1 до нового історичного мінімуму 42,2841 грн/$1, але у другій половині місяця він укріпився до 41,8242 грн/$1.
Чистий продаж іноземної валюти Нацбанком на міжбанківському ринку в січні цього року зменшився до $3,75 млрд з досягнутого у грудні рекордного показника у $5,28 млрд, хоча це суттєво більше показника січня-2024 у $2,53 млрд.
Загалом обсяги купівлі населенням України валюти у 2024 році перевищили обсяги її продажу на $12,22 млрд, що в 2,5 раза, або на $7,43 млрд перевершило показник 2023 року, але завдяки масштабній зовнішній допомозі міжнародні резерви минулого року зросли до $43,8 млрд.
Офіційний курс гривні до долара США протягом 2024 року послабився на 10,6%, або на 4,02 грн, зокрема у грудні на 0,9%, або на 37 коп.
Купівельна спроможність європейців у 2024 році збільшилася на 3,9% і досягла 18,768 тис. євро на душу населення, повідомила дослідницька компанія GfK.
Загалом у Європі населенню торік було доступно близько 12,9 трлн євро, які можна було витратити на продукти харчування, оплату житла і комунальних послуг, страхування і пенсійні накопичення, відпочинок, мобільний зв’язок та інші покупки.
Одночасно показники наявного доходу суттєво різняться між 42 країнами, дані яких були проаналізовані GfK. Найвищі результати були відзначені в Ліхтенштейні, Швейцарії та Люксембургу, в той час як в Україні, Косово і Білорусі вони були найнижчими. У результаті різниця між доходами жителів Ліхтенштейну та України перевищує 24 рази.
Показники 16 із 42 держав перевищують середнє значення по регіону, в той час як у 26 країнах було зафіксовано рівень купівельної спроможності нижче середнього.
“Номінальне зростання купівельної спроможності в Європі становить 3,9%, що є значно помірнішим, ніж у два попередні роки. Однак одночасно темпи інфляції також уповільнилися”, – заявив експерт NIQ-GfK Маркус Франк, слова якого наводяться в повідомленні.
Трійка лідерів за рівнем купівельної спроможності не змінилася порівняно з попереднім роком: Ліхтенштейн – 70,18 тис. євро на душу населення (у 3,7 раза вище за середнє значення для всіх країн регіону), Швейцарія – 52,566 тис. євро (більше у 2,8 раза), Люксембург – 41,785 тис. євро (у 2,2 раза вище).
До десятки входять також Ісландія, Данія, Австрія, Велика Британія, Норвегія, Німеччина та Нідерланди. Водночас Британія додала відразу три позиції і посіла сьому сходинку. Нідерланди піднялися на 10-те місце торік із 12-го у 2023 році, відсунувши за межі десятки Ірландію, яка перемістилася на 12-те місце з 6-го.
В Україні, яка замикає рейтинг і з 24 лютого 2022 року продовжує протистояти повномасштабній військовій агресії Росії, наявні доходи населення становлять 2,878 тис. євро на людину (15% від середньоєвропейського показника).
Джерело: http://relocation.com.ua/purchasing-power-of-europeans/
Електротехнічна компанія “Шнайдер Електрик Україна” (Schneider Electric Україна, Київ), яка минулого року підписала меморандум з Міністерством освіти і науки України, планує 2025 року навчити 1 млн людей основам енергоменеджменту, повідомив генеральний директор Михайло Бубнов.
“Пріоритети компанії на 2025 рік включають досягнення цілей сталого розвитку, зокрема підтримку 1000 провідних постачальників у скороченні вдвічі викидів CO₂”, – сказав він в бліц-інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, Schneider Electric розглядає Україну як стратегічно важливий ринок, а середньострокова стратегія компанії передбачає впровадження цифрових рішень для оптимізації енергоспоживання, зниження витрат та забезпечення енергонезалежності як на рівні бізнесу, так і в побуті.
“Одним із ключових наших завдань є створення умов для широкого впровадження “розумних” технологій. Ми віримо, що кожне домогосподарство в Україні може стати незалежним у виробництві та споживанні енергії шляхом інтеграції таких рішень, як розумні трансформатори чи міні-вітрогенератори”, – зазначив Бубнов.
Він уточнив, що в рамках свої стратегії Schneider Electric Україна активно співпрацює з професійно-технічною освітою, та взяла зобов’язання модернізувати навчальну базу професійних закладів. Окрім постачання навчальних електростендів та інших технічних засобів, компанія також створила інноваційний демонстраційно-навчальний хаб та працює над розробкою інтегрованих навчальних курсів, які включають актуальні знання з енергоменеджменту, автоматизації та цифрових технологій.
Гендиректор уточнив, що наразі Schneider Electric Україна – багатофункціональне підприємство, що включає комерційні підрозділи в Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Миколаєві, склад обладнання та комплектуючих у Києві, центр сервісно-інформаційної підтримки, конструкторське бюро, авторизовані навчальні центри та службу підтримки. В компанії працює близько 100 співробітників, і вона також має розгалужену мережу дистриб’юторів, магазинів і спеціалізованих партнерів по всій Україні.
Бубнов додав, що найближчим часом компанія планує розширити лінійку продуктів, орієнтованих на розвиток відновлюваних джерел енергії, зокрема сонячних та вітрових електростанцій, а також продовжить розвивати інфраструктуру зарядних станцій для електромобілів.
Згідно із даними YouControl, за 9 місяців 2024 року Schneider Electric Україна збільшила виручку на 12,7% – до 1 млрд 352,24 млн грн, тоді як її чистий прибуток скоротився вдвічі – до 154,56 млн грн.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/economic/1045984.html
