Перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко та делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України посол Жак Гербер підписали угоду про зміни до меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO), яка передбачає збільшення фінансування проєктів відновлення в Україні вдвічі – до CHF100 млн.
Як повідомила пресслужба Мінекономіки у вівторок, документ формалізує рішення Швейцарської Конфедерації збільшити підтримку конкурсу проєктів із відновлення України. Участь у конкурсі беруть швейцарські компанії, які вже працюють в Україні та можуть допомогти в її відновленні.
За словами обох сторін, зацікавленість бізнесу виявилася настільки високою, що фінансування вирішили збільшити одразу вдвічі.
«Високий інтерес з боку швейцарського бізнесу – це чіткий сигнал: наші міжурядові домовленості працюють. Додаткові CHF50 млн буде спрямовано на проєкти у сферах захисту цивільного населення, відновлення інфраструктури та розвитку комунальної сфери, а також на модернізацію державних послуг. Ми особливо зацікавлені в розвитку співробітництва в галузях енергетики, транспорту, житлового будівництва, водопостачання, охорони здоров’я, промислового машинобудування та освіти», – цитує пресслужба Свириденка.
Зазначається, що підписана угода відкриває нові можливості для реалізації спільних проєктів у межах міжурядової ініціативи, яку запустили на початку 2025 року. Виділені кошти – частина ширшої програми допомоги Україні від Швейцарії обсягом CHF1,5 млрд на 2025-2028 рр. Загалом Швейцарія планує інвестувати CHF5 млрд у 12-річну програму підтримки.
Як наголосив Жак Гербер, рішення про збільшення фінансування – результат тісної та довірливої співпраці між Україною та Швейцарією.
«Минулого тижня я відвідав Чернігів, а минулого року побачив масштаб руйнувань у Харкові. Потреби України у відновленні та реконструкції величезні. Водночас швейцарські компанії продовжують працювати в Україні, незважаючи на всі виклики. Вони створюють робочі місця та сплачують податки до державного бюджету України. Вони також прагнуть зробити свій внесок у відновлення країни», – пояснив Гербер.
У Мінекономіки нагадали, що меморандум про взаєморозуміння між відомством та SECO щодо впровадження конкурсу проєктів з економічного відновлення та реконструкції України у співпраці зі швейцарськими компаніями було підписано 23 січня 2025 року під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
У Мінекономіки додали, що Швейцарія є одним із ключових партнерів України в процесі будівництва. У квітні-2024 швейцарський уряд анонсував програму довгострокової підтримки України загальним обсягом 5 млрд франків на 12 років.
Україна у січні-березні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8,219 тис. тонн зі 123 тонни.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс у 8,6 рази – до $891 тис. зі $104 тис.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (81,37% поставок у грошовому вираженніі) та Китаю (18,63%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023-му роках Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з попереднім роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вираженні на 74% – до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Старший син президента США Дональда Трампа, Дональд Трамп-молодший, планує тур Східною Європою, що включатиме відвідування Сербії, Румунії, Чехії, Словаччини, Угорщини та Болгарії. Про це повідомляє румунський портал G4Media.ro з посиланням на джерела, близькі до організаторів заходів. Візит до Бухареста заплановано на 28 квітня, за тиждень до першого туру президентських виборів у Румунії. Очікується, що Трамп-молодший візьме участь у діловому заході Trump Business Vision 2025.
Цей візит відбувається незабаром після його попередньої поїздки до Сербії в березні 2025 року, коли він зустрівся з президентом Александром Вучичем у Белграді. Під час тієї зустрічі обговорювали питання зміцнення двосторонніх відносин між Сербією та США. Згідно з даними видання Open4Business, однією з ключових цілей минулої поїздки було оцінювання потенціалу для будівництва «Trump Tower Belgrade» – амбітного проєкту нерухомості, орієнтованого на преміум-сегмент. Проект фінансується фірмою зятя Трампа, Джареда Кушнера, і викликав суперечливі настрої серед сербської громадськості.
Раніше, у грудні 2024 року, Трамп-молодший критикував скасування виборів у Румунії, назвавши рішення Конституційного суду «спробою Сороса-марксиста сфальсифікувати результати і заперечувати волю народу». Його майбутній візит у регіон може бути пов’язаний із підтримкою певних політичних сил і просуванням бізнес-інтересів сім’ї Трампа.
Джерело: https://t.me/relocationrs/783
Експорт українських курячих яєць у січні-березні 2025 року склав 496 млн штук, що вдвічі більше за відповідний період торік, повідомив Союз птахівників України (СПУ).
“Збільшення експорту вдвічі за перші три місяці року, порівняно з січнем-березнем 2024-го, не вплинуло негативно на пропозицію яєць на внутрішньому ринку. Традиційно напередодні Великодня попит на яйця збільшується, однак в цьому році, як і в минулому, дефіциту продукції не очікується і споживачі зможуть розраховувати на доступні цінові пропозиції в достатній кількості протягом великодніх свят”, – зауважили в асоціації.
В галузевому об`єднанні наголосили, що в 2025 році відбулися суттєві зміни в географії експорту. Частка країн ЄС зросла до 72%, але це зростання становить всього 3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
Збільшилися поставки до країн Африки, де завдяки світовій кон’юнктурі були досить привабливі умови для торгівлі. Частка африканського континенту зросла до 8%, в той час як торік вона була 5%, а в 2023-му – взагалі за цей період не експортувались яйця.
Україна 2025 року розпочала постачання яєць до Великобританії, її частка наразі становить 7%. Натомість скоротилася частка Сінгапуру в регіональній структурі експорту – з 15% у 2023 році до 4% у 2025 році.
Поставки до Ізраїлю стабільні, хоча частка і зменшилась до 9%, але фізичний обсяг експорту не змінився порівняно з січнем-березнем 2024 року.
Експорт до країн Близького Сходу майже відсутній, що обумовлено логістичними особливостями і високою конкуренцією в регіоні з боку інших країн-експортерів.
“Європейський ринок буде і надалі залишатися в пріоритеті експорту, що обумовлено зручною логістикою і високим попитом на українську продукцію. Ще донедавна лише 4 компанії мали право експорту до ЄС, а на сьогодні вже 15. І надалі українські експортери будуть утримувати сильні позиції на ринках країн ЄС, пропонуючи безпечну та якісну продукцію”, – резюмували у Союзі птахівників України.
Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав обов’язкові для розгляду рекомендації десятьом найбільшим виробникам та реалізаторам курячих яєць щодо запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Гірничорудні підприємства України в січні-березні поточного року скоротили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 5,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8 млн 492,479 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 20,3% – до $687,788 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (46,46% поставок у грошовому виразі), Польщі (16,05%) та Словаччини (16,14%).
Україна за січень-березень 2025 року імпортувала ЗРС на $24 тис. обсягом 43 тонн з Норвегії (54,17%) та Італії (45,83%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 245 тонн на $67 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному виразі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютний виторг від експорту ЗРС становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). В Україну 2023 року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн.
Металургійні підприємства України у січні-березні поточного року зменшили надходження від експорту чорних металів на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $728,686 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, на чорні метали за цей період припало 7,32%% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,48% за січень-березень-2024.
У березні надходження від експорту склали $309,487 млн, тоді як попереднього місяця – $200,430 млн.
Водночас Україна за січень-березень-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 12,7% – до $363,674 млн. У березні ввезено продукції на $135,509 млн.
Крім того, у січні-березні-2025 Україна збільшила експорт металовиробів на 3,5% – до $238,045 млн. У березні їх експортовано на $93,423 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зменшився на 3,3% – до $225,655 млн. У березні цієї продукції ввезено на $87,574 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.
В 2023 році Україна скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
