Директор департаменту корпоративного фінансування АТ «ОТП БАНК» Наталія Кондратчук та керівник проєктів з альтернативних каналів продажів АТ «ОТП БАНК» Павло Гузирь взяли участь у робочій зустрічі представників українських банків з міністром аграрної політики та продовольства України Віталієм Ковалем, під час якої йшлося про розвиток агропереробки та підтримку малих агровиробників.
Представники ОТП БАНК акцентували увагу на тому, що важливим аспектом розвитку агропереробної галузі залишаються банківські інвестиційні кредити, які надаються для закупівлі обладнання для переробки, зберігання та пакування агропродукції.
Зокрема, ОТП БАНК у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» активно надає фінансування для інвестицій у переробку строком до 5 років зі ставкою 5-7%. Для підприємств, що знаходяться у зоні високого воєнного ризику ставка становить 1%. За цією програмою ОТП БАНК приймає заявки на кредитування для закупівлі обладнання для переробки продукції рослинництва та тваринництва, елеваторного обладнання, засобів для зберігання та інших засобів, необхідних для розвитку переробних потужностей агробізнесу.
«Разом з цим, ОТП БАНК активно фінансує проєкти з посилення енергонезалежності українського бізнесу, у тому числі переробних підприємств. Банк надає фінансування для проєктів, які передбачають закупівлю та встановлення сонячних панелей для власного споживання та когенераційних установок для комбінованого виробництва електроенергії та тепла, а також вітрових електростанції та біогазових установок. Ми готові надати фахову консультацію щодо кожної із технологій. Також тісно співпрацюємо з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) за цим напрямком», – розповіла Н. Кондратчук.
Важливою частиною роботи ОТП БАНК є реалізація спільних програм з міжнародними партнерами, що дозволяє розширювати доступ українського агробізнесу до фінансових ресурсів. Відтак, скориставшись кредитною програмою для оновлення сільськогосподарської техніки та обладнання, клієнти Банку мають можливість отримати до 15% кешбеку від Європейського банку реконструкції та розвитку.
Також, ОТП БАНК є учасником державної програми «Зроблено в Україні», яка передбачає компенсацію 25% від вартості с/г техніки та обладнання українського виробництва за умови придбання у виробника, акредитованого Міністерством аграрної політики та продовольства.
«Співпраця з міжнародними партнерами дозволяє нам розширювати наші можливості з фінансування українського агробізнесу. Наприклад, у межах програми розподілу кредитних ризиків ми залучаємо портфельні гарантії від IFC та ЄБРР для кредитування малих агровиробників. Завдяки цьому, ОТП БАНК кредитує українських аграріїв, які обробляють від 200 га землі та реалізовує дуже гнучкий підхід до застави», – зазначив П. Гузирь.
Також учасники зустрічі обговорили питання зростання обсягів експорту аграрної продукції з України, у тому числі за рахунок нарощення частки продукції з доданою вартістю у структурі закордонних поставок.
Детальніше з кредитними програмами, які реалізує ОТП БАНК для підтримки українського агробізнесу можна ознайомитись за посиланням.
Страхова компанія “ІНГО” (Київ) за 9 місяців 2024 року зібрала страхові премії на суму 2,46 млрд грн, що на 23,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року, зазначається в повідомленні компанії.
При цьому наголошується, що за оцінками експертів Національної асоціації страховиків України (НАСУ), це відповідає середньому темпу зростання страхового ринку України за звітний період, який становить 23%.
Компанія також повідомляє, що протягом звітного періоду відбулося зростання попиту на страхові продукти в сегменті КАСКО (+25,3%), ОСЦПВ (+35,5%), страхування майна (+47%), медичне страхування тих, хто виїжджає за кордон (+51,3%), страхування від нещасних випадків (+25,7%). Водночас у розрізі майна та автострахування збільшилася як кількість клієнтів, так і обсяги премій.
Також зазначається, що надходження від фізичних осіб зросли на 35% до 735 млн грн. Водночас премії в сегменті страхування юридичних осіб зросли на 19% і становили 1,73 млрд грн. Згідно з даними НАСУ, “ІНГО” є лідером у цьому сегменті.
За звітний період “ІНГО” сплатило понад 1,08 млрд грн відшкодувань, що на 32% більше за минулорічні показники. Найбільші суми відшкодовано було здійснено за договорами добровільного медичного страхування – понад 419 млн грн, КАСКО – 328 млн грн, страхування майна – 273 млн грн. Понад 184 млн грн було відшкодовано за збитками виробників с/г продукції.
Резерви компанії на 1 листопада 2024 року зросли на 11%, досягнувши майже 2 млрд грн, власний капітал зріс на 16%, до 1,34 млрд грн. При цьому високоліквідні активи становлять 3,02 млрд грн, що на 3% більше за минулорічний показник.
За звітний період СК “ІНГО” збільшила суму сплачених податків до бюджетів усіх рівнів на 23% до 185 млн грн.
До кінця 2024 року “ІНГО” очікує подальшого збільшення страхових премій завдяки концентрації ринку та впровадженню нових технологій. Особлива увага буде приділена цифровізації процесів щодо поліпшення обслуговування клієнтів, зазначається в повідомленні.
АТ “Страхова компанія «ІНГО» володіє ліцензіями на 18 класів страхування і протягом 30 років надає страхові послуги як фізичним особам, так і компаніям. Її мережа охоплює 25 філій, 5 відділень і 9 центрів обслуговування клієнтів, що функціонують у всіх регіонах країни. Компанія входить до списку найбільших страхових компаній України за обсягом премій, величиною власних активів і сумами виплат страхових відшкодувань.
З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
Австрія зобов’язалася виділити ще одну додаткову гуманітарну підтримку Україні в розмірі EUR8 млн, а також надасть EUR2 млн на українську ініціативу Grain from Ukraine, повідомив міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг.
“І сьогодні я можу оголосити, що ми зобов’язалися виділити ще одну додаткову гуманітарну підтримку Україні в розмірі EUR8 млн: EUR5 млн на програму Всесвітньої продовольчої програми з розмінування та EUR3 млн на гуманітарну допомогу через міжнародні організації, які працюють в Україні та Молдові”, – сказав Шалленберг на спільній пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою в середу.
Крім того, він повідомив про виділення додаткових коштів на ініціативу Grain from Ukraine.
“І я радий оголосити, що ми надамо EUR2 млн на додаток до EUR2 млн, виділених Австрійською агенцією розвитку, на ініціативу Grain from Ukraine, яка, на мою думку, важлива для зменшення впливу путінської війни на глобальну продовольчу безпеку”, – повідомив міністр.
Очільник МЗС зазначив, що тільки на двосторонньому рівні його країна надала Україні підтримку в розмірі EUR264 млн, які були спрямовані на гуманітарну та фінансову допомогу.
Аграрії всіх областей України станом на 19 листопада засіяли понад 6,14 млн га озимими порівняно з 6 млн га за підсумками минулого тижня, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, озимими зерновими засіяно майже 5,06 млн га, що становить 98% від прогнозу. Зокрема, озиму пшеницю посіяно на 4,4 млн га (тижнем раніше цей показник становив 4,3 млн га), що становить 98% від прогнозованих площ під культурою, ячмінь – на 610,5 тис. га (577,8 тис. га) і 96%, жито – на 68,6 тис. га (68,1 тис. га) і 97%, ріпак – на 1,08 млн га (1,07 млн га) і 96%.
Аграрії 14 областей завершили посів озимих зернових, а 12 областей озимого ріпаку.
За інформацією міністерства, серед лідерів за обсягом сівби озимих на зерно аграрії Одеської – 760 тис. га, Дніпропетровської – 532 тис. га та Миколаївської – 503,1 тис. га областей.
Станом на 14 листопада роком раніше в Україні було засіяно 5,8 млн га озимими культурами, пшеницею – 4,022 млн га, ячменем – 506 тис. га, житом – 77 тис. га, ріпаком – 1,159 млн га.
Посольство США в Україні закрито в Києві 20 листопада і рекомендує громадянам США бути готовими негайно сховатися в разі оголошення повітряної тривоги.
Офіс Американської Торгової палати в Києві (AmCham) також зачинений сьогодні. Команда організації доступна в режимі онлайн.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).
Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.
