Запорізьке комунальне підприємство «Запопрожелектротранс» 24 грудня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 423,3 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 1 січня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК «ВУСО».
Україна отримала $1 млрд від Японії та Великої Британії, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Транш надійшов під гарантії урядів цих держав у рамках програми DPL Світового банку”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.
За його словами, залучені кошти спрямують на зміцнення української економіки та фінансування пріоритетних видатків у соціальній і гуманітарній сферах.
Близько 2 млн артилерійських снарядів буде вироблено в 2025 році в країнах ЄС, повідомив новопризначений єврокомісар з оборони та космосу Андрюс Кубілюс у коментарі Hromadske.
Відповідаючи на запитання про те, чи вистачить Європі виробничих потужностей для збільшення військової допомоги Україні, чиновник зазначив, що лише 20-25% зброї виробляють у країнах ЄС, а решту купують за кордоном. За словами Кубілюса, збільшення виробництва зброї в ЄС потребує замовлень від європейських урядів, яких бракує, а без довгострокових контрактів із виробниками озброєння не варто очікувати, що Європа вироблятиме більше зброї та боєприпасів для України в наступні роки.
“Гроші з бюджету ЄС не можуть використовуватися для закупівлі зброї для України. Існує низка обмежень на інвестиції в оборонну промисловість за межами ЄС. Однак для закупівлі озброєнь можуть бути використані гроші з Європейського фонду миру або заморожених російських активів”, – зазначив єврокомісар.
Водночас, пояснює Кубілюс, наступного року Україна отримає близько EUR30 млрд від ЄС і сама вирішить, скільки з цієї суми використати в оборонних цілях. Наразі в ЄС упроваджується новий механізм, що дає змогу інтегрувати український військово-промисловий комплекс у європейську оборонну промисловість.
У підсумковому комюніке саміту ЄС, який відбувся 18-19 грудня, особливо наголошується, що Європейська рада “планує активізувати роботу з подальшої підтримки та розвитку оборонної промисловості України й поглиблення її співпраці з оборонною промисловістю ЄС”.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” у 2025 році має намір зосередитися на системному розмінуванні земель сільгосппризначення та водних шляхів, повідомила пресслужба агрохолдингу у фейсбуці.
“Насамперед це формування разом з органами влади нового підходу до створення масивів ділянок для проведення всіх етапів очищення земель: від нетехнічного обстеження до механізованого та ручного розмінування. Крім того, разом із саперною спільнотою ми працюємо над удосконаленням процесів протимінної діяльності та збільшенням доступності технічних засобів інспектування тощо. Усе це дасть змогу зробити процес розмінування швидшим, ефективнішим і доступнішим для України”, – розповів директор із взаємодії з владою Михайло Різак.
“Нібулон” також планує розширювати сертифікацію власного підрозділу розмінування на повний цикл, що включає знешкодження вибухонебезпечних предметів і підводне розмінування.
“Ми продовжуємо інвестувати в розвиток, готові надавати послуги всім охочим”, – зазначив Різак.
Він наголосив, що “Нібулон” готовий продовжувати розмінування українських сільгоспземель і водних шляхів, але хотів би отримати державну підтримку, яку вже заробив.
“Звертаємо увагу держави, що досі не отримали повернення витрат за вже реалізовані проєкти розмінування”, – констатував він.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Під час повномасштабної війни колектив АТ “Харківобленерго” скоротився на 20%, який компанія поповнює за рахунок різних форм навчання, передає Енергореформа.
Про це повідомив директор з персоналу компанії Сергій Вовк під час першого засідання Ліги енергетичного розвитку України в Києві, присвяченому кадрам в енергетиці.
“Ми є прифронтовою зоною, по всьому периметру якої постійно відбуваються бойові дії. У звʼязку з цим значна кількість працівників виїхала за межі регіону і ми стикнулися з дефіцитом персоналу. З орієнтовної кількості 6 тис. персоналу ми втратили 1 200 працівників, тобто скорочення команди склало 20%. В результаті на сьогодні нами затребувані абсолютно всі спеціальності “в полі”, серед яких, зокрема, електромонтери, фахівці з обслуговування кабельних мереж”, – зазначив Вовк.
За його словами, підготовка кадрів для “Харківобленерго” відбувається в форматі дуальної освіти в рамках підписаних угод, зокрема, з Харківським політехнічним інститутом, Харківським національним університетом радіоелектроніки, а також власними силами товариства.
За даними Вовка, у 2023 році навчання пройшли майже 1500 працівників компанії, з яких у Центрі підготовки персоналу – 1000 фахівців, у спеціалізованих навчальних закладах – понад 400 осіб. За 10 місяців 2024 року ще майже 1500 працівників пройшли відповідне навчання з підвищення кваліфікації.
“Важливою проблемою є суттєве погіршення освітнього рівня учнів шкіл та студентів після переходу на “дистанційку”. Плюс величезна кількість дітей шкільного та студентського віку виїхали з країни. Ми втратили великий прошарок майбутніх спеціалістів, який треба надолужити. Тому ведемо активний пошук співробітників через Держслужбу зайнятості, соціальні мережі”, – пояснив директор з персоналу.
Він додав, що на певні посади компанія бере навіть без досвіду роботи.
“Якщо людина готова працювати, то вона проходить навчання, складає іспити, і потім вже може обійняти вищу посаду, ніж та, яку ми пропонуємо їй на початку”, – уточнив Вовк.
Як було зазначено під час засідання Ліги енергетичного розвитку, ринок праці в енергетиці в найближчі 10 років потребуватиме, за різними оцінками, від 60 до 80 тис. нових працівників, водночас нинішні освітні можливості дозволяють підготувати лише 10 тис. фахівців.
“Спілкуючись з енергетиками, я чую про колосальний попит на вже підготовлених фахівців, які можуть швидко адаптуватися та активно працювати. Одним з важливих шляхів підготовки таких спеціалістів є дуальна освіта, але вона потребує підтримки з боку держави. Треба оперативно усунути будь-які законодавчі перепони і полегшити процедури, адже майбутні енергетики мають навчатися у вишах і паралельно працювати на підприємствах, набуваючи досвід і отримуючи зарплату”, – вважає директор з розвитку інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна ” та засновник ГО “Клуб експертів” Максим Уракін.
Довідка: Ліга енергетичного розвитку України (ЛЕРУ) – громадська організація, заснована журналістами та комунікаційниками Олександром Голіздрою та Сергієм Шевченко, з метою підвищення ефективності комунікацій та діалогу між всіма стейкхолдерами енергоринку.
Energoreforma, SHEVCHENKO, URAKIN, Vovk, ГОЛІЗДРА, Харківобленерго
Виробник транспортних засобів корпорація «Еталон» випустила дослідний зразок міського електробуса «Мальва Електро А08611», який наразі пройшов усі випробування і готується до сертифікації, повідомив президент корпорації «Еталон» Володимир Бутко.
«Ми хочемо бути в Євросоюзі, і електробуси – це екологічна вимога, тому необхідно рухатися разом із ними, робити технологічні зміни у виробництві, в конструюванні. Це перша наша модель електробуса, і ми вважаємо, що вона матиме попит», – наголосив Бутко під час прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Водночас він зазначив, що хоча зараз тендери щодо електробусів відбуваються переважно на 12-метрові машини, але, на його думку, вони не будуть такими ефективними, як 9,5-10-метрові. «І це підтримують і ті, хто раніше за нас почав випускати електробуси», – підтердив свою позицію Бутко.
Згідно з презентацією електробуса, електробус створено на базі міського дизельного автобуса «Мальва», який дебютував торік, спільно з компанією «Інформсервіс» (Молдова), що постачає тягове високовольтне обладнання. Електробус має запас ходу до 200 км.
Основна відмінність від базової моделі автобуса – надбудова на даху електробуса, де розташовані акумуляторні батареї.
Електробус розрахований на 24 сидячих (плюс два відкидних) і 29 стоячих місць, також є місце для інвалідного візка.
Зовнішня світлотехніка – світлодіодна, виробництва європейських фірм. Передбачено також можливість встановлення рідинного підігрівача пасажирського салону, який працює на дизельному паливі стандарту Євро6.
«Таке рішення дає змогу краще пристосуватися до умов зимової експлуатації в Україні та забезпечує більший пробіг на одній зарядці», – йдеться у відеопрезентації.
Серед зовнішніх особливостей – наявність дверцят для підключення зарядного пристрою, що характерно для всіх електробусів.
«Характеристики нового електробуса загалом відповідають характеристикам зарубіжних аналогів, а подальше їхнє поліпшення відбуватиметься завдяки використанню новітніх акумуляторних батарей і тягових приводів, а також деяких традиційних для електробусів агрегатів і вузлів», – ідеться в презентації.
Говорячи про ціну електробуса, Бутко зазначив, що вона орієнтовно втричі вища, ніж вартість дизельного автобуса.
«Ціна дизельного близько 100-110 тис. євро (без ПДВ), а електробус буде в плюс-мінус три рази дорожчим. Але якщо порівнювати з європейськими аналогами, то, наприклад, Solaris польський або турецький Otocar із майже таким самим функціоналом і довжиною коштуватимуть EUR530-550 тис. (без ПДВ). Тобто ми розуміємо, що електротранспорт – це недешева історія», – сказав президент корпорації.
Він також навів для порівняння ціни на тролейбуси: якщо корпорація продає звичайні 12-метрові за EUR300 тис., з автономним ходом – за EUR400 тис., то Чехія продає Skoda за понад EUR700 тис. (усе – без ПДВ).
«Тобто ми маємо, скажімо так, зазор за рахунок, напевно, нижчої, ніж у Європі, вартості електроенергії, нижчих заробітних плат… І ще, напевно, у нас немає такої норми прибутку, яку вони закладають у своє виробництво та продажі. У нас це 10%, і це ще добре», – резюмував Бутко.
Корпорація «Еталон» охоплює 12 підприємств, зокрема Чернігівський автозавод (ЧАЗ), що випускає автобуси різних класів, і тролейбуси. Основні напрямки – виробництво автотранспортних засобів, машинобудування, складська логістика.
