Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко та президент компанії Honeywell у Центральній та Східній Європі Пшемек Шудер на Ukraine Recovery Conference у Берліні підписали меморандум про стратегічну співпрацю.
“Компанії домовилися вивчити перспективи для прискореного відновлення і максимізації потужностей ДТЕК, пошкоджених унаслідок російських атак на енергоінфраструктуру України, впровадження систем накопичення енергії та передових модульних рішень компанії Honeywell для переробки нафти і газу”, – повідомляють на сайті ДТЕК.
Компанії також співпрацюватимуть у питаннях підтримки загальної довгострокової стратегії енергетичного переходу ДТЕК, пропонуючи рішення з оптимізації та декарбонізації виробництва енергії.
За словами Тимченка, розширення співпраці з компанією Honeywell ознаменує нову фазу в процесі відновлення України і зміцнить її енергетичну безпеку та економічний потенціал.
“Масштабні міжнародні партнерства – це фундамент для відновлення України, і сьогоднішня заява є прикладом того, що Україні зараз потрібні дії, а не слова. Наша енергосистема перебуває під постійною загрозою, і я глибоко вдячний Honeywell за її непохитну підтримку у відновленні та створенні нової енергосистеми”, – сказав СЕО ДТЕК, слова якого наведені в релізі.
Шудер зі свого боку зазначив, що, згідно зі своїм портфоліо, орієнтованим на три глобальні мегатренди, а саме, автоматизацію, енергетичний перехід і майбутнє авіації, Honeywell є новатором у впровадженні технологій, що прискорюють перехід і автоматизацію енергосектору.
“Ми прагнемо підтримувати нагальні потреби галузі вже сьогодні, від стійкості – до оптимізації, і нам приємно розширювати співпрацю з ДТЕК, яку ми високо цінуємо, задля спільного пошуку нових шляхів підтримки поточних і довгострокових енергетичних потреб України”, – додав він.
У ДТЕК вказали, що його співпраця з Honeywell розпочалася ще в травні 2021 року, коли компанії запустили першу в Україні систему накопичення енергії (СНЕ, Battery Energy Storage System, BESS) в Енергодарі, а тепер вона буде підтримувати ДТЕК в оцінці критичних енергетичних потреб України та надаватиме рекомендації щодо можливостей впровадження BESS Honeywell разом із поточними системами ДТЕК.
BESS від Honeywell включає в себе комплекс технологій для автоматизації та управління зберіганням і постачанням енергії в мікромережу або національну мережу. Це критично важливе рішення для управління розподілом електроенергії, зокрема з відновлюваних джерел, пояснили в ДТЕК.
Норвегія заявила, що вже ухвалено рішення про те, що 120 мільйонів крон з 1,1 мільярда крон підуть на ремонт у Харківській області, яка останнім часом особливо сильно постраждала від російських атак.
Норвегія виділить Україні 1,1 мільярда крон (103 мільйони доларів) на ремонт енергетичної інфраструктури та забезпечення електропостачання країни перед наступною зимою, оголосила країна в неділю, 16 червня. “Росія проводить масовані, систематичні атаки, щоб паралізувати енергосистему, але українці працюють день і ніч, щоб забезпечити населення електроенергією”, – йдеться в заяві прем’єр-міністра Йонаса Гара Сторе.
За новими оцінками, понад 50 % потужностей з виробництва електроенергії в Україні було зруйновано, заявив уряд. “Ми ведемо тісний діалог з Україною про те, як вона може найефективніше використовувати ці кошти. Самі українці краще за всіх розуміють, що потрібно”, – сказав Сторе, додавши, що важливо почати ремонт інфраструктури до настання зими.
Норвегія повідомила, що вже ухвалено рішення про те, що 120 мільйонів крон підуть на ремонт у районі Харкова, який останнім часом особливо сильно страждає від російських атак. Сонячні панелі встановлять у семи пологових будинках та операційних у Харківській області, йдеться в заяві Сторе, яку опублікували під час його участі в мирному саміті щодо України у Швейцарії.
У 2022 році Норвегія виділила українському енергетичному сектору 2,1 мільярда крон, а минулого року – 1,9 мільярда крон. Скандинавська країна взяла на себе зобов’язання надати Україні 75 мільярдів крон у вигляді військової та цивільної допомоги на п’ятирічний період 2023-2027 років, причому кошти виділятимуть щороку відповідно до потреб України.
Майже мільярд мусульман світу відзначають цієї неділі головне ісламське свято – День жертвопринесення, відоме також під назвами Курбан-байрам та Ід аль-Адха.
Принести в жертву тварину зобов’язаний кожен мусульманин, що має на це кошти, причому одна людина може обмежитися вівцею, а на групу до десяти прихильників ісламу достатньо однієї голови великої рогатої худоби. При цьому тварина має бути досить молодою і без фізичних вад. Дві третини м’яса жертви слід роздати незаможним, решта йде на святкову трапезу сім’ї.
Жертвопринесення здійснюють мусульмани на згадку про те, як пророк Ібрагім готовий був принести в жертву Всевишньому свого сина Ісмаїла, щоб довести відданість Богові. Однак Всевишній, випробувавши Ібрагіма, зупинив занесену над сином руку і послав Ібрагіму біле ягня, яке і було принесено в жертву.
У дні Курбан-байраму заведено вдягати найкращий одяг, ходити в гості, дарувати подарунки і відвідувати могили близьких.
У Саудівській Аравії свято жертвопринесення є кульмінацією хаджу – щорічного паломництва мусульман до святинь Мекки і Медини. Цього року там зібралося понад 1,5 млн вірян.
Sotheby’s наступного тижня проведе найбільший в історії аукціон елітних шампанських вин, пише Financial Times.
Аукціонний дім виставить на торги в Парижі близько 1,5 тис. пляшок вінтажного шампанського з колекції тайванського мільярдера П’єра Ченя.
Серед раритетів буде представлено лот із п’яти пляшок Salon Le Mesnil, Blanc de Blancs 1971 року, вартість якого оцінюють у 18 тис. євро. Також учасники аукціону зможуть поборотися за шампанське провідних марок, зокрема Krug, Dom Perignon, Salon і Roederer, зокрема 1950-х років.
Це другий з п’яти міжнародних аукціонів з продажу 25 тис. пляшок вин Ченя. Перший відбувся в листопаді минулого року в Гонконзі і приніс $16,8 млн.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у травні 2024 року підтримало 1,23 млрд грн експорту, від початку року ця сума становила 2,93 млрд грн, повідомляється на сайті ЕКА.
Уточнюється, що одна гривня страхової відповідальності ЕКА станом на сьогодні згенерувала 11,15 грн майбутньої експортної виручки.
Серед банків-партнерів ЕКА найбільше фінансування українським експортерам у травні видав МТБ Банк (79,2 млн грн), він також підтримав найбільше експорт – на 911,2 млн грн. За ним у трійці травневих лідерів – Укргазбанк (182 млн грн підтриманого експорту і 28,2 млн виданих кредитів) і Ощадбанк (80,8 млн грн і 17,1 млн грн відповідно).
З початку року лідером серед банків є Ургазбанк, який прокредитував експорт на суму 120,5 млн грн, чим забезпечив 1,75 млрд майбутньої виручки.
Серед регіонів найактивнішими користувачами страхування ЕКА для розвитку експортного потенціалу в травні були Київ (911,2 млн грн), Івано-Франківська (158,4 млн грн) та Львівська (165,2 млн грн) області, серед країн-партнерів – Польща (660,7 млн грн), Данія (197,6 млн грн) та Нідерланди (158,4 млн грн). Серед найпопулярнішої експортної продукції лідирують молоко та молочні продукти, продукти переробки овочів, алкогольні та безалкогольні напої.
Україна в січні-травні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 43,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,207 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 43,5% – до $5,303 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (68,87% поставок у грошовому виразі), Філіппін (6,32%) і Польщі (5,83%).
Водночас експерти вказують на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Зокрема, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в ТОВ “Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) “Велта” з активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) повідомили, що тільки в січні-лютому 2024 року компанія експортувала понад 15 тис. тонн ільменіту (титанового концентрату) до Чехії та Мексики. Водночас експерти вважають, що ГТС дає дані тільки щодо поставок рутилу (також титановмісної руди).
Україна за п’ять місяців 2024 року імпортувала 56 тонн титановмісної руди з Китаю на суму $86 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила експорт титановмісних руд у натуральному виразі на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку – на 85,1%, до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали в Туреччину (38,21% постачань у грошовому виразі), Японію (16,53%) та Індію (6,12%).
Україна імпортувала за цей період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт титановмісних руд на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
