Італія, як одна з провідних економік Євросоюзу, продовжує відновлюватися після пандемії та кризових явищ останніх років. Однак ринок праці стикається з безліччю викликів, як-от демографічний спад, старіння населення і тиск міграційних потоків. У першому півріччі 2024 року ринок праці Італії показує змішані результати: поліпшення в деяких секторах і стагнацію в інших.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував основні тенденції в економіці Італії, ситуацію на ринку праці та становище громадян України, які перебувають на території Італії.
Мінімальна заробітна плата в Італії, як і раніше, не встановлена на національному рівні. Питання про введення мінімальної заробітної плати обговорюється в країні вже давно, але на поточний момент умови оплати праці регулюють колективні договори, що укладаються профспілками і роботодавцями в різних галузях. У середньому мінімальна заробітна плата за договорами становить близько 8-9 євро на годину, що при повній зайнятості відповідає приблизно 1 300-1 500 євро на місяць.
Як повідомляє Experts Club, зарплати в Італії варіюються залежно від регіону, кваліфікації та галузі. Розглянемо середні зарплати за основними секторами економіки:
Тенденціями у сфері зайнятості є:
На початок 2024 року в Італії проживає близько 5 мільйонів мігрантів, що становить майже 9% від усього населення країни. Основні національності серед мігрантів:
На початок 2024 року чисельність українських громадян в Італії істотно збільшилася через війну в Україні. Згідно з даними на лютий 2024 року, в Італії проживає понад 254 000 українців, які офіційно зареєстровані з тимчасовим захистом. Однак реальна чисельність українців, які перебувають у країні, може перевищувати 1 мільйон з огляду на постійні потоки біженців і мігрантів, а також тих, хто не зареєструвався офіційно.
Ці мігранти переважно зайняті в сільському господарстві, будівництві, а також у сфері послуг, пов’язаній із доглядом за літніми людьми та дітьми. Українці, наприклад, після початку війни 2022 року, становлять значну частку працівників у сфері домашнього догляду.
За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club, одним із головних викликів для Італії залишається інтеграція мігрантів в економіку. У деяких секторах спостерігається нестача кваліфікованих кадрів, тоді як інші стикаються з проблемою надлишкової робочої сили, особливо серед молоді. Найближчими роками уряд продовжить впроваджувати програми, спрямовані на підтримку інтеграції та навчання молодих фахівців, а також на скорочення бюрократичних бар’єрів для створення нових робочих місць.
Таким чином, ринок праці в Італії в першому півріччі 2024 року показує як позитивні, так і негативні тенденції. Економіка потребує кваліфікованих працівників, особливо в технологічному та медичному секторах, тоді як сектор послуг продовжує залежати від мігрантів, які відіграють важливу роль у вирішенні демографічних проблем країни.
Міністерство економіки Тайваню заявило про повне припинення поставок верстатів до Росії через посилення правил експортного контролю. Ці заходи вжито після публікації в ЗМІ серії розслідувань про такі поставки.
Міністерство економіки Тайваню в п’ятницю, 1 листопада заявило
про повне припинення поставок верстатів, які можуть використовуватися на військових підприємствах, до Росії. Правила експортного контролю були посилені після публікації серії розслідувань про такі поставки в засобах масової інформації.
Зокрема, істотно збільшено – до 1 млн тайванських доларів (приблизно 31 100 доларів США) – розмір штрафу за первинне порушення санкцій, введених проти РФ і Білорусі. Крім того, Мінекономіки повідомило, що веде «активну роз’яснювальну роботу» з виробниками, закликаючи їх дотримуватися законів і контролювати кінцевий потік продукції.
За даними відомства, це вже дало результат, і обсяг експорту верстатів із Тайваню в Росію «впав до нуля».
У січні нинішнього року російське видання The Insider і тайванське The Reporter опублікували спільне розслідування,
у якому йшлося про те, що Тайвань, незважаючи на проукраїнську позицію влади, став головним постачальником металообробних верстатів для підприємств військово-промислового комплексу Росії. У публікації вказувалося, що цей експорт йде через треті країни, такі як Туреччина. Уже в лютому Тайбей запровадив санкції проти кількох російських компаній, які фігурували в статті).
У липні вийшло нове розслідування
The Insider – про те, що тайванська компанія Giant Force має намір в обхід обмежень поставити в РФ незамінний прилад для тестування термостійкого покриття корпусів ракет – «камеру соляного туману». У цій схемі, за даними видання, брали участь китайський завод тайванської фірми, малазійська транспортна компанія і киргизький банк. У підсумку поставки було зірвано завдяки пильності банків, зокрема китайських, які побоювалися санкцій за експорт товарів подвійного призначення, пише The Insider.
Про постачання тайванських верстатів у Росію йшлося також у доповідях британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень і Open Source Centre – урядового центру США, що аналізує інформацію з відкритих джерел для американських спецслужб.
У 2023 році Росія в обхід санкцій отримала понад 300 автоматизованих верстатів від виробників ФРН, ідеться в розслідуванні німецької телекомпанії SWR, яка проаналізувала митні документи, а також фото та відеозаписи. За цими даними, німецькі верстати з ЧПУ активно використовують підприємства, що постачають російську армію двигунами і деталями для літаків, зокрема «КамАЗ», НІР, «Індустріальні рішення».
Як з’ясували журналісти, російський ВПК використовує верстати понад 30 німецьких виробників, зокрема компанії Heller. За даними SWR, у двох третинах випадків обладнання з ФРН надходить до РФ через посередників у Туреччині.
Німецькі компанії заявили SWR, що дотримуються санкцій проти Москви і не знають, як їхні верстати опинилися в Росії. «Обхід санкцій – надзвичайно прибуткова справа. Як правило, у третій країні знайдеться людина, якій за це добре заплатять», – пояснив експерт із санкцій Бенджамін Гільгеншток із Київської школи економіки. Він вважає, що німецькі компанії дійсно не завжди знають, куди відправляється їхня продукція, але вони «однозначно могли б це з’ясувати, якби спробували». Експерт закликав уряд ФРН посилити експортні правила.
Джерело: https://www.dw.com/ru/tajvan-zaavil-o-polnom-prekrasenii-postavok-stankov-v-rossiu/a-70672790
Кабінет міністрів України затвердив перші шестирічні плани управління для восьми річкових басейнів України: Дніпра, Дону, Дністра, Вісли, Південного Бугу, річок Приазов’я, Причорномор’я, а також Криму до 2030 року, повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України в п’ятницю.
«Це дорожні карти про те, як на практиці поліпшити якість поверхневих і підземних вод. Вони допоможуть оцінити стан українських водних ресурсів, зокрема, внаслідок впливу воєнних дій, а також визначити шляхи досягнення «хорошого» стану вод», – розповіла міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
Зазначається, що наступним кроком має стати реалізація заходів планів управління річковими басейнами. «Це один із ключових індикаторів у секторі «Якість води» під час переговорного процесу щодо вступу України до ЄС», – ідеться в повідомленні.
Реалізація планів управління річковими басейнами спрямована на розв’язання таких головних водно-екологічних проблем: забруднення поверхневих вод органічними, біогенними та небезпечними речовинами; гідроморфологічні зміни; забруднення та виснаження підземних вод; зміна клімату; зменшення впливу інфраструктурних об’єктів на стан вод; засмічення водних об’єктів побутовими відходами; біологічне забруднення (розповсюдження інвазійних видів); вплив воєнних дій.
«Плани управління річковими басейнами дадуть змогу Україні виконати свої євроінтеграційні зобов’язання та гармонізувати свою водну політику з Водною рамковою директивою ЄС. Готуючи їх, Україна скористалася досвідом Австрії, Словаччини, Румунії, Польщі, Угорщини, Франції та Естонії», – наголошується в повідомленні відомства.
У Молдові в неділю розпочався другий тур президентських виборів між чинною президенткою Маєю Санду і кандидатом із Партії соціалістів Олександром Стояногло , передає NewsMaker. Виборчі дільниці відкрилися о 7 ранку за місцевим часом і закриються о 21:00. У країні та за її межами працюють 2219 дільниць, з яких 1988 – на території Молдови, а 231 – за кордоном.
Загалом зареєстровано 2,7 млн. виборців. За виборами стежать 2400 спостерігачів.
У першому турі Санду набрала понад 42% голосів, Стояногло – майже 26%.
Як повідомлялося, за даними ЦВК Молдови за результатами підрахунку 100% протоколів на виборах президента країни до другого туру вийшли Майя Санду, яка набрала 42,45% голосів виборців, і кандидат від Партії соціалістів Олександр Стояногло – 25,98%.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Кандидати в президенти висловили різко протилежні погляди на роль Америки у війні, а також на альянс НАТО, який служить щитом проти російської агресії.
Українські військові втрачають позиції на сході України найшвидшими темпами за останні роки. Приплив до Росії кількох тисяч північнокорейських солдатів надав нового непередбачуваного виміру найжорстокішій війні в Європі за останні кілька поколінь.
А російські бомбардування – включно з 20 нічними нальотами безпілотників на столицю, Київ, тільки в жовтні – щодня збільшують кількість жертв серед мирного населення.
На цьому непростому тлі Україна готується до виборів у США у вівторок, які майже напевно визначать курс країни абсолютно по-різному, залежно від того, хто переможе в Білому домі.
Колишній президент Дональд Трамп, кандидат від республіканців, і віцепрезидентка Камала Гарріс, кандидатка від демократів, висловили різко контрастні погляди на роль Америки у війні, а також у військовому альянсі НАТО, який тривалий час слугував щитом проти російської агресії.
Українські чиновники, які відчайдушно намагаються уникнути токсичних партійних баталій, що можуть поставити під загрозу підтримку їхнього головного військового прихильника, намагаються знайти способи навести різноманітні аргументи, які могли б сподобатися обом таборам.
Заяви пана Трампа про те, що він зможе укласти угоду щодо припинення війни ще до вступу на посаду, а також його негативне ставлення до України, яке він часто висловлює, – він навіть звинуватив президента Володимира Зеленського в розв’язанні війни – посилили побоювання, що він змусить українців піти на невигідну угоду, припинивши військову підтримку.
Пан Зеленський, якого запитують про перспективи перемоги Трампа майже на кожній пресконференції або виступі в ЗМІ, сказав журналістам в Ісландії минулого тижня, що «розуміє всі ризики».
«Трамп багато говорить, але я не чув, щоб він сказав, що скоротить підтримку України», – сказав він.
Водночас пан Зеленський не має ілюзій щодо важких наслідків втрати військової допомоги з боку США.
«Якщо ця підтримка ослабне, Росія захопить ще більше територій, і це завадить нам виграти цю війну», – сказав він в інтерв’ю південнокорейській телекомпанії KBS. «Така реальність».
Київ явно шукає способи привернути увагу до добре задокументованого транзакційного підходу пана Трампа до зовнішньої політики: пан Зеленський наголосив, що допомога в захисті України відповідає економічним інтересам Америки, оскільки його країна «багата на природні ресурси, зокрема найважливіші метали вартістю в трильйони доларів США».
2022 року канадська консалтингова компанія SecDev оцінила повну вартість усіх мінеральних ресурсів України в 26 трильйонів доларів, включно з вугіллям, газом і нафтою. Стратегічні ресурси , включно з 7 відсотками світових запасів титану, 20 відсотками запасів графіту і 500 000 тонн літію, необхідного для акумуляторів електромобілів, знаходяться на території України.
Росія вже розкрадає деякі з цих ресурсів на окупованих територіях, за даними українських чиновників, британської розвідки та незалежних розслідувань.
Ці дорогоцінні ресурси, за словами Зеленського, «зміцнять або Росію та її союзників, або Україну і демократичний світ».
Сенатор Ліндсі Грем, республіканець від Південної Кароліни і союзник Трампа, висловив аналогічну думку у відео, яке він записав разом із паном Зеленським у вересні. «Вони сидять на трильйоні доларів корисних копалин, які можуть бути корисні для нашої економіки», – сказав пан Грем. «Тому я хочу продовжувати допомагати нашим друзям в Україні».
Пан Зеленський також згадував про можливість використання українських підрозділів для заміни деяких американських військ, розміщених у Європі після війни, зазначаючи, що загартовані в боях українські війська можуть виявитися корисними для захисту європейського континенту.
Це також могло бути зверненням до давньої мети пана Трампа – скоротити військову присутність Америки в Європі. У 2020 році він вивів майже 10 000 військовослужбовців із Німеччини – близько чверті розміщеного там контингенту.
«Дональд Трамп абсолютно непередбачуваний – як у негативному, так і в позитивному сенсі», – каже Олександр Коваленко, відомий український військовий і політичний аналітик. «Трамп може абсолютно непередбачувано зайняти позицію, яка повністю блокує допомогу Україні, або ж він може настільки ж непередбачувано ухвалити рішення надати Україні підтримку, яку ні Джозеф Байден, ні Камала Гарріс ніколи б не розглянули».
Пані Гарріс вважається більш передбачуваною і, найімовірніше, проводитиме політику, аналогічну політиці адміністрації Байдена, що ставить перед Києвом інші завдання.
Багато українців вважають, що адміністрація Байдена була скута страхом перед прямою конфронтацією з Москвою, що призвело до надто обережної і повільної реакції, яка в кінцевому підсумку прирекла їх на повільну поразку.
«Майбутньому президенту Гаррісу доведеться вирішувати головну проблему американської підтримки України: чи хоче вона, щоб Україна перемогла Росію, і чи готова вона надати для цього військові, дипломатичні та фінансові ресурси?» Мік Раян, генерал-майор австралійської армії у відставці та науковий співробітник дослідницької групи Lowy Institute, нещодавно написав
«Якщо відповідь на це запитання буде позитивною, це вимагатиме від США і НАТО змінити свою стратегію, а також тіснішого узгодження стратегії НАТО і України, щоб довести війну до перемоги», – написав він.
Стримана реакція пана Байдена на план перемоги, який пан Зеленський презентував під час нещодавньої поїздки до Вашингтона, посилила зростаюче відчуття розчарування, що виплеснулося на публіку, і Київ заявив, що це обмежує його можливості з пошуку прийнятного закінчення війни.
Немає жодних ознак того, що Сполучені Штати нададуть Україні військову підтримку, яка, на їхню думку, необхідна для того, щоб примусити Росію до перемовин, і немає жодних ознак того, що Вашингтон готовий узяти на себе зобов’язання з надання гарантій безпеки, які Київ вважає необхідними для досягнення міцного миру.
Цього тижня пан Зеленський заявив журналістам, що Америка надала лише малу частину військової підтримки, обіцяної в рамках пакету допомоги в розмірі 61 мільярда доларів, ухваленого у квітні, що ускладнює можливості України планувати те, що станеться після президентських виборів у Сполучених Штатах.
«Ви маєте розраховувати на дуже конкретні речі в дуже конкретний час, інакше ви не зможете керувати цією ситуацією, ви не зможете керувати оборонними лініями, ви не зможете убезпечити людей, ви не зможете підготуватися до зими», – сказав він цього тижня.
«Це не питання грошей», – сказав він. «Це завжди питання бюрократії, логістики, ідей або скептицизму».
Оскільки Україна продовжує втрачати позиції на східному фронті, пан Коваленко, військовий аналітик, каже, що незалежно від того, хто переможе у вівторок, внутрішньополітичні баталії, які можуть відбутися за виборами, являють собою власний ризик, сіючи хаос, яким Москва з готовністю скористається.
«Насправді мене більше лякає не січень 2025 року, коли відбудеться інавгурація, а період відразу після виборів», – сказав він в інтерв’ю. «Росія повною мірою скористається виборами в США, після чого внутрішньополітичні події домінуватимуть, відволікаючи американське суспільство від України та інших зовнішньополітичних питань».
Репортажі з Києва підготували Констант Мегет і Любов Шолудько.
Марк Сантора веде репортажі з України від початку війни з Росією. Раніше він працював у Лондоні як редактор міжнародних новин, спеціалізуючись на термінових подіях, а до цього був шефом бюро зі Східної та Центральної Європи, розташованого у Варшаві. Він також вів активні репортажі з Іраку та Африки. Детальніше про Марка Санторе
Джерело: https://www.nytimes.com/2024/11/03/world/europe/trump-harris-ukraine-election.html
Австралія передала Україні планерні авіабомби зі збільшеною дальністю польоту JDAM-ER (Joint Direct Attack Munition Extended-Range) після їх зняття з озброєння Королівських австралійських військово-повітряних сил (RAAF), повідомляє Australian Defence.
“У Плані Міністерства оборони з керованої зброї та вибухонебезпечних боєприпасів, опублікованому 30 жовтня, йдеться про те, що Австралія виведе з експлуатації свої 500-фунтові боєприпаси Mk.82 JDAM-ER австралійського виробництва у 2021 році одночасно з виведенням із експлуатації парку винищувачів F/A-18A/B Classic Hornet. Тепер ADM може підтвердити, що принаймні частину цієї зброї було пізніше передано Україні в межах підтримки Австралії для країни, що воює. Однак незрозуміло, коли боєприпаси були передані Україні”, – зазначає видання.
Перше відоме застосування JDAM-ER в Україні було здійснене українськими ВПС МіГ-29 у березні 2023 року, однак цю зброю було поставлено США. Тільки у квітні 2024 року Австралія підтвердила, що поставила Україні незазначені боєприпаси класу “повітря-земля”.
У липні 2024 року Міністерство оборони оголосило про подальше передання незазначеної зброї класу “повітря-земля” в межах пакета вартістю 250 мільйонів доларів.
Комплект JDAM-ER був розроблений Defense Science and Technology Group (DSTG) на початку 2000-х років у співпраці з Boeing і Ferra Engineering. Ferra Engineering наразі виробляє комплект за угодою з Boeing, яка закінчується 2028 року.
