Україна наростила ввезення свинцю та виробів із нього у 7,7 раза – до $4,723 млн (у липні – $718 тис), експорт свинцю та виробів знизився на 15,6% – до $5,482 млн (у липні – $1,022 млн).
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Український бізнесмен Петро Димінський, який проходив підозрюваним у справі про смертельну ДТП 2017 року у Львівській області, отримав громадянство Сербії в листопаді 2017 року — через три місяці після аварії. Про це йдеться в спільному розслідуванні OCCRP і сербського проекту KRIK. У МВС Сербії журналістам заявили, що рішення прийнято «в інтересах держави», без додаткових пояснень, повідомляє KRIK.
За даними розслідування, через два місяці після ДТП Димінський придбав дуплекс в афінському передмісті Вула за €280 тис., що дало йому «золоту візу» і п’ятирічний посвідку на проживання в Греції. У листопаді 2017 року він також отримав сербський паспорт; у 2020 році громадянство Сербії отримала його дружина Олена.
Інтерпол, як зазначають журналісти, зняв «синє повідомлення» і неодноразово відмовляв Україні в оголошенні «червоного повідомлення» щодо бізнесмена.
Розслідувачі також фіксують фінансовий зв’язок сім’ї Димінського з сербським оборонним експортом: компанія Ablemark Limited (Кіпр), контрольована дружиною бізнесмена, в лютому 2020 року видала безвідсоткову позику €2,6 млн кіпрській Jikinto Limited, яка незабаром отримала в Сербії перші дозволи на експорт озброєнь і за підсумками року продала Міноборони Уганди сербської зброї на суму понад €10,3 млн.
Кінцевого бенефіціара Jikinto журналістам встановити не вдалося.
В Україні Димінський до від’їзду володів медіагрупою ZIK і футбольним клубом «Карпати» (Львів). У червні 2019 року канал ZIK був проданий народному депутату Тарасу Козаку, пізніше пов’язаному з медіахолдингом Віктора Медведчука; у лютому 2021 року мовлення активів Козака було заблоковано рішенням РНБО.
У травні 2020 року контроль над ФК «Карпати» перейшов до Олега Смалійчука, про що повідомляли українські медіа та підтверджували бенефіціарні дані клубу.
Джерела: стаття KRIK «Ukrajinski oligarh dobio državljanstvo Srbije dok je bio pod istragom» (https://www.krik.rs/ukrajinski-oligarh-dobio-drzavljanstvo-srbije-dok-je-bio-pod-istragom/); публікація OCCRP «Після смертельної автокатастрофи український магнат Димінський отримав грецьке громадянство та сербське громадянство» (https://www.occrp.org/en/news/after-fleeing-deadly-car-crash-ukrainian-tycoon-dyminskyy-secured-greek-residency-and-serbian-citizenship).
Група компаній «Епіцентр» і сім’я народного депутата Анатолія Урбанського мають намір побудувати в порту «Південний» (Одеська обл.) зерновий термінал потужністю перевалки 5 млн тонн зернових вантажів на рік орієнтовною вартістю $160-270 млн, повідомило видання latifundist.com. Нагадаємо, що вперше про майбутній термінал повідомив у листопаді 2024 року СЕО «Епіцентр К» Петро Михайлишин. У квітні 2025 року інформацію підтвердила керівник агронапрямку групи Світлана Нікітюк.
Видання стверджує, що проект будівництва терміналу – не просто плани бізнесменів. У 2025 році ТОВ «Касабланка Шиппінг Лімітед» (Кіпр), засновником якої є ТОВ «Епіцентр К», придбала 32,61% в ТОВ «Промтехнізація» (Одеса). Решта 16,48% акцій юрособи належать Анатолію Урбанському, по 25,46% акцій – Катерині та Денису Урбанським.
«Промтехніновація» орендує земельні ділянки в акваторії порту «Південний» і поблизу автодороги місцевого значення Т1606. Сумарна площа ділянок під будівництво – близько 32 га. Цього площі достатньо для будівництва станції вивантаження вагонів і автотранспорту неподалік від траси, після чого зерно буде направлятися по транспортній галереї до силосів і перевантажувального терміналу.
Будівництво терміналу, за інформацією видання, поки що залишається на стадії проекту, який був розроблений у 2024 році. Його розрахунковий вантажообіг становить 5 млн тонн на рік, а загальна місткість силосних складів – 250 тис. тонн.
Згідно з проектом, для розвантаження вагонів буде побудована власна залізнична станція з пропускною спроможністю до 3 млн тонн на рік і здатністю обробки до п’яти вантажних поїздів (50-70 вагонів) на добу. Земельна ділянка під залізничну станцію – 10 га. На об’єкті заплановано станцію вивантаження вагонів продуктивністю 2 тис. т/год і станцію розвантаження вантажівок продуктивністю 1 тис. т/год.
Станцію розвантаження з основними елеваторами з’єднає конвеєрна галерея довжиною 1600 м і продуктивністю 1200 т/год. З неї зерно потраплятиме на силоси: передбачено близько 50 «банок» сумарною місткістю 250 тис. тонн, розміщених на ділянці в 10 га.
Передбачається будівництво причалу довжиною до 350 м і глибиною 16 м. Перевантажувати сільгосппродукцію будуть два баштових крани продуктивністю 1500 т/год. Обладнання для розвантаження, транспортування, зберігання та перевалки зерна знаходиться у власності «Промтехіновації».
За словами портовиків, знайомих з ходом будівництва, проект реалізується успішно. Запуск терміналу заплановано на 2026 рік. Незважаючи на технічну складність проекту, співрозмовники видання оцінюють перспективи своєчасного завершення будівництва оптимістично. Водночас учасники ринку не беруться оцінити термін окупності проекту.
ТОВ «Епіцентр К», до складу якого входить «Епіцентр Агро», створено в 2003 році, відкрило свій перший гіпермаркет у Києві в грудні того ж року. Має в Україні мережу однойменних торгових центрів. З 2016 року розвиває аграрний напрямок бізнесу. Обробляє понад 1670 тис. га у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Черкаській та Київській областях. До складу групи входять 20 тваринницьких ферм і 15 елеваторних комплексів загальним обсягом одноразового зберігання 2 млн тонн. Власне виробництво агропродукції агрохолдингу становить близько 1 млн т. У 2025 році «Епіцентр Агро» запустив власний трейдинг.
Анатолій Урбанський – народний депутат, член депутатської групи «За майбутнє», член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. З 2005 року веде підприємницьку діяльність у судноремонтних компаніях. З 2009 року – менеджер з питань управління та адміністративної діяльності, консультант з ремонту та технічного обслуговування суден ВАТ «Дунайсудоремонт». У 2011 році обраний членом наглядових рад ПАТ «Дунайсудоремонт» та ПАТ «Ізмаїльський річковий порт «Дунайсудосервіс». У 2015 році обраний депутатом Одеської облради.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) за липень 2025 року підтримало 1,49 млрд грн експорту, застрахувавши вісім позик на суму 359,14 млн грн, виданих українськими банками підприємцям для виконання експортних контрактів.
Як повідомляється на сайті ЕКА, серед банків найбільшими партнерами агентства у цей період стали Укргазбанк (1,09 млрд грн підтриманого експорту та кредити на 49,62 млн грн), Банк Альянс профінансував експорт на 153,13 млн грн при сумі кредитних договорів 239,51 млн грн, Кредитвест банк – 146,93 млн грн експорту і 70 млн грн кредитів.
Послугами ЕКА у липні найбільше користувалися експортери Тернопільщини (1,03 млрд грн підтриманого експорту), Черкащини (156,69 млн грн), Миколаївщини (153,13 млн грн) та Одещини (88,25 млн грн). У Києві підтримка становила 41,87 млн грн, крім того, зафіксовано угоди у Рівненській, Дніпропетровській та Чернігівській областях.
Найбільші контракти за вказаний період укладено на поставку українських товарів до Австрії — 1,03 млрд грн, Литви — 235,18 млн грн, а також до Ізраїлю, Йорданії, США, Італії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Молдови та Грузії. Найпопулярнішими товарними експортними групами були виробництво олії та тваринних жирів (1,03 млрд грн), переробка та консервування фруктів і овочів (153,13 млн грн), оптова торгівля насінням і кормами для тварин (146,93 млн грн), виробництво ланцюгів і пружин (88,25 млн грн), фармацевтичних препаратів і матеріалів (41,87 млн грн).
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від воєнних ризиків.
Мережа банківських відділень в Україні у другому кварталі цього року стала меншою на 32 точки та на початок липня налічувала 4934 підрозділи, повідомив Національний банк України на сайті.
Згідно з його статистикою, з початку року скорочення склало 48 відділень, за рік – 113.
Більше всього відділень у другому кварталі скоротив Кристалбанк – шість, що зменшило його мережу до 40.
На п’ять відділень стало менше у Кристалбанку та Ощадбанку, але якщо в результаті мережа першого тепер налічує всього 35 точок, то Ощадбанк з 1147 відділеннями залишається лідером в Україні.
По чотири відділення закрили Укрексімбанк, Райффайзен Банк та ПУМБ, у мережах яких тепер відповідно 39, 321 та 219 відділень.
ПриватБанк та ТАСкомбанк за квітень-червень втратили по три відділення, що зменшило їх мережі відповідно до 1102 та 91 точки.
Щодо банків, які розширювали свою територіальну присутність, то тут лідером знову став Акордбанк: він з дев’ятьма новими відділеннями збільшив їх мережу до 162 точок.
Асвіо Банк відкрив два відділення та тепер має 51 точку, тоді як банк “Грант”, БІЗбанк та РВС Банк додали по одному відділенню.
Згідно з даними Нацбанку, на початку липня цього року лідерами за кількістю відділень на українському ринку з великим відривом були державні Ощадбанк (1147 відділень) та ПриватБанк (1102), за якими йшли Райффайзен Банк (321), ПУМБ (219) та Укрсиббанк (218 відділень).
Другу п’ятірку сформували державний Укргазбанк (211), А-Банк (198), Акордбанк (162), державний Сенс Банк (137) та Креді Агріколь Банк (125), тоді як ТАСкомбанк (91) відкривав другу десятку.
Контрольовані державою вісім банків мали мережу з 2655 відділень, що складає 53,8% від загальної їх вартості на середину цього року.
Кабінет міністрів вніс зміни до статуту НАЕК «Енергоатом», зокрема, збільшивши кількість членів її наглядової ради з п’яти до семи осіб, чотири з яких повинні бути незалежними. Відповідні зміни затверджені постановою Кабміну №983 від 15 серпня 2025 року, оприлюдненою на Урядовому порталі.
Згідно з п. 74 зміненого статуту «Енергоатому», наглядова рада складається з семи членів, більшість з яких, а саме чотири, повинні бути незалежними, ще три члени повинні представляти державу.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, змінами доповнено повноваження загальних зборів акціонерів, а частина їх повноважень передана наглядовій раді.
Таким чином, з компетенції загальних зборів акціонерів, серед іншого, виключено прийняття рішення про призначення на посаду та звільнення з посади голови та членів правління відповідно до пропозицій наглядової ради. Згідно з п.12 зміненого статуту, обрання та припинення повноважень голови та членів правління є виключною компетенцією НС. Як і затвердження положення про правління, розгляд звіту правління та прийняття рішення за його результатами, затвердження фінансового плану товариства, а також його інвестиційного плану на середньострокову перспективу (три – п’ять років) і стратегічного плану розвитку.
Натомість до повноважень загальних зборів акціонерів було включено, зокрема, подання на погодження Мінфіну пропозицій щодо окремих фінансових показників, обсягів виплат на користь держави, бюджетного фінансування та квазіфіскальних операцій, затвердження листа очікувань власника на підставі Політики державної власності та після консультацій з наглядовою радою товариства, затвердження результатів оцінки діяльності наглядової ради.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів до грудня 2025 року планує завершити формування наглядових рад державних енергокомпаній у повному складі з дотриманням принципу більшості незалежних членів і хоче призначення керівників таких компаній на конкурсній основі. Про це йдеться в проекті Програми дій уряду, оприлюдненому 18 серпня.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) в оновленій після восьмого перегляду програмі розширеного фінансування EFF для України на початку липня наголосив на необхідності подальшого зміцнення корпоративного управління держпідприємствами в Україні, зокрема, негайного призначення голови ТОВ «Оператор газотранспортної системи» та завершення формування наглядової ради НАЕК «Енергоатом», що передбачає розширення її складу до семи членів.
До наглядової ради «Енергоатому» зараз входять її голова Ярек Неверович і заступник Майкл Елліотт Кірст, а також представники держави – Тимофій Милованов і Віталій Петрук. Третій незалежний член наглядової ради Тімоті Стоун відмовився від підписання контракту.
