Аптечні продажі в Україні в січні-березні 2024 року зросли в грошовому виразі на 14,8% порівняно з аналогічним періодом роком раніше – до 48,532 млрд грн, у натуральному скоротилися на 3%, до 300,373 млн упаковок.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 161,57 грн – на 18,39% більше, ніж у першому кварталі 2023 року.
Крім того, згідно з даними “Бізнес Кредит”, в аптеках було продано лікарських засобів на понад 37,944 млрд грн, що на 13,6% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. При цьому в натуральному обсяги їхніх продажів скоротилися на 3,75% – до 212,103 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-березні 2024 року становила 178,9 грн за одиницю товару, що на 18% більше, ніж роком раніше.
При цьому в грошовому вираженні найбільшу динаміку в січні-березні 2024 року продемонстрували аптечні продажі дезінфекційних засобів (зростання 49,57%), вказали в “Бізнес Кредит”.
До трійки лідерів динаміки продажів увійшли також БАДи, реалізація яких зросла на 26,35% у грошовому вираженні – до 5,317 млрд грн і на 2,94% – у натуральному, до понад 27,136 млн упаковок. Середня ціна за одиницю товару в цьому сегменті становила 195,96 грн за одиницю, що на 22,7% більше, ніж роком раніше.
Крім того, у трійці лідерів була лікувальна косметика. Аптечні продажі в цьому сегменті в грошовому вираженні становили 1,225 млрд грн, що на 26,13% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, і майже реалізованих 6,897 млн упаковок (у натуральному вираженні +13,8%). Середньозважена ціна в цьому сегменті становила 177,62 грн за упаковку (подорожчання на 10,8%).
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року аптечні продажі в Україні зросли в грошовому вираженні майже на 21,67% порівняно з 2022 роком – до 174,249 млрд грн, тоді як у натуральному скоротилися на 4,76%, до 1,218 млрд упаковок. Середньозважена ціна аптечних продажів за підсумками минулого року становила 142,96 грн за одиницю, що на 27,75% більше, ніж за підсумками 2022 року.
Водночас реалізація лікарських засобів в аптеках зросла на 19,69% у грошовому вираженні – до 136,246 млрд грн, у натуральному скоротилися на 3%, до 858,55 млн упаковок. Їхня середньозважена ціна зросла на 23,5% і становила 158,69 грн за одиницю.
Група компаній CRH, найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі, інвестувала в Україну $80 млн за час повномасштабного вторгнення.
Як повідомив президент CRH у Центральній та Східній Європі Гійом Кавальє в інтерв’ю «Forbes Україна», сумарні інвестиції групи в Україні за 25 років роботи становлять понад $500 млн.
За його словами, в контексті відновлення інфраструктури в Україні важливо використовувати цемент, вироблений локально, що забезпечить робочі місця і вищі надходження до держбюджету.
Кавальє наголосив, що для потенційного зростання українського цементного ринку після вступу до ЄС, важливо інвестувати в розширення виробництв уже зараз. Він нагадав, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) наразі розглядає заяву CRH про придбання активів італійської Buzzi в Україні – цементних заводів «Волинь-цемент» (Здолбунів Рівненської обл.) і «ЮГцемент» (смт Ольшанське Миколаївської обл.).
Як повідомлялося, АМКУ 23 січня повідомив про початок розгляду справи про узгоджені дії у вигляді виконання положень про утримання від конкуренції, закріплених у договорі про концентрацію між ірландською групою CRH і Dyckerhoff GmbH, які володіють активами в Україні.
У червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством із запобігання корупції до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягнув угоди про продаж частини свого бізнесу у Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами у вигляді двох цементних заводів. Угоду планується закрити 2024 року.
Пізніше, у вересні 2023 року, АМКУ повернув без розгляду заяву CRH про концентрацію через невідповідність вимогам, а також зазначив, що група займає близько третини українського ринку цементу. У жовтні того ж року відомство знову почало розгляд справи.
CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ «Подільський цемент» (Хмельницька обл.), ТОВ «Цемент» (м. Одеса) і ПрАТ «Миколаївцемент» (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК PoliBeton Energo є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
CRH є провідним виробником будівельних матеріалів у світі. На 3200 підприємствах компанії у 28 країнах зайнято близько 71 тис. осіб. Це найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Правоохоронці затримали керівника ДП “Адміністрації річкових портів” за підозрою в одержанні неправомірної вигоди в розмірі $8,5 тис. за дозвіл розмістити місця для відпочинку на причалах у Київській області, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
“За інформацією правоохоронних органів учора було затримано керівника ДП “Адміністрації річкових портів” на одержанні неправомірної вигоди в розмірі $8,5 тис. за укладення договору з експлуатації гідротехнічних споруд (причалів) у Київській області для організації місць відпочинку та розміщення малих архітектурних форм”, – ідеться в повідомленні міністерства у Фейсбуці в п’ятницю.
Зазначається, що його підозрюють за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Вирішується питання обрання запобіжного заходу.
“Міністерство наголошує на нульовій толерантності до корупції посадових осіб, зацікавлене в об’єктивному розслідуванні та всіляко сприяє правоохоронним органам у встановленні істини”, – йдеться в повідомленні.
У повідомленні не вказано ім’я затриманого, Адміністрацію річкових портів із 10 липня 2020 року очолює Олександр Козловський.
Зусиллями прокурорів Луцької окружної прокуратури знайдено історичну пам’ятку – вирізьблену кам’яну плиту ХІІ-ХІІІ ст. із зображенням двох янголів, повідомив Офіс генпрокурора в телеграм-каналі.
“Унікальну знахідку буде передано до Національного музею історії України для проведення дослідження щодо її наукової, історичної, культурної та мистецької цінності”, – наголошується в повідомленні.
Раніше правоохоронці врятували від незаконного продажу на інтернет-аукціоні плиту ХІІ-ХІІІ ст. із зображенням Святого Воїна, яка також є пам’яткою періоду Київської Русі.
Обидва артефакти знайдено в межах розслідування кримінального провадження за фактом незаконного привласнення особою знайденого або чужого майна, яке випадково опинилося в неї (ч. 1 ст. 193 КК України).
Досудове розслідування здійснює Луцьке районне управління поліції ГУ Нацполіції у Волинській області.
Україна станом на 1 травня з початку 2023/24 маркетингового року експортувала 41,365 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 6,314 млн тонн було відвантажено у квітні, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики України з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 41,595 млн тонн, з яких у квітні – 3,619 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано 15,778 млн тонн пшениці (у квітні цей показник становив 1,936 млн тонн), 2,202 млн тонн ячменю (231 тис. тонн), 1,2 тис. тонн жита (0,2 тис. тонн), 22,906 млн тонн кукурудзи (4,136 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна станом на 1 травня істотно поступається торішньому показнику (127,7 тис. тонн) і оцінюється в 86,6 тис. тонн (у квітні – 7,4 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 81,9 тис. тонн (6,8 тис. тонн).
Як повідомлялося, низка джерел на українському ринку допускала скорочення експорту зернових у квітні 2024 року до 5 млн тонн через постійні обстріли російськими військами припортової інфраструктури, що ускладнило низці провідних трейдерів постачання агропродукції на зовнішні ринки.
Оператор мобільного зв’язку “Водафон Україна” (Vodafone) у 2023 році збільшив виручку на 9% – до 21,6 млрд грн, скоротивши на 4% – до $591 млн.
Водночас чистий прибуток компанії в гривні зріс у 4,6 раза – до 5,07 млрд грн і в 4,1 раза – до $139 млн, випливає з річного звіту компанії, оприлюдненого на її сайті компанії у вівторок.
“Практично п’ятикратне зростання чистого прибутку порівняно з 2022 роком зумовлено стабілізацією гривні у 2023 році, зменшенням збитків від курсових різниць унаслідок валютної політики НБУ в умовах воєнного стану, зменшенням впливу знецінення активів, які перебувають на неконтрольованих територіях, отриманням знижок від партнерів і збільшенням ефективності бізнесу”, – повідомили у пресслужбі “Vodafone Україна”.
Компанія реінвестувала отриманий прибуток у розвиток телекомунікаційної інфраструктури, відновлення покриття та підтримання стабільності роботи мережі. Повідомляють, що 2023 року капітальні інвестиції “Vodafone Україна” збільшилися на 58% порівняно з показником 2022 року – до 5,65 млрд грн і на 40% – до $155 млн, перевищивши показник довоєнного 2021 року.
“Загалом за два роки повномасштабної війни Vodafone інвестував в Україну 9,3 млрд грн. За цей час оператор повернув в ефір 900 міст і сіл. Незважаючи на постійні пошкодження мережі та необхідність відновлювати обладнання, Vodafone продовжує будувати – 5,5 тис. базових станцій вдалося вивести в ефір під час активної фази війни в країні для розширення покриття та ємності мережі”, – повідомили у пресслужбі, зазначивши, що розширення на 40% мережі мобільного оператора дало змогу його клієнтам в Україні споживати більше контенту, зберігаючи високу якість мобільного інтернету.
“У третьому і четвертому кварталах 2023 року Vodafone став лідером за швидкістю мобільного інтернету в Україні, що підтверджено аналізом призначених для користувача тестів Speedtest® від Ookla”, – уточнили у пресслужбі.
Зазначається, що абонентська база Vodafone у 2023 році збільшилася на 3,2% – до 15,9 млн осіб. При цьому послугами оператора за українськими тарифами за кордоном користуються 2 млн клієнтів. Vodafone надає в більшості тарифів безкоштовне підключення до послуги “Доступний роумінг” на території 30 країн.
У компанії зазначили, що за останні два роки використання мобільного інтернету зросло в середньому в 1,5 раза – до 9ГБ на місяць на одного клієнта Vodafone. Це стало причиною зростання показника ARPU (середній дохід на одного користувача), який у 2023 році сягнув 107,2 грн, що на 18% більше, ніж у 2022 році.
У 2023 році Vodafone продовжив розвиток фіксованого бізнесу – компанія збільшила інвестиції в розбудову нових оптоволоконних ліній на базі компанії Vega, а також придбала в серпні минулого року 90,6% акцій ТОВ “Фрінет”.
“Протягом минулого року компанія активно розширювала покриття в містах присутності та розпочала будівництво мережі GPON у Миколаєві та Івано-Франківську. За 2023 рік побудовано мережу в 3,125 тис. багатоквартирних будинках з можливістю доступу до сучасного високошвидкісного інтернету для 411,426 тис. домогосподарств. Загалом доступ до послуги Vodafone Gigabit Net доступний уже в більш ніж 6 тис. будинків в Україні”, – повідомила пресслужба компанії, уточнивши, що Vodafone втричі збільшив кількість користувачів енергоефективного інтернету за технологією GPON.
Дохід оператора від роздрібних продажів збільшився на 16% до 773 млн грн у 2023 році (3,6% виручки всієї групи Vodafone Україна). Протягом року Vodafone відкрив п’ять нових магазинів, таким чином, на кінець 2023 року роздрібна мережа Vodafone складалася з 430 магазинів: 92 власних і 338 дилерських магазинів.
Vodafone реалізує низку соціальних та благодійних ініціатив. Серед них – гуманітарна та пряма фінансова допомога, закупівля автомобілів швидкої допомоги та медичного обладнання, допомога державі, зокрема, у сфері цифрової трансформації через платформу United24, запуск благодійного челенджу “Ліга тепла” з утеплення пологових будинків, допомога дітям, які втратили батьків через війну. Загальний обсяг соціальних інвестицій Vodafone у 2022-2023 роках склав 1,7 млрд грн.
Vodafone Україна – провідна українська телеком-компанія, що надає послуги швидкісного інтернету 3G і 4G, фіксованого зв’язку та інтернету. Послугами Vodafone в Україні користуються 15,9 млн клієнтів. З грудня 2019 року Vodafone Україна входить до складу NEQSOL Holding – диверсифікованої групи компаній, що працюють в енергетичній, телекомунікаційній, високотехнологічній та будівельній галузях.
