Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Після рішення Верховного суду набережну ЖК River Stone відкрили для всіх киян

У Києві зняли шлагбауми і відкрили вільний доступ до прибережної території елітного комплексу River Stone на Дніпровській набережній, 14 (Дарницький район). Як повідомила Київська міська прокуратура, Верховний суд поставив крапку в суперечці і визнав незаконним обмеження проходу до Дніпра; ділянка площею понад 2,3 тис. кв. м повернута в загальне користування.

За даними відомства, забудовник раніше огородив берегову лінію шлагбаумами і воротами, надавши доступ тільки мешканцям комплексу. Після судового рішення конструкції демонтовані, а прохід відкритий всім киянам і гостям міста.

Міська влада і прокуратура уточнюють, що берегова зона — це громадський простір, і будь-які спроби огородити вихід до води без законних підстав будуть оскаржуватися в суді.

 

, , ,

“Українська страхова група” наростила премії на 37%

Страхова компанія “Українська страхова група” (УСГ, Київ) в січні-червні 2025 року зібрала 1,932 млрд грн валових премій, що на 37,14% більше, ніж за аналогічний період рік тому, чисті премії становили 1,738 млрд грн (+51,54%).

Про це повідомляється на сайті рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг”, яке підтвердило рейтинг фінансової стійкості/кредитний рейтинг страхової компанії на рівні “uaAA+” за підсумками звітного періоду.

Водночас надходження від фізичних осіб у цей період виросли на 64,20%, до 1,188 млрд грн, а від перестрахувальників зменшилися на 25,78%, до 3,158 млн грн. За підсумками першого півріччя 2025 року частка фізичних осіб в брутто-преміях компанії становила 61,51%, а частка перестрахувальників – 0,16%.

Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перше півріччя 2025 року порівняно з аналогічним періодом рік тому скоротилися на 25,99%, до 193,735 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестрахових компаній у страхових преміях знизився на 8,55 відсоткового пункту (в.п.), до 10,03%.

Обсяги страхових виплат та відшкодувань, здійснених УСГ за перше півріччя 2025 року, становили 900,708 млн грн, що на 50,41% вище за показник січня-червня 2024 року. Отже, рівень виплат виріс на 4,12 в.п., до 46,62%.

Операційний прибуток компанії за звітний період впав до 19,601 млн грн (-46,99%), а чистий прибуток зменшився до 85,324 млн грн (-9,5%).

Активи СК станом на 1 липня 2025 року збільшилися на 16,44%, до 3,480 млрд грн, а власний капітал – на 13,62%, до 707,466 млн грн, зобов’язання показали приріст 17,18% і зросли до 2,773 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти виросли на 82,80%, до 423,46 млн грн.

РА зазначає, що на початок третього кварталу 2025 року компанія мала задовільний рівень капіталізації (25,52%), а грошові кошти покривали 15,27% її зобов’язань. Страховик сформував портфель фінансових інвестицій обсягом 1,891 млрд грн, які складаються з ОВДП та ОЗДП (81,37% портфеля) та з депозитів в банках з високим кредитним рейтингом (18,63%). Ліквідними активами станом на 1 липня 2025 покривалися 83,47% зобов’язань страховика.

Як повідомлялося, контролюючим акціонером “СК “УСГ” є міжнародна страхова група зі штаб-квартирою в Австрії Vienna Insurance Group, яка представлена 50 компаніями в 30 країнах і є лідером страхового ринку Центральної та Східної Європи.

 

, ,

Імпорт олова в Україну зріс на 52%, експорт скоротився утричі

Імпорт олова та виробів зріс на 52,2% – до $2,338 млн (у липні – $410 тис.), експорт олова та виробів у перші сім місяців 2025 року становив $101 тис. (липень $16 тис.) проти $331 тис. за 7 міс.-2024.

Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).

 

, ,

Імпорт свинцю до України зріс у 7,7 раза, експорт скоротився на 15,6%

Україна наростила ввезення свинцю та виробів із нього у 7,7 раза – до $4,723 млн (у липні – $718 тис), експорт свинцю та виробів знизився на 15,6% – до $5,482 млн (у липні – $1,022 млн).

Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.

 

, ,

Український олігарх Димінський отримав громадянство Сербії, перебуваючи під слідством — ЗМІ

Український бізнесмен Петро Димінський, який проходив підозрюваним у справі про смертельну ДТП 2017 року у Львівській області, отримав громадянство Сербії в листопаді 2017 року — через три місяці після аварії. Про це йдеться в спільному розслідуванні OCCRP і сербського проекту KRIK. У МВС Сербії журналістам заявили, що рішення прийнято «в інтересах держави», без додаткових пояснень, повідомляє KRIK.

За даними розслідування, через два місяці після ДТП Димінський придбав дуплекс в афінському передмісті Вула за €280 тис., що дало йому «золоту візу» і п’ятирічний посвідку на проживання в Греції. У листопаді 2017 року він також отримав сербський паспорт; у 2020 році громадянство Сербії отримала його дружина Олена.

Інтерпол, як зазначають журналісти, зняв «синє повідомлення» і неодноразово відмовляв Україні в оголошенні «червоного повідомлення» щодо бізнесмена.

Розслідувачі також фіксують фінансовий зв’язок сім’ї Димінського з сербським оборонним експортом: компанія Ablemark Limited (Кіпр), контрольована дружиною бізнесмена, в лютому 2020 року видала безвідсоткову позику €2,6 млн кіпрській Jikinto Limited, яка незабаром отримала в Сербії перші дозволи на експорт озброєнь і за підсумками року продала Міноборони Уганди сербської зброї на суму понад €10,3 млн.

Кінцевого бенефіціара Jikinto журналістам встановити не вдалося.

В Україні Димінський до від’їзду володів медіагрупою ZIK і футбольним клубом «Карпати» (Львів). У червні 2019 року канал ZIK був проданий народному депутату Тарасу Козаку, пізніше пов’язаному з медіахолдингом Віктора Медведчука; у лютому 2021 року мовлення активів Козака було заблоковано рішенням РНБО.

У травні 2020 року контроль над ФК «Карпати» перейшов до Олега Смалійчука, про що повідомляли українські медіа та підтверджували бенефіціарні дані клубу.

Джерела: стаття KRIK «Ukrajinski oligarh dobio državljanstvo Srbije dok je bio pod istragom» (https://www.krik.rs/ukrajinski-oligarh-dobio-drzavljanstvo-srbije-dok-je-bio-pod-istragom/); публікація OCCRP «Після смертельної автокатастрофи український магнат Димінський отримав грецьке громадянство та сербське громадянство» (https://www.occrp.org/en/news/after-fleeing-deadly-car-crash-ukrainian-tycoon-dyminskyy-secured-greek-residency-and-serbian-citizenship).

СЕРБСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ

 

, ,

«Епіцентр» побудує в порту «Південний» зерновий термінал вартістю до $270 млн

Група компаній «Епіцентр» і сім’я народного депутата Анатолія Урбанського мають намір побудувати в порту «Південний» (Одеська обл.) зерновий термінал потужністю перевалки 5 млн тонн зернових вантажів на рік орієнтовною вартістю $160-270 млн, повідомило видання latifundist.com. Нагадаємо, що вперше про майбутній термінал повідомив у листопаді 2024 року СЕО «Епіцентр К» Петро Михайлишин. У квітні 2025 року інформацію підтвердила керівник агронапрямку групи Світлана Нікітюк.

Видання стверджує, що проект будівництва терміналу – не просто плани бізнесменів. У 2025 році ТОВ «Касабланка Шиппінг Лімітед» (Кіпр), засновником якої є ТОВ «Епіцентр К», придбала 32,61% в ТОВ «Промтехнізація» (Одеса). Решта 16,48% акцій юрособи належать Анатолію Урбанському, по 25,46% акцій – Катерині та Денису Урбанським.

«Промтехніновація» орендує земельні ділянки в акваторії порту «Південний» і поблизу автодороги місцевого значення Т1606. Сумарна площа ділянок під будівництво – близько 32 га. Цього площі достатньо для будівництва станції вивантаження вагонів і автотранспорту неподалік від траси, після чого зерно буде направлятися по транспортній галереї до силосів і перевантажувального терміналу.

Будівництво терміналу, за інформацією видання, поки що залишається на стадії проекту, який був розроблений у 2024 році. Його розрахунковий вантажообіг становить 5 млн тонн на рік, а загальна місткість силосних складів – 250 тис. тонн.

Згідно з проектом, для розвантаження вагонів буде побудована власна залізнична станція з пропускною спроможністю до 3 млн тонн на рік і здатністю обробки до п’яти вантажних поїздів (50-70 вагонів) на добу. Земельна ділянка під залізничну станцію – 10 га. На об’єкті заплановано станцію вивантаження вагонів продуктивністю 2 тис. т/год і станцію розвантаження вантажівок продуктивністю 1 тис. т/год.

Станцію розвантаження з основними елеваторами з’єднає конвеєрна галерея довжиною 1600 м і продуктивністю 1200 т/год. З неї зерно потраплятиме на силоси: передбачено близько 50 «банок» сумарною місткістю 250 тис. тонн, розміщених на ділянці в 10 га.

Передбачається будівництво причалу довжиною до 350 м і глибиною 16 м. Перевантажувати сільгосппродукцію будуть два баштових крани продуктивністю 1500 т/год. Обладнання для розвантаження, транспортування, зберігання та перевалки зерна знаходиться у власності «Промтехіновації».

За словами портовиків, знайомих з ходом будівництва, проект реалізується успішно. Запуск терміналу заплановано на 2026 рік. Незважаючи на технічну складність проекту, співрозмовники видання оцінюють перспективи своєчасного завершення будівництва оптимістично. Водночас учасники ринку не беруться оцінити термін окупності проекту.

ТОВ «Епіцентр К», до складу якого входить «Епіцентр Агро», створено в 2003 році, відкрило свій перший гіпермаркет у Києві в грудні того ж року. Має в Україні мережу однойменних торгових центрів. З 2016 року розвиває аграрний напрямок бізнесу. Обробляє понад 1670 тис. га у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Черкаській та Київській областях. До складу групи входять 20 тваринницьких ферм і 15 елеваторних комплексів загальним обсягом одноразового зберігання 2 млн тонн. Власне виробництво агропродукції агрохолдингу становить близько 1 млн т. У 2025 році «Епіцентр Агро» запустив власний трейдинг.

Анатолій Урбанський – народний депутат, член депутатської групи «За майбутнє», член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. З 2005 року веде підприємницьку діяльність у судноремонтних компаніях. З 2009 року – менеджер з питань управління та адміністративної діяльності, консультант з ремонту та технічного обслуговування суден ВАТ «Дунайсудоремонт». У 2011 році обраний членом наглядових рад ПАТ «Дунайсудоремонт» та ПАТ «Ізмаїльський річковий порт «Дунайсудосервіс». У 2015 році обраний депутатом Одеської облради.

 

, , ,