Кредобанк (Львів) підписав угоду про залучення гарантій для кредитів малому і середньому бізнесу в Україні на загальну суму $40 млн доларів із Фінансовою корпорацією розвитку США (Development Finance Corporation, DFC).
Як ідеться в повідомленні банку в п’ятницю, підписання відбулося у Вашингтоні під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку, гарантія покриватиме 80% від суми кредиту, тобто угода надасть змогу Кредобанку видати кредити для бізнесу на $50 млн.
Уточнено, що кредити на обіговий капітал, інвестиційні кредити та лізинг під гарантії DFC зможуть отримати підприємства, які провадять свою діяльність на всій підконтрольній території України, мають не більше ніж 300 працівників і не більше ніж $15 млн. Максимальна сума кредиту для клієнта – $1,5 млн в еквіваленті. У рамках програми щонайменше 25% усіх кредитів під гарантії DFC мають отримати підприємства агросектору.
Перший заступник голови правління Кредобанку Якуб Карновський зазначив, що завдяки програмам розподілу ризиків, які працюють у банку вже понад два роки, йому вдалося виділити українським підприємцям загалом понад EUR155 млн кредитного фінансування.
Кредобанк засновано 1990 року. Його єдиним акціонером є найбільший банк Польщі – PKO Bank Polski S.A. Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 червня 2024 року за розміром активів Кредобанк посідав 14-те місце (57,93 млрд грн) серед 63 банків у країні.
Українську спортсменку та стрибунку у висоту Ярославу Магучіх офіційно визнано найкращою легкоатлеткою в Європі за підсумками 2024 року. Свою нагороду вона отримала на церемонії Golden Tracks, яка відбулася в Скоп’є (Північна Македонія), повідомляє Суспільне Спорт.
Зазначається, що в сезоні 2024 року Магучіх встановила новий світовий рекорд дисципліни – 2.10 метри, і додала до нього дебютне «золото» Олімпійських ігор, звання чемпіонки Європи і третій поспіль титул Діамантової ліги.
До трійки найкращих у жіночій номінації також увійшли бігунки – нідерландка Фемке Бол і британка Кілі Ходжкінсон.
«Це був найуспішніший сезон для мене. Збулося багато мрій: світовий рекорд і олімпійське золото для України», – розповіла Магучіх під час церемонії.
За підсумками історичного сезону Магучіх також претендує на нагороду найкращій легкоатлетці світу в небігових дисциплінах: World Athletics визначать трійку фіналісток номінації на початку листопада.
27 жовтня Україна переходить на зимовий час.
«Рівно о 4.00 стрілки годинника мають зробити одне коло назад. Сучасні електронні девайси зроблять це автоматично, а механічний годинник потрібно перевести вручну. Таким чином, він показуватиме 3.00», – йдеться в телеграм-каналі Уряд online.
Як повідомлялося, Верховна Рада 16 липня ухвалила законопроєкт №4201 щодо скасування в Україні переходу із зимового на літній час із 2025 р., однак він не підписаний президентом України.
Перший завод оборонного концерну Rheinmetall уже працює в Україні, другий – на підході, повідомив директор Rheinmetall Армін Паппергер інтерв’ю ТСН.
“Перший завод уже працює. Українська оборонна індустрія – це наш партнер. Зараз у нас є виробниче підприємство і підприємство з обслуговування”, – сказав Паппергер, додавши, що наприкінці року вийде перша надсучасна бойова піхотна машина Lynx в Україні.
“На цей момент ми обслуговуємо бойові машини піхоти, але також головні бойові танки. Тож це дуже продуктивне спільне підприємство”, – зазначив директор Rheinmetall. Він додав, що компанія володіє 51% акцій цього підприємства.
Паппергер зазначив, що Rheinmetall перебуває на шляху до будівництва порохового заводу і заводу з виготовлення боєприпасів в Україні. “Ми також хочемо налагодити виробництво систем ППО, щоб ви могли самі себе захищати”, – повідомив він.
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові й олійні культури, станом на 25 жовтня вже намолотили 63,7 млн тонн нового врожаю з 18,1 млн га порівняно з 62,2 млн тонн із 17,7 млн га тижнем раніше.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства в п’ятницю, вже зібрано 45,1 млн тонн (42,8 млн тонн) зернових і зернобобових, 18,6 млн тонн (18 млн тонн) олійних і 8,3 млн тис. тонн (6,5 тис. тонн) цукрових буряків.
У міністерстві уточнили, що завершено жнива пшениці, якої отримано 22,3 млн тонн із 4,9 млн га за врожайності 42,4 ц/га, ячменю – 5,5 млн тонн із 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц/га, гороху – 465,3 млн тонн із 212,2 тис. га за врожайності 21,9 ц/га та ріпаку – 3,5 млн тонн із 1,3 млн га за врожайності 27,3 ц/га.
Триває збирання кукурудзи, якої отримано 15,4 млн тонн (13,2 тис. тонн тижнем раніше) з 2,7 млн га (67% від плану), гречки – 126,9 тис. тонн (124,8 тис. тонн) з 87,5 тис. га (98%), проса – 159,5 тис. тонн (158,9 тис. тонн) з 85,1 тис. га (92%).
В Україні завершується збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 5,6 млн тонн сої (тижнем раніше – 5,2 млн тонн) з 2,5 млн га (93%), соняшнику – 9,5 млн тонн (9,3 млн тонн) з 4,6 млн га (94%).
Водночас за збиранням зернових лідирують аграрії Одещини, які обмолотили 4,4 млн га, Полтавщини – 4 млн тонн, Вінниччини – 3,3 млн тонн. За врожайністю першість утримують аграрії Хмельницької області з показником 68,3 ц/га, Тернопільської – 64,9 ц/га і Чернігівської – 63,5 ц/га.
Уряд Норвегії надасть Україні додатково 500 млн норвезьких крон через багатосторонній донорський фонд Світового банку з надання допомоги, відновлення, реконструкції та реформ в Україні URTF.
“Сьогодні під час щорічних засідань Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Групи Світового банку (ГСБ) у 2024 році, міністерка міжнародного розвитку Норвегії Анн Беате Крістіансен Твіннерейм зустрілася з міністром фінансів України Сергієм Марченком і пообіцяла виділити додаткові 500 мільйонів норвезьких крон до фонду”, – повідомляється на сайті норвезького уряду 24 жовтня.
Як повідомлялося, НЕК “Укренерго” отримало перший великий трансформатор поперечного регулювання для однієї з підстанцій (ПС) напругою 750 кВ у межах проєкту REPOWER від Світового Банку (СБ), що фінансується за рахунок гранту на суму $247 млн від фонду URTF. У найближчі місяці після завершення виробництва очікується надходження ще майже 20 потужних трансформаторів, придбаних за кошти СБ.
“Напередодні зими життєво важливо забезпечити населення України електроенергією і теплом. Ось чому ми нещодавно оголосили про виділення 3 млрд норвезьких крон, які, серед іншого, підуть на забезпечення електропостачанням майже 1,5 мільйона осіб і промисловості в Україні, а також на іншу допомогу, щоб постраждале від війни населення могло пережити зиму”, – заявила Твіннерейм.
Як повідомлялося, у жовтні цього року уряд Норвегії запропонував продовжити програму Нансена до 2030 року і розширити межі фінансування щонайменше з 75 до 135 млрд норвезьких крон за цей період.
“Моє головне послання під час нашої зустрічі полягало в тому, що Норвегія має підтримувати Україну доти, доки це необхідно. Це відповідає інтересам і України, і Норвегії, і довгострокова програма Нансена відображає це зобов’язання”, – наголосила міністерка міжнародного розвитку Норвегії.
Програма підтримки Нансена для України охоплює військову підтримку, гуманітарну допомогу, фінансування для підтримки цивільної інфраструктури та критично важливих суспільних функцій, а також фінансування для підтримки відновлення українського суспільства, коли це стане можливим. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Норвегія надала Україні майже 52,6 млрд норвезьких крон, з яких приблизно 28 млрд було виділено на військову підтримку, 24 млрд – на цивільну.
