Програма USAID з аграрного та сільського розвитку оголосила про старт програми зі співфінансування 20 українських аграрних переробних підприємств, що мають намір відновити та розвивати експортний потенціал, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, участь у конкурсі можуть брати недержавні (приватні) підприємства/компанії, які мають експортно-орієнтовані стратегії розвитку та є постійними експортерами.
Підприємства можуть отримати співфінансування, щоб збільшити обсяги закупівлі та переробки сировини, зокрема, залучаючи для довгострокового партнерства мікро-, малих та середніх агровиробників. Здобувачі грантової програми також зможуть впровадити нові технології переробки продукції зернових, щоб збільшити продуктивність щонайменше на 25%.
Очікується, що за грантові кошти підприємства зможуть розробити довгострокову експортну стратегію та збільшать обсяги продажів на 20% через 5 нових експортних каналів і ринків збуту готової продукції переробки та наростять обсяги продажів на зарубіжних ринках.
Програма USAID АГРО спрямовуватиме на відновлення та посилення переробних потужностей для виробництва продукції з доданою вартістю на експорт таких товарних позицій, як кукурудза на комбікорми та харчові продукти; пшениця для продовольчих, промислових і кормових цілей; жито на промислові й кормові цілі; насіння соняшнику промислове; високоолеїнове насіння соняшнику; соєві боби на промислові й кормові цілі; насіння сортове та звичайного циклу.
Донорська організація звернула увагу претендентів, що не передбачається участь проєктів, спрямованих на зберігання зернових, олійних і бобових, що включають приймання, очищення, сушіння, зберігання, відвантаження зерна на залізницю та автотранспорт.
Кінцевий термін подання заявок – 31 травня 2024 року.
Кабінет міністрів ухвалив постанову, згідно з якою деякі студенти-бакалаври зможуть виїжджати за кордон на стажування.
Про це повідомляє у своєму телеграм-каналі народний депутат Олексій Гончаренко.
Виїжджати зможуть студенти-бакалаври 18-22 років, а також магістри медичного, фармацевтичного та ветеринарного напрямків, які навчаються в університетах України.
Інформацію Гончаренка підтвердив у Фейсбуці міністр освіти Оксен Лісовий.
За його словами, за кордоном можна буде навчатися протягом одного семестру, тобто близько чотирьох місяців.
Він навів список необхідних для цього документів:
– е-квиток студента;
– направлення від навчального закладу;
– завірена копія договору з іноземним університетом про прийняття на програму академічної мобільності;
– військово-довідковий документ від ТЦК.
Також охочому стажуватися за кордоном слід мати високі бали та виконати низку вимог, які встановлюють засновники програми.
Міносвіти жодних особливих дозволів видавати не буде.
Напередодні на тлі мобілізації в Україні влада посилила правила вступу до аспірантури. Посилення умов зарахування відсіче тих військовозобов’язаних, хто розраховував піти на контракт в аспірантуру будь-якого вишу виключно заради того, щоб отримати відстрочку від мобілізації.
Тим часом у новому законопроєкті про посилення мобілізації нардепи пообіцяли залишити відстрочку для аспірантів.
У Харкові завершено будівництво першої підземної школи, вона прийме учнів до кінця нинішнього навчального року, повідомляє прес-служба Харківської міськради з посиланням на міського голову Ігоря Терехова.
“Приміщення побудоване за найвищими стандартами безпеки, має 20 класних кімнат і розраховане на прийом 900 учнів у дві зміни. Набір учнів на наступний навчальний рік майже завершено. Уже цього року за парти сядуть 600 дітей”, – написав Терехов у соціальній мережі Х у вівторок.
За його словами, аналогічні школи планується побудувати в різних районах міста. “Ми плануємо продовжити будівництво подібних шкіл в інших районах міста, щоб забезпечити всім нашим дітям рівний доступ до якісної і, що найважливіше, безпечної освіти”, – сказав Терехов.
Україна в березні 2024 року експортувала 339 тис. тонн ячменю, що є рекордним показником сезону, ціни на український ячмінь на світовому ринку вирівнялися з кукурудзою, що сприяє зростанню попиту, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Аналітики прогнозують, що Україна зможе у квітні та травні експортувати ще по 200 тис. тонн ячменю.
“У фуражній групі зернових ціни сформувалися на користь ячменю: кукурудза дорожча за ячмінь на $10/тонна. Таким чином, український ячмінь став більш конкурентним і користується попитом з боку країн ЄС і Туреччини. Основна торгівля ячменем відбувається в одеських портах, де умовна ціна становить близько $145/тонна. Прогнозуємо, що цінники цього тижня піднімуться ще на $1-2 на тонні”, – зазначили експерти.
Вони повідомили, що на внутрішньому ринку ціни на ячмінь теж зросли.
“Переробники ще тиждень тому могли купити ячмінь по 4700-5000 грн/тонна, станом на 2 квітня реальні ціни зросли до 5200-5400 грн/тонна на базисі СРТ”, – констатували в “Пуску”.
Експерти також зазначили, що в Україні активно сіють ячмінь.
“Посівна триває, вже засіяно майже 292 тис. га, це нормальний темп. За прогнозами Мінагрополітики, посівні площі ячменю становитимуть близько 810 тис. га. Основні області, де культивують ячмінь, – Одеська та Миколаївська. Що далі від порту розташований регіон, то нижча там рентабельність вирощування ячменю”, – пояснили вони і додали, що індикативні ціни нового врожаю ячменю становлять $145-155 за тонну на базисі СРТ-порт.
Кабінет міністрів України виділив ще 5,6 млрд грн на будівництво фортифікацій у Донецькій, Запорізькій, Сумській, Миколаївській та Херсонській областях, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“На зведення надійних фортифікацій цього року урядом уже виділено 20 млрд грн. Сьогодні додаємо ще 5,6 млрд грн”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі за результатами засідання уряду у вівторок.
Зокрема, з них виділено 1,1 млрд грн для зведення фортифікацій у Донецькій області, понад 1 млрд грн – для Запорізької області, 1,5 млрд грн – для Сумської, а також 300 млн грн і 400 млн грн – для Миколаївської та Херсонської областей відповідно.
Оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” у 2023 році переробили 3,5 тис. тонн різного роду відходів.
“В ОСР “ДТЕК Мережі” працює ефективна система поводження з відходами. Вона побудована на засадах циркулярної економіки і тільки торік допомогла передати на переробку для повторного використання понад 3,5 тис. тонн різного роду відходів”, – повідомляється в пресрелізі енергохолдингу у вівторок.
Як ідеться в документі, торік на підприємства ОСР “ДТЕК Мережі” в Дніпропетровській, Одеській, Донецькій та Київській областях і Києві відправили на переробку для повторного використання близько 25% загальної кількості відходів. Це, зокрема, будівельні матеріали, використані шини, макулатура, скло, оргтехніка, нафтопродукти.
“Наші підприємства незважаючи на війну, продовжують реалізовувати принципи циркулярної економіки, зокрема, в частині поводження з відходами. Збирають окремо, зберігають у спеціальних умовах і відправляють на переробку та використання. Завдяки цьому, за останні три роки друге життя отримали близько 20 тис. тонн виробничих відходів ВЗР “ДТЕК Мережі”, – зазначила процитована у пресрелізі керівниця відділу екологічної безпеки “ДТЕК Мережі” Олена Потапенко.
За її словами, наприклад, понад 15 тис. тонн залізобетонних опор було використано в будівництві та для виробництва вторинного щебеню.
Для роздільного збору відходів в ОСР компанії використовуються понад 2 тис. промаркованих ємностей (контейнерів).
“Усе організовано таким чином, щоб запобігти негативному впливу на навколишнє середовище і максимально спрямовувати відходи на переробку та повторне використання”, – додали в енергохолдингу.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес із розподілу електроенергії та експлуатації електромереж у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР енергохолдингу обслуговують 5,4 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.
