За даними Fixygen, ПрАТ «Енергетичний завод “Енергетик”» проведе збори акціонерів 28 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження звітності, результатів діяльності та інші корпоративні питання.
Компанія працює в промислово-енергетичному сегменті та пов’язана з випуском або обслуговуванням обладнання для енергетики. Підприємства такого профілю є важливою частиною ремонтно-виробничої бази країни.
ПрАТ “Український бекон” (Костянтинівка Донецької обл.) за підсумками 2025 року отримало збитки, які планує покрити за рахунок прибутків майбутніх періодів, повідомило підприємство у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Проєкт рішення загальних зборів акціонерів, призначених на 30 квітня 2026 року, передбачає відмову від нарахування та виплати дивідендів за минулий рік.
Акціонерам пропонують затвердити звіт директора про результати роботи в 2025 році, визнавши її задовільною, а також погодити заходи щодо покращення фінансового стану компанії.
Пріоритетним напрямом діяльності на 2026 рік визначено забезпечення виходу на прибутковість.
Крім того, до порядку денного внесено питання про виключення з Єдиного державного реєстру (ЄДР) Максима Писарєва та Дмитра Махоти як осіб, що мають право діяти від імені компанії без довіреності.
За даними сервісу Опендатабот, дохід ПрАТ “Український бекон” у 2025 році впав на 79,5% порівняно з попереднім роком – до 95,84 млн грн. Чистий збиток склав 107,39 млн грн проти 147,11 млн грн прибутку у 2024-му. Таким чином, від’ємна динаміка чистого результату сягнула 173% (падіння на 254,5 млн грн). Вартість активів скоротилася на 45% – до 568,09 млн грн, а сукупні зобов’язання – на 33,3%, до 713,3 млн грн. Статутний капітал ПрАТ становить 1,0005 млн грн.
ПрАТ “Український бекон” засновано у 2008 році. Виробляє м’ясну продукцію під ТМ “Бащинський” та “Європродукт”, а також під брендом “Наша Ряба” та низкою Private Label (“Ашан”, METRO тощо).
З жовтня 2021 року підприємство входить до структури агрохолдингу МХП Юрія Косюка. Раніше власником виступало ПАТ “Миронівський хлібопродукт”. У цей період відбулася зміна багаторічного керівника Михайла Бащинського на Олену Резнік, а пізніше – на Дмитра Махоту. З листопада 2025 року посаду директора обіймає Олексій Носов.
Виробничі потужності розташовано в Краматорському районі Донецької області. Через воєнні дії діяльність заводу фактично зупинено: якщо у 2021 році штат налічував понад 1,9 тис. осіб, то за підсумками 2025 року чисельність персоналу скоротилася до 2 працівників.
Как сообщает Fixygen, «Харьковский комбикормовый завод» проведет общее собрание акционеров 28 апреля 2026 года в дистанционном формате. Основные вопросы – утверждение финансовой отчетности, результатов деятельности за 2025 год и другие решения по корпоративному управлению.
Завод работает в агропромышленном секторе и специализируется на выпуске комбикормов для животноводства и птицеводства.
Компании этого профиля тесно зависят от цен на зерновые, логистики и состояния рынка мяса и птицы. По открытым данным, предприятие находится под контролем частных украинских акционеров.
Україна має створити Центр підготовки власних фахівців для Міжнародного кримінального суду (МКС), вважає партнер ТОВ «Barristers» Олексій Шевчук.
«Україна повинна запропонувати системну експертизу та професійних людей, здатних ефективно працювати в структурі МКС. Україна повинна заснувати Центр підготовки фахівців для роботи в міжнародних судових органах, насамперед у МКС, оскільки міжнародне кримінальне право буде однією з визначальних сфер політики XXI століття», – сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».
Як зазначив Шевчук, зараз структурі МКС потрібен широкий спектр фахівців, які зможуть забезпечувати її роботу.
“Є посади координаторів з питань OSINT, мовних аналітиків, фінансових експертів, фахівців з доказового менеджменту, навіть фахівців з кіберрозвідки. Суд – це величезний організм. І щоб він працював, потрібні десятки висококваліфікованих фахівців у різних напрямках. На жаль, в Україні таких людей одиниці. Якщо набереться 10 готових завтра вийти на роботу в Гаазі – це буде оптимістичний прогноз”, – сказав він.
Водночас Шевчук зазначив, що Україна має потужну школу з практики ЄСПЛ, однак МКС — це інший світ, там інша процесуальна логіка, інша роль доказів, інший механізм збору інформації.
«Суд вимагає практичних навичок роботи з міжнародним кримінальним процесом, розуміння військових операцій, мовної компетенції на рівні технічного перекладу міжнародної термінології. Це високоспеціалізоване середовище», – додав він.
Коментуючи кроки до створення Центру підготовки фахівців для МКС, Шевчук сказав, що такий центр повинен мати кілька напрямків: програму для підготовки юристів-практиків (слідчі, прокурори, адвокати), програму для навчання технічного та аналітичного персоналу (фахівців OSINT, менеджерів доказів, перекладачів, аудиторів даних тощо), програму для мовної та етичної підготовки, адаптовану під стандарти Гааги.
«Ми в Україні маємо потужну академічну базу, але й науковцям потрібна команда, здатна завтра інтегруватися в практичну діяльність суду. Канада створила Canadian Centre for International Justice, який готує юристів та аналітиків спеціально для міжнародних трибуналів. Україні потрібно щось подібне — з партнерством між університетами, урядовими структурами та самим МКС. Це може бути спільна ініціатива Міністерства юстиції, МЗС, академічних інститутів та громадських організацій», — сказав Шевчук.
«У найближчі десятиліття вектор точно зміститься в бік Гааги — і Україні потрібні не символічні, а реальні фахівці. Це не питання престижу, це питання компетентності: або ми готуємо власних фахівців, або за нас це робитимуть інші”, – підсумував адвокат.
Barristers, АДВОКАТ, МКС, фахівець, центр підготовки, ШЕВЧУК
В Україні планується введення оподаткування закордонних поштових відправлень, що фактично означає кінець періоду «дешевих посилок» з іноземних інтернет-магазинів. Відповідні зміни передбачені новим законодавчим підходом до оподаткування транскордонної електронної торгівлі.
Йдеться про введення податку на додану вартість (ПДВ) на товари, замовлені українськими споживачами за кордоном. Наразі діє поріг безмитного ввезення у розмірі 150 євро, проте нова модель передбачає поступовий перехід до оподаткування практично всіх посилок, незалежно від їхньої вартості.
Основна мета змін — вирівнювання умов конкуренції між українськими та закордонними онлайн-продавцями, а також збільшення податкових надходжень до бюджету. У чинній системі іноземні маркетплейси та продавці часто не сплачують ПДВ при продажу товарів українським споживачам, що створює цінову перевагу порівняно з локальним бізнесом.
Очікується, що нова модель буде реалізована за принципом, аналогічним практиці Європейського Союзу, де ПДВ стягується з моменту покупки, а обов’язок щодо його сплати може бути покладено на продавців або платформи електронної комерції. Це означає, що такі майданчики, як міжнародні маркетплейси, повинні будуть реєструватися як платники податків в Україні або працювати через посередників.
Експерти зазначають, що введення ПДВ на посилки призведе до подорожчання покупок для кінцевих споживачів, насамперед у сегменті недорогих товарів, які сьогодні масово замовляються з закордонних платформ. При цьому держава розраховує на зростання прозорості ринку та збільшення надходжень до бюджету.
Водночас зміни можуть стимулювати розвиток внутрішньої електронної комерції та локальних виробників, які отримають більш рівні умови конкуренції. Однак частина споживачів може скоротити обсяги замовлень або перейти на альтернативні канали закупівель.
У логістичному секторі також очікуються зміни: оператори поштової доставки будуть залучені до адміністрування податків, включаючи можливу перевірку вартості товарів та взаємодію з митними органами.
Таким чином, ринок транскордонної електронної торгівлі в Україні входить у фазу структурних змін. У короткостроковій перспективі це призведе до зростання цін на імпортовані товари для населення, а в довгостроковій — може змінити баланс між іноземними та локальними онлайн-продавцями.
Державне підприємство «Ліси України» у квітні відновлює реалізацію 25 проєктів з будівництва лісових доріг загальною протяжністю майже 90 км, повідомила пресслужба компанії у Facebook. Згідно з повідомленням, будівництво об’єктів розпочалося восени 2025 року в Карпатському, Північному, Подільському, Поліському та Столичному філіях. Роботи були призупинені на зимовий період, проте зараз підрядні організації повертаються до виконання проектів.
«Під час будівництва лісових доріг передбачаються проміжні склади для зберігання, сортування та відвантаження лісопродукції. Встановлюються дорожні знаки та сигнальні стовпчики. У процесі реалізації враховуються економічні та соціальні складові, а також забезпечуються протипожежні заходи», – розповіли в «Лісах України».
За інформацією держпідприємства, нова дорога в Надворнянському надлісництві протяжністю понад 2 км забезпечить доступ до масивів із запасом деревини 22,7 тис. куб. м. У Коростенському надлісництві завершення 3-кілометрової дороги дозволить скоротити маршрут лісовозів на 10 км. Очікується, що завдяки оптимізації логістики собівартість кубометра лісу на цій ділянці знизиться приблизно на 20%.
У «Лісах України» уточнили, що будівництво в Путильському надлісництві скоротить шлях для мешканців гірських населених пунктів до райцентру на 10 км. Крім того, капітальний ремонт дороги в Мекшунівському лісництві (Чернігівська обл.) забезпечить доїзд пожежної техніки до водойми, яку облаштують пірсом для швидкого забору води.
Загалом у планах держпідприємства на 2026 рік – будівництво 60 лісових доріг загальною протяжністю понад 200 км.
